Люблю книжки, які називають словами те, про що я нечітко здогадувалась, або озвучують те, чого не помічала, а прочитавши, думаю: он у чому річ. Про цюЛюблю книжки, які називають словами те, про що я нечітко здогадувалась, або озвучують те, чого не помічала, а прочитавши, думаю: он у чому річ. Про цю книжку, прочитавши половину, я вже написала захоплений відгук у фб, що мені приємне поєднання інсайту-інтуїції і наукових досліджень, наче виведення магічного мислення в доказове. Як завжди, дочитавши до кінця, вже забула, що було спочатку, "час рікою пливе", як співає thekomakoma, так і моя увага. Але як каже книжка, саме ця роззосередженість і дає мені більше інсайтів, тому я не нарікаю. Якщо коротко: хочеш більше інсайтів (інтуїтивних відкриттів без проходження шляху аналітичного мислення) - більше мандруй і змінюй обстановку, переживай нові відчуття, спілкуйся з незвичними людьми, приймай душ неспішно, дрімай і відпочивай, не став дедлайни, бувай під високими стелями в світлих приміщеннях, міркуй про віддалене майбутнє, дивися на загальну панораму замість фокусування, май гарний настрій, вглядайся крізь зірки в безкінечне. ...more
Загалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнськЗагалом книжка виявилася цікавішою, ніж я очікувала. Найцікавіше мені було читати історії про досвіди хвороб, вразливостей, дитячі спогади, материнські досвіди. Менш цікаво - міркування про фемінізм чи суспільство, і "як мені все вдалося". Деякі думки, які влучали саме в "мій стан зараз", були несподівані, наприклад, Оксана Олійник: "Цей текст мав бути про те, як я прийшла до того, ким хочу бути. ... Я не могла намацати те, що треба, ніяк". Або Ірма Вітовська: "... розумію, наскільки болючим може бути чужий успіх"....more
Мініатюрна книжечка розміром з долоню, про тривожний розлад. Серед основних порад, які запам'яталися - збільшувати толерантність до невизначеності, в Мініатюрна книжечка розміром з долоню, про тривожний розлад. Серед основних порад, які запам'яталися - збільшувати толерантність до невизначеності, в сенсі, розуміти, що в житті буває всяке, але не обов'язково погане, і це і є життя....more
Коли я замовила кілька книжечок з цієї серії онлайн, то думала, що вони звичайного розміру. А це виявилися мініатюрні тоненькі брошурки розміром з долКоли я замовила кілька книжечок з цієї серії онлайн, то думала, що вони звичайного розміру. А це виявилися мініатюрні тоненькі брошурки розміром з долоню. Попри те, враження від книжечки приємне. Поки дочитала, багато різного "згадала". Наче з приязним психотерапевтом побесідувала. Також прочитала думку, якої раніше не зустрічала щодо ОКР: "Іншими словами, головна турбота при ОКР - це бажання бути впевненим, що ви не несете відповідальності за те, що стається якесь лихо". ...more
Мені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволенМені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволення було від перегляду серіалу "Месія" на Нетфліксі - і теж шкода, що його не подовжили)) Бо книжка водночас і про містичні переживання - і про нейробіологію. "Звісно, атеїсти використовують той факт, що для містичних переживань існує нейронне пояснення, аби стверджувати, що духовність — це лише обман нашого мозку. Але нейротеологія займає нейтральну до віри позицію. Описані дослідження доводять, що ці переживання є біологічно регульованими. Якщо ви — віруюча людина, вони дають вам глибше розуміння божественних методів. Якщо ви — невіруючий, вони пропонують вам ще одну техніку для зміни стану свідомості." Під час читання було багато задоволення від впізнавання чи озвучення непомічених зв'язків. Наприклад, раніше мені не спадало на думку пов'язати "стан потоку" Чиксентмігаї зі зміненими станами свідомості. Тепер же я маю пояснення, чому процес інтуїтивного фотошопу під гучну музику в навушниках дійсно може відчуватися як сакральне переживання. Окремим радісним відкриттям для мене стало, що "фокус-покус" - це насправді перекручене hoc est corpus (“це є тіло”), як священики озвучували "чудодійне перетворення хліба і вина на тіло і кров Христові" під час служби. Не дивуюсь, що відгуків чимало і негативних. Відчутно, що книжка не об'єктивно наукова - автори упереджені позитивно щодо теми, про яку пишуть. З проблем називають хіба що комерціалізацію і мілітаризацію, ну і що в гонитві за зміненими станами свідомості можна померти, але: "Зрештою, ми вважаємо, що цілком співмірний (хоч і набагато менш сенсаційний) ризик полягає у тому, щоб скніти з тихим відчаєм десь на околиці та передчасно померти від хвороби, зумовленої таким способом життя, і жодного разу не спробувати відчути те, заради чого згадані спортсмени живуть (і лише деколи помирають)." ...more
Книжка корисна, чимало пояснила про частину оточуючих, нагадала про деякі моменти зі шкільних років про вчительок. Але дещо пригнітила, доки я її дочиКнижка корисна, чимало пояснила про частину оточуючих, нагадала про деякі моменти зі шкільних років про вчительок. Але дещо пригнітила, доки я її дочитала. Бо склалося враження, що якщо ти жінка за 50, то ти нікому не цікава, нікому не потрібна, чоловік піде до молодшої, але ти тримайся і розвивайся, бо зневірена ти нікому тим паче не цікава. З хороших результатів прочитання - я згадала, що хочу шити собі одяг....more
