Отже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовОтже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовляють, і змушують пити Алексі, згадують, хто кого любив і хто як помер. Всю книжку я чекала, чи помре хтось із учасників розмови....more
Вночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі момеВночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі моменти сподобались, деякі ні....more
Мені сподобалась ця книжка і її фрагментарність. Ідея пов'язаності і єдності всього теж подобається, пошуки знаків, знайомий стан, коли кожна дрібничкМені сподобалась ця книжка і її фрагментарність. Ідея пов'язаності і єдності всього теж подобається, пошуки знаків, знайомий стан, коли кожна дрібничка здається космічно важливою. Сподобалось оформлення видання "Темпори" (згадано: "Дизайн і верстка: Ірина Мамаєва" - тож напевно, це її обкладинка)....more
Приємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: нуПриємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: ну, можна спробувати, я ж люблю коротку прозу. А всередині виявилось таке близьке і знайоме, що я сама хотіла б писати)) Де є звична реальність, тільки відфотошоплена, де крізь щілини проривається трансцендентне, або навпаки звичне виявляється вписаним в більшу систему. Мені трохи згадувався Пєлєвін, який подобається. Глянула інтерв'ю - автор інші імена називає. Ну, внесла собі в список "на почитати" ще тих, хто вразив автора. Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо"....more
Випадково згадала, що колись читала цю книжку в студентстві, купила її на Петрівці, бо нам один молодий харизматичний викладач порадив її почитати, віВипадково згадала, що колись читала цю книжку в студентстві, купила її на Петрівці, бо нам один молодий харизматичний викладач порадив її почитати, він же підкидав різні цікаві ідеї для журн.розслідувань, наприклад, хто в Україні просував бізнес ворожок, цікаві були пари. А згадала про неї, бо перечитала статтю вікіпедії про апофенію, про яку згадала, бо прочитала статтю про епіфанію, бо прочитала допис про надмірність літератури. Словом, сиджу на дні Вавилонської бібліотеки і радію, що впустили....more
Цю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканоЦю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканом побажання автора:) Спершу мене привабило фото на обкладинці і назва. Я була впевнена, що книжка мені сподобається. Потім, коли почала читати, спершу засумнівалася. Бо ліричний герой - чоловік років за 30, який кидає дружину з двома дітьми, бо якесь душевне сум'яття гризе його - стартово не викликає в мене симпатії. Бо як читачка я швидше себе ототожню з його дружиною, і згадки про понурий шлюб прочитуватиму, здогадуючись, як це все бачила вона. Але потім, по ходу книжки, виникало більше розуміння і симпатії й до героя. І той потік свідомості, який спершу викликав читацький опір, потім ставав зрозумілішим, бо увиразнювалося, що свідомість героя постійно перебуває немовби на кількох шарах-пластах дійсності одночасно, переключаючись між ними. Тобто залишалося тільки помічати, на якому моменті це переключення відбувається, і плавати й собі між цих шарів, і такий прийом мені подобається. Ну і фінальне розчулення після казарми - з цитати: "Це накраще, що було у нас в житті!". Власне, чула від знайомої, дружини чоловіка-ветерана, про подібне. Словом, зрештою гарне враження від книжки, душевне. Тепер хочу прочитати і попередню книжку Срдича, яку видавали українською....more
Симпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторівСимпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторів (мої там голубці)....more
Приємна книжка, схожа на сон, поетична. Згадала, що вона мені нагадує: фільм "Waking Life".Приємна книжка, схожа на сон, поетична. Згадала, що вона мені нагадує: фільм "Waking Life"....more
