Зазвичай я не вписую собі дитячі книжки, але в окремих випадках - зберігаю, як і цього разу. Цю книжку я замовила за кілька тижнів до російського вторЗазвичай я не вписую собі дитячі книжки, але в окремих випадках - зберігаю, як і цього разу. Цю книжку я замовила за кілька тижнів до російського вторгнення 24 лютого 2022, коли на фоні тривожних новин і попереджень хотіла про всяк випадок морально підготувати сина до можливої "великої" війни, бо раніше розповідала тільки про війну, яка почалася в 2014-му і нас фактично не зачіпала. Одночасно замовила ще "Апокаліпсис. 40 правил виживання" цього ж автора, от її ми встигли прочитати завчасно, а "Вовчика" почали вже після вторгнення. Книжка дуже приємна, людяна, не так пригодницька, як житейська. Прості історії з життя двох хлопців: як у них вкрали велосипеди, як вони розбили лампи, як рятували пса. Книжка водночас весела через двох жвавих хлопців, і сумна, бо з перших сторінок ми попереджені, що Вовчика не стане. І поступово ми підходимо до цієї події, хоч дуже обережно і нетравматично написаної, але стримати сліз неможливо, принаймні дорослому, бо діти, схоже, трохи інакше цю історію прочитують. ...more
Прочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проПрочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проходила крізь прозу, щось зацікавлювало більше, щось (про Америку) - менше. Дуже сподобалися ті оповідання (як про польський велосипед), в яких події котяться, наче з гори, несуться одне за одним. Мені трохи тривожно було, раптом щось жахливе станеться, але коли читала, ставало зрозуміло, що вже все сталося і переживати немає причини....more
**spoiler alert** Книжка, якій пасує слово "чутлива". Також довелося почитати хоч вікіпедію про грузино-абхазький конфлікт, щоб трішечки краще розуміт**spoiler alert** Книжка, якій пасує слово "чутлива". Також довелося почитати хоч вікіпедію про грузино-абхазький конфлікт, щоб трішечки краще розуміти контекст, чому грузини ставали біженцями з Сухумі. До сліз зачепили прозові два твори (сам автор їх називає бувальщинами, бо вочевидь, це перекази реальних подій), обидва стосуються дітей. УВАГА, СПОЙЛЕР! Перший момент, який найбільше зачепив - як мама-грузинка з чотирирічним сином намагалася втекти-виїхати з Сухумі, де вже все контролювали абхази і росіяни. І щоб на кордоні пропустили, треба було вдати з себе росіян із втраченими документами. Мама-то схожа на росіянку, але боялися, що хлопчик заговорить грузинською. І от мама його просить: "Тимурчику, тільки нічого не кажи грузинською", проїжджають пости, де солдати з автоматами, у мами руки тремтять, малий син не розуміє, чому не можна розмовляти, і тут мама згадує, що син любить пісню "Стюардесса по имени Жанна", і просить його співати, і син співає російською, поки вони проїжджають всі блокпости. Другий момент -про хлопчика, якому був рік, коли його родина втікала з Абхазії, їхали на БМП, яку часто називають танком, і першим словом цього хлопчика стало: "танк"....more
Цю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканоЦю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканом побажання автора:) Спершу мене привабило фото на обкладинці і назва. Я була впевнена, що книжка мені сподобається. Потім, коли почала читати, спершу засумнівалася. Бо ліричний герой - чоловік років за 30, який кидає дружину з двома дітьми, бо якесь душевне сум'яття гризе його - стартово не викликає в мене симпатії. Бо як читачка я швидше себе ототожню з його дружиною, і згадки про понурий шлюб прочитуватиму, здогадуючись, як це все бачила вона. Але потім, по ходу книжки, виникало більше розуміння і симпатії й до героя. І той потік свідомості, який спершу викликав читацький опір, потім ставав зрозумілішим, бо увиразнювалося, що свідомість героя постійно перебуває немовби на кількох шарах-пластах дійсності одночасно, переключаючись між ними. Тобто залишалося тільки помічати, на якому моменті це переключення відбувається, і плавати й собі між цих шарів, і такий прийом мені подобається. Ну і фінальне розчулення після казарми - з цитати: "Це накраще, що було у нас в житті!". Власне, чула від знайомої, дружини чоловіка-ветерана, про подібне. Словом, зрештою гарне враження від книжки, душевне. Тепер хочу прочитати і попередню книжку Срдича, яку видавали українською....more
