Я була впевнена, що ця книжка мені сподобається, ще коли прочитала її назву і анотацію в статті про очікувані книжкові новинки. Потім нарешті купила їЯ була впевнена, що ця книжка мені сподобається, ще коли прочитала її назву і анотацію в статті про очікувані книжкові новинки. Потім нарешті купила її, якраз після презентації щоденників війни від Читомо, де почувалась навдивовижу людиною. Потім книжка лежала в мене на принтері в очікуванні, я раз на кілька днів брала її, відкривала навздогад якусь сторінку (гг, ніколи не ворожіть на цій книжці, вона нічого хорошого не скаже, занадто замкнена в собі:)), читала якесь речення і задоволено закривала книжку: «вона мені точно сподобається». І книжка лежала як цукерочка, припасена на свята. І ось її день настав)) сонячне світло ще є, іншого нема, робити потрібні речі не хочеться. І ось книжка! В якій є невротичка, яку бісить і її шлюб, і її дитина, і постійно хочеться померти або кохатися. (Згадую свою вічно недописану «Море, а де мама», але там все одно інакше.) Коли обговорюють, чи існує «жіноча» література (а я вважаю, що існує), то для мене ця книжка цілковито жіноча і цілковито поетична (знаю, багато хто таке не любить). А я таке обожнюю. Кожне речення співає! Кожне речення – як хатка зі своїми нутрощами. Пливеш по ній як по річечці. Стають зрозумілими ті вирвані з контексту речення, які мені раніше випадали в розгортанні навздогад.
Вона мені дуже подобається. Мені подобається буквально кожне речення. Книжка більш поетична, ніж прозова, і вона трохи нездорова, в сенсі, дуже метафорична, якщо сприймати метафори серйозно. Дуже еротична. Героїня мені дуже зрозуміла. В фіналі я навіть зненацька поплакала, бо це дуже сумно, як її чоловіки зрештою домовились і поділили її. А так все ок. (я свідомо не стирала всі ці повтори "дуже", бо мені книжка "дуже".)...more
Цю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканоЦю книжку я купила на аукціоні на підтримку Читомо. Фоново давно хотіла прочитати, але хтозна, коли б це сталося, якби не аукціон і примірник зі сканом побажання автора:) Спершу мене привабило фото на обкладинці і назва. Я була впевнена, що книжка мені сподобається. Потім, коли почала читати, спершу засумнівалася. Бо ліричний герой - чоловік років за 30, який кидає дружину з двома дітьми, бо якесь душевне сум'яття гризе його - стартово не викликає в мене симпатії. Бо як читачка я швидше себе ототожню з його дружиною, і згадки про понурий шлюб прочитуватиму, здогадуючись, як це все бачила вона. Але потім, по ходу книжки, виникало більше розуміння і симпатії й до героя. І той потік свідомості, який спершу викликав читацький опір, потім ставав зрозумілішим, бо увиразнювалося, що свідомість героя постійно перебуває немовби на кількох шарах-пластах дійсності одночасно, переключаючись між ними. Тобто залишалося тільки помічати, на якому моменті це переключення відбувається, і плавати й собі між цих шарів, і такий прийом мені подобається. Ну і фінальне розчулення після казарми - з цитати: "Це накраще, що було у нас в житті!". Власне, чула від знайомої, дружини чоловіка-ветерана, про подібне. Словом, зрештою гарне враження від книжки, душевне. Тепер хочу прочитати і попередню книжку Срдича, яку видавали українською....more
Мені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені досліджеМені ця книжка була дуже цікавою. Озвучила деякі речі, які я теж могла помічати чи здогадуватись, але тут вони прописані прямо і підтверджені дослідженнями й експериментами. Окремі тези не наводитиму, бо все цікаве не охоплю, а вибіркові акценти не передають мого враження. Якщо будете читати, то: мені було дуже цікаво про хвіст павича як вказівку на ресурс, вплив зросту на кар'єру, вплив одягу на сприйняття привабливості, потребу вищого класу підкреслювати достаток, корелювання повноти з достатком і багато іншого. Чимало міркувала про власний "хвіст павича" (довгі сукні, довге волосся, аксесуари), на який в декреті в мене не стало ресурсу (тоді перейшла на джинси з футболками й коротку стрижку), тепер міркую, який "хвіст" хочу мати....more
Мені подобається, як вона пише (і вочевидь, подобається, як це перекладено і відредаговано), я б поставила цій книжці 5 зірочок, якби не пригнітилась Мені подобається, як вона пише (і вочевидь, подобається, як це перекладено і відредаговано), я б поставила цій книжці 5 зірочок, якби не пригнітилась від "Особливо мерзенний", бо дуже не люблю насильство, і навіть містика йому не надає сенсу, не люблю відсутності_відповідальності автора перед героями. А решта мені подобається. Багато знайомого, напр. про шиття по тілу, про зникання-розчинення. Можливо, це якісь типові жіночі відчуття. Взагалі здалося, що вся книжка - про розпад жінок. Проза нагадала Кортасара, який мені теж подобається....more
Внесла цю книжку в базу goodreads, бо цей альбом мене незбагненним чином торкає. Колись побачила в книгарні і була замилована, а потім в важливий деньВнесла цю книжку в базу goodreads, бо цей альбом мене незбагненним чином торкає. Колись побачила в книгарні і була замилована, а потім в важливий день зробила собі такий подарунок. Тексту мало, в каталозі - тільки фотографії ляльок і підписи з іменами авторів, сіл, назвами технік. Але які ж ці лялечки чарівні в своїй простоті. Тема ляльок чи текстильної скульптури мене цікавить давно, і цей альбом - надихає....more
Мені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєМені дуже подобається таке читати. Подобається мова, фрагментарність, тяглість, потік. Читала серед відгуків критику, що це не роман, а поетичні віньєтки, яким бракує сюжету. Значить, мені подобаються віньєтки. Хочу прочитати інші твори цієї авторки. "Часом уночі я біжу довгими смугами землі повз буйволів, щоб покликати й узяти дівчинку за руку."...more
Обожнюю новели Стефаника. Читала інше видання, але його на сайті не бачу, то позначу поки що це. Вражає, як коротко, сильно і боляче пише. Неможливо чОбожнюю новели Стефаника. Читала інше видання, але його на сайті не бачу, то позначу поки що це. Вражає, як коротко, сильно і боляче пише. Неможливо читати і не плакати.
