What do you think?
Rate this book
Багряний хрест. Срібний череп. Чорна ігуменя. Сім золотих чаш
У книжці Семена Ордівського зібрані кращі його детективні та історико-пригодницькі твори, про які свого часу критика писала, що вони “сенсаційні” та надзвичайно цікаві. Невелика трилогія “Багряний хрест”, “Срібний череп” і “Чор на ігуменя” присвячена діям т. зв. козацької контррозвідки. У повісті “Сім золотих чаш” розповідається про нелегкі змагання першої української мазепинської еміграції з підступами російської агентури. Книжка читається легко й призначається для найширших верств читачів.
- GenresFiction
592 pages, Paperback
First published January 1, 2011
7 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
Read
June 24, 2023Небанальні козаки з елементами містики та шпигунського роману? Семен Ордівський для мене є літературним "батьком" Павла Дерев'янка з його "Літописом Сірого Ордену".
В 1930-х рр. у Львові молодий (25+ років) автор видає в часописі три повісті - "Багряний хрест", "Срібний череп" та "Чорна ігуменя" - про 1650-і роки. Козаччина, останні роки правління Богдана Хмельницького та перші роки гетьманування Івана Виговського. Далі почнеться Руїна (і "Чорна рада" Панька Куліша). Що ж чекати від повістей молодого автора?
Власне, цілком небанального погляду на козаків. Головні герої - таємна служба Гетьманату. Їхнє завдання - боротися з ворожими шпигунами (контр-розвідка), а також пильнувати, чи не готується змова чи внутрішній заколот (служба безпеки). Втім, автор свідомо не йде шляхом опису масштабних подій. Навпаки, його цікавлять "прості" справи: вбивство посланця, який віз важливий документ, зникнення одного з таємних агентів тощо. На кону - доля Гетьманату. Але сюжетно - детектив, шпигунський роман та містика (або й горор).
Атмосфера в цих чотирьох повістях - шикарна! Образи героїв - доволі яскраві, хоча й скупо зображені.
Але... На жаль, ці три повісті написані молодим автором - для журналів. А тому він не дуже вміє, а редакція не дуже дає змогу писати довгий твір, де інтрига наростає, сюжет закручується тощо. Навпаки, після доволі закрученого початку йде доволі швидке і лінійне розв'язання. Часто - з допомогою "рояля в кущах".
Твори дійсно затягують, але й трішки розчаровують. Втім, читати їх варто - і не лише через сам текст. Вони також важливі для розуміння українського літературного процесу ХХ ст.: якою могла б бути українська література, якби не Радянський Союз та його соцреалізм. Семен Ордівський за рівнем майстерності ще не Юрій Косач, але вже не Юрій Липа. (Якщо ви читали їхні твори: Косач майстерний модерніст, коли йдеться про Хмельниччину, а Липа... пропагандист, коли пише "Козаків в Московії").
П.С. На жаль, четвертий твір зі збірки я не читав. Там інша епоха - Григорій Орлик та Франція XVIII ст. Й авторський стиль, все ж, не затягує, як у випадку з трилогією про Хмельниччину
В 1930-х рр. у Львові молодий (25+ років) автор видає в часописі три повісті - "Багряний хрест", "Срібний череп" та "Чорна ігуменя" - про 1650-і роки. Козаччина, останні роки правління Богдана Хмельницького та перші роки гетьманування Івана Виговського. Далі почнеться Руїна (і "Чорна рада" Панька Куліша). Що ж чекати від повістей молодого автора?
Власне, цілком небанального погляду на козаків. Головні герої - таємна служба Гетьманату. Їхнє завдання - боротися з ворожими шпигунами (контр-розвідка), а також пильнувати, чи не готується змова чи внутрішній заколот (служба безпеки). Втім, автор свідомо не йде шляхом опису масштабних подій. Навпаки, його цікавлять "прості" справи: вбивство посланця, який віз важливий документ, зникнення одного з таємних агентів тощо. На кону - доля Гетьманату. Але сюжетно - детектив, шпигунський роман та містика (або й горор).
Атмосфера в цих чотирьох повістях - шикарна! Образи героїв - доволі яскраві, хоча й скупо зображені.
