дуже легке і ненав'язливе читання, де весь зміст винесений в заголовок, а на сторінках просто повторюється до різних ситуацій. я хотіла щось легке продуже легке і ненав'язливе читання, де весь зміст винесений в заголовок, а на сторінках просто повторюється до різних ситуацій. я хотіла щось легке прочитати, це мені цілком підійшло. ха, автор постійно розповідає про свою пристрасть до дружини як приклад правильних почуттів порівняно з діями мудаків-персонажів книжки. а на останніх сторінках з'ясовується, що його шлюб триває вже аж 5 років. гг, дуже серйозний термін, щоб вчити інших....more
Зазвичай я не вписую собі дитячі книжки, але в окремих випадках - зберігаю, як і цього разу. Цю книжку я замовила за кілька тижнів до російського вторЗазвичай я не вписую собі дитячі книжки, але в окремих випадках - зберігаю, як і цього разу. Цю книжку я замовила за кілька тижнів до російського вторгнення 24 лютого 2022, коли на фоні тривожних новин і попереджень хотіла про всяк випадок морально підготувати сина до можливої "великої" війни, бо раніше розповідала тільки про війну, яка почалася в 2014-му і нас фактично не зачіпала. Одночасно замовила ще "Апокаліпсис. 40 правил виживання" цього ж автора, от її ми встигли прочитати завчасно, а "Вовчика" почали вже після вторгнення. Книжка дуже приємна, людяна, не так пригодницька, як житейська. Прості історії з життя двох хлопців: як у них вкрали велосипеди, як вони розбили лампи, як рятували пса. Книжка водночас весела через двох жвавих хлопців, і сумна, бо з перших сторінок ми попереджені, що Вовчика не стане. І поступово ми підходимо до цієї події, хоч дуже обережно і нетравматично написаної, але стримати сліз неможливо, принаймні дорослому, бо діти, схоже, трохи інакше цю історію прочитують. ...more
Отже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовОтже, дочитала я трилогію. Як вже згадувала, найбільше вона мені сподобалась візуально - обкладинками і розміром книжечок) У третій - пиячать і розмовляють, і змушують пити Алексі, згадують, хто кого любив і хто як помер. Всю книжку я чекала, чи помре хтось із учасників розмови....more
все ж взялася і за другу книжку з трилогії, вона значно приємніша, ніж перша, і не гнітюча, може, тому що це розповідь про дитинство. Тут навіть якщо все ж взялася і за другу книжку з трилогії, вона значно приємніша, ніж перша, і не гнітюча, може, тому що це розповідь про дитинство. Тут навіть якщо розбивають комусь голову, то успішно зашивають....more
Вночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі момеВночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі моменти сподобались, деякі ні....more
Цікава п'єса. Сподобалась мені ще в школі, хоча можливо, ми читали скорочено. Вирішила перечитати, бо нещодавно подрузі, яка розповідала про свої непоЦікава п'єса. Сподобалась мені ще в школі, хоча можливо, ми читали скорочено. Вирішила перечитати, бо нещодавно подрузі, яка розповідала про свої непомічені зусилля й заробітки, радила цю книжку, а потім несподівано виявилось актуально і мені:)...more
Загалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнськЗагалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнські досвіди. Менш цікаво - міркування про фемінізм чи суспільство, і "як мені все вдалося". Деякі думки, які влучали саме в "мій стан зараз", були несподівані, наприклад, Оксана Олійник: "Цей текст мав бути про те, як я прийшла до того, ким хочу бути. ... Я не могла намацати те, що треба, ніяк". Або Ірма Вітовська: "... розумію, наскільки болючим може бути чужий успіх"....more
Книжечку купила взимку у Франківську в книгарні "Лілеї-НВ" в рамках закривання читацьких гештальтів, бо свого часу рецензії на "Старих людей" читала, Книжечку купила взимку у Франківську в книгарні "Лілеї-НВ" в рамках закривання читацьких гештальтів, бо свого часу рецензії на "Старих людей" читала, але не читала самої книжки. "Літо Мілени" дуже нагадало "Шумовиння днів"....more