Зацікавилась книжкою відразу, щойно почула, що там є "повість про пологовий будинок". От про пологовий мені читати було цікаво. А далі - пригнічував пЗацікавилась книжкою відразу, щойно почула, що там є "повість про пологовий будинок". От про пологовий мені читати було цікаво. А далі - пригнічував постійний негатив....more
Важка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаВажка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаксивості"....more
Мені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені досліджеМені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені дослідженнями й експериментами. Окремі тези не наводитиму, бо все цікаве не охоплю, а вибіркові акценти не передають мого враження. Якщо будете читати, то: мені було дуже цікаво про хвіст павича як вказівку на ресурс, вплив зросту на кар'єру, вплив одягу на сприйняття привабливості, потребу вищого класу підкреслювати достаток, корелювання повноти з достатком і багато іншого. Чимало міркувала про власний "хвіст павича" (довгі сукні, довге волосся, аксесуари), на який в декреті в мене не стало ресурсу (тоді перейшла на джинси з футболками й коротку стрижку), тепер міркую, який "хвіст" хочу мати....more
Цікаво було прочитати як досвід лікування людини від психічного розладу. Головна героїня симпатії не викликала через свій егоцентризм, але вона й не мЦікаво було прочитати як досвід лікування людини від психічного розладу. Головна героїня симпатії не викликала через свій егоцентризм, але вона й не мусила:)...more
Ставлю 5 зірок, бо мені ця книжка дала багато відкриттів. Після Нового року я зрозуміла, що цукерки й шоколад в необмежених кількостях не дають мені раСтавлю 5 зірок, бо мені ця книжка дала багато відкриттів. Після Нового року я зрозуміла, що цукерки й шоколад в необмежених кількостях не дають мені радості, і вирішила відмовитись від цукру. Бо обмежити солодощі мені радили давно, але раніше це мені не вдавалося тривало. Паралельно почала читати цю книжку. І так вийшло, що замість просто відмови від цукру я змінила харчування на здоровіше. Для мене відкриттям стала тема глікемічного індексу продуктів, я нарешті зрозуміла принципи харчування, чому люди повнішають або ні. Багато чутих раніше абстрактних порад типу "їжте нешліфований рис замість шліфованого" або "їжте фрукти замість соків" нарешті лягли в певну систему, бо тепер я розумію, чому це радять, як і чому радять не їсти перед сном, або чому шоколад краще їсти вранці, що таке "пивний живіт", чому краще перекушувати горішками і т.п. Тож цю книжку я тепер раджу тим, хто хотів би розібратися в своєму харчуванні чи хотів би схуднути. (Я за пару тижнів вже схудла на 2 кг від своєї звичної ваги - без зусиль, просто за рахунок відмови від магазинних солодощів і з врахуванням глікемічного індексу продуктів, це ще не підключаючи спорт.) Я здивована, що здорове харчування виявилося такою простою штукою. З плюсів книжки - вона симпатична, легка, з лясе, багато ілюстрацій Наталії Гайди....more
Автобіографія людини з важкою формою ДЦП: розповідь про дитинство, як від неї відмовилась родина, про життя в радянських інтернатах, про багаторічні сАвтобіографія людини з важкою формою ДЦП: розповідь про дитинство, як від неї відмовилась родина, про життя в радянських інтернатах, про багаторічні спроби спростувати хибний діагноз "олігофренія". Читається водночас і легко - бо "простою мовою", зрозумілі емоції, і важко - через описані умови життя. А також через постійні скарги, які й логічні в тих обставинах, водночас без постійних фраз типу "ну конечно же, зачем я ей была нужна, кому приятно смотреть на уродину-инвалидку" книжка могла б бути сильнішою, зараз її важко назвати літературою. Але як ознайомлення з умовами життя людей з інвалідністю за часів СРСР (а можливо, й зараз в інтернатах?) - прочитати не завадить. Цю книжку я прочитала за рекомендацією моєї знайомої, мовляв, це треба прочитати всім здоровим людям, які хочуть розуміти людей з інвалідністю. Назва книжки дуже вдала....more
Цікава книжка. Чула про неї тільки схвальні відгуки від знайомих жінок, нарешті от прочитала. Іноді було відчуття задоволення, що я це читаю, іноді - Цікава книжка. Чула про неї тільки схвальні відгуки від знайомих жінок, нарешті от прочитала. Іноді було відчуття задоволення, що я це читаю, іноді - відчуття, що ніякої принципово нової інформації не дізнаЮсь. Але загалом приємне читання, основний посил, як у психотерапевта на прийомі - "ти нормальна". Цікаво про контекст, гальмування. Подумаю ще. Цікавий момент протиставлення ідей Естер Перель і Джона Ґоттмана, першу я нещодавно читала, другого варто почитати (гм, в мене чимало його книжок у бажаних, і досі не прочитана жодна)....more
Цю книжку купувала на подарунок, потім вона до мене повернулась. Мотиваційна книжка для жінок про те, що варто здорово харчуватися і більше рухатися. Цю книжку купувала на подарунок, потім вона до мене повернулась. Мотиваційна книжка для жінок про те, що варто здорово харчуватися і більше рухатися. Папір цупкий, фотографії симпатичні, друкарських помилок чимало. Найкориснішою для мене стала інформація про пробіотики. Виявляється, варто купувати йогурти саме з біфідобактеріями чи ацидофільними бактеріями, бо тільки вони виживають в кислотних умовах шлунка (тоді як більшість магазинних йогуртів мають у складі тільки болгарську паличку і термофільний стрептокок, які не виживають, тож на мікрофлору практично не впливають)....more