Протягом усього свого існування видавництво «Темпора» намагається давати дорогу в літературу молодим авторам. Останніми роками в нас вийшло чимало таких книжок. Збірка «Гарний день аби жити» об’єднує наших авторів під однією обкладинкою. Це свого роду проміжний підсумок нашої багаторічної праці. Кожна історія, розказана у збірці, – унікальна, адже демонструє світовідчування окремої, унікальної, неповторної людини. І водночас кожне оповідання – це своєрідний маркер нашої доби, у якій не бракує ні вибухів, ні наглої смерті, ні зведень із фронту, ні весіль, ні щасливих сліз, ні великої любові. Адже без любові неможливо ні створювати справжнього мистецтва, ні боротися, ні перемагати. Ця книжка – ще одна цеглинка в підмурівок незламності й високого духовного пориву українського народу.
Кожна історія просякнута смутком та надією водночас. Мені дуже подобається назва! Ми так часто забуваємо, що кожен день - гарний день, аби жити. Відгукнулися слова з оповідання Олексія Вишника:
«Попереду чекав новий день. Чи буде він вартим того, аби бути останнім? Аж ніяк. Вартим, аби жити? Це напевне!»
Пригадуєте, ще до того, як закритись, видавництво Пабулум встигло видати декілька книжок. Одна з них — збірка короткої прози випускників школи Літосвіта.
Якщо порівнювати її зі збіркою короткої прози «Гарний день, аби жити», то ця збірка від Темпори менш різножанрова і менш різноманітна тематично, але сильніша. Автори вже не початківці, знають свій стиль і свої сильні сторони.
Я б щиро рекомендувала її всім, хто лише починає знайомитись із сучасної укрліт. Це гарний вибір на подарунок теж, адже можна щодня насолоджуватись новою історією, новим настроєм і автором/кою без знудження. І нарешті знайти своє серед сучасного українського)
А! ще прибуток від продажу йде на допомогу письменникам, які долучилися до Збройних сил ❤️🩹 тож обовʼязково підтримайте!
Непогана збірка оповідань сучасних українських авторів без якоїсь загальної теми. Корисно для ознайомлення з сучукрлітом, але на більше не розраховуйте: відвертого трешу тут немає, якісь оповідання пов'язані з сучасними подіями, включно з ПМВ, деякі не мають такої жорсткої прив'язки, тобто просто "про життя". Читав неквапливо, кілька оповідань за раз, щоб не змішувати враження від різних авторів, результатом задоволений.
Абсолютний захват. Кожна історія в саме серденько. Найвдаліша підбірка короткої прози, яку я читала за останні пару років. На мій погляд, значно потужніша за "Воєнний стан"