Red Women on the Silver Screen: Soviet Women and Cinema from the Beginning to the End of the Communist Era

by Lynne Attwood, Mai

The Soviet Union was the first country in the world to declare women equal to men. At the same time, cinema was emerging as the newest and most accessible form of popular entertainment, and as a powerful tool in propagandizing the Party line. This book looks at the interaction between these two at the extent to which women's new status and roles were reflected and promoted on Soviet screens throughout the country's history.
Part I, written by Lynne Attwood, provides an essential framework for readers unfamiliar with Soviet studies. It offers a lucid and lively account of the milestones in Soviet history, the importance of film within this history and the changing images and experiences of Soviet women within both cinema and society. In Parts II and III, women from the former Soviet Union - film critics, directors, camera-operators and script-writers - relate their own experiences in the film industry, and their responses to the images of women portrayed on screen. This crisply-written book, illustrated with evocative photographs from Soviet films, will provide readers with a real insight into the relationship between women and film in the Soviet Union.

Genres: Film

272 pages, Paperback

First published May 1, 1993

Reviews

[znovuya]

"Міф про жіночу рівноправність пропагувався у фільмах сталінської доби так само вправно і блискуче, як і міф про радянський рай."

Лін Атвуд - британська совкознавиця, що спеціалізується на гендерних студіях. На це раз вона вирішила привідкрити завісу радянської кіноіндустрії (буквально через пару років після розпаду СРСР, тобто це ще свіжак), і розповісти про жінок на радянських кіноекранах, та за ними. Сама книжка складається з трьох частин.

Перша частина, де Атвуд дає коротку історичну справку про політичне життя кожної радянської доби (для чайників), а також аналізує превалентний образ жінки у радянських фільмах, за декадами. Друга частина, де авторка дає слово пост-радянським кінокритикиням, які обговорюють "жіноче питання" у фільмах, поняття "жіночих фільмів", та інші провокаційні теми. Та третя частина, у якій представлені інтерв'ю із пост-радянськими режисерками, операторками, тощо.

Перша частина книги написана просто неймовірно. Авторка скурпульозно дослідила тенденції радянського кінематографу кожної доби, а також склала достовірні профілі середньостатистичних головних героїнь. Ця частина - моя рольова модель у написанні досліджень про жінок у радянському кінематографі.

Проте далі, як тільки авторка запросила російських кінокритикинь до слова, книжка звернула не туди. Цікаво, що Атвуд у своєму розділі десь попереджає, що її російські колеги мають особливий "поетичний" стиль письма, і що вона перекладала його якомога точніше. Проте, схоже під "поетичним" стилем мається на увазі водичка приправлена фактами, що їх надала Атвуд у першому розділі.

Я розумію, чому авторка вирішила додати ці тексти, я бачу що вона намагається зробити. І я би не стирала ці розділи з книжки, проте знайте, що вони зовсім необов'язкові до прочитання :))

Без оцінки, бо не люблю оцінювати наукові праці. Праця не для всіх, але для совко-кіно-знавців зайде.