Мені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволенМені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволення було від перегляду серіалу "Месія" на Нетфліксі - і теж шкода, що його не подовжили)) Бо книжка водночас і про містичні переживання - і про нейробіологію. "Звісно, атеїсти використовують той факт, що для містичних переживань існує нейронне пояснення, аби стверджувати, що духовність — це лише обман нашого мозку. Але нейротеологія займає нейтральну до віри позицію. Описані дослідження доводять, що ці переживання є біологічно регульованими. Якщо ви — віруюча людина, вони дають вам глибше розуміння божественних методів. Якщо ви — невіруючий, вони пропонують вам ще одну техніку для зміни стану свідомості." Під час читання було багато задоволення від впізнавання чи озвучення непомічених зв'язків. Наприклад, раніше мені не спадало на думку пов'язати "стан потоку" Чиксентмігаї зі зміненими станами свідомості. Тепер же я маю пояснення, чому процес інтуїтивного фотошопу під гучну музику в навушниках дійсно може відчуватися як сакральне переживання. Окремим радісним відкриттям для мене стало, що "фокус-покус" - це насправді перекручене hoc est corpus (“це є тіло”), як священики озвучували "чудодійне перетворення хліба і вина на тіло і кров Христові" під час служби. Не дивуюсь, що відгуків чимало і негативних. Відчутно, що книжка не об'єктивно наукова - автори упереджені позитивно щодо теми, про яку пишуть. З проблем називають хіба що комерціалізацію і мілітаризацію, ну і що в гонитві за зміненими станами свідомості можна померти, але: "Зрештою, ми вважаємо, що цілком співмірний (хоч і набагато менш сенсаційний) ризик полягає у тому, щоб скніти з тихим відчаєм десь на околиці та передчасно померти від хвороби, зумовленої таким способом життя, і жодного разу не спробувати відчути те, заради чого згадані спортсмени живуть (і лише деколи помирають)." ...more
У цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, длУ цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, для мене тут забагато лайна, розчавлених мишей, якоїсь тілесної жижі, мене таке засмучує....more
Дуже приємна книжка, мені таке подобається. Коротка проза, видозмінена реальність. Оповідання "Transfugium" нагадало "Хвилі" Кена Лю, бо в обох - міркДуже приємна книжка, мені таке подобається. Коротка проза, видозмінена реальність. Оповідання "Transfugium" нагадало "Хвилі" Кена Лю, бо в обох - міркування про можливі трансформації форми людського існування....more
Це казка. Поки читала, згадувалися "Довгі часи" (магічний реалізм і Донбас), "Майстер і Маргарита" (бути обраною кимось владним, літати на комусь), "ГЦе казка. Поки читала, згадувалися "Довгі часи" (магічний реалізм і Донбас), "Майстер і Маргарита" (бути обраною кимось владним, літати на комусь), "Гра престолів" (Мати Драконів). Метафори сподобалися і читати було цікаво, водночас часто було відчуття, що занадто швидко, занадто легко все відбувається, хоч би фінальне занурення серця міста - не віриться навіть в умовах казки. Обкладинка дійсно дуже вдала, недарма її нагородили на українському конкурсі дизайну....more
Я була впевнена, що ця книжка мені сподобається, так воно й сталося. Бо мені подобається коротка проза, і подобається, що в ній реальне сплетене з магЯ була впевнена, що ця книжка мені сподобається, так воно й сталося. Бо мені подобається коротка проза, і подобається, що в ній реальне сплетене з магічним або фантастичним. Водночас я гадала, що ця книжка потрапить на полицю моїх фаворитів, але ні. Бо мені переважно були нецікаво читати про китайські війни, про способи катування, також не люблю прийом обрамлення, коли є історія в історії, а я в процесі забуваю, в якому з вимірів історії знаходжуся, і не люблю перемикатися між цими рівнями. Деякі ж оповідання мене зачарували, наприклад, "Зміна стану" чи "Паперовий звіринець", або "Хвилі". Такого я б хотіла читати більше....more
Це довга історія, чому я вирішила прочитати "Камеру Обскуру". Тому що останніми днями часто слухала R.E.M. - Drive (Nobody tells you where to go, baby)Це довга історія, чому я вирішила прочитати "Камеру Обскуру". Тому що останніми днями часто слухала R.E.M. - Drive (Nobody tells you where to go, baby). А цю пісню я почула класі у восьмому, коли ми класом пішли на виставу в ТЮГ, де ставили якраз "Камеру Обскуру", і ця композиція звучала протягом всієї вистави в особливо моторошних моментах. Мене і однокласницю К., з якою в нас спільні музичні вподобання, ця вистава захопила, як і Drive, як і гра актора-Горна. Пізніше ми з К. ходили на цю виставу ще двічі, я б ходила й далі, але вистава зникла з репертуару, та й Горна вже грав інший актор, м'якший і не такий вражаюче харизматичний. Тож коли читала, для мене це було більше як розпізнавання сцен із театру: в яку квартирку на початку до Магди приходив Кречмар, і що то була за хитрість зі спільною ванною кімнатою, "невже в людини може бути стільки сліз" та ін. Ця книжка підтверджує моє спостереження, що коханням зазвичай називається сексуальний потяг, а ще дивує, як цим людям не набридає стільки займатися сексом із єдиним партнером із тим же рівнем бажання, як спершу....more