Мені цікава і тема ляльок, і дитинства. Дуже подобається оформлення Анастасії Стефурак. Оповідання зацікавили не всі, але деякі торкнули. Найближче - Мені цікава і тема ляльок, і дитинства. Дуже подобається оформлення Анастасії Стефурак. Оповідання зацікавили не всі, але деякі торкнули. Найближче - Оксана Луцишина "Наші кохані": "У ті часи дівчатка тільки те і робили, що чекали на любов, точніше, на відвзаємнення любові, яку вони носили у собі, наче бомби. Любов була важка і гірка всередині на смак, але викинути з себе її вже було неможливо - за роки чекання вона розрослася і важила тепер більше, ніж наші ще дитячі тіла. Куди нам було її подіти?"...more
"Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво."Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво....more
Це казка. Поки читала, згадувалися "Довгі часи" (магічний реалізм і Донбас), "Майстер і Маргарита" (бути обраною кимось владним, літати на комусь), "ГЦе казка. Поки читала, згадувалися "Довгі часи" (магічний реалізм і Донбас), "Майстер і Маргарита" (бути обраною кимось владним, літати на комусь), "Гра престолів" (Мати Драконів). Метафори сподобалися і читати було цікаво, водночас часто було відчуття, що занадто швидко, занадто легко все відбувається, хоч би фінальне занурення серця міста - не віриться навіть в умовах казки. Обкладинка дійсно дуже вдала, недарма її нагородили на українському конкурсі дизайну....more
Приємна книжка, один з небагатьох коміксів, які я взагалі читала:) Подекуди тон автора видавався зверхнім, тож не дивуюся читачам, які обурено поставиПриємна книжка, один з небагатьох коміксів, які я взагалі читала:) Подекуди тон автора видавався зверхнім, тож не дивуюся читачам, які обурено поставили книжці одну зірочку) Але розглядати було цікаво....more
Я була впевнена, що ця книжка мені сподобається, так воно й сталося. Бо мені подобається коротка проза, і подобається, що в ній реальне сплетене з магЯ була впевнена, що ця книжка мені сподобається, так воно й сталося. Бо мені подобається коротка проза, і подобається, що в ній реальне сплетене з магічним або фантастичним. Водночас я гадала, що ця книжка потрапить на полицю моїх фаворитів, але ні. Бо мені переважно були нецікаво читати про китайські війни, про способи катування, також не люблю прийом обрамлення, коли є історія в історії, а я в процесі забуваю, в якому з вимірів історії знаходжуся, і не люблю перемикатися між цими рівнями. Деякі ж оповідання мене зачарували, наприклад, "Зміна стану" чи "Паперовий звіринець", або "Хвилі". Такого я б хотіла читати більше....more
Ця книжка до мене потрапила випадково, коли мені її надіслали замість замовленої "Антени", бо загалом п'єси читати не люблю. Але ця читається легко і Ця книжка до мене потрапила випадково, коли мені її надіслали замість замовленої "Антени", бо загалом п'єси читати не люблю. Але ця читається легко і навіть приємно, попри трагічну тему....more
Красивенна книжка, давно милуюся живописом Катерини Косьяненко, тому відразу захотіла цю книжку, а вже потім раділа, що це ще й Жадан;) "Телефонна книгКрасивенна книжка, давно милуюся живописом Катерини Косьяненко, тому відразу захотіла цю книжку, а вже потім раділа, що це ще й Жадан;) "Телефонна книга мертвих" у фіналі особливо торкнула) ...more
Дочитала. Напевно, відгук не писатиму поки що, бо для цього треба більше обдумати все і віддалитись. Частина друга була найстрашнішою і зачепила найбіДочитала. Напевно, відгук не писатиму поки що, бо для цього треба більше обдумати все і віддалитись. Частина друга була найстрашнішою і зачепила найбільше. Що сподобалось найбільше: спроба сплести Все в єдину систему і побачити\показати зв'язки, збіги, ритми, рими. "Петров писав про нелінійність історичних процесів, про їхні нашарування, провали й покрученості, про неґацію й одночасне ствердження однією епохою іншої, про розриви та западання, обірваність - і про струнку внутрішню логіку проминання епох, нехай навіть невидиму на позір, але підпорядковану причинно-наслідковим зв'язкам "у вищому сполученні"."...more
