What do you think?
Rate this book
Херем
Той, Хто Несе Світло і Той, Хто Несе Звістку: в християнській міфології це два протилежні герої. А що, якби було не так? У світі «Херему» все не так: вірні чекають не спасителя, а руйнівника; трійця янголів відвідує не останнього праведника, а останнього грішника; героя зраджує учитель, а рятує – повія. Цей світ – викривлене дзеркало, в якому звичні чесноти зможуть навіч побачити власне химерне лице.
184 pages, Hardcover
First published January 1, 2007
3 people want to read
About the author
Марина Соколян
14 books8 followersМарина Соколян народилася 18 грудня 1979 року в Полтаві. Свій останній рік навчання в школі провела в США (штат Міссурі) за програмою міжнародного обміну. У 1996 році вона вступила до Києво-Могилянської Академії, де отримала диплом бакалавра та магістра за спеціальністю «Соціологія». Під час навчання Марину цікавили теми утопії, глобалізації, політичних міфів та впливу інформаційних технологій на громадську думку.
Працювати вона почала вже у 17 років, спробувавши себе в різних ролях: від промоутера та журналіста до політичного оглядача, випускового редактора та PR-менеджера. Перші публікації Марини з’являлися в газетах, журналах та на онлайн-платформах. У 2003 році вийшла її перша книжка — збірка оповідань «Цурпалки», яка побачила світ завдяки перемозі в конкурсі «Смолоскип».
Згодом Марина зацікавилася сценарною справою, відвідавши Сценарну майстерню від студії Suspense Film. Вона працювала редактором на кількох телесеріалах і написала сценарії для двох повнометражних фільмів. Крім того, авторку захоплює сучасний театр. У 2011-2012 роках вона брала участь у драматургічному семінарі (проект лондонського театру Royal Court), який проходив у Львові та Тбілісі. Її п’єса «Кумарі» була представлена у формі сценічного читання у Молодому театрі на «Тижні актуальної української п’єси-2011».
Творчість Марини Соколян охоплює різні жанри – від фантастики до філософських та реалістичних творів. Її книга «Херем» отримала спеціальну відзнаку ESFS на Євроконі-2008 та премію від Міжнародної асамблеї фантастики «Портал». Нова ж книга, роман «Серце гарпії», здобула нагороду конкурсу «Коронація слова» як найкращий соціально-психологічний твір.
Наразі Марина є авторкою десяти книжок, а її твори перекладені англійською, польською та чеською мовами.
Працювати вона почала вже у 17 років, спробувавши себе в різних ролях: від промоутера та журналіста до політичного оглядача, випускового редактора та PR-менеджера. Перші публікації Марини з’являлися в газетах, журналах та на онлайн-платформах. У 2003 році вийшла її перша книжка — збірка оповідань «Цурпалки», яка побачила світ завдяки перемозі в конкурсі «Смолоскип».
Згодом Марина зацікавилася сценарною справою, відвідавши Сценарну майстерню від студії Suspense Film. Вона працювала редактором на кількох телесеріалах і написала сценарії для двох повнометражних фільмів. Крім того, авторку захоплює сучасний театр. У 2011-2012 роках вона брала участь у драматургічному семінарі (проект лондонського театру Royal Court), який проходив у Львові та Тбілісі. Її п’єса «Кумарі» була представлена у формі сценічного читання у Молодому театрі на «Тижні актуальної української п’єси-2011».
Творчість Марини Соколян охоплює різні жанри – від фантастики до філософських та реалістичних творів. Її книга «Херем» отримала спеціальну відзнаку ESFS на Євроконі-2008 та премію від Міжнародної асамблеї фантастики «Портал». Нова ж книга, роман «Серце гарпії», здобула нагороду конкурсу «Коронація слова» як найкращий соціально-психологічний твір.
Наразі Марина є авторкою десяти книжок, а її твори перекладені англійською, польською та чеською мовами.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
January 9, 2021
Це. Просто. Неперевершено!
Мені настільки сподобалася ця книга Марини Соколян, що навіть якби хтось вимагав від мене критики, я не спромігся б назвати жодної хиби. А таке трапляється нууу дуууже рідко!
У ній прекрасне все: сюжет (із мінімумом штучних поворотів), контекст і пов'язана з ним інтрига (яка розкривається поступово й наростає таке напруження, що відірватися просто неможливо), логічність (а це в умовах фантастичного світу - той іще виклик) і, головне, мова! Те, як пише пані Марина, можна порівняти лише з текстами Катерини Калитко. Зрештою, "Земля загублених" Калитко дуже нагадує фантастику/фентезі Соколян. Багатство лексики, вишуканість метафор і словесних конструкцій, легкість і плавність письма, в якому не відчувається фальші, натужності й пробуксовки, - це те, що викликає справжній літературний оргазм. Як на двохстах сторінках змалювати цілий фентезійний світ, якому віриш і в реальності якого не сумніваєшся, де не знаходиш кричущих протиріч - для мене загадка, загадка, що викликає щире захоплення.
А великий подив у мене викликає те, що твори Марини Соколян майже неможливо знайти у книгарнях. Чому їх не перевидають найкращі видавництва? Чому ними не зачитуються вдома на канапах, у транспорті, на лекціях за спинами сусідів?? Я цього не розумію. Як на мене, то ті кілька повістей, які я прочитав, заслуговують не тільки на світове визнання, але й на голлівудські екранізації.
У моєму пантеоні сучукрліту Марина Соколян займає чільне місце серед верховних божеств. У жанрі фентезі/фантастики я не читав жодного тексту українського письменника, що міг би змагатися з "Херем" за будь-яким критерієм.
Мені настільки сподобалася ця книга Марини Соколян, що навіть якби хтось вимагав від мене критики, я не спромігся б назвати жодної хиби. А таке трапляється нууу дуууже рідко!
У ній прекрасне все: сюжет (із мінімумом штучних поворотів), контекст і пов'язана з ним інтрига (яка розкривається поступово й наростає таке напруження, що відірватися просто неможливо), логічність (а це в умовах фантастичного світу - той іще виклик) і, головне, мова! Те, як пише пані Марина, можна порівняти лише з текстами Катерини Калитко. Зрештою, "Земля загублених" Калитко дуже нагадує фантастику/фентезі Соколян. Багатство лексики, вишуканість метафор і словесних конструкцій, легкість і плавність письма, в якому не відчувається фальші, натужності й пробуксовки, - це те, що викликає справжній літературний оргазм. Як на двохстах сторінках змалювати цілий фентезійний світ, якому віриш і в реальності якого не сумніваєшся, де не знаходиш кричущих протиріч - для мене загадка, загадка, що викликає щире захоплення.
А великий подив у мене викликає те, що твори Марини Соколян майже неможливо знайти у книгарнях. Чому їх не перевидають найкращі видавництва? Чому ними не зачитуються вдома на канапах, у транспорті, на лекціях за спинами сусідів?? Я цього не розумію. Як на мене, то ті кілька повістей, які я прочитав, заслуговують не тільки на світове визнання, але й на голлівудські екранізації.
У моєму пантеоні сучукрліту Марина Соколян займає чільне місце серед верховних божеств. У жанрі фентезі/фантастики я не читав жодного тексту українського письменника, що міг би змагатися з "Херем" за будь-яким критерієм.
Displaying 1 of 1 review