Цей роман - не для рафіновано-цнотливого читача, який існує поза простором і часом, а для тих, хто сприймає сьогодення без показової заангажованості. Непередбачуваність сюжету відразу захоплює, залучаючи до життя типових представників львівського соціуму, де ірреальне подається на тлі буденності. Петро, Антон і решта представників «гільдії наливайок» крізь призму «Пʼяного розуму» - це неповторні характери наших сучасників, в якому б абсурдному світі вони не існували. Розвиток сюжетних ліній на межі фантазії й дійсності тримає читача в напрузі в атмосфері знайомої нам «барної культури» з «ароматом свіжозмеленої кави» й, звичайно ж, алкоголю, який «має цікаву суперсилу: хороший настрій перетворювати на ейфорію». Герої блукають поза зоною комфорту в пошуках щастя, бо «щасливі люди - завжди красиві», та й узагалі - «щастя - це подарунок долі». Тож дочитайте роман до кінця, й ви зрозумієте, чому не потрібно жити минулим, цінувати сьогодення й будувати світ, в якому волієте опинитися завтра. Нехай вам на це не бракує часу.
Тут є місце веселим посиденькам, їхнім неприємним наслідкам, неправильним вчинкам, коханню, зраді, каяттю та сімейному щастю.
➡️ ЯК ЧИТАЛОСЬ? Колись я чула, як про якусь книгу казали «мускулінна книжка» і не дуже розуміла, як це. Так от тепер зрозуміла. Ця історія просякнута темами, поняттями, подіями, що притаманні саме чоловікам. Але це НЕ означає, що жіночій авдиторії буде не цікаво! Навпаки, ця книжка дасть можливість трішки «підгледіти» за чоловіками😅 Покопирсатися в їхній голові, почути, про що розмовляють компанії за кухликом пива (або чогось міцнішого): волосся ставатиме дибки, але, можливо, це допоможе нам більше їх зрозуміти😉
➡️ ОФОРМЛЕННЯ Смарагдовий зріз із блискітками🤩, лясе, цупкий папір. Виглядає ефектно, приємно тримати в руках.
Не можу обійти обкладинку. Настільки все продумано, як естетично вона зроблена. Дуже яскрава на вигляд, оформлення дійсно круте.
Увага цієї книги сконцентрована навколо головного героя. Автор хоче нам показати його життя після декількох невдалих ударів долі, як він намагається зрозуміти своє життя і що він зробив не так.
Це той випадок, коли не потрібно дивитись на обкладинку або назву книги. З неї дійсно є що підкреслити.
Автор нам показує, що потрібно тримати удар долі, вчасно зупинятись та розбиратись в певних моментах. Головне коли йдеш в нове майбутнє, не озиратись назад, бо доля така штука може піднести сюрприз.
Читається дуже легко, ненавʼязливо і не втомлюєшся. Дуже легко йде.
Є звісно один мінус, дівчата зможуть зрозуміти про що спілкуються чоловіки, коли зустрічаються. Їх думки, плани, таємниці. Ви можете подумати, що це суто чоловічий роман, але, дівчатам він теж зайде, бо буде цікаво дізнатися, про що насправді розмовляють їх чоловіки або хлопці.
Книжку раджу, дійсно цікава, легка і навʼязлива. Саме те, що можна прочитати ввечері .
10 років назад мені б дуже сподобалась ця книга. Я тоді був більш цинічним і дуже любив читати про схожих героїв.
Але зараз, це не моя книга і не мій жанр :( Тому я не хочу ставити оцінку, бо я не є ЦА.
Мої стосунки з алкоголем не такі як у героїв, тому таке їхнє проведення часу мені не цікаві та не зрозумілі. Жоден з персонажів мені не був приємним (окрім пса), але, мабуть, кожен з нас мав\має таких людей в житті.
Богдан добре описує навколишнє середовище та думки героя. Певні переживання Петра мені знайомі, але це не дуже викликало у мене позитивних емоцій до нього :)
Якщо ви любите у схожому жанрі, то я раджу вам прочитати цю книгу.
Богдане, вибач за погано написане ревю і за те, що воно не дуже позитивне. Я буду очікувати твої наступні книги та читати їх, щоб хоч трохи вернутись на Землю зі своєї фантастики :)
Напевно це не моя книга. Або вона трапилась мені не у той час. Не моя не в тому сенсі, що я далекий від такого стилю життя, який описаний в книзі. Якраз навпаки — я настільки до цього близький, що у чомусь міг побачити себе. А в книги я, переважно, втікаю, щоб на якийсь час відвернутись від реальності, а тут соціальна драма, яку я чув, бачив і навіть у чомусь проживав.
Напевно це хороший твір, щоб закарбувати побут певного прошарку суспільства періоду 18-20 років, але мені трохи бракувало вигадки, якогось перебільшення. Десь на початку другої сотні сторінок вимальовувалось цікаве тріо персонажів — самотній депресивний безробітний; юна гедоністка, що любить побавитись наркотиками і жити життя та багатенький боягуз, який легко може знайти проблем собі на голову. Чекав, що далі потягнутися якість пригоди із ними, але у автора були інші плани і це його право.
В цій історії можна побачити безупинну плинність життя, яке змушує дорослішати і як ми, в образі головного героя, намагаємося пручатись. Головний персонаж взагалі, як на мене є втіленням фрази "Не цінуєш поки не втратиш". Поки у нього є стосунки, він не впевнений чи вони йому треба. Коли він без пари то страждає від самотності і мріє про сімейне життя. Поки він на роботі то думає про це, як по сучасний вид кріпацтва, коли втрачає, то хоче стабільних 5 через два з преміями, відпусткою раз на рік та іпотекою.
This entire review has been hidden because of spoilers.
"Блукаєм у переході між молодістю і дорослим життям", так я називав собі яскравий період в власному житті, і з яким мені дуже зрезонувала Богданова книга. Дуже цікаво було заглянути у wonders of hero's mind, як безтурботнісь і безрозсудна гедоністична манера жити, бурхливо конфліктує з новими відчуттями і бажаннями: взяти справи у свій контроль, вчинити правильно, влаштувати своє життя як слід. Які внутрішні діалоги і які вчинки це породжує у житті головного героя. Такі як є, справжні і репрезентативні для особи героя і культури яку він представляє.
Відвертість і "думки як є", без прикрас, взагалі улюблена моя характеристика цієї книги. Саме ця сміливість і проста людяність я вважаю дозволила так глибоко проникнутись відчуттями і переживаннями автора.
Критика п'яного розуму - це супутник посиденьок часів буремної молодості. Окремий респект за завуальовану згадку "Лінивого пса", бара де і сам перехилив чимало чарок. В романі зображені чоловічі слабкості та типові архетипи за які часом стає соромно. Чого тільки не зробиш на п'яну голову. Тільки от розбиратися з наслідками доведеться самому. Герой постає перед такими наслідками і здається їм не буде краю. Втім, як і у житті, краю труднощам годі і чекати. Такою життєвістю і близкістю Богдан і підкупає читача. Читалось на одному диханні. Криза