Отже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовОтже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовляють, і змушують пити Алексі, згадують, хто кого любив і хто як помер. Всю книжку я чекала, чи помре хтось із учасників розмови....more
Це та єдина книжка, яку я привезла з цьогорічного Букфоруму у Львові, вибирала як "щось особливе" на згадку про Форум і щоб читати в потязі. Тема меніЦе та єдина книжка, яку я привезла з цьогорічного Букфоруму у Львові, вибирала як "щось особливе" на згадку про Форум і щоб читати в потязі. Тема мені цікава, раніше бачила вебінар Олени Стяжкіної про їжу в кіно. Озвучено багато моментів, які могли помічатися, але тепер вони виокремлені й названі (наприклад, як закохана жінка, підперши голову, задоволено дивиться, коли її чоловік їсть зготовану нею їжу, або як у закладах громадського харчування їдці слухняно відступають, якщо прибиральниця хоче помити підлогу саме тут). Радянський Союз я застала тільки краєчком малосвідомого дитинства, тож інформація цієї книжки наче доповнює деякі мої розмиті спогади, наприклад, що то була за спиця в магазині, на яку натикалися папірці, чому постійно треба було стояти в чергах, і що взагалі відбувалося. Подобається оформлення книжки і що примітки наведені відразу на сторінках, де згадуються, а не в кінці книжки....more
Цікава п'єса. Сподобалась мені ще в школі, хоча можливо, ми читали скорочено. Вирішила перечитати, бо нещодавно подрузі, яка розповідала про свої непоЦікава п'єса. Сподобалась мені ще в школі, хоча можливо, ми читали скорочено. Вирішила перечитати, бо нещодавно подрузі, яка розповідала про свої непомічені зусилля й заробітки, радила цю книжку, а потім несподівано виявилось актуально і мені:)...more
Загалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнськЗагалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнські досвіди. Менш цікаво - міркування про фемінізм чи суспільство, і "як мені все вдалося". Деякі думки, які влучали саме в "мій стан зараз", були несподівані, наприклад, Оксана Олійник: "Цей текст мав бути про те, як я прийшла до того, ким хочу бути. ... Я не могла намацати те, що треба, ніяк". Або Ірма Вітовська: "... розумію, наскільки болючим може бути чужий успіх"....more
Цікава книжка. Знову ж, можливо, тому що вона фоново про материнство, вагітності, зачаття, мені таке цікаве. Я здивована, що авторка настільки в темі уЦікава книжка. Знову ж, можливо, тому що вона фоново про материнство, вагітності, зачаття, мені таке цікаве. Я здивована, що авторка настільки в темі українських реалій і політичних акцентів. Твір написаний якісно, шар за шаром відкривається невідома інформація. Але часто було відчуття, що я не розумію натяків авторки (чи думок ліричної героїні), які, очікується, мала б розуміти і робити певні висновки. Дуже сподобалось оформлення (дизайн обкладинки: Марія Кінович; макет і верстка: Михайло Федишак) - книжка дуже приємна як об'єкт. Книжка досить масивна (460 сторінок), але прочиталась швидко, чіпляла....more
Книжка мені здалась нудною і водянистою. Можливо, просто я не ЦА (напевно, найактуальніше її читати ейчарам). Автор згадує, що книжка виросла зі статтКнижка мені здалась нудною і водянистою. Можливо, просто я не ЦА (напевно, найактуальніше її читати ейчарам). Автор згадує, що книжка виросла зі статті, і це відчутно. Одні й ті ж тези пережовуються багато разів: "зараз я розповім вам, чому впевнені в собі некомпетентні чоловіки стають лідерами, а скромних жінок ніхто не обирає" - і так сторінка за сторінкою. Приклади здаються поверхневими, і навіть посилання на статті й дослідження не дають відчуття ґрунтовності....more
Переважно дуже сумна книжка. Чи не кожне оповідання- наче камінчик, яким когось прибивають до землі, щоб не виборсався. Серед повторюваних образів у рПереважно дуже сумна книжка. Чи не кожне оповідання- наче камінчик, яким когось прибивають до землі, щоб не виборсався. Серед повторюваних образів у різних оповіданнях під різними іменами: дочка убогої матері-одиначки, школярка, яку біля дошки не слухає вчитель і яку мнуть за груди старші хлопці; немолода немита алкоголічка, яка пиячить з випадковими чоловіками і мандрує недалеко по району. Є оптимістичні і світлі моменти, але здалося, що темрява переважає. ...more
