Сковорода. Самовладання

by Тарас Лютий

Григорій Сковорода (1722–1794) посідає особливе місце в історії України, позаяк є свідком поступової втрати Гетьманщиною автономії та її перетворення на провінцію в умовах експансії Російської імперії. Подібні процеси залишали мало шансів для розвитку людини не лише в політичній, а й у культурній сфері. За таких умов інтелектуальна місія Сковороди полягала у створенні філософського проєкту формування особистості, розрахованого на тих, хто готовий до самовладного існування. Ідея самовладання Сковороди виростає з учення про самопізнання та споріднену працю. Адже кожна особа здатна розпізнати отримані від Бога таланти, знайти себе у світі, самореалізуватися та здобути щастя.

632 pages, Hardcover

First published December 1, 2022

Reviews

[Володимир Демченко]

Деконструкція Сковороди. Або точніше «міфу про Сковороду», бо відверто: Україна не має достатньо знань про того, кого зобразила на купюрі 500 гривень, але має непевний міф-покруч сформований непійми ким і чим. Ну от, власне, Тарас Лютий спочатку зʼясовує що це за міф, потім зʼясовує як він утворився і поступово розкладає його на молекули і перекладає ці молекули в «новий» образ.
Автор очевидно доводить, що торги за Сковороду на національному ґрунті просто безпідставні, але так само очевидно оприявнює наскільки Сковорода далекий Вєлікорусскаму імперському контексту який намагається його привласнити. Натомість в контекст Європейської філософської думки, а головне в контекст українських історично-соціальних процесів Сковорода вписується пречудово. Думаю це, власне, і була задача автора — додати потрібного контексту на всіх вимірах. Сковороді, в режимі жив-був-написав, тут присвячено чи не найменший розділ. Зате ретельно досліджуються харчі і побут доби. Найбільша ж частина присвячена дослідженню мапи богословської та філософської думки доби і пошук координат Сковороди на цій мапі. Чудова праця!

[Stefaniia]

Тарас Лютий писав не дослідження філософських ідей Сковороди і не біографічну розвідку. Його мета – подати культурне тло, на якому постає Сковорода, вписати Сковороду в українську традицію (а не подати як суто унікальне явище "нізвідки") та водночас через постать Сковороди вписати українську думку того періоду в контекст західноєвропейської філософії.

Майже всі підрозділи книги публікувалися раніше у вигляді колонок для "Українського тижня", тому книга розрахована на широку, а не професійну авдиторію. Цим пояснюється і стиль, що тяжіє місцями до публіцистичного. Втім, книга читається як цілісний художній твір.

"Самовладання" пробує віднайти підказки до прочитання Сковороди і поглибленого розуміння його творів. Це книга, яку можна радити прочитати, до (післяшкільного) дорослого знайомства з текстами філософа.

[Bohdan]

Головний обман - думав, що більше буде про Сковороду, але книжка від того не програє. Навпаки, грунтовно пророблена робота пана Тараса в дослідженні історичних подій, як і сфері політики, так і в сфері побуту і навіть їжі, була дуже цікавою і глибоко розкривала контекст самого Сковороди, що всеодно не дає можливості його усвідомити(спіймати), але все ж наближає.
Ну і зрештою розуміння Сковороди - розуміння в першу чергу біблії та античності.