У світлі світляків. Там, де тиша

by Ольга Войтенко (Olha Voitenko), Ана Годісь (illustrator)

У безмежно темному і засніженому світі загубити одне одного дуже легко. Та що там, у цій темряві можна загубити навіть самого себе. Вирушаючи у подорож, Єва-Ліза, Тім, Анна та Нік хочуть лише одного — знайти Макса. Та чи можливо знайти когось, коли не знаєш, де шукати, а супроти тебе — сама безмежність? Водночас чи можна залишатися на місці, коли десь далеко, там, де тиша, неодмінно мають бути відповіді? Щоправда, можливо, зовсім не ті, яких сподіваєшся...

Genres: Fantasy

496 pages, Hardcover

Published January 1, 2021

About the author

Українська письменниця та сценаристка

https://www.instagram.com/likeabirdfox/

Reviews

[Анастасія ꒰⁠⑅⁠ᵕ⁠༚⁠ᵕ⁠꒱⁠˖⁠♡ · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалась ця серія, хоча я її дуже довго відкладала, бо вважала, що вона буде не цікавою. Вона однозначно входить в список моїх улюблених 2024. Настільки мені було цікаво читати, і герої мені сподобались, сюжет теж сподобався, але в цій частині(вона фінальна) не показали як прокинулись всі інші, я всю трилогію цього чекала, але ж ні, і від цього відчувається якась незавершенність. В цій ми ще знайомимося з новим персонажем Юкі та його драконом. Коли я дізналася хто батьки Юкі та Тіма, тут я була трішечки шокована, але відчувалось щось таке.

[think for yourself · Rating 5 out of 5]

Третя частина найцікавіша, тому що дуже багато різних подій. В тому числі, присутня розв'язка історій кожного персонажа, розповідь про їхні сім'ї, таємниці тощо. У кінці книги є декілька актуальних запитань до читачів і до людства в цілому.

В кінці кожної книги авторка трохи розповідає про свою історію, що впливало на її написання, що надихало авторку. Мене порадувало, що авторка фанатка манги та Японії, тонкі натяки на які простежуються протягом всієї трилогії, а особливо масштабно по Японії ми пройшлися у третій частині. Люблю тих, хто любить Японію ☺️. А ще, коли авторка написала про музику, яка її надихала до написання третьої частини, я взагалі розтанула...

Загалом, якщо вам подобається фантастика, постапокаліптичні сюжети, якісно прописані персонажі та глибокі філософські роздуми, то якраз для вас ця трилогія. Рекомендую прочитати всі три книги поспіль, адже вони взаємопов'язані і разом створюють цілісну історію.

[Тетяна Савченко]

Це похмура фентезюха про вічну ніч, про драконів, про одну кльову студентську компанійку розумників, яка виросте й пересреться і про планетні захисні механізми протисапієнсної дії.
Сюжет такий: з планетою трапилася якась незрозуміла фігня, а точніше одразу дві фігні:
1) скрізь припинила працювати електрика
2) всі люди за винятком кількох підлітків впали в якусь подобу зимової сплячки
Головним героям історії, підліткам, ясна річ, дістається місія відшукати одне одного і врятувати світ.
Я завжди трохи ображаюся, коли перша закінчена книжка, хай навіть відразу відомо, що вона належить серії, не дає відчуття завершеності історії. Бувають же серії фентезі, де кожна частина - окрема завершена пригода? От це ідеал, а так... останню сторінку перегорнув і розумієш, що нікуди не прийшов, ще пілять і пілять. Уже би видавали всі частини одною книжкою, коли так!
Мені пощастило: Всі три книжки заразом я дістала в подарунок на день народження й тому розчарувань не пережила. Але якби сама собі купувала, мабуть би так і зупинилася на першій. Тим паче, дійсне задоволення я почала отримувати тільки починаючи з другої частини. На цьому етапі історія вже наповнюється атмосферністю і якимсь таким затишком... не марно персонажі періодично зізнаються собі в думці, що у цьому безлюдному світі їм комфортніше, краще, щасливіше живеться, ніж у тому, звичному.
Що з першою, в такому разі, було не так? - мене трохи дратувала дидактичність авторки: ось така її персонажка нікчемна, книжок не любить, на вулиці не гуляє, знай в ґаджетах сидить, але сусідський хлопець з милою усмішкою її, звісно, перевиховає.
Добре, що це перейшло, зрештою, і аж тоді у мене вийшло відчути себе всередині цієї історії, а не збоку з книжкою в руці. Дівчинка виявилася не об'єктом для перевиховання, а цілком собі повнокровною персонажкою, та й решта підлітків приємні, складні, цікаві, їх легко полюбити, поки вони дошукуються відповідей у своєму минулому й минулому своїх батьків, приймають складні рішення, приятелюють із драконами й мешканцями цвинтарів...

[Kira Sakhno · Rating 5 out of 5]

Ця книжка дуже насичена, тут багато усього відбувається і відкривається. Зараз її перечитала вже під час всіх цих подій і вона відкрилася для мене наново. Так багато всього там заховано і так багато питань, які були по минулим двом, вона відкриває.

Герої тут більше розкриті, вони подорослішали, тут багато психології і різних питання до того, як взагалі ми люди влаштували своє життя. Прикольно як тут піддаються сумніву речі, до яких ми звикли.

Мені подобаються дуже стосунки між героями, я перечитувала саме через це і через фінал, бо мені здається це кращий фінал для цієї серії, який міг бути. Хоча й не найочевіидніший, але коли починаєш думати, то розумієш, що він правильний і дуже сильний.

Після нього якось спокійно. Взагалі книжка дуже тепла і заспокоює, хоча там стільки нервів, здавалося б і загроз, але все одно там є щось дуже глибинно спокійне.

[Yulia · Rating 5 out of 5]

Прочитала трилогію на одному подиху, адже історія напрочуд легка та водночас сповнена магії, чудес та невідомого. Я щиро не люблю відкриті фінали, проте у випадку "У світлі світляків" вдячна авторці за можливість самостійно додумати чим саме завершилася ця історія

[mazzy of silence · Rating 5 out of 5]

Ця серія, цей світ, ці дракони та світляки — з найкращого, що я читала. Для душі, щире, щемке. Цю історію треба читати серцем, і навіть у найтемніші часи не забувати звертатися до світла ©

[Olga Molitska · Rating 5 out of 5]

Цю книжку я так добре запам'ятала чомусь, хоч і вона досить товста і насичена. Мабуть тому, що так багато вона викликає роздумів та міркувань. Так багато треба думати про світ, про себе, запитувати себе. І це найцінніше. Окрім небанальності фіналу, яка сильно захопила і вразила. Це дійсно щось нове. Ще й вона так написана, що ти ніби живеш там з героями в їх такому відокремленому світі. Атмосфера одна з найсильніших яку я зустрічала. А ще, як я зрозуміла, частина фіналу це ти сам і оце прям неочікувано було усвідомити зовсім. Якось до мене це дійшло лише зараз, коли сіла перечитувати її після довгої паузи

[(Ан)тологія · Rating 1 out of 5]

Це було погано. Настільки погано, що останні сімдесят сторінок я додала фізичне бажання викинути цю книгу у вікно й просто… забути. Попередня частина змусила мене повірити, що в цієї історії є потенціал, є логічне завершення, але ні. Це просто тортури для людського розуму, якась знущання без сенсу. От нащо я змарнувала цілий тиждень? Аби дізнатися, що відповіді — немає?..

От чесно, я б ніколи так не критикувала книгу, якби справді не почала сподіватися, що під кінець мене чекає щось цікаве. Але сюжет не змінився, він залишився незмінним усі три частини — герої кудись йдуть, щось шукають, зустрічають нових героїв та знов йдуть. От нащо було вводити оцю Крістіну? Нащо було вводити Юсу? Якщо кажеш, що і тебе пʼять головних персонажів, то хай і буде пʼять головних персонажів. Бо кількість — не дорівнює якість. Жоден з героїв, ні нових, ні старих, не був розкритий. Вони абсолютно однакові, з мінімальними відмінностями, в дівчат один шаблон, в хлопців — інший.

Ми не отримали передисторії, не отримали пояснення, навіть нормального сімейного дерева не побачили. Чому в Макса й Крістіни дві пари батьків? Що сталося між батьками Єви-Лізи? Що хотіла знайти мати Ніка? Звідки зʼявилися ці історії в їх сімʼях та як вони повʼязані? Тримайте питання, але відповіді — ніц, можу запропонувати лише недолугі історії про драконів та критику на сучасне споживацьке суспільство. Дуже дякую, блять.

Історія не так працює, історія ставить питання й дає відповіді на них. А коли ні, то про них хочеться думати, але в цьому випадку бажання одне — забути, як страшний сон. Не варто було виходити за межі однієї держави, не варто було так ускладнювати сюжет. Авторка закрутила так, що сама не змогла розкрутити, так і залишила нас з нічим.

Я вже мовчу про купу інших проблемних аспектів, піднятих в книзі. Батьки Тіма були братом та сестрою, ало? Мені начхати, зведені вони чи ні, але вони росли братом та сестрою, називали одне одного так, і це гидко. Немає в цьому нічого романтичного. Потім — що за стереотипний поділ дівчат та хлопців по категоріям? Я помітила це ще в попередній книзі, але тут це стало ще очевиднішим: чомусь у авторки хлопці можуть бути лише технарями, а дівчата — лише гуманітаріями. Половина конфліктів в книзі — те, що хлопці вирішують за дівчат, а ті на них ображаються, але співчувати нам треба чомусь першим. Коротше, я цього взагалі не зрозуміла.

Загалом, сенс ніби й непоганий — захищайте природу, не будьте байдужими, але виконання — просто жахливе. Нестерпне. Більше й сказати нічого.

П.С. Повністю втрачена можливість любовного трикутника, а дуже шкода. В минулій книзі це був єдиний аспект, який мене зацікавив.

Оцінка: 2/10

[Marie_Ink · Rating 4 out of 5]

Для мене трилогія як книга на працює, було б чудово зробити її мультфільмом по типу гравіті фолз, там і відтінки вже чудово підібрані, і є багато загадок, і ще є відкритий фінал, однак багато є неточностей та деяких сюжетних деталей, які ніяк не обґрунтовані, подекуди трапляються також сюжетні діри і моменти, які авторка не витягнула, бо замало в цій області розбирається. Це стосується і моментів фізики, і технологій, і в цілому часто здавалося ніби у неї око замилилось. Наприкінці вона висловлює поляки за допомогу у написанні своїм знайомим і, здається, друзям, вони теж упустили багато чого, над чим ще слід попрацювати.

У мене склалося таке враження, ніби авторка писала кожну частину в різних стилях. На початку вона використовувала багато знаків оклику та моралізаторства, в середині було багато конспірології, а під кінець мільйон обірваних діалогів та хитких сюжетних ліній.
Якщо б вона написала оце в стіл, а потім переписала наново, був би інший сюжет та стала стилістика твору, він був би більш цілісним і вдалим саме з другої спроби, а так склалося враження, що вона, як то кажуть "домучила" своє дітище.

Ставлю 3.5 за атмосферність, гарно дібрані кольори та за можливість заглибитись у казку, до п'ятірки трилогія не дотягнула через описані вище моменти.

[Anna · Rating 2 out of 5]

Чесно, я очікувала від книги набагато більше...Друга книга була багатообіцяючою та логічною, проте фінал просто добив. Мало того, що завʼязка сюжету була притягнута за вуха, так ще й історія розкидувалась туди-сюди, що мені доводилось перевіряти чиї то батьки чи родичі. А враховучи, що кінцівка лишилась відкритою, то я дуже розчарувалась....

[Coffee Book · Rating 5 out of 5]

Мені неймовірно сподобалося ця трилогія, хоч перше враження складалося не найкращим чином. Тут справді є над чим задуматися та на що звернути увагу. Тому дуже раджу познайомитися з цією чудовою історією💫

[Мандаринка · Rating 5 out of 5]

Мені надзвичайно сподобалася ця книга!