What do you think?
Rate this book
Три товарища / Черный обелиск
В однотомник Эриха Марии Ремарка (1898-1970) входят два романа: "Три товарища" (1938) и "Черный обелиск" (1958).
Антифашизм и пацифизм, социальная критика с абстрактно-гуманистических позиций и неосуществимое стремление "потерянного поколения", разочаровавшегося в буржуазных ценностях, найти опору в дружбе, фронтовом товариществе или любви запечатлена в романе "Три товарища".
"Черный обелиск" написан в гротескно-символическом стиле. Рассматривая события 20-х годов в исторической перспективе, писатель стремится обнаружить истоки гитлеризма и второй мировой войны в политической действительности Веймарской республики.
Антифашизм и пацифизм, социальная критика с абстрактно-гуманистических позиций и неосуществимое стремление "потерянного поколения", разочаровавшегося в буржуазных ценностях, найти опору в дружбе, фронтовом товариществе или любви запечатлена в романе "Три товарища".
"Черный обелиск" написан в гротескно-символическом стиле. Рассматривая события 20-х годов в исторической перспективе, писатель стремится обнаружить истоки гитлеризма и второй мировой войны в политической действительности Веймарской республики.
768 pages
First published January 1, 1958
22 people are currently reading
266 people want to read
About the author
Erich Maria Remarque
210 books6,066 followersErich Maria Remarque was a German novelist best known for All Quiet on the Western Front (1929), a landmark anti-war novel based on his experiences in World War I. The book became an international bestseller, defining a new genre of veterans’ literature and inspiring multiple film adaptations. Its strong anti-war themes led to condemnation by the Nazi regime, which banned and burned his works.
Born Erich Paul Remark in 1898, he adopted the surname Remarque to honor his French ancestry. He served on the Western Front during World War I, where he was wounded, and later pursued various jobs, including teaching, editing, and technical writing. After the massive success of All Quiet on the Western Front, he wrote several other novels addressing war and exile, such as The Road Back, Three Comrades, and Arch of Triumph. His outspoken opposition to the Nazi regime forced him into exile in Switzerland and later the United States, where he became a naturalized citizen in 1947.
Remarque’s personal life included high-profile relationships with actresses Marlene Dietrich and Paulette Goddard, the latter of whom he married in 1958. In 1943, his youngest sister, Elfriede, was executed by the Nazis for anti-regime remarks, an event that deeply affected him. He spent his later years in Switzerland, where he continued writing. His final completed novel, The Night in Lisbon (1962), was another bestseller.
He died in 1970 at the age of 72, leaving behind a literary legacy that continues to shape discussions on war and its consequences.
AKA:
Эрих Мария Ремарк (Russian)
Born Erich Paul Remark in 1898, he adopted the surname Remarque to honor his French ancestry. He served on the Western Front during World War I, where he was wounded, and later pursued various jobs, including teaching, editing, and technical writing. After the massive success of All Quiet on the Western Front, he wrote several other novels addressing war and exile, such as The Road Back, Three Comrades, and Arch of Triumph. His outspoken opposition to the Nazi regime forced him into exile in Switzerland and later the United States, where he became a naturalized citizen in 1947.
Remarque’s personal life included high-profile relationships with actresses Marlene Dietrich and Paulette Goddard, the latter of whom he married in 1958. In 1943, his youngest sister, Elfriede, was executed by the Nazis for anti-regime remarks, an event that deeply affected him. He spent his later years in Switzerland, where he continued writing. His final completed novel, The Night in Lisbon (1962), was another bestseller.
He died in 1970 at the age of 72, leaving behind a literary legacy that continues to shape discussions on war and its consequences.
