Дорослі дівчата

by Каріна Армлос

Спадок, який залишився після смерті матері, змушує трьох сестер приїхати у старий, наповнений спогадами будинок. Одна матір і різні батьки.

Протилежні характери й долі. Давні образи й велика кількість так і не озвучених запитань… Усе це не сприяє близькості. Готуючи будинок до продажу, сестри випадково знаходять старий мамин щоденник, який розповідає її історію та змінює уявлення дівчат про себе.

232 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

Reviews

[Ксенія Шпак]

Троє сестер приїжджають владнати справи з будинком матері після її смерті. Між собою сестри майже не спілкуються, мають натягнуті стосунки. Серед маминих речей вони знаходять її підлітковий щоденник.
Ідея твору мені сподобалася значно більше, ніж її виконання. Якось сухувато як для обраної теми написано, бракувало детальок (наприклад, вперто уникається назва міста, де відбувається дія, воно безлике, а я дуже поціновую описи українських міст, та й не тільки українських, люблю, коли автор влаштовує тобі подорож). Ще в мене часто прослизала думка, що говорять героїні якось "дерев'яно", не відчуваєш їхніх емоцій. Здавалося, що це конспект, який ще тільки належить розписати у повноцінні епізоди.
Втім, як це часто буває, наприкінці книги стало краще. Там був "отето поворот", який пожвавив оповідь.
Багато місця приділено темі материнства - в принципі, вона тут головна, але, знов-таки, хотілося жвавішого втілення.

[Maria-Anna · Rating 1 out of 5]

Не витримала, наскільки погано написана ця книжка і вирішила кинути вже в районі 30 сторінки. З самого першого розділу безмежно дратує постійний переказ. Куди поділося перше правило письменництва «show not tell»? Кожен розділ це переказ думки і бачення авторки про персонажів. І в моментах, коли авторка намагається показати щось через діалоги, вона обовʼязково їх пояснює. От для чого? Читач не тупий. Я не хочу читати висновки зроблені за мене, наприклад, в неї були напружені стосунки з сестрами - це можна написати через розмову з сестрами і показало присутність напруги. А тут просто кожна фраза це висновок і оціночне судження.

Чи могла б я дати шанс цій книжці? Не думаю, бо якщо такий початок, то чого очікувати від того, що далі враховуючи, що початок це завжди найбільш вилизана частина в плані редагування. А оце все справді можна виправити редагуванням.

І цю книжку багато хто порівнює зі «Спитайте Мієчку», але вони навіть поряд не стоять. При тому, що я не вважаю Мієчку найкращою книжкою евер, але вона гарно написана як мінімум.

[Tetiana Kostiuk · Rating 4 out of 5]

Спочатку мені здавалось, що буде схоже на "Спитайте Мієчку", але ні і мені ця книга значно краща. Мені дуже багато тем відгукувалось, сподобалось, як показано 3х настільки різних сестер і як по-різному вони ставляться до матері. Дуже реалістична і затишна книга.

Декілька цитат:

"...ніхто не бачив її внутрішнє сито, котре просіювало слова й учинки інших настільки дрібно, що перетворювало їх у підтексти."

"Їхні стосунки були вимушеними: свята й екстрені ситуації в сім'ї - ось і все, що їх об'єднувало."

"Те, що було зроблено правильно, сприймали за належне, все, що дороблено не було, - перетворювалося на тему судового засідання."

[Daria Reshetnikova · Rating 5 out of 5]

Книга була прочитана за один день. Книга неймовірна.

Спочатку сюжет мені здався знайомим (після прочитання "Спитайте Мієчку"). Три сестри збираються в старому родинному будинку. Але ні.

Ця книга про жіночність, материнство, становлення, власне "я", помилки, вибір, зневагу, ігнорування, замкненість, любов, досвід, спогади, депресію, осяяння, виховання, вірність. Про дуже багато чого, що мені ще треба осягнути.

Я не можу зрозуміти, чому в "Дорослих дівчат" такий низький рейтинг та настільки мало відгуків. Я готова рекомендувати її всім.

Дуже щаслива, що в тій львівській книгарні мене потягнуло саме до неї.

[VIKTORIA SM · Rating 2 out of 5]

непогано, але якось написано дуже просто. часом здавалось, що авторка хоче вмістити багато всього в цю книжку і це заважало
дуже схоже на "Спитайте Мієчку" - майже однаковий для мене вайб

[Kateryna Kateryna · Rating 1 out of 5]

Дуже погано. Це як дивитися будь-яке шоу на СТБ чи фільм The Room. Задоволення отримуєш лише від крінджатіни. Дуже рада, що прочитала, бо будь-яка наступна книжка буде класною. Планка задана максимально низька. Але вам не раджу. Хіба що ви любите неприродні діалоги, непослідовність подій і поведінки, а також персонажок, жодній з яких неможливо емпатувати. Ставлю одну зірочку за кінцівку. Враховуючи, що кожен розділ обривався на рандомному місці, я не очікувала, що кінцівка матиме якусь завершеність, але вона була ще нічого. В будь-якому разі, почитайте щось інше

[Yuliia Ive · Rating 4 out of 5]

3,5🌟

[Yana Hudz · Rating 5 out of 5]

4,5 ⭐
Перегорнувши останню сторінку, мені захотілося обійняти маму. Притиснутися до неї і знову відчути себе тією маленькою дівчинкою, про яку подбають. Якій допоможуть і захистять.
Мені було добре й затишно: я згадувала своє дитинство та розповіді мами про її шкільні роки.
Було цікаво спостерігати й за дівчатами: кожна різна, зі своїм характером та світосприйняття.
І образи сестер на маму ближче до кінця книги мені стали значно зрозумілішими.
Так, місцями було нуднувато, історія трохи просідала. Зате своє місце у моєму серці вона залишить точно!

[Olena Landar · Rating 4 out of 5]

Для мене це 4-, бо занадто просто написано, героїні не викликали абсолютно ніяких емоцій, книга прочиталась швидко, але весь цей час я сиділа з камʼяним лицем, хоча мені здавалось авторка таки хотіла видавити сльозу з читала, особливо листами у фіналі. Але ні, у мене конекту не сталось.
Впевнена, що швидко забуду книгу, бо 0 рефлексії і 0 емоцій.

[Kuxenjatko · Rating 1 out of 5]

Це книга про персонажок та їхні досвіди, але повновимірних персонажок тут немає — є лише двовимірні кістяки з іменами та намистами тверджень, часто протилежних — але не суперечливих, якими часто бувають живі люди, а недолугих і пласких, неначе авторка накидала речень, якими можна описати людей, та недбало розкидала їх між трьома героїнями у випадковому порядку. Більш-менш людську подобу під кінець книги набуває лише Аліса, яка так діловито говорить про, зокрема, йоні-еґґ та стосунки між вашими сестрами, що починає звучати голосом авторки.
Отже, книга про персонажок, а їх немає. Задля художньої насолоди читати, на жаль, теж не вийшло, бо стилістика нагадала мені мої спроби писати у 12 років: діалоги на рівні творів восьмого класу школи, прописування _усіх_ почуттів та міркувань героїв (читач_кам не дається жодного шансу хоч про щось подумати, до чогось додуматися), та й кульмінації як такої нема: закінчився щоденник, а зросту/зміни персонажок не відбулось.
Книга - чисто холодна манна каша з комочками: читати марудно, крінжово і трохи депресивно, але можна потім весело поволати разом з подругами на читацькому клубі і отримати принаймні метазадоволення.

Книга жовтня'24 книжкового клубу ім. Івана Багряного.

[Oleksandra Kochubei · Rating 1 out of 5]

Це не книга. Це якесь розлоге домашнє завдання від психотерапевта, яке не має нічого спільного з літературою.
Хоча б, здавалося, я ідеальна ЦА цієї книги: довго не могла завагітніти, а коли це сталося, моя мама померла і я багато про що з нею не встигла поговорити. Але ні, образи героїнь (наголос на О) настільки пласкі, ще й подані через оповідь авторки, що не викликають ані емоційного звʼязку, ані співчуття.
Мова книги невиразна, хаотичні деталі, додані незрозуміло для чого, фрази героїнь шаблонні, ніби зійшли з екрану другосортного серіалу.
Моя перша одиниця тут.

[Olena Storozhuk · Rating 2 out of 5]

Спочатку книга наповнює якимось затишком: приземлені події, зрозумілі переживання, жодних несподіванок. Досить швидко починає втомлювати суха, нежива мова. І вже ближче до кінця не покидає відчуття того, що дочитуєш методичку із закриття дитячих гештальтів.
З плюсів хочу відзначити наявність цікавих спостережень, простоту і, водночас, влучність описів.

[Yuliia Kravchenko · Rating 5 out of 5]

Я не можу оцінювати цю книгу об'єктивно: занадто багато речей відгукнулись мені, вдарили по емоціям і в кінці навіть накрили сльози...

Мені дуже близькі рефлексії Аліси про материнство. Сама я переживала подібні речі. А на листах дівчат до матері я взагалі ридала, аж букви пливли перед очима.

Відчуваю гостру потребу саме зараз о 02:43 годині подзвонити своїй мамі, бо від усвідомлення, що її колись не стане в горлі збирається комок...

Якось так.

[Oksana OM · Rating 3 out of 5]

⭐️3,5
✍🏻Мої враження 📒
Любий щоденнику! Читала з книжковим клубом bam.book книгу “Дорослі дівчата”, які мені здались геть не дорослими у своїх вчинках та судженнях. В книзі я зустріла три сестри, що приїхали владнати питання успадкування будинку після смерті мами.

Цікавий поворот, коли сестри знаходять мамин щоденник, що містить певну таємницю. Можливо, саме ця ситуація з їх мамою зробила її дещо холодною до своїх дочок, і тому кожна з них має певні невисловлені образи?! Але як на мене, ця подія все одно не визначає її як зрілу жінку. Я погоджуюсь, що також маю певні образи та розчарування щодо своїх батьків, адже це не нова проблема.

Мені було дуже болісно читати діалоги героїнь, бо їх поведінка одна до одної - це токсичність, вузьколобість та нездатність прийняти інших. Я з такими людьми стараюсь не спілкуватися, тож не уявляю як їм прикро, що найближчі рідні такі. Ці дівчата явно потребують роботи з психологом аби вирішити всі свої дитяча образи (і вам всі щиро рекомендую).

Як на мене книга була рівною і не мала якогось центрального конфлікту. Очікувала, що навколо щоденника закрутиться історія, але мені не вистачило його ролі в цій історії. Іноді, авторка просто схематично діяла, ось сестри щось побалакати і давайте читати щоденник. Тож стиль написання книги дещо сухий та без емоційних деталей, як я люблю.
Ми щось дізнаємося про наших сестер і їх попередній досвід, але цей опис мене жодним чином не привʼязав до них. Історія 16 річної мами та Слави мені видалась більш цікавою.

Без жодного бекграунду нам сповіщають про переконання Аліси щодо сили роду та її погляди на пологи. Розповідь про яєчко йоні увірвалось неочікувано і навіть зблизило мене з Алісою😅🥚

Не думала, що ця книга буде так багато про материнство та його труднощі, childfree чи складності завести дитину.

Сподобалось, що авторка використала психологічний прийом - написати листа до мами. Моя психологиня цей підхід також радить, тож користайтесь. Звісно, він не вирішить всіх питань, але стане початком до зниження емоційної напруги та образ.

Оцінка ⭐️⭐️⭐️💫/5

[Iryna Stepanyk · Rating 3 out of 5]

«Просто бачити людину щодня і знати її - це не одне й теж.»

Настя, Лєна і Аліса. Три сестри, три доньки від від різних чоловік, три різні особистості, три чужинки рідних по крові. Настя - раціональна, прагматична, самодостатня і незалежна. Лєна - невпевнена, закомплексована, нерішуча. Аліса - емоційна, креативна, егоїстична. Одна з них childfree, інша намагається завагітніти вже 10 років, а третя вагітна вдруге.

Вони майже не спілкуються, рідко бачаться і не відчувають одна до одної теплих сестринських почуттів. Але смерть і спадок матері збирає їх у будинку їхнього дитинства на цілий тиждень. А щоденник матері, який дівчата випадково знаходять, допомагає їм не лише проговорити свої болі, образи, почуття, але і дізнати про таємницю матері. І за ті пʼять днів у маминому "дачному будиночку" жінки скажуть одна одній більше ніж за все життя до цього.

Материнство і сестринство, як головні акценти історії. А ще непроговорені таємниці і образи, які стають болем на все життя. Діти, які почуваються недолюбленими і небажаними через емоційні травми батьків. Рідні люди, які не можуть віднайти близькості.

Тож книжка непроста, багатогранна і потребує вдумливого читання, щоб прослідкувати всі причини і наслідки. Тут є над чим подумати і що запитати у себе, бо книжка написана просто, але дуже глибоко.

[Yulia Solonets · Rating 2 out of 5]

Це дуже сира книга. Виникає враження, що читаєш невідредаговану чернетку роману. Одним із мінусів, на мою думку, є маленький об'єм книги. Там стільки всього не пояснено, не дописано, стільки міркувань і деталей скомкано в двох абзацах, що іноді просто не вистачає розкриття теми. По-друге, вважаю, що книга була б щирішою, якщо б авторка писала її від трьох ПОВ. Можливо, тоді зникло б відчуття, що тобі пояснюють реакції, емоції, почуття героїнь і роблять висновки за тебе. По-третє, персонажки прописані погано, є так багато протиріччя в їх образах, багато уламків суджень і особливостей, які не зібрані в єдиний пазл, навіть у фіналі книги читач не до кінця відкриває собі всіх ГГ. Героїні розкриті не в рівній мірі, і, як на мене, як мінімум Лєна взагалі не має повноцінної арки персонажа. Четверте - це смислове навантаження роману. На мою думку, тут є так багато тем, які були підняті і тут-таки покинуті, що, може, і не варто було б їх і чіпляти? Пологи вдома, аборт і його наслідки, безпліддя, скутки радянського виховання... Крім того я не змогла зрозуміти, чому події з минулого мами Тетяни саме так вплинули на її поводження з дітьми, для мене тут немає ні сенсу, ні моралі, ні логіки.

[Alona Salona · Rating 3 out of 5]

Мені книга дуже важко йшла, на відміну від Мієчки, з якою чомусь цю книгу порівнюють. Нічого спільно окрім наявності сестер тут нема, не розумію цього порівняння.

Так, тут є декілька цікавих ідей вартих уваги, таких я труднощі материнства, післяпологова депресія, проблеми у стосунках через відсутність діалогу, відповідальне батьківство.

Але якось все дуже розтянуто, місцями досить НЕ логічно, якісь ляпи сюжету і вцілому в мене не склалося відчуття що я читаю про дорослих дівчат, здебільшого про 17 річних підлітків які й думають і поводяться відповідно, бо ну дуже мало тут дорослості 😁

Загалом, якщо кожен буде писати про своє дитинство то можна з цих книг зваять цілу бібліотекуч бо кожна доля вона не схожа на іншу, на долю наших батьків як і на нашу випадо багато випробувань і страждань. Але всі ми досить дорослі люди, щоб продовжувати у всьому звинувачувати батьків та свої дитячі травми, це уникання відповідальності за своє життя.

[Natalia Potipko · Rating 3 out of 5]

У книзі піднята цікава тема про вплив пострадянського виховання на життя трьох сестер і зв'язку юності їх матері і їх характерів. Авторка намагається показати їх рефлексії і вирішення конфліктів між собою. Як на мене, їй це не завжди гарно вдається. Стиль письма дуже простий, деякі місця прописані примітивно, дещо видається притягнутим за вуха, як на мій смак.

[Marina Kolomiets · Rating 3 out of 5]

Сімейні стосунки у трьох сестер склались не найкращим чином, а смерть матері - шанс стати ближчими. Сумно, що саме такі події відкривають їх серця, хоча і не відразу. Чуттєва та відверта книга про трьох різних дівчат і їх різним баченням життя. Рада, що авторка підіймає важливі теми - не тільки сімейні, але й особистісні. Впевнена, комусь направить думки у правильне русло чи підштовхне до вирішення давно забутих проблем.

[Olya Malkevych-Sawitska · Rating 5 out of 5]

Дуже сильно нагадала мені "Спитайте Мієчку", яку обожнюю всім серцем (як певно багато хто). Тож, звісно, свідомо і несвідомо шукала історії, які б викликали такі ж теплі відчуття. Ця — саме така 💔

Випадково вибрала її, шукаючи, що ж взяти на подарунковий сертифікат в "Сенсі". Спочатку хотіла взяти зі свого читацького списку, потім шукала поради буктокерів і блогерів, але врешті-решт вирішила вибрати книжку як колись — за відчуттями. Так в мене опинилась вона.

Щемка життєва історія про жінок однієї сім'ї. Раджу сильно!

[Nat Reads · Rating 5 out of 5]

Книга, яку не планувала читати, але як я помилялася! Вона запала у саме серденько своєю теплотою, відвертістю, справжністю.
Я буквально проковтнула її, поринула в історію так, що здавалася, що я перебувала там у гущі всіх подій.
І сама атмосфера була до болю знайомою: дитинство з нотками срср, певні життєві труднощі, дорослішання, формування особистості, стосунки із людьми та своїми близькими.

У багатьох ситуаціях і персонажах можна частково побачити себе, що підштовхує до роздумів і кращого розуміння себе чи своїх рідних.
Було цікаво спостерігати за тим, як сестри були абсолютно різними і мали кардинально інакші стосунки із батьками та навіть їх інше бачення. Адже всі люди змінюються, так само і наші батьки із плином часу досягають зовсім іншого рівня майстерності навіть у батьківстві.

Розумієш, що ніхто не ідеальний, бо життєві обставини змушують нас іноді бути тими, ким ми не є насправді чи не хочемо бути.

Сім'я - це одна із найважливіших цеглинок у нашому житті і потрібно робити все можливе, щоб не відгороджуватися від неї.

І все ж таки перед тим, як народжувати дітей, потрібно мати уявлення про це, готовність та матеріальну подушку, бо вони мають зростати у любові, повазі, гармонійній атмосфері, ними потрібно займатися і забезпечувати усім необхідним не тільки фінансово, але й духовно.
Діти не мають рости як подорожник біля дороги, занедбані і нікому не потрібні.
Але й діти також повинні мати певні обов'язки і розуміння щодо батьків.

Сподобалися різні погляди щодо народження дітей.

Ця книга не має гостросюжетних поворотів, захопливих пригод, але вона на 100% сповнена душевністю і теплом.
Вона ніби теплий светр чи ковдра із батьківського дому, яка тебе огортає і зігріває.

Однозначно раджу її тому читачу, хто любить розмірену сімейну атмосферу, розмови, спогади дитинства, таємниці і секрети.


P.S. Не даремно Дмитро Карпачов вчить, що найважливіше для кожної дитини це увага і час батьків, і що не можна скидати своїх менших дітлахів на плечі старших.

Останні сторінки із листами розчулили до сліз, особливо лист середньої сестри.

Боляче, що ми не цінуємо і не спілкуємося нормально із близькими, бо не думаємо про те, що приходимо у цей світ не назавжди.

Ця книга точно залишиться у моїй бібліотеці.

[Raym · Rating 5 out of 5]

Почну з того, що «Дорослі дівчата» це побутово-психологічний роман, і, зазвичай, вся література, де є слово «психологія» мене відштовхує після 5 років навчання. Але цього разу це був такий собі маленький виклик - спробувати, відкрити цей жанр для себе.

І це виявилось чудово💔 Ніколи не думала, що книга на трішки більше 200 сторінок може підняти скільки важливих питань.

Каріна Армлос майстерно переплітає побутові та психологічні аспекти, створюючи глибоких та багатогранних персонажів - цілеспрямована, трохи холодна карʼєристка Настя, сімейна і чутлива Лєна, «не така як всі», норовлива Аліса, і надзвичайно сильна Таня. Кожна сторінка книги сповнена емоцій та життєвих ситуацій, які змушують замислитися над важливими питаннями дорослішання, дружби та особистісного розвитку.

У книзі чудово описуються тонкі нюанси людських стосунків, роблячи їх надзвичайно реалістичними та близькими кожному. Від першої до останньої сторінки роман захоплює своєю щирістю, теплом і мудрістю. «Дорослі дівчата» – це книга, яка надихає, підбадьорює і нагадує про важливість бути вірним собі, а також не забувати про важливість відвертих розмов.

Дуже раджу почитати цей роман кожному, щоб зануритися у цю атмосферу з усіма історіями, емоціями і переживаннями. Зовсім не хотілось поспішати і відпускати затишок цієї розповіді, тому читала я максимально розтягуючи сторінки. Рекомендую «Дорослі дівчата» усім шанувальникам якісної української прози.

[Данило Депутат · Rating 4 out of 5]

Історія про трьох сестер, яких зібрав разом спадок і мамин щоденник.

Аліса — найменша: замість мами її розуміли виконавці руроку, а потім, коли мама померла — перестали її розуміти. Контрольована мамою в дитинстві, проте позбавлена контролю в дорослому житті. Ще й має одну дитину, вагітна другою, тож рано вставати не любить.

Лєна — середня: її інші сестри вважали позаочі й середняком, і навіть невдахою, бо чоловік є, хатній улюбленець є, а от дитини немає. Хоче завагітніти, проте не може.

Настя — найстарша: пробивна. Коли незадовго до Нового року в неї не залишилося грошей, не просила в мами грошей, а пішла працювати. Досить прагматична, ніжність проявляє зрідка.

Та і до мами ставлення різне. Любили її всі по-своєму, поміж собою стосунків майже немає; інколи здибалися разом переважно на якісь свята, проте обтяжувались одна одною. Сподобався опис періодів, названих ім’ями маминих чоловіків.

Загалом у книжки немає сюжету, як такого; акцент на емоціях. Атмосфера подекуди нагадала мені «Мієчку»: тільки сумну і набагато більш реалістичну. Книжка читається легко і швидко. Нормально так.

[Viktoria Neborikina · Rating 3 out of 5]

Сумно але цікаво. Трохи дратує, що одна й та сама інформація повторюється

В цілому історія непогана. Вона про сестер, про їх спогади, про сім'ю та маму, через яку вони їх відкривають. Сестри дуже різні у кожної з них є свій біль та своя радість, які вони не висловлювали одне одній. Кожна переживає внутрішню боротьбу із самою собою

Історія зі щоденником мами мені сподобалась, я наче повернулась у молодість моєї мами, хоч вона трохи молодша. Так, совєцький союз дуже тригерна штука але це історія наших батьків, тут вона не ідеалізована. Більше про життя Тані і призму доньок, які відкривають маму зовсім іншою, а не такою, яку вони знали. Вона добріша, веселіша, ніжніша та радісніша, попри відносини з батьками. Її шлях тільки починається, "невинна" ще пізнає світ, не знає всіх дорослих проблем

У книзі багато нелогічних моментів по структурі тексту, наче авторка забуває, що пише. Від мене з натяжкою 3, бо я читала уривками, а не одним махом. Сподобались описи села і те, що сестри розкривають свою історію перед нами

Тригри:
- погана сексуальна освіта
-фізичне насилля відносно дітей

[syuzzzzzan · Rating 2 out of 5]

книга про дівчат, які приїхали в будинок померлої матері, щоб розібратись з спадком і знайшли її щоденник, який «допоміг» їм краще зрозуміти матір.

по опису книжка мала б бути супер захоплюючою, по факту це було іноді трохи нудно, іноді було відчуття наче історія просто пишеться далі, бо треба писатись.

багато «штучних» діалогів, невідповідностей в сюжеті. хоча б з ситуацією, де Аліса втратила свідомість і по книжці буквально одразу назад прокинулась.

деякі історії тут «притягнуті» за вуха, ніяк не розкривають персонажів і взагалі ні до чого.


поставила дві зірочки, бо все ж таки були хороші моменти з написанням листа матері, піднімаються важливі теми стосовно післяпологової депресії, ранньої вагітності, різного ставлення до дітей і неприйняття бажання мати/не мати дітей.

хоча ці проблеми все ж не були розкриті, як на мене(

[Nataliia · Rating 4 out of 5]

Очікування від цієї книги в мене були дуже низькими, адже я бачила безліч негативних відгуків, мовляв, персонажі поверхневі, а діалоги неправдоподібні. Загалом я з цим згодна: мені справді не вистачило глибини, більшої пропрацьованості героїнь, і я не надто повірила в те, що персонажі за тиждень могли усвідомити всі свої проблеми.

Але мене щиро здивувало, наскільки зі мною зрезонували думки героїнь, їхні стосунки з мамою та батьками, різні погляди на життя і поняття щастя. Мені було дуже цікаво читати роздуми про материнство. І хоча деякі діалоги та сцени справді здавалися штучними, я постійно поверталася думками до цієї книги. Вона змусила мене замислитись над власними стосунками з мамою, і я змогла зрозуміти кожну із сестер.

Тож загалом у мене залишилися позитивні враження від читання.

[Viktoria Tytarenko · Rating 4 out of 5]

📝Як можна любити когось, якщо не вмієш любити себе?

Аліса, Лєна та Настя - три сестри, які зʼїхалися до старого батьківського будинку щоб привести його до ладу та владнати деякі питання з успадкуванням.

Розбираючи речі померлої мами дівчата знаходять щоденник в якому їхня, ще на той час, молода мама поділилася таємницею про яку ніхто ніколи не знав.

І саме ця знахідка, цей щоденник, ця таємниця розкриває дівчатам очі на поведінку їхньої мами та ставлення її до своїх дітей.

Для мене ця історія виявилася неймовірною теплою та затишною, а місцями навіть трохи болючою, адже я теж не одна дитина в сім’ї і розумію поведінку дівчат, як ніхто інший.

Для мене зрозумілі їхні образи, як на маму так і одна на одну, хоча вони прямо про це не говорять. А треба було. От з цього і випливає перша проблема - потрібно завжди говорити ротом, а не ховати всі почуття та якісь образи глибокого в собі.

Також авторка гарно показує труднощі материнства та післяпологову депресію, а ще гарно показана тема відповідальності батьківства.

Особисто мені книга навіть дуже сподобалась, але я впевнена в тому, що зайде вона не всім. Просто не всі зможуть її зрозуміти.

[Ievheniia · Rating 4 out of 5]

"Дорослі дівчата" Каріна Армлос

За що мені подобаються подібні історії, так це за те, що вони рідні. Звичайно, подекуди цікаво читати про життя умовної Стейсі з Луїзіани або Сабріни з Португалії, але тільки з героями історій, написаних українськими авторами в нас є спільне минуле, цінності і речі, на яких ми зростали. Беручи до рук подібні книги, відчуваєш себе вдома.

В "Дорослих дівчатах" три сестри приїжджають до будинку, який залишився їм у спадок після смерті матері, щоб владнати всі юридичні моменти і підготувати дім до продажу. Сестри мають натягнуті стосунки, зіпсовані дитячими травмами і старими образами, і згадують одна про одну лише не великі свята та Дні народження ("Їхні стосунки були вимушеними: свята й екстрені ситуації в сім'ї - ось і все, що їх об'єднувало."). Попереду їх чекає цілий тиждень втрьох в будинку, з яким тісно пов'язане їх дитинство, а на додачу вони ще й знаходять мамин щоденник, який вона вела у старших класах школи.

І поки сестрам доводилось зіштовхуватись зі своїми дитячими травмами і образами, а також пізнавати ту сторону своєї матері, про яку вони не знали, майже в усіх героїнях я впізнавала свою родину. В мамі дівчат Тані я бачила свою бабусю, в якої також було три не дуже щасливих шлюби і дві доньки від різних чоловіків. В старшій сестрі Насті я бачила свою маму, яка так сильно не хотіла бути схожою на свою матір, що в 16 років поїхала поступати в інститут за 700 кілометрів від рідного міста. А досвід материнства молодшої з сестер Аліси був дуже близьким мені. То ж не дивно, що історія і її герої зачепили мене за живе і виявились дуже близькими. Як і у випадку з дорослими дівчатами, коли бабусі не стало, ми з мамою зрозуміли, що від неї в нас набагато більше, ніж ми хотіли визнавати, поки вона була з нами. Якою б складною людиною вона не була за життя, вона залишила свою часточку з нами. Комусь дісталось її вміння готувати найсмачнішу їжу в світі, комусь її незламний дух і сила волі, а комусь любов до романтичних книжок, яскравого одягу і вишуканих прикрас.

Ось так і вийшло, що "Дорослі дівчата" дуже МОЯ історія і я впевнена, що вона залишиться в моєму сердці надовго.

[Eugenia · Rating 5 out of 5]

Книга мені була цікава. Ковтнула за 2 дні. Тема батьків і дітей, суперництва між дітьми у сім‘ї. Ніколи б не подумала, що ця книга настільки цікавіша за опис. Раджу спробувати, раптом і Ви будете так само здивовані. 5/5.

[Nataliya Yartys · Rating 1 out of 5]

Чергова книга, яка мене розчарувала. Не раджу нікому. Мене здивувало багато невідповідностей в тексті, які можна було б оминути. Таке враження, що книга написана від руки підлітка - дуже прямо викладений текст, без можливості домислити, посмакувати, відрефоексувати...