Власне, я майже ніколи не читаю детективів, але схоже, в контексті материнства мені може зайти все, включно з неулюбленими жанрами. І ця книжка мені сВласне, я майже ніколи не читаю детективів, але схоже, в контексті материнства мені може зайти все, включно з неулюбленими жанрами. І ця книжка мені сподобалась, її було цікаво читати, дійсно весь час хотілося дізнатися, що буде далі ("гачки" повсюди), кінцівка несподівана. Підозрюю, цікаво буде лише тим, хто "в темі" батьківства, бо багато нюансів декретних типу зригувань, втоми, тривоги тощо. Мені якраз подобається, що це все в книжці є. І хоч це про інший побут, не український, але й не було відчуття фальшивості. Пишуть, права на екранізацію твору вже придбані. Недивно, бо загалом весь роман читається як сценарій, в сенсі, читаєш: "Вона робить таке і таке, помічає таке" - і це все бачиш. Тобто читаєш книжку, а наче дивишся фільм. Ну, і це не є твір заради краси мови чи метафор. Тут все дуже просте, буквальне. Щоб почитати, похвилюватися, відпочити....more
Приємна як об'єкт книжка, наклад 500 примірників дає відчуття втаємниченості. "І верлібр за мастацтва прымеш. Не выкідаць жа яго на вуліцу..."Приємна як об'єкт книжка, наклад 500 примірників дає відчуття втаємниченості. "І верлібр за мастацтва прымеш. Не выкідаць жа яго на вуліцу..."...more
Приємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: нуПриємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: ну, можна спробувати, я ж люблю коротку прозу. А всередині виявилось таке близьке і знайоме, що я сама хотіла б писати)) Де є звична реальність, тільки відфотошоплена, де крізь щілини проривається трансцендентне, або навпаки звичне виявляється вписаним в більшу систему. Мені трохи згадувався Пєлєвін, який подобається. Глянула інтерв'ю - автор інші імена називає. Ну, внесла собі в список "на почитати" ще тих, хто вразив автора. Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо"....more
Прочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проПрочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проходила крізь прозу, щось зацікавлювало більше, щось (про Америку) - менше. Дуже сподобалися ті оповідання (як про польський велосипед), в яких події котяться, наче з гори, несуться одне за одним. Мені трохи тривожно було, раптом щось жахливе станеться, але коли читала, ставало зрозуміло, що вже все сталося і переживати немає причини....more
Так складається, що книжки Осоки я читаю у потягах. Цього разу я знала, що це буде дуже душевно й емоційно, так і було, але і цього разу я втомилась вТак складається, що книжки Осоки я читаю у потягах. Цього разу я знала, що це буде дуже душевно й емоційно, так і було, але і цього разу я втомилась від почуттів. "І вона - була. Треба, щоб усі про це знали"....more
Симпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторівСимпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторів (мої там голубці)....more
"Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво."Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво....more
Книжка корисна, чимало пояснила про частину оточуючих, нагадала про деякі моменти зі шкільних років про вчительок. Але дещо пригнітила, доки я її дочиКнижка корисна, чимало пояснила про частину оточуючих, нагадала про деякі моменти зі шкільних років про вчительок. Але дещо пригнітила, доки я її дочитала. Бо склалося враження, що якщо ти жінка за 50, то ти нікому не цікава, нікому не потрібна, чоловік піде до молодшої, але ти тримайся і розвивайся, бо зневірена ти нікому тим паче не цікава. З хороших результатів прочитання - я згадала, що хочу шити собі одяг....more
У цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, длУ цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, для мене тут забагато лайна, розчавлених мишей, якоїсь тілесної жижі, мене таке засмучує....more
Зацікавилась книжкою відразу, щойно почула, що там є "повість про пологовий будинок". От про пологовий мені читати було цікаво. А далі - пригнічував пЗацікавилась книжкою відразу, щойно почула, що там є "повість про пологовий будинок". От про пологовий мені читати було цікаво. А далі - пригнічував постійний негатив....more
Цю книжку мені було приємно читати. Причому раніше я про неї чула і завжди ігнорувала, і коли гортала в книгарні, то не зацікавлювалась, і від викладеЦю книжку мені було приємно читати. Причому раніше я про неї чула і завжди ігнорувала, і коли гортала в книгарні, то не зацікавлювалась, і від викладеного в ЗМІ уривку не зацікавилась. Але потім десь через рік натрапила на цей же фрагмент - і цього разу було втрапляння в настрій, і вся вона мені була в настрій цього разу, починаючи від подиву через звертання "мадам" в кафе. Багато знайомих відчуттів. Я теж звикла завжди здаватися (чи відчувати себе) молодшою, а тут зненацька відчуваю себе як є, і тут теж ок....more
Приємна книжка, один з небагатьох коміксів, які я взагалі читала:) Подекуди тон автора видавався зверхнім, тож не дивуюся читачам, які обурено поставиПриємна книжка, один з небагатьох коміксів, які я взагалі читала:) Подекуди тон автора видавався зверхнім, тож не дивуюся читачам, які обурено поставили книжці одну зірочку) Але розглядати було цікаво....more