Свого часу, коли книжка вийшла в 2015-му, я її пропустила, потім не бачила в продажу, а сьогодні побачила у книгарні Лілеї-НВ у Франківську. ВізуальноСвого часу, коли книжка вийшла в 2015-му, я її пропустила, потім не бачила в продажу, а сьогодні побачила у книгарні Лілеї-НВ у Франківську. Візуально приємна, в читанні приємна. Хотілося б, щоб була більшою за обсягом....more
Одна з книжок, куплених днями у книгарні Лілеї-НВ у Франківську, про які свого часу чула, але не прочитала, і тепер надолужую. Видана 2007-го року - мОдна з книжок, куплених днями у книгарні Лілеї-НВ у Франківську, про які свого часу чула, але не прочитала, і тепер надолужую. Видана 2007-го року - мабуть, тоді я б її сприйняла інакше, а зараз передовсім в очі кидалася юнацька зверхність оповідача. Погуглила рецензії - свого часу книжку назвали вдалим дебютом і чекали нових книжок. Цікаво, чи автор продовжує щось писати (що, яке), чи вийшов із літератури....more
Дуже гнітюча книжка, шкодую, що нею зацікавилась. Вона сподобалась мені обкладинкою й анотацією, тож я очікувала якогось спокою й повітря. Але не чекаДуже гнітюча книжка, шкодую, що нею зацікавилась. Вона сподобалась мені обкладинкою й анотацією, тож я очікувала якогось спокою й повітря. Але не чекала, що там на кожній сторінці хтось калічиться, пастуха каструють цеглиною, в корови відламується ріг, мухи п'ють свіжу кров, барану ламають передні ноги, пес відриває вухо мертвого викинутого теляти, в молоці лайно, в сирі хробаки, і тільки пастушка спокійно кохається з помічником бовгаря, добре, хоч вони живі й не покалічені поки що. Ну і туристи регулярно приїжджають фотографувати ідилію. Напевно ж, такий і був задум, показати "правду": краса і кров в лайні і молоці, життя і смерть, що їх неможливо відокремити. Але за тим лайном з кров'ю я не побачила ні краси, ні людей толком, тільки що вони їдять, п'ють і курять. Не знаю тепер, чи варто й відкривати наступні дві книжки з серії, купила ж три відразу, була впевнена, що сподобається....more
Переважно дуже сумна книжка. Чи не кожне оповідання- наче камінчик, яким когось прибивають до землі, щоб не виборсався. Серед повторюваних образів у рПереважно дуже сумна книжка. Чи не кожне оповідання- наче камінчик, яким когось прибивають до землі, щоб не виборсався. Серед повторюваних образів у різних оповіданнях під різними іменами: дочка убогої матері-одиначки, школярка, яку біля дошки не слухає вчитель і яку мнуть за груди старші хлопці; немолода немита алкоголічка, яка пиячить з випадковими чоловіками і мандрує недалеко по району. Є оптимістичні і світлі моменти, але здалося, що темрява переважає. ...more
це просто вписую давно прочитане. Коли я в 11 років вперше потрапила за кордон і місяць жила окремо від своєї сім'ї, взявши з собою тільки цю книжку, це просто вписую давно прочитане. Коли я в 11 років вперше потрапила за кордон і місяць жила окремо від своєї сім'ї, взявши з собою тільки цю книжку, то сумуючи за сім'єю і домом, щовечора її перечитувала, і відтоді вона мені стала трохи рідна, а міфи Давньої Греції запам'ятала гарно....more
Приємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: нуПриємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: ну, можна спробувати, я ж люблю коротку прозу. А всередині виявилось таке близьке і знайоме, що я сама хотіла б писати)) Де є звична реальність, тільки відфотошоплена, де крізь щілини проривається трансцендентне, або навпаки звичне виявляється вписаним в більшу систему. Мені трохи згадувався Пєлєвін, який подобається. Глянула інтерв'ю - автор інші імена називає. Ну, внесла собі в список "на почитати" ще тих, хто вразив автора. Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо"....more
Прочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проПрочитала цю книжку з другого заходу. Рік тому ледь продерлася крізь перше оповідання про дім, мало що зрозуміла, відклала. Цього разу - вже легше проходила крізь прозу, щось зацікавлювало більше, щось (про Америку) - менше. Дуже сподобалися ті оповідання (як про польський велосипед), в яких події котяться, наче з гори, несуться одне за одним. Мені трохи тривожно було, раптом щось жахливе станеться, але коли читала, ставало зрозуміло, що вже все сталося і переживати немає причини....more
Так складається, що книжки Осоки я читаю у потягах. Цього разу я знала, що це буде дуже душевно й емоційно, так і було, але і цього разу я втомилась вТак складається, що книжки Осоки я читаю у потягах. Цього разу я знала, що це буде дуже душевно й емоційно, так і було, але і цього разу я втомилась від почуттів. "І вона - була. Треба, щоб усі про це знали"....more
**spoiler alert** Книжка, якій пасує слово "чутлива". Також довелося почитати хоч вікіпедію про грузино-абхазький конфлікт, щоб трішечки краще розуміт**spoiler alert** Книжка, якій пасує слово "чутлива". Також довелося почитати хоч вікіпедію про грузино-абхазький конфлікт, щоб трішечки краще розуміти контекст, чому грузини ставали біженцями з Сухумі. До сліз зачепили прозові два твори (сам автор їх називає бувальщинами, бо вочевидь, це перекази реальних подій), обидва стосуються дітей. УВАГА, СПОЙЛЕР! Перший момент, який найбільше зачепив - як мама-грузинка з чотирирічним сином намагалася втекти-виїхати з Сухумі, де вже все контролювали абхази і росіяни. І щоб на кордоні пропустили, треба було вдати з себе росіян із втраченими документами. Мама-то схожа на росіянку, але боялися, що хлопчик заговорить грузинською. І от мама його просить: "Тимурчику, тільки нічого не кажи грузинською", проїжджають пости, де солдати з автоматами, у мами руки тремтять, малий син не розуміє, чому не можна розмовляти, і тут мама згадує, що син любить пісню "Стюардесса по имени Жанна", і просить його співати, і син співає російською, поки вони проїжджають всі блокпости. Другий момент -про хлопчика, якому був рік, коли його родина втікала з Абхазії, їхали на БМП, яку часто називають танком, і першим словом цього хлопчика стало: "танк"....more
Цю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканоЦю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканом побажання автора:) Спершу мене привабило фото на обкладинці і назва. Я була впевнена, що книжка мені сподобається. Потім, коли почала читати, спершу засумнівалася. Бо ліричний герой - чоловік років за 30, який кидає дружину з двома дітьми, бо якесь душевне сум'яття гризе його - стартово не викликає в мене симпатії. Бо як читачка я швидше себе ототожню з його дружиною, і згадки про понурий шлюб прочитуватиму, здогадуючись, як це все бачила вона. Але потім, по ходу книжки, виникало більше розуміння і симпатії й до героя. І той потік свідомості, який спершу викликав читацький опір, потім ставав зрозумілішим, бо увиразнювалося, що свідомість героя постійно перебуває немовби на кількох шарах-пластах дійсності одночасно, переключаючись між ними. Тобто залишалося тільки помічати, на якому моменті це переключення відбувається, і плавати й собі між цих шарів, і такий прийом мені подобається. Ну і фінальне розчулення після казарми - з цитати: "Це накраще, що було у нас в житті!". Власне, чула від знайомої, дружини чоловіка-ветерана, про подібне. Словом, зрештою гарне враження від книжки, душевне. Тепер хочу прочитати і попередню книжку Срдича, яку видавали українською....more
Мені цікава і тема ляльок, і дитинства. Дуже подобається оформлення Анастасії Стефурак. Оповідання зацікавили не всі, але деякі торкнули. Найближче - Мені цікава і тема ляльок, і дитинства. Дуже подобається оформлення Анастасії Стефурак. Оповідання зацікавили не всі, але деякі торкнули. Найближче - Оксана Луцишина "Наші кохані": "У ті часи дівчатка тільки те і робили, що чекали на любов, точніше, на відвзаємнення любові, яку вони носили у собі, наче бомби. Любов була важка і гірка всередині на смак, але викинути з себе її вже було неможливо - за роки чекання вона розрослася і важила тепер більше, ніж наші ще дитячі тіла. Куди нам було її подіти?"...more
