Книжка мені здалась нудною і водянистою. Можливо, просто я не ЦА (напевно, найактуальніше її читати ейчарам). Автор згадує, що книжка виросла зі статтКнижка мені здалась нудною і водянистою. Можливо, просто я не ЦА (напевно, найактуальніше її читати ейчарам). Автор згадує, що книжка виросла зі статті, і це відчутно. Одні й ті ж тези пережовуються багато разів: "зараз я розповім вам, чому впевнені в собі некомпетентні чоловіки стають лідерами, а скромних жінок ніхто не обирає" - і так сторінка за сторінкою. Приклади здаються поверхневими, і навіть посилання на статті й дослідження не дають відчуття ґрунтовності....more
Книжку цю я замовила імпульсивно заради натхнення, і вона виправдала мої сподівання. Приємно важка, з красивими фотографіями, з короткими інтерв'ю креКнижку цю я замовила імпульсивно заради натхнення, і вона виправдала мої сподівання. Приємно важка, з красивими фотографіями, з короткими інтерв'ю креативних підприємниць. Як такого "бізнесу" там немає, тільки творча атмосфера (і бажане натхнення;)....more
Читала українське видання "Справжні митці не голодують" (Vivat). Хоча книжка мотиваційна і я її купила задля мотивації, але в процесі читання навпаки Читала українське видання "Справжні митці не голодують" (Vivat). Хоча книжка мотиваційна і я її купила задля мотивації, але в процесі читання навпаки злегка пригнітилась, і зрештою зрозуміла, чому)) Бо ця книжка - про ремесло на противагу мистецтву. Тобто я давно вже погоджуюсь, бачила з власного досвіду і навколишніх, що справді в будь-якій творчості є 5% таланту (осяяння, натхнення, магії) і 95% праці, і ця праця суперважлива, без неї нічого не буде. Але ці чарівні 5% необхідні для мене, бо без них решта 95% втрачають сенс. А в книжці про ці 5% нічого немає. Тільки про 95% лупання скали. Цікаво, що коли побачила анонс книжки, то відразу після нього мені трапилося інтерв"ю графітчика Дмитра Колоскова на сайті supportyourart зі словами: "В моей терминологии нет таких понятий, как «художник» или «искусство». Можно сравнить это с потерей веры у христианина, который оперировал такими понятиями как «бог» и «вера», но потом для него за этими терминами осталось лишь пустое место. Когда-то я тоже верил в то что существует «искусство» и «художники», но теперь нет. В процессе моей художественной деятельности произошел негативный опыт, связанный с коммерциализацией того, что я делаю и чем стал. То, что приносило мне удовольствие — стало лишь способом зарабатывать какие-то деньги. Изначально финансовый вопрос в моей художественной деятельности совершенно меня не интересовал. Это повлияло и я стал воспринимать сектор современного искусства просто как некую коммерческую структуру нацеленную на получение прибыли из любого говна, даже такого, которое делаю я." Також мені згадується дослідження, про яке читала раніше, "Reactivity of the Reward System in Artists During Acceptance and Rejection of Monetary Rewards" (Dr. Roberto Goya-Maldonado). Своїми словами переказуючи, мозок митців охочіше реагує на виконання завдань, за які не передбачається грошова винагорода, і навпаки пригальмовує, якщо винагорода очікується, тоді як мозок людей умовно нетворчих професій позитивніше реагує на завдання з фінансовою винагородою. Далі на цю тему, напевно, допишу в свій фейсбук, бо це вже не дуже про книжку. Якщо ж повернутися до книжки, мені не сподобалося, що наскрізною ниткою там всюди проходить Мікеланджело. Вже ніби все про нього дізналися в контексті заробітку художника, а потім знову він виринає, знову і знову. Ніби без нього книжка не ліпилася. Або вже тоді варто було винести його ім"я в заголовок. Також мені не сподобалися деякі приклади з життя митців, що змішувалися докупи, мішанина в часах і рівнях зусиль. Наприклад, у 4-му розділі йде мова про Френсіса Скотта Фіцджеральда, спершу про його наполегливість в молодості, а потім навпаки дорікання, що він не дочекався визнання "Великого Гетсбі", бо йому, мовляв, не вистачило твердості характеру в контексті складної біографії. І в цьому ж розділі на сусідніх сторінках як приклад супернаполегливості подається випадок 24-річного Зака Прічарда, який був аж таки наполегливий, що ніч не спав, щоб підготувати ділову пропозицію, і потім аж місяць цілодобово працював, щоб здійснити краудфандинговий проект. І все це змазано згадками про Мікеланджело Буонарроті. Коротше, такоє. Але безперечно, хороше в книжці теж є, приміром, думка "Митець повинен брати гроші за свою творчість, щоб мати можливість робити більше творчості" - донесена. ...more
Періодично мене захоплює тема репортажного скетчингу й репортажної ілюстрації, тож і цю книжку я захотіла відразу, як побачила. Вона симпатична, має бПеріодично мене захоплює тема репортажного скетчингу й репортажної ілюстрації, тож і цю книжку я захотіла відразу, як побачила. Вона симпатична, має багато ілюстрацій і порад різних художників-ілюстраторів, як краще працювати "on the spot", якими інструментами користуватися і як краще маскуватися, якщо бути поміченим небажано....more