AKA:
Эрих Мария Ремарк (Russian)
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
December 31, 2020
Уявіть собі, що ви їдете в далеку мандрівку на кілька десятиліть і можете взяти з собою не більше 3-4 книг, а інших розваг окрім читання не передбачається. Знаєте, що це будуть за книги? Довго будете їх обирати? Я от в своєму виборі впевнений, це будуть книги Ремарка, бо це один з небагатьох авторів якого можна перечитувати десятки разів. Якщо чесно то відколи я вперше його прочитав років в 16, цей автор так запав мені в душу, що з тих пір я уже разів 6 чи 8 перечитував мої улюблені "На західному фронті без змін", "Три товариші", "Повернення", "Чорний обеліск"
Для мене ці чотири книги завжди вибудовувалися в певний ланцюжок, вони всі розказували одну і ту ж життєву історію, починаючи з розповіді про дорослішання на фронті ("На західному фронті без змін") де я разом з головними героями слухав ревіння снарядів, місив окопну багнюку, радів коли комусь вдавалося спіймати на вечерю справжнісіньку гуску. Я відступав разом з солдатами, наступав разом з ними, але в більшості просто сидів в окопах, мріючи про повернення додому. Історія повернення до мирного життя, чи правильніше було б сказати історія про неможливість цього повернення, доповнює фронтові історії першої книги. Читаючи "Повернення" я ще глибше пірнав в те непросте поняття як "фронтова дружба" тоді 16-річним, сидячи вдома я пробував збагнути, що це таке, коли ти чотири роки ходиш на межі життя і смерті, коли біля тебе гинуть друзі, а потім, коли ти врешті повертаєшся до старого життя, розумієш, що старого життя уже немає. Немає куди повертатися, місця звідки солдат пішов на війну уже давно не існує. Це книга про розчарування в своїх юнацьких ідеалах, кращої на цю тему, я не зустрічав. А потім "Три товариші" історія давніх друзів, які пережили не одну біду разом. Людей в яких можливо небагато в кишені, але точно дуже багато в серці. Історія про те, що надія є, якщо поруч вірні друзі, якщо ти сам не сидиш склавши руки, якщо навіть з найгіршої ситуації ти можеш викрутитися. Оця "надія на краще" життя червоною ниточкою проходить через всю книгу і жорстоко і брутально обривається вкінці. Бо є обставини, є те, що він нас не залежить, які б ми не були хороші, правильні і добрі, як би ми не намагалися відбиватися від цього жорстокого, несправедливого світу, він все рівно є, все рівно давить. І так я приходжу до останньої книги, до "Чорного обеліску" напевно найбільш філософської книги, яка підсумовує всі попередні, я не дуже зрозумів її в 16, тоді вона створила тільки дуже болючий флер невимовного болю і жаху. При наступних перечитуваннях я розумів все більше, але до кінця її зможе зрозуміти напевно тільки той, хто прожив на власній шкурі три попередні книги.
А мені ж залишається тільки знову і знову відкривати книги Ремарка і відшукувати в них нові деталі і нові подробиці, які я не помітив раніше.
Для мене ці чотири книги завжди вибудовувалися в певний ланцюжок, вони всі розказували одну і ту ж життєву історію, починаючи з розповіді про дорослішання на фронті ("На західному фронті без змін") де я разом з головними героями слухав ревіння снарядів, місив окопну багнюку, радів коли комусь вдавалося спіймати на вечерю справжнісіньку гуску. Я відступав разом з солдатами, наступав разом з ними, але в більшості просто сидів в окопах, мріючи про повернення додому. Історія повернення до мирного життя, чи правильніше було б сказати історія про неможливість цього повернення, доповнює фронтові історії першої книги. Читаючи "Повернення" я ще глибше пірнав в те непросте поняття як "фронтова дружба" тоді 16-річним, сидячи вдома я пробував збагнути, що це таке, коли ти чотири роки ходиш на межі життя і смерті, коли біля тебе гинуть друзі, а потім, коли ти врешті повертаєшся до старого життя, розумієш, що старого життя уже немає. Немає куди повертатися, місця звідки солдат пішов на війну уже давно не існує. Це книга про розчарування в своїх юнацьких ідеалах, кращої на цю тему, я не зустрічав. А потім "Три товариші" історія давніх друзів, які пережили не одну біду разом. Людей в яких можливо небагато в кишені, але точно дуже багато в серці. Історія про те, що надія є, якщо поруч вірні друзі, якщо ти сам не сидиш склавши руки, якщо навіть з найгіршої ситуації ти можеш викрутитися. Оця "надія на краще" життя червоною ниточкою проходить через всю книгу і жорстоко і брутально обривається вкінці. Бо є обставини, є те, що він нас не залежить, які б ми не були хороші, правильні і добрі, як би ми не намагалися відбиватися від цього жорстокого, несправедливого світу, він все рівно є, все рівно давить. І так я приходжу до останньої книги, до "Чорного обеліску" напевно найбільш філософської книги, яка підсумовує всі попередні, я не дуже зрозумів її в 16, тоді вона створила тільки дуже болючий флер невимовного болю і жаху. При наступних перечитуваннях я розумів все більше, але до кінця її зможе зрозуміти напевно тільки той, хто прожив на власній шкурі три попередні книги.
А мені ж залишається тільки знову і знову відкривати книги Ремарка і відшукувати в них нові деталі і нові подробиці, які я не помітив раніше.
April 2, 2020
Глибокий роман. І на часі.
Відчуваєш душу героя. Його шлях від приречення і до надії у житті.
Я відкрив менталітет міжвоєнних німців. Німці 20-их років 20го сторіччя більше схожі на сьогоденішніх українців чим на нащадків.
Три товариші - показують всю жорсткість життя з проблисками надії
Відчуваєш душу героя. Його шлях від приречення і до надії у житті.
Я відкрив менталітет міжвоєнних німців. Німці 20-их років 20го сторіччя більше схожі на сьогоденішніх українців чим на нащадків.
Три товариші - показують всю жорсткість життя з проблисками надії
September 22, 2011
I love Remarque. All his books leave an indelible mark in my heart.
March 20, 2014
Замечательная книга, одна из любимых.
November 17, 2021
Ну что я могу сказать - как то просел.
Очень хорошо описаны герои им веришь.
Настрой, безысходность, подавленность.
Все они живут в своём «маленьком» мире, дружбы, поддержки и любви. В мире, который они себе создали. Без друзей и родных в этом мире вообще не выжить. Все что их окружает катится в низ, в прорость. Повальное пьянство. Где время дня не влияет на желание выпить. Это, наверное помогает не замечать «смерч».
Но 4ку я дал больше из уважения. Для себя я особенно ни чего не вынес. Кроме этого, я не заценил ничего особенного в их дружбе. Я бы назвал книгу как то по другому - все таки центральная часть этой книги, это любовь! Здесь дружба как и должна, если она настоящая, не только не стоит на дороге Любови, но и всячески поддерживает!
Очень хорошо описаны герои им веришь.
Настрой, безысходность, подавленность.
Все они живут в своём «маленьком» мире, дружбы, поддержки и любви. В мире, который они себе создали. Без друзей и родных в этом мире вообще не выжить. Все что их окружает катится в низ, в прорость. Повальное пьянство. Где время дня не влияет на желание выпить. Это, наверное помогает не замечать «смерч».
Но 4ку я дал больше из уважения. Для себя я особенно ни чего не вынес. Кроме этого, я не заценил ничего особенного в их дружбе. Я бы назвал книгу как то по другому - все таки центральная часть этой книги, это любовь! Здесь дружба как и должна, если она настоящая, не только не стоит на дороге Любови, но и всячески поддерживает!
March 1, 2011
Поначалу довольно скучно и не очень приятно читать - лично меня главный герой отталкивал своей чрезмерной любовью к алкоголю. Но чем дальше - тем больше сопереживаешь, тем глубже проникаешься переживаниями героев. К концу не оторваться.
По ходу всего произведения слова многих героев заставляют задуматься. Очень приятное впечатление остается после прочтения.
По ходу всего произведения слова многих героев заставляют задуматься. Очень приятное впечатление остается после прочтения.
February 11, 2023
18.06.2007 - прочитав вперше "Три товариші", 26.01.2022 - вдруге
Displaying 1 - 7 of 7 reviews