Вночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі момеВночі не спалося, тому вирішила встати-почитати книжку, і правильно вибрала цю, вона невеличка, цілком нічна, якраз для передсонного стану. Деякі моменти сподобались, деякі ні....more
Одна з книжок, куплених днями у книгарні Лілеї-НВ у Франківську, про які свого часу чула, але не прочитала, і тепер надолужую. Видана 2007-го року - мОдна з книжок, куплених днями у книгарні Лілеї-НВ у Франківську, про які свого часу чула, але не прочитала, і тепер надолужую. Видана 2007-го року - мабуть, тоді я б її сприйняла інакше, а зараз передовсім в очі кидалася юнацька зверхність оповідача. Погуглила рецензії - свого часу книжку назвали вдалим дебютом і чекали нових книжок. Цікаво, чи автор продовжує щось писати (що, яке), чи вийшов із літератури....more
Приємна як об'єкт книжка, наклад 500 примірників дає відчуття втаємниченості. "І верлібр за мастацтва прымеш. Не выкідаць жа яго на вуліцу..."Приємна як об'єкт книжка, наклад 500 примірників дає відчуття втаємниченості. "І верлібр за мастацтва прымеш. Не выкідаць жа яго на вуліцу..."...more
Приємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: нуПриємна книжка, я здивована, що не чула про неї раніше і не натрапляла на рецензії. Як її купила: спершу обкладинка зацікавила, потім вже анотація: ну, можна спробувати, я ж люблю коротку прозу. А всередині виявилось таке близьке і знайоме, що я сама хотіла б писати)) Де є звична реальність, тільки відфотошоплена, де крізь щілини проривається трансцендентне, або навпаки звичне виявляється вписаним в більшу систему. Мені трохи згадувався Пєлєвін, який подобається. Глянула інтерв'ю - автор інші імена називає. Ну, внесла собі в список "на почитати" ще тих, хто вразив автора. Не впевнена, що я зрозуміла всі новели, але сама атмосфера мені сподобалась, і фінали цілком, "всі там будемо"....more
Мені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволенМені було дуже приємно цю книжку читати. І вона неочікувано швидко закінчилась, а було відчуття, наче от-от дізнаюсь якусь таємницю. Подібне задоволення було від перегляду серіалу "Месія" на Нетфліксі - і теж шкода, що його не подовжили)) Бо книжка водночас і про містичні переживання - і про нейробіологію. "Звісно, атеїсти використовують той факт, що для містичних переживань існує нейронне пояснення, аби стверджувати, що духовність — це лише обман нашого мозку. Але нейротеологія займає нейтральну до віри позицію. Описані дослідження доводять, що ці переживання є біологічно регульованими. Якщо ви — віруюча людина, вони дають вам глибше розуміння божественних методів. Якщо ви — невіруючий, вони пропонують вам ще одну техніку для зміни стану свідомості." Під час читання було багато задоволення від впізнавання чи озвучення непомічених зв'язків. Наприклад, раніше мені не спадало на думку пов'язати "стан потоку" Чиксентмігаї зі зміненими станами свідомості. Тепер же я маю пояснення, чому процес інтуїтивного фотошопу під гучну музику в навушниках дійсно може відчуватися як сакральне переживання. Окремим радісним відкриттям для мене стало, що "фокус-покус" - це насправді перекручене hoc est corpus (“це є тіло”), як священики озвучували "чудодійне перетворення хліба і вина на тіло і кров Христові" під час служби. Не дивуюсь, що відгуків чимало і негативних. Відчутно, що книжка не об'єктивно наукова - автори упереджені позитивно щодо теми, про яку пишуть. З проблем називають хіба що комерціалізацію і мілітаризацію, ну і що в гонитві за зміненими станами свідомості можна померти, але: "Зрештою, ми вважаємо, що цілком співмірний (хоч і набагато менш сенсаційний) ризик полягає у тому, щоб скніти з тихим відчаєм десь на околиці та передчасно померти від хвороби, зумовленої таким способом життя, і жодного разу не спробувати відчути те, заради чого згадані спортсмени живуть (і лише деколи помирають)." ...more
Коли з перших сторінок я прочитала, що в авторки є трава і немає дітей, я не зовсім зрозуміла, в чому тоді взагалі її проблема, бо в мене навпаки. ПізКоли з перших сторінок я прочитала, що в авторки є трава і немає дітей, я не зовсім зрозуміла, в чому тоді взагалі її проблема, бо в мене навпаки. Пізніше стало ясно, що саме трава і є її проблемою, ок. Потім в процесі читання я іноді почувалася анекдотичною качечкою, яка казала перелітним лебедям: "ну канєшна...", - коли Тара писала щось типу: "у мене не було грошей на психотерапію, тому я вирішила рідше обідати в ресторанах, щоб зекономлені гроші витратити на психотерапію". Словом, добре, що вона сама не раз згадує про привілеї: як ті, яким вона заздрила, так і власні, - ну і звісно, порівняно з кимось і я дуже привілейована. Гарні думки в книжці є, наприклад, заохочення до спорту, я таки хочу тепер записатися кудись в зал, а щоденник я й так роками веду і не уявляю, як би без нього можна було вижити ще з підліткових років. І тюльпани я собі от купила, дочитавши книжку, хоч не впевнена, що це глибинне бажання, а швидше формальний спосіб "зробити щось для себе". А чого я хочу глибинно - це складне питання, до якого ближча інша книжка, яку я зараз читаю, "Викрадачі вогню". Словом, не шкодую, що прочитала "Букет", водночас ми з авторкою наче в різних вимірах живемо, варто лише згадати, що дочитала я цю книжку, мерзнучи і ховаючись від дощу під дитячою гіркою, доки син грався з іншим хлопчиком на дитмайданчику, а Тара в цей час на останніх сторінках купувала сумку від Шанель в Парижі, бо дозволила собі цю покупку як максимальний вияв любові до себе. Тож я, стоячи під гіркою, прямо-таки сповнювалась відчуттям, що я себе зневажаю, раз засунула себе під цю гірку, під дощ, на цей дитмайданчик і в це життя. Коротше, мене не те що мотивувало, а швидше тицьнуло носом у власну нікчемність. Можливо, якби я читала її в додітний період, то сприйняла б інакше....more
