Це довга історія, чому я вирішила прочитати "Камеру Обскуру". Тому що останніми днями часто слухала R.E.M. - Drive (Nobody tells you where to go, baby)Це довга історія, чому я вирішила прочитати "Камеру Обскуру". Тому що останніми днями часто слухала R.E.M. - Drive (Nobody tells you where to go, baby). А цю пісню я почула класі у восьмому, коли ми класом пішли на виставу в ТЮГ, де ставили якраз "Камеру Обскуру", і ця композиція звучала протягом всієї вистави в особливо моторошних моментах. Мене і однокласницю К., з якою в нас спільні музичні вподобання, ця вистава захопила, як і Drive, як і гра актора-Горна. Пізніше ми з К. ходили на цю виставу ще двічі, я б ходила й далі, але вистава зникла з репертуару, та й Горна вже грав інший актор, м'якший і не такий вражаюче харизматичний. Тож коли читала, для мене це було більше як розпізнавання сцен із театру: в яку квартирку на початку до Магди приходив Кречмар, і що то була за хитрість зі спільною ванною кімнатою, "невже в людини може бути стільки сліз" та ін. Ця книжка підтверджує моє спостереження, що коханням зазвичай називається сексуальний потяг, а ще дивує, як цим людям не набридає стільки займатися сексом із єдиним партнером із тим же рівнем бажання, як спершу....more
Автобіографія людини з важкою формою ДЦП: розповідь про дитинство, як від неї відмовилась родина, про життя в радянських інтернатах, про багаторічні сАвтобіографія людини з важкою формою ДЦП: розповідь про дитинство, як від неї відмовилась родина, про життя в радянських інтернатах, про багаторічні спроби спростувати хибний діагноз "олігофренія". Читається водночас і легко - бо "простою мовою", зрозумілі емоції, і важко - через описані умови життя. А також через постійні скарги, які й логічні в тих обставинах, водночас без постійних фраз типу "ну конечно же, зачем я ей была нужна, кому приятно смотреть на уродину-инвалидку" книжка могла б бути сильнішою, зараз її важко назвати літературою. Але як ознайомлення з умовами життя людей з інвалідністю за часів СРСР (а можливо, й зараз в інтернатах?) - прочитати не завадить. Цю книжку я прочитала за рекомендацією моєї знайомої, мовляв, це треба прочитати всім здоровим людям, які хочуть розуміти людей з інвалідністю. Назва книжки дуже вдала....more
Щойно написала відгук на книжку Брук Шилдс про її досвід післяпологової депресії, то й тут відпишусь. Тема мене цікавить з часу мого декрету, читаю всЩойно написала відгук на книжку Брук Шилдс про її досвід післяпологової депресії, то й тут відпишусь. Тема мене цікавить з часу мого декрету, читаю все, що зустрічаю дотичного. В усіх книжках помічаю спільні риси, однакові токсичні думки, перфекціонізм, стосунки з родиною, гормональні коливання, умови, які й провокують появу післяпологової депресії. Радію, що ці книжки видаються, і що депресії минають....more
Цю книжку почала читати давно, потім закинула на кілька років (у мене так часто з книжками), тепер на хвилі блогових-материнських книжок вирішила дочиЦю книжку почала читати давно, потім закинула на кілька років (у мене так часто з книжками), тепер на хвилі блогових-материнських книжок вирішила дочитати. Мені таке цікаве. Хоча не з усіма тезами про виховання я згодна, але було б дивно, якби навпаки. Цікава думка була про "культ тата", який вирощує мама як в повній сім'ї, так і після розлучення. Трохи позаздрила тому, як авторка не париться. Вставки з форумів здались мені зайвими, наче їх додали тільки для маси тексту....more