Україна, XVIII століття. Серед польської шляхти ширяться панічні настрої, адже в Карпатах — повстання невдоволених селян. Поляки називають їх розбійниками, а для українців це справжні народні герої. Очолює повстанців невловимий Олекса Довбуш, проголошений самими поляками князем Чорногори.
Вже не раз польські пани відряджали в карпатські ліси свої загони, та жодного разу їм не вдалося схопити чи вбити Олексу. Здається, що сама смерть обходить воїна стороною. Але що це — прадавня українська магія чи відчайдушна вдача? Доля неначе випробовує ватажка опришків — цього разу на винищення непокірних українців відправлене ціле військо. Чи зможе Довбуш відстояти свою землю та повернути українцям волю?
Це — українська земля, і у ворога є лише два шляхи — відступити або бути знищеним.
Фільм чудовий, але книжка ще глибше занурює в культуру та історію. Особливо приємно читати таку знайому говірку ☺️
«Прошу дати гуцулам волю спокійно жити і працювати на своїй землі. Доки це не буде виконане, доти ми не відступимося, бо ми з цієї землі не маємо куди піти, хіба в неї. Та якщо ви не вступитеся, то підете в цю землю першими.»
Мені роман Василя Карпʼюка «Довбуш» нагадав всього й потроху.
Після 10 хв перегляду екранізації, дуже захотілось почитати книгу аби краще зрозуміти сюжет.
Сама книга полонила не тільки своєю динамікою, а ще й Закарпатським словниковим запасом та авторським стилем.
Пригодницька книга із романтичними вкрапленнями, піднімає важливі питання. Про те, що воля, любов та гідність в українців - це наріжний камінь піраміди Маслоу.
Файна книга про сміливих опришків, які захищають свої рідні полонини від ворогів та торують свій шлях у майбутнє, де є воля та гідність. «Гідність або Забуття».
*** Бо коли гуцул піднімається на полонину, то вже не бачить над собою пана, окрім Бога.
4 зірки тільки за тему і з поваги до автора, який, якщо я не помиляюсь, був долучений, власне, до сценарію фільму. А як книга...це не книга, а скоріше переказ фільму. Це дуже відчувається. Згадалася школа, ніби тобі хтось переказує книгу на перерві, або ти читаєш з хрестоматії якийсь стислий переказ оригінального твору. Все таки написання сценарію і написання книги це зовсім різні речі, недаремно авторам книг радять не втручатися в сценарії, і навпаки. Словом, трохи не ту книгу схопила. Є про Довбуша ще іншого автора, Хоткевича здається, написана набагато раніше, і мабуть написана як книга, ну а це дайджест до фільму. Але фільм краще дивитися, як на мене, а не читати його переказ
Непогана історія, але на жаль не зачепила. Атмосфера та опис гуцулів, опришків, їх традицій та природи Карпат просто неймовірно. Але сама історія описана була дуже швидко, що не встигала за подіями. Можливо фільм зачепить більше.