Важка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаВажка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаксивості"....more
Мені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені досліджеМені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені дослідженнями й експериментами. Окремі тези не наводитиму, бо все цікаве не охоплю, а вибіркові акценти не передають мого враження. Якщо будете читати, то: мені було дуже цікаво про хвіст павича як вказівку на ресурс, вплив зросту на кар'єру, вплив одягу на сприйняття привабливості, потребу вищого класу підкреслювати достаток, корелювання повноти з достатком і багато іншого. Чимало міркувала про власний "хвіст павича" (довгі сукні, довге волосся, аксесуари), на який в декреті в мене не стало ресурсу (тоді перейшла на джинси з футболками й коротку стрижку), тепер міркую, який "хвіст" хочу мати....more
Враження гарне від книжки, бо люблю коротку прозу, і Хемінгуей мені теж подобається, з яким порівнюють Карвера. Водночас здалося, що вона - про моментВраження гарне від книжки, бо люблю коротку прозу, і Хемінгуей мені теж подобається, з яким порівнюють Карвера. Водночас здалося, що вона - про моменти, коли людина руйнує своє життя (і життя інших). Збірний образ головного героя: чоловік, пияк, розлучений, розгублений, схильний до насильства. І говорить короткими фразами. Здалося, що якби персонажі цієї книжки розмовляли довшими реченнями, то краще б розуміли себе і одне одного, і менше б відбувалося трагедій. Цю книжку спокійніше читати, якщо знаєш, що зрештою все буде погано. І тоді якщо в якомусь оповіданні нікого не вб'ють, то можна видихнути: фух, не так і погано все....more
Щойно я почула про цю книжку, як відразу її захотіла, бо саме міркувала про красу. Я тоді саме проаналізувала ілюстрації свої і чужі і визначила, щО вЩойно я почула про цю книжку, як відразу її захотіла, бо саме міркувала про красу. Я тоді саме проаналізувала ілюстрації свої і чужі і визначила, щО вважаю красивим і щО (яке) хочу робити. Але щойно визначила, як сама й забуксувала, бо виходить, що якщо за умовного вибору зміст\форма я обираю форму, то це нібито робить мене (мої твори) менш змістовними - поверхневими, порожніми, декоративними. Як у виборі "ти до красивих чи до розумних", а я ж взагалі-то розумна. Але по життю краса для мене є однією з ключових цінностей, я вірю словам "Краса врятує світ", також мені близька ідея фільму "Прихована краса", що коли в житті втрачається сенс, то як за рятівну соломинку можна вхопитися за знаки краси в навколишньому, в ній бачити свій маленький сенс і стимул жити далі. А ще коли дивлюся\читаю про сучасне мистецтво, то теж розумію, що в ньому краса вважається неважливою, бо важливіше - ідея, проблема, зміст, і твори часто навмисно роблять потворними, щоб пробуджувати більше емоцій у глядача. Словом, тому я й захотіла прочитати цю книжку. Автори згадують і наводять приклади, що людство завжди прагнуло краси, а в ХХ столітті краса в дизайні стала непотрібною, замість неї передовсім прагнуть функціональності. І от автори красу захищають і доводять, що самої функціональності замало. Я була рада одержати підтвердження, що хотіти красивого - це нормально, а не "поверхнево". Щодо оформлення книжки. Щойно я взяла її в руки, то думала, що це жарт на тему красивості, бо мені оформлення здалося надмірним: посріблені сторінки, вензелі-завитушки, претензійний шрифт. А білі засічки, що утворюють написи "Краса = Людина" і "Краса = Функція" відволікали мене під час читання. Але коли читала, то так зрозуміла, що це щире уявлення авторів-дизайнерів про досконало красиву книжку. На сторінках наведене фото улюбленого портфеля Стефана Заґмайстера, то цей портфель схожий на цю книжку: срібна фурнітура на чорній шкірі і все в завитушках. Словом, я люблю трохи іншу красу, але читати цю книжку і володіти нею було приємно....more
Ця книжка до мене потрапила випадково, коли мені її надіслали замість замовленої "Антени", бо загалом п'єси читати не люблю. Але ця читається легко і Ця книжка до мене потрапила випадково, коли мені її надіслали замість замовленої "Антени", бо загалом п'єси читати не люблю. Але ця читається легко і навіть приємно, попри трагічну тему....more
Красивенна книжка, давно милуюся живописом Катерини Косьяненко, тому відразу захотіла цю книжку, а вже потім раділа, що це ще й Жадан;) "Телефонна книгКрасивенна книжка, давно милуюся живописом Катерини Косьяненко, тому відразу захотіла цю книжку, а вже потім раділа, що це ще й Жадан;) "Телефонна книга мертвих" у фіналі особливо торкнула) ...more