Книжок я від лютого не читаю, але - роздивляюся:) Текст поки що не сприймаю, але красивими зображеннями милуюсь. Сьогодні була в румунській бібліотеціКнижок я від лютого не читаю, але - роздивляюся:) Текст поки що не сприймаю, але красивими зображеннями милуюсь. Сьогодні була в румунській бібліотеці учасницею заходу "Живі книги", відповідала на запитання місцевих дев'ятикласників як людина, що виїхала з України від війни. Потім деякий час мусила бути в бібліотеці, і якраз натрапила на "Прибуття" під румунською назвою. І це дуже доречне читання-розглядання мені зараз) Бо я сама тепер трохи як цей герой, тож дуже зрозумілі його намагання ввімкнути якісь незрозумілі штучки, з яких не знаєш, що вилетить у відповідь. І намагання розібратися по карті. Оплатити проїзд. І так далі. Ще залишається мені спробувати надіслати листа:)...more
Раніше читала "Довгі часи", тож цю відразу захотіла, щойно побачила анонс. Вона інша, але було б дивно, якби все було очікуване й однакове.Раніше читала "Довгі часи", тож цю відразу захотіла, щойно побачила анонс. Вона інша, але було б дивно, якби все було очікуване й однакове....more
Мені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєМені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєтки, яким бракує сюжету. Значить, мені подобаються віньєтки. Хочу прочитати інші твори цієї авторки. "Часом уночі я біжу довгими смугами землі повз буйволів, щоб покликати й узяти дівчинку за руку."...more
Прочитала й "Антену" нарешті. Подобається мені все ж читати Жадана. Спершу огорнуло відчуттям безвиході, але в фіналі виникло відчуття сподівання і наПрочитала й "Антену" нарешті. Подобається мені все ж читати Жадана. Спершу огорнуло відчуттям безвиході, але в фіналі виникло відчуття сподівання і на щось хороше. "не варто, не варто, зрештою, відмовлятись від власного голосу."...more
Купила цю книжку на презентації видавництва IST Publishing в IZONE. Очікувала, що буде більший акцент на візуальне оформлення, бо для мене фотографії Купила цю книжку на презентації видавництва IST Publishing в IZONE. Очікувала, що буде більший акцент на візуальне оформлення, бо для мене фотографії за текстами практично губилися і були непомітними. Також я очікувала, що це буде збірка документальних інтерв'ю, а всередині виявилося щось інакше і дивне, але мені сподобалося і навіть викликало дещо зачарований стан)) Ці тексти - чи то есеї, чи начерки, майже безсюжетні, нецілісні, обірвані, ближчі до поезії, ніж до прози, передають враження і відчуття, а не сюжетні ходи. Мова - така, ніби належить старій жінці з радянської інтелігенції чи вчительці зарубіжної літератури "старої закалки", я таку мову чула тільки від інтелігентних бабулечок, і то частіше в російських фільмах, ніж на українських вулицях. Вся книжка написана російською, українська тільки назва, передмова і вихідні дані з подякою. Це для мене теж незвично - нащо було вдягати російський текст в українську обкладинку. Враження від книжки гарні, основна емоція - "дивна". Про такі спостереження і відчуття, ніби з префіксом над- чи мета-, про щось не реально відчуте, а таке, що ввижається, ніби відчуваєш. Але лишилося відчуття сирості, а хотілося б - завершеності....more
Цікаво було прочитати. Надихає активніше пошукати інформацію і про своїх родичів. Бо в нас у роду так само одні змінювали прізвища й імена, щоб приховЦікаво було прочитати. Надихає активніше пошукати інформацію і про своїх родичів. Бо в нас у роду так само одні змінювали прізвища й імена, щоб приховати національність, інші були репресовані і втікали. І дійсно цю інформацію ніхто не береже, зв'язки розриваються, кожне покоління наче з нуля росте....more
Гнітюча книжка. Описане життя з насильством і пропагандою в так званій ДНР справляє враження безпросвітного, тож не розумію, чому автор засуджує донечГнітюча книжка. Описане життя з насильством і пропагандою в так званій ДНР справляє враження безпросвітного, тож не розумію, чому автор засуджує донеччан, які виїхали з окупованої зони в вільну Україну. Добре принаймні, що сам автор вже звільнений з полону....more
Наша викладачка зарубіжної літератури в інституті наполегливо радила прочитати "Бойню №5", як і решту рекомендованої літератури зі списку, і переконувНаша викладачка зарубіжної літератури в інституті наполегливо радила прочитати "Бойню №5", як і решту рекомендованої літератури зі списку, і переконувала прочитати якщо не зараз під час навчання, то хоч пізніше, для себе, щоб зрозуміти абсурдність війни. І оце я тільки зараз для себе прочитала) + Тепер мені здається, що фільм "Прибуття" (Arrival) - за мотивами Воннегута....more
Cherniakhivska
>
Books:
war
(32)
![Грязь [*khaki]](https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1533100919l/41018853._SX50_.jpg)
Loading...
