Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві?
Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Коли я стала бердвотчером, то дізналась про існування чорної горихвістки. Це маленька сіренька пташка з яскраво помаранчевими животом і хвостиком. “Це ж треба, яке диво, - подумала я, - от би побачити колись таку!” Надворі було літо і наступного ж дня я помітила, що горихвістки - всюди! Вони цибали на клумбах, сиділи на карнізах будинків, шукали щось під кущами. Раніше мій мозок не реєстрував їх. Одне просте знання розширило мій світ! Ця книжка - неймовірна колекція розповідей, які розширять світ будь-якого читача, навіть стріляного горобця орнітології. Наталка Атамась - науковиця з величезним досвідом, купою класних історій і любов’ю до птахів, а любов - це заразна штука, як не крути. Після прочитання вам вже ніколи не здаватиметься, що життя синичок за вікном невигадливе і нудне. Життя птахів наповнене неймовірними викликами, складними стосунками, вирішенням непересічних задач, зазвичай, в доволі обмежений термін - це все дуже гостросюжетно! Тож обережно - ця книжка провокує щире захоплення птахами!
у захваті від цієї книжки і дуже раджу якщо вам хоч трішечки цікаві птахи. книга добре написана, чітко структурована, жива мова, доречний гумор і посилання на відео з кумедними дзьобиками!
Чудова насичена фактами книга, серце радіє коли читаєш такий не нудний нон фікшн, з купою відосіків, логічно структурований. Єдиний мінус - мені було забагато шлюбних фактів, і хоча я розумію, що це зроблено заради розбурхання цікавості, але якось дивно переносити на птахів людські поняття «зради», «вірності», «шлюбу», бо воно якось не так все працює в природі, і залишає нам конотації яких ми не мусимо мати, на мою думку). Але це єдиний такий недолік, а так я отримала багато цікавої інформації, і останній розділ про людей-боьрдвотчерів взагалі розчулив. Незабаром планую написати детальний відгук у блозі, тож якщо кому цікаво stay tuned.
"Пташина історія" — це мій перший прочитаний нон-фікшин, від якого не хочеться плакати за дарма померлими деревами, з яких надрукували таке.
Насправді, якщо коротко — цілком пристойна книжка, особливо враховуючи мою любов до тварин, то це було комбо. Мені сподобалося те, що авторка не наливала повні ріки води, а старалася виділити основні моменти, а точніше, особливості поведінки пташок і