«Гайдамаки» — історико-героїчна поема Тараса Шевченка, перший український історичний роман у віршах. Т.Г. Шевченко написав її в 1841 році, молодим ще тоді поетом. Це єдиний твір такого жанру у творчості Тараса Шевченка. Поему «Гайдамаки» читали за часів, коли жив Шевченко, читають її й тепер у наші дні. Тарас Шевченко у своєму творі взяв одну з сторінок минулого України - гайдамаччину і яскраво відобразив барвисті картини з того минулого/ У 1841 р. поема вийшла окремою книжечкою, надалі стала частиною «Кобзаря» 1860 року. Поет, назвав свій твір іменем учасників Коліївщини — народного антишляхетського повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Ватажками гайдамаків найчастіше були козаки-запорожці.
Основна думка поеми: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.
Librarian Note: This is an alternate name variant profile. See primary profile: Taras Shevchenko.
Тара́с Григо́рьевич Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко; 25 февраля [9 марта] 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне — Черкасская область, Украина) — 26 февраля [10 марта] 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этнограф, общественный деятель.