Історія. Публіцистика. Політологія

Вибрані праці в трьох томах #1.2

by Михайло Драгоманов

Нове видання вибраних праць Михайла Драгоманова покликане розкрити перед читачами енциклопедизм ученого - історика, філолога, культуролога й публіциста, борця за ідеали прогресу і свободи в усіх її виявах, познайомити читачів із виданими на Батьківщині та за кордоном, у політичній еміграції з царської Росії, центральними працями в непроминальному доробку мислителя.

272 pages, Paperback

Published January 1, 2007

About the author

Михайло Петрович Драгома́нов — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.
Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864 —1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). Професор Вищої школи у Софії (зараз — Софійський університет) (1889–1895).
Брат письменниці та громадської діячки Олени Пчілки, дядько Лесі Українки й Оксани Драгоманової. Його син — Драгоманов Світозар Михайлович.

Reviews

[Данило Судин]

Щодо цього тому є дві новини...
Хороша полягає в тому, що тут перевидано два важливі тексти Драгоманова - "Чудацькі думки про українську справу" та "Что такое украинофильство". Перший текст звернений до української аудиторії, другий - до російської. І їх варто читати разом, бо вони містять різні аргументи. Так, Михайло Драгоманов в різний спосіб звертався до різних аудиторій, використовував різні аргументи, описував ситуацію з різних перспектив. Ці два тексти дуже важливі для розуміння викликів, перед якими стояв український рух наприкінці ХІХ ст. В дечому вони й досі не втратили актуальності. Особливо іронічно читати про перехід з юліанського на григоріанський календар. Так, не пройшло й 135 років, як нарешті це питання вдалося вирішити...
Погана новина в тому, що я на 90% впевнений, що це видання - плагіат. Так, Драгоманов помер 1895 року, але плагіат може стосуватися і редакторської роботи: як літературного (уніфікація написання власних назв, орфографія, пунктуація тощо), так і наукового редагування (примітки, коментарі та переклад іншомовних слів та понять). І так виглядає, що в цьому тому використано тексти з Вибраного 1991 року, а також одну статтю - з другого тому Літературно-публіцистичних праць. Звісно, три статті перевидано вперше, але вони разом становлять 25-30 сторінок.

Тому творам Драгоманова я б без вагань поставив 5★. Але оскільки це просто репринт видань 1991 та 1970 років без жодної згадки, що тексти передруковано саме за цими виданнями, то не ставлю жодного балу. Інакше довелося б ставити одиницю...