Перша дочитана книжка року, читаю в рамках самоосвіти мистецької. Цікаво, надихає. Тепер хочеться, по-перше, прочитати теоретичну працю Богомазова "ЖиПерша дочитана книжка року, читаю в рамках самоосвіти мистецької. Цікаво, надихає. Тепер хочеться, по-перше, прочитати теоретичну працю Богомазова "Живопис та елементи". А по-друге, хочеться побачити роботи дружини Богомазова - Ванди Монастирської. Вона теж була художницею, теж входила в мистецьку групу "Кільце", підтримувала чоловіка, цінувала його талант, виховувала їхню доньку. Але її робіт не нагуглюю - знаходжу тільки портрети Ванди авторства Богомазова....more
Симпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторівСимпатична настроєпіднімальна душевна книжка. Багато впізнаваних моментів, особливо про компліменти і припрошування)) Радію бути в команді ілюстраторів (мої там голубці)....more
Коли я замовила кілька книжечок з цієї серії онлайн, то думала, що вони звичайного розміру. А це виявилися мініатюрні тоненькі брошурки розміром з долКоли я замовила кілька книжечок з цієї серії онлайн, то думала, що вони звичайного розміру. А це виявилися мініатюрні тоненькі брошурки розміром з долоню. Попри те, враження від книжечки приємне. Поки дочитала, багато різного "згадала". Наче з приязним психотерапевтом побесідувала. Також прочитала думку, якої раніше не зустрічала щодо ОКР: "Іншими словами, головна турбота при ОКР - це бажання бути впевненим, що ви не несете відповідальності за те, що стається якесь лихо". ...more
"Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво."Грязь" - влучна назва. Читала в авторському варіанті. Як зазвичай, деякі моменти сподобались, деякі ні, але загалом читати цікаво....more
Приємна книжка, схожа на сон, поетична. Згадала, що вона мені нагадує: фільм "Waking Life".Приємна книжка, схожа на сон, поетична. Згадала, що вона мені нагадує: фільм "Waking Life"....more
Симпатична розважально-розглядальна книжечка. Добре, що я її не купувала, а тільки позичила в бібліотеці Book Box. Бо саме читання в ній майже немає, Симпатична розважально-розглядальна книжечка. Добре, що я її не купувала, а тільки позичила в бібліотеці Book Box. Бо саме читання в ній майже немає, це дійсно більше арт-об'єкт з деякими роздумами авторки про зображення і сприйняття. Схоже на щоденникові записи з особистими інсайтами, які мало що скажуть читачу. Схоже на верхівку айсберга. І дійсно, в фіналі авторка дає список рекомендованої літератури, і там три десятки потенційно цікавезних книжок. Я їх всі позначила собі в гудрідз як "хочу прочитати" - кому актуально, вони мають виднітися на моїй сторінці перед цією анотацією. Хоча мабуть, не всі вмістилися (а деякі я вже читала, наприклад, "Зрозуміти комікси" Скотта Макклауда або "Як зрозуміти ілюстрацію" Дерека Бразелла). Ну а сама ця книжка все ж приваблива, ілюстрації кумедні, над деякими я похіхікала....more
У цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, длУ цій книжці мене привабила назва і обкладинка, і те, що я ще не читала Грабала. Сподобалася людяність, щирість, мова. Але улюбленим твір не назву, для мене тут забагато лайна, розчавлених мишей, якоїсь тілесної жижі, мене таке засмучує....more
Дуже приємна книжка, мені таке подобається. Коротка проза, видозмінена реальність. Оповідання "Transfugium" нагадало "Хвилі" Кена Лю, бо в обох - міркДуже приємна книжка, мені таке подобається. Коротка проза, видозмінена реальність. Оповідання "Transfugium" нагадало "Хвилі" Кена Лю, бо в обох - міркування про можливі трансформації форми людського існування....more
Cherniakhivska
>
Books:
short
(76)
![Грязь [*khaki]](https://i.gr-assets.com/images/S/compressed.photo.goodreads.com/books/1533100919l/41018853._SX50_.jpg)
Loading...