Зацікавилася книжкою після рекомендації знайомої, захотіла і собі осмислити фінансове питання. Не скажу, що захоплююче, але на деякі нові думки наштовЗацікавилася книжкою після рекомендації знайомої, захотіла і собі осмислити фінансове питання. Не скажу, що захоплююче, але на деякі нові думки наштовхує, наприклад, коли почати давати дитині кишенькові гроші, наскільки часто купувати нові іграшки, чи платити за хатню працю (автор переконує не платити), як розмовляти про фінанси в родині, коли підліткові починати заробляти, як привчати до благодійності і розповідати про різні соціальні класи (книжка насамперед орієнтована на заможних американців)....more
Цікава книжка. Приємно тримати в руках, читати, викликає нові думки. Апропріація як художній метод мені не подобається. Тобто колаж як мистецтво - подоЦікава книжка. Приємно тримати в руках, читати, викликає нові думки. Апропріація як художній метод мені не подобається. Тобто колаж як мистецтво - подобається, а просто перефотографувати чуже фото, підписати власним іменем і назвати це мистецьким актом - не подобається....more
Ця книжка мені видалась менш цікавою, ніж попередня "Як стати успішним ілюстратором", але дуже приємно було побачити приклади книжкової ілюстрації, а Ця книжка мені видалась менш цікавою, ніж попередня "Як стати успішним ілюстратором", але дуже приємно було побачити приклади книжкової ілюстрації, а ще приємніше - приклади репортажної....more
Недарма ця книжка мене приваблювала, тільки хотіла я її прочитати в контексті "як виховувати дитину", а виявилась вона більше з розряду "психологія длНедарма ця книжка мене приваблювала, тільки хотіла я її прочитати в контексті "як виховувати дитину", а виявилась вона більше з розряду "психологія для себе". Особливо цікава тим, що суперечить більшості книжок із психології, які я читала. В сенсі, нині більшість психологів радять безумовне прийняття як ключ до вирішення всіх проблем (і я звикла вважати цю точку зору правильною, і вважаю так далі), а тут автори переконують, що таке прийняття унеможливлює досягнення по життю. Мовляв, тільки постійне почуття загрози, недооціненості і постійні батьківські вимоги "треба краще" стимулюють до розвитку і досягнень. Це цікава тема, є над чим подумати, є що згадати зі свого відмінницького дитинства (де я мала одержувати тільки найвищі оцінки, інакше "а хтось одержав 5? а чому ти не змогла?"), і порівняти з нинішнім розслабленішим станом і досвідом прийняття на психотерапії. Погоджуся, що можливо, ця постійна участь в перегонах, щоб комусь щось довести, дійсно стимулює до формального успіху. Але в цій книжці не йдеться про почуття щастя, більше про відчуття "хоч скільки б я досягнув, цього не достатньо", ближче до неврозу, ніж до насолоди успіхом. Тож грубо кажучи, якщо вибирати, чи бути успішним невротиком "я маю більше старатись і тоді всім покажу!", чи розслабленою "зі мною все ок і я обираю ті речі, які мені цікаві" - то я оберу друге....more
Цю книжку радили прочитати на лекції про самвидав, тож я зацікавилась. Враження хороші, хоча сама книжка нуднувата, як і її обкладинка:). Але ставленнЦю книжку радили прочитати на лекції про самвидав, тож я зацікавилась. Враження хороші, хоча сама книжка нуднувата, як і її обкладинка:). Але ставлення до скарг справді змінює. Читаючи, я почала частіше звертати увагу, як компанії реагують на скарги споживачів щонайменше у фейсбуці. Почала більше цінувати позитивну реакцію, яку радять автори книжки. І спостерігаючи, як багато критики дістається компаніям, почала частіше дякувати і писати схвальні відгуки про роботу бізнесів, чиїми послугами користуюся. В тому числі написала подяку "Нашому формату", одному з улюблених видавництв, чиї книжкові новинки завжди хочу купити. ...more
дочитала книжку, яку підтримала на Спільнокошті. Тож там навіть моє ім'я вдруковане в списку читачів. Книжка приємна, тема мені подобається, як написадочитала книжку, яку підтримала на Спільнокошті. Тож там навіть моє ім'я вдруковане в списку читачів. Книжка приємна, тема мені подобається, як написано - теж. Розділи від авторки читала з задоволенням, а вставки-діалоги з бізнесменом були значно менш цікаві. Буду далі міркувати над своїми цінностями....more
Купила цю книжку два роки тому, коли вкотре була зацікавлена фотографією, але потяг швидко минув і не дочитувала. Зараз же вирішила закрити гештальт, Купила цю книжку два роки тому, коли вкотре була зацікавлена фотографією, але потяг швидко минув і не дочитувала. Зараз же вирішила закрити гештальт, дочитала. Якщо спершу тон автора видавався мені занадто фамільярним, то цього разу вже видався ок. Якби хотіла займатися фотографією в рекламі, то це видання - саме те, що треба, але я навпаки з кожною сторінкою думала: таким точно не хочу займатися. ...more
Cherniakhivska
>
Books:
business
(16)
Loading...