"Син з татом сіли на фіру. Мама ймилася руками за колесо. — Синку, озми мене з собов. А ні, то буду полем бічи направці, та й тебе здогоню. — Люди добрі, озміт-ко жінку, бо руки собі поломит. Люди силоміць відтягли від воза і держали. Фіра рушила. — Йди здоров, Николаю! — кричала громада. Тої ночі сиділа на подвір'ю стара мама та захриплим голосом заводила: — Відки тебе візирати, де тебе шукати?! Доньки, як зазулі, до неї говорили."...more
Страшенно подобається читати і впізнавати різні голоси, наближча мені - Сьюзен. "А теперь я взвешиваю, теперь закатываю консервы. Вечером я сижу в креСтрашенно подобається читати і впізнавати різні голоси, наближча мені - Сьюзен. "А теперь я взвешиваю, теперь закатываю консервы. Вечером я сижу в кресле, тянусь рукой к своему шитью; и слышу, как храпит мой муж; и вскидываю глаза на свет фар, слепя прокатывающий по окну, и чувствую: волны жизни опадают и рушатся вокруг меня, а я пустила корни; я слышу крики, вижу, как жизни других относит роем соломин за сваи моста, пока я вожу иглой и пропускаю свою нитку сквозь ситец"...more
Коли запитують, хто мої улюблені письменники, передовсім згадую Стефаника і Кортасара:) Новели Кортасара мене заворожують (Стефаникові - б'ють по голоКоли запитують, хто мої улюблені письменники, передовсім згадую Стефаника і Кортасара:) Новели Кортасара мене заворожують (Стефаникові - б'ють по голові). Радію впізнаванню відтінків і сплетеності реальності в творах, спокою зображеного світу)) Зараз перечитую і розумію, наскільки він на мене вплинув. "Дверь в кабинет, и тут - кинжал в руку, свет, слабо льющийся в окна, высокая спинка кресла, обитого зеленым бархатом, и голова человека, который сидит в кресле и читает роман."...more
о, ця книжка - одна з моїх улюблених, інші прочитані книжки авторки не торкнули, а ця - ще й як)) Обожнюю перевтілення. "- Дякую, Боже, - шепоче Жанкао, ця книжка - одна з моїх улюблених, інші прочитані книжки авторки не торкнули, а ця - ще й як)) Обожнюю перевтілення. "- Дякую, Боже, - шепоче Жанка вже десь звідти, - але я просила не Царства Небесного. Ти дав мені забагато. Я просила всього лиш Його."...more
Ця книжка мене дуже торкнула, бо потрапила в той час, коли я саме була трохи божевільна з немовлям, і все материнське мене зачіпало. І от я випадково Ця книжка мене дуже торкнула, бо потрапила в той час, коли я саме була трохи божевільна з немовлям, і все материнське мене зачіпало. І от я випадково зайшла в книгарню коміксів (коміксів загалом не читаю і раніше ніколи не купувала), хотіла якоюсь книжкою себе потішити, але ніщо не зацікавлювало, аж тут я побачила це - комікс про материнство: про вагітність, пологи, догляд за немовлям. Читала її потім під час дитячого сну, на балконі з кавою і зефіром. Тому і бережу її тепер як атмосферу того жахливо-прекрасного часу....more
Чудова книжка, в якій хочеться плакати майже над кожним оповіданням. Дуже щиро, відкрито, просто, душевно, зворушливо. У мене інші спогади про село і Чудова книжка, в якій хочеться плакати майже над кожним оповіданням. Дуже щиро, відкрито, просто, душевно, зворушливо. У мене інші спогади про село і про бабів, але це не заважає бачити красу написаного. Книжка дуже насичена (навіть занадто для мене, я аж втомилася в процесі читання від глибини почуттів, яким віриш і мусиш теж занурюватись). А ще хотілося б, щоб там було трошки більше надії і майбутнього, початку, а не лише старості й завершення всього, але напевно, такий був задум....more
Мені страшенно подобається мова Павича, а з цієї збірки найбільше торкнула "Повість про брата і сестру". "Я бросаю взгляд на наш балкон, плюю на свечуМені страшенно подобається мова Павича, а з цієї збірки найбільше торкнула "Повість про брата і сестру". "Я бросаю взгляд на наш балкон, плюю на свечу и ложусь с Кобалой. Потому что теперь вместо сестры он каждый вечер ждет меня."...more
Cherniakhivska
>
Books:
favorites
(14)
Loading...