Але... На жаль, ці три повісті написані молодим автором - для журналів. А тому він не дуже вміє, а редакція не дуже дає змогу писати довгий твір, де інтрига наростає, сюжет закручується тощо. Навпаки, після доволі закрученого початку йде доволі швидке і лінійне розв'язання. Часто - з допомогою "рояля в кущах".
Твори дійсно затягують, але й трішки розчаровують. Втім, читати їх варто - і не лише через сам текст. Вони також важливі для розуміння українського літературного процесу ХХ ст.: якою могла б бути українська література, якби не Радянський Союз та його соцреалізм. Семен Ордівський за рівнем майстерності ще не Юрій Косач, але вже не Юрій Липа. (Якщо ви читали їхні твори: Косач майстерний модерніст, коли йдеться про Хмельниччину, а Липа... пропагандист, коли пише "Козаків в Московії").
П.С. На жаль, четвертий твір зі збірки я не читав. Там інша епоха - Григорій Орлик та Франція XVIII ст. Й авторський стиль, все ж, не затягує, як у випадку з трилогією про Хмельниччину
September 3, 2025
Загалом 2.5, плюс за вінтаж.
"Багряний хрест": 2,5.
Про шпигунів Хмельницького, сам гетьман втомлений і про всіх думає, треба віднайти втрачений документ з присягою, а серед самих шпигунів підозрюють зраду. Знову очікуваний мотив "це я для прикриття гуляю, а сам тільки тебе люблю", але навіть мило вийшло. Ще дуже активна дівчина, яка теж докладається до операції, схвалюю. І симпатична сцена зі слугами в корчмі, комедійні таланти відкрилися.
"Срібний хрест": 2,5.
Про Пушкаря, смерть Хмельницького і наших шпигунів. Так і не зрозуміла, це герої не люблять чернь чи автор, але подивимося далі. Тішить, що й тут дуже дієва героїня, і пошпигувати, і кохання, і помсту обіцяють.
"Чорна ігуменя": 2.
Тут дійсно задовбало оце протистояння "розумна старшина vs тупа чернь", чого автор так у нього вп'явся. Але між тим головна героїня теж багато показується і спокійно так каже: ну помститися хочу, і що? І москалям вірити не треба, до речі. Цікаво було б про неї далі почитати.
"Сім золотих чаш": 3.
Зібралися якось в одній книжці шьогун Токуґава, Андрій Войнаровський, шевальє де Мезон-Руж, Августа Кеніґсмарк і король Георг Перший, та й думають, що з Україною робити. По факту не дуже вийшло, але усіляких прихованих дипломатичних інтриг і несподіваних альянсів на цілий оберемок.
"Багряний хрест": 2,5.
Про шпигунів Хмельницького, сам гетьман втомлений і про всіх думає, треба віднайти втрачений документ з присягою, а серед самих шпигунів підозрюють зраду. Знову очікуваний мотив "це я для прикриття гуляю, а сам тільки тебе люблю", але навіть мило вийшло. Ще дуже активна дівчина, яка теж докладається до операції, схвалюю. І симпатична сцена зі слугами в корчмі, комедійні таланти відкрилися.
"Срібний хрест": 2,5.
Про Пушкаря, смерть Хмельницького і наших шпигунів. Так і не зрозуміла, це герої не люблять чернь чи автор, але подивимося далі. Тішить, що й тут дуже дієва героїня, і пошпигувати, і кохання, і помсту обіцяють.
"Чорна ігуменя": 2.
Тут дійсно задовбало оце протистояння "розумна старшина vs тупа чернь", чого автор так у нього вп'явся. Але між тим головна героїня теж багато показується і спокійно так каже: ну помститися хочу, і що? І москалям вірити не треба, до речі. Цікаво було б про неї далі почитати.
"Сім золотих чаш": 3.
Зібралися якось в одній книжці шьогун Токуґава, Андрій Войнаровський, шевальє де Мезон-Руж, Августа Кеніґсмарк і король Георг Перший, та й думають, що з Україною робити. По факту не дуже вийшло, але усіляких прихованих дипломатичних інтриг і несподіваних альянсів на цілий оберемок.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews