Око

by Маріанна Майкрос

Збірка оповідань канадської поетеси і письменниці Меріенн Майкрос дарує відчуття магії життя, у якому незбагненне невимушено співіснує поруч зі зрозумілим і звичним, міф виростає з прагматичної і буденної реальності і втілюється у кожному наступному поколінні.

Тринадцять історій написані простою прозорою мовою, притаманною більше внутрішнім роздумам. Мабуть, саме тому вони дають відчуття тієї інтимності, яке неможливо створити штучно і яке дозволяє не просто схопити сюжет розповіді, але й пережити її і знайти у ній себе. Героїні Майкрос досить природно приймають у своє життя незбагненне і містичне, дають раду з вроками і пристрітом, вміють замовляти хвороби і говорити з померлими. Вони не брешуть собі, але водночас не впадають у розпач від власної правди, якою б гіркою та правда не була. Жінки Майкрос міц­но стоять ногами на тому ґрунті, де їм доводиться творити своє життя. Сюжети оповідань розгортаються у різних країнах, у різні часи і за різних обставин.

У зовні химерному світі Меріенн Майкрос панує натхнення пошуку і прийняття, прагнення порозумітися із собою і світом і відчуття містичного сплаву всього, що було, є і буде.

136 pages, Unknown Binding

Published January 1, 2021

Reviews

[Dina]

дуже посередні історії з фокусом на релігію та грецьку культуру, однак я не очікувала тут діви марії, яка говоритиме "моя дитина померла. чому ти маєш жити?"

[Ангеліна Іванченко]

Посередні історії жіночих досвідів в грецькому антуражі з вайбом «Містичних історії» на СТБ.
Звичайна така розслабляюча книга, коли хочеться не напрчгаючись отримувати легкі дофаміни.

[Bookworm]

Доволі суперечливо. Деякі історії сподобались, деякі - ні, але книга точно запам'яталась.

14 коротких історій про важку жіночу долю. Це жорсткий абсурдизм, переплетений з містикою, фольклором і мітологією.

Що сподобалось:
- Тут незвична атмосфера – грецького села (переважно 1937-1950рр).
- Деякі початки дуже захоплюючі.
- У другій частині книжки трапляється багато моментів, над якими хотілось порефлексувати: відносини матері й доньки, ставлення до власного тіла й забобонів тощо

Тригери:
- багато сексуального насильства, прямого й метафоричного й інших неприємних речей
- жорстко подане християнство в кількох оповіданнях (мені було ту мач читати варіації, що сталося з Дівою Марією насправді)
- дуже багато самоповторів в першій частині книги (для показу плинності поколінь). Через це героїні з першої частини всі на одне лице.
- забобони мені асоціювались з "Битвою екстрасенсів"

Ще вважаю, що анотація книги абсолютно не підходить її вмісту.

[Halyna (Галина)]

Життєві оповідання про людські забобони з грецькими нотками і легкою містикою.