Маленька книжечка коротеньких віршів, читається (ковтається;) дуже швидко. Легке, ненав'язливе читання. Здалося, поліпшує настрій) " не мріє жоден бути Маленька книжечка коротеньких віршів, читається (ковтається;) дуже швидко. Легке, ненав'язливе читання. Здалося, поліпшує настрій) " не мріє жоден бути свєтой і свєті темно сумно зле це ж означа що в цьому тілі її не змінить знов ніхто...more
Книжок я від лютого не читаю, але - роздивляюся:) Текст поки що не сприймаю, але красивими зображеннями милуюсь. Сьогодні була в румунській бібліотеціКнижок я від лютого не читаю, але - роздивляюся:) Текст поки що не сприймаю, але красивими зображеннями милуюсь. Сьогодні була в румунській бібліотеці учасницею заходу "Живі книги", відповідала на запитання місцевих дев'ятикласників як людина, що виїхала з України від війни. Потім деякий час мусила бути в бібліотеці, і якраз натрапила на "Прибуття" під румунською назвою. І це дуже доречне читання-розглядання мені зараз) Бо я сама тепер трохи як цей герой, тож дуже зрозумілі його намагання ввімкнути якісь незрозумілі штучки, з яких не знаєш, що вилетить у відповідь. І намагання розібратися по карті. Оплатити проїзд. І так далі. Ще залишається мені спробувати надіслати листа:)...more
Фільм "Піна днів" я пропустила, а книжку захотіла прочитати після захопленого відгуку видавця і фантастичної пінної вечірки Читомо на Букфорумі-2019 (Фільм "Піна днів" я пропустила, а книжку захотіла прочитати після захопленого відгуку видавця і фантастичної пінної вечірки Читомо на Букфорумі-2019 (тепер і фільм хочу подивитися;). Книжка дуже візуальна, схожа на сон (ті ж зміни в стінах і невпізнавання місцевості). Також схожа на "Реквієм за мрією", бо спершу все супер, потім все погано (і Партр як наркотик). Дивувалася, як легко і безжурно там вмирали випадкові перехожі і прибиралися їх тіла, тому за логікою цього світу не відчула жалю й за Хлоєю. Крім того, оскільки автор мав повну свободу вершити свій світ-сон, то міг би й Хлою оживити в будь-якій формі, якби захотів) Словом, нікого не жаль, але красиво....more
Коли почула про вихід книжки, зацікавив зміст, а коли одержала примірник - зацікавила й форма. Фактично це самвидав, що не має ISBN, такого вирішення Коли почула про вихід книжки, зацікавив зміст, а коли одержала примірник - зацікавила й форма. Фактично це самвидав, що не має ISBN, такого вирішення побудови обкладинки я раніше не бачила, хоча цікавилася палітурною справою. Коли прочитала книжку, почала в побутових коментарях бачити поезію: - месяц в разлуке с мужем, сублимировала в работе с кружевом и шелком - получилось красиво, но близость не заменяет. Словом, цікаве....more
Книжка залишила несподівано приємне враження, попри те, що взагалі-то вона нудна і в ній майже нічого не відбувається, про це й мова, бо героїня - праКнижка залишила несподівано приємне враження, попри те, що взагалі-то вона нудна і в ній майже нічого не відбувається, про це й мова, бо героїня - практично позбавлена людських емоцій, живе як робот і просто намагається вписатися в соціум і менше розчаровувати всіх навколо. Спершу я себе з нею не асоціювала зовсім, а потім згадала, що днями мене саму звинуватили в намаганні бути зручною для інших, так що я так само convenient woman. Або згадала давно помічене в розмовах дівчат\жінок, як часто вони (ми) намагаються підлаштуватися одна під одну, кивають, піддакують, намагаються вгадати очікувану емоцію і її й видати у відповідь, знайти спільне, солідарно співпереживати. Або як вчора в бесіді знайомих 30-річних кілька разів звучали питання, як і в книжці, типу чи є в тебе дівчина, або щось про сексуальний досвід, або про монотонність життя, яке повторюється по колу вже роками. Мене потішив фінал книжки, не розкриватиму;)...more
Мені подобається, як вона пише (і вочевидь, подобається, як це перекладено і відредаговано), я б поставила цій книжці 5 зірочок, якби не пригнітилась Мені подобається, як вона пише (і вочевидь, подобається, як це перекладено і відредаговано), я б поставила цій книжці 5 зірочок, якби не пригнітилась від "Особливо мерзенний", бо дуже не люблю насильство, і навіть містика йому не надає сенсу, не люблю відсутності_відповідальності автора перед героями. А решта мені подобається. Багато знайомого, напр. про шиття по тілу, про зникання-розчинення. Можливо, це якісь типові жіночі відчуття. Взагалі здалося, що вся книжка - про розпад жінок. Проза нагадала Кортасара, який мені теж подобається....more
Дуже, дуже, дуже мила терапевтична книжечка для дітей про батьків. Вона хоч переглядається вся за 20 хвилин, але зате потім хочеться дати її почитати Дуже, дуже, дуже мила терапевтична книжечка для дітей про батьків. Вона хоч переглядається вся за 20 хвилин, але зате потім хочеться дати її почитати як своїм батькам, так і своїм дітям)) ...more
Мені таке подобається. Чудернацьке, з окремих новел, але пов'язане. "Як же це я тут опинилася так наодинці, невже ніхто не може бодай пробігати повз. ПМені таке подобається. Чудернацьке, з окремих новел, але пов'язане. "Як же це я тут опинилася так наодинці, невже ніхто не може бодай пробігати повз. Прийдіть хтось і обійміть мене отут, біля трубчастої лисички."...more
о, цю книжку я ілюструвала для "Видавництва"!=) чекаю - не дочекаюся, коли її побачу надрукованою!=) Читала її, відповідно, в рукописі, і перші кількао, цю книжку я ілюструвала для "Видавництва"!=) чекаю - не дочекаюся, коли її побачу надрукованою!=) Читала її, відповідно, в рукописі, і перші кілька сторінок була збентежена, що взагалі відбувається. А потім зрозуміла, що це така мова авторки, і дозволила собі по цій мові попливти, по всіх цих асоціаціях і переливах)) Багато натяків, спогадів, відчуттів! Прокидань, зміни точки збірки, переходу в інший вимір)) В рецензії читала, що цей текст як сон - є таке відчуття! Намагалася це враження передати і в ілюстраціях, і собі додавши алюзій в зображеннях....more
Прочитала цю книжку в українському виданні "Видавництва", купила для себе заради ілюстрацій, бо раніше сподобалося "Літо Гармана" цього автора. КнижкаПрочитала цю книжку в українському виданні "Видавництва", купила для себе заради ілюстрацій, бо раніше сподобалося "Літо Гармана" цього автора. Книжка дуже сумна. Зате красива....more
Цікавезна книжка, кожну сторінку хочеться цитувати. Дуже цікава народна мова, сповнена міркувань і сумнівів, натяків замість прямого називання явищ. ЦеЦікавезна книжка, кожну сторінку хочеться цитувати. Дуже цікава народна мова, сповнена міркувань і сумнівів, натяків замість прямого називання явищ. Це книжка не так про дітей, тобто не про дитячу психологію чи виховання в родині, а про жіночу фізіологію, "ламання калини", дошлюбні молодіжні сексуальні ігри, зачаття, вагітність, пологи, хрестини - тобто все, пов'язане з народженням дітей.
"Сам чоловік породїлі, за такою виключкою, дуже чогось боїть ся і весь час в собі неначе. Часом і вдає він, що йому це байдуже і ніби так собі, а шкура одстала в його і в голові здіймаєть ся все щось і сьвіт у очіх десь далеко маячить. Старі, як є у хатї, і ті якось не так як звичайно, себе мають, бо всїм відомо, що може бути в цей час і з жінкою, і з дитиною. Страшно і подумать, як воно м'якеньке і народить ся: і тім'ячко м'яке у його, і кісточки м'які тоді. А у хатї - стілько дітей."...more
"Літо Гармана" прочитала білоруською (видавець Янушкевіч), а дізналася про "Літо" на курсі дизайну ілюстрованої книжки, де нам його показували як прик"Літо Гармана" прочитала білоруською (видавець Янушкевіч), а дізналася про "Літо" на курсі дизайну ілюстрованої книжки, де нам його показували як приклад. Цікаві ілюстрації. Твір безсюжетний, майже поетичний, про минущість, час, дитинство, дорослішання, старість, страх, смерть, прощання. ...more
Раніше читала "Довгі часи", тож цю відразу захотіла, щойно побачила анонс. Вона інша, але було б дивно, якби все було очікуване й однакове.Раніше читала "Довгі часи", тож цю відразу захотіла, щойно побачила анонс. Вона інша, але було б дивно, якби все було очікуване й однакове....more
Мені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєМені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєтки, яким бракує сюжету. Значить, мені подобаються віньєтки. Хочу прочитати інші твори цієї авторки. "Часом уночі я біжу довгими смугами землі повз буйволів, щоб покликати й узяти дівчинку за руку."...more