Важка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаВажка книжка, хоч і написана максимально милосердно і світло, і можна здогадатися, які великі пласти почуттів були забрані з історій, щоб уникати "плаксивості"....more
Коли почула про вихід книжки, зацікавив зміст, а коли одержала примірник - зацікавила й форма. Фактично це самвидав, що не має ISBN, такого вирішення Коли почула про вихід книжки, зацікавив зміст, а коли одержала примірник - зацікавила й форма. Фактично це самвидав, що не має ISBN, такого вирішення побудови обкладинки я раніше не бачила, хоча цікавилася палітурною справою. Коли прочитала книжку, почала в побутових коментарях бачити поезію: - месяц в разлуке с мужем, сублимировала в работе с кружевом и шелком - получилось красиво, но близость не заменяет. Словом, цікаве....more
Вписую давно прочитане. Колись про Андрія Жураківського дізналася зі студентської газети в Інституті журналістики, це була рецензія на його збірку "k"Вписую давно прочитане. Колись про Андрія Жураківського дізналася зі студентської газети в Інституті журналістики, це була рецензія на його збірку "k". Потім вийшла ця посмертна книжка і я її відразу купила. Зараз випадково згадала - і не знайшла на goodreads, тож викладаю. В часи, коли я цю книжку читала, проїзд у київській маршрутці коштував 1 гривню - знайшла між сторінок талончик....more
Щойно написала відгук на книжку Брук Шилдс про її досвід післяпологової депресії, то й тут відпишусь. Тема мене цікавить з часу мого декрету, читаю всЩойно написала відгук на книжку Брук Шилдс про її досвід післяпологової депресії, то й тут відпишусь. Тема мене цікавить з часу мого декрету, читаю все, що зустрічаю дотичного. В усіх книжках помічаю спільні риси, однакові токсичні думки, перфекціонізм, стосунки з родиною, гормональні коливання, умови, які й провокують появу післяпологової депресії. Радію, що ці книжки видаються, і що депресії минають....more
Не читала інших творів Стасюка, тому не знаю, чи це фішка його стилю, чи прийом саме для автобіографії. Все тече одне за одним, ніщо не зачіпає, все оНе читала інших творів Стасюка, тому не знаю, чи це фішка його стилю, чи прийом саме для автобіографії. Все тече одне за одним, ніщо не зачіпає, все однаково неважливе....more
Оскільки з часу свого декрету цікавлюся темою післяпологової депресії, то читаю все по цій темі, як і цю автобіографічну книжку Брук Шилдс про її досвОскільки з часу свого декрету цікавлюся темою післяпологової депресії, то читаю все по цій темі, як і цю автобіографічну книжку Брук Шилдс про її досвід депресії після народження дитини. Перед тим дочитала рос. автобіографічну "Не просто устала" на аналогічну тему, і що в рос.авторки, що в американської селебріті, що в мене було свого часу - все те саме, думки дослівно однакові: "дитина мене не любить", "я погана мати", "дитині буде краще без мене". Повторюються фактори, психологічні передумови, збіги в перфекціоністських установках і т.п. Впевнена, що невдовзі і в Україні вийде чимало книжок про післяпологову депресію, бо хвиля озвучення вже піднялася....more
Ця книжка мені неочікувано сподобалася:) Неочікувано - бо починалася з замальовок суржиком із реченнями без присудків, і я думала, що так буде всюди, Ця книжка мені неочікувано сподобалася:) Неочікувано - бо починалася з замальовок суржиком із реченнями без присудків, і я думала, що так буде всюди, але далі було цікавіше. Часто я хіхікала, читаючи. Деякі жарти, напевно, можуть когось образити, бо гостросоціальні. Мінус книжки - вочевидь, вона не дуже вичитана, бо орфографічних чортиків багато (типу "оповідпання" на авантитулі)....more
Спершу я дивилася фільм, де найкумеднішою мені видалася сцена з килимом при поселенні в готель)) Тож коли видавництво "Комубук" оголосило про підтримкСпершу я дивилася фільм, де найкумеднішою мені видалася сцена з килимом при поселенні в готель)) Тож коли видавництво "Комубук" оголосило про підтримку першої партії видань, приєдналась до краудпаблішингу. Незвично було читати цю книжку інтелігентною українською.)...more
Читала в шкільному віці у фантастичній серії "Миры Ли Брэкетт", конкретно цей твір називався "Звериная ценность Шанги" і дуже мене вразив, як і деякі Читала в шкільному віці у фантастичній серії "Миры Ли Брэкетт", конкретно цей твір називався "Звериная ценность Шанги" і дуже мене вразив, як і деякі інші оповідання авторки....more
Cherniakhivska
>
Books:
drugs
(25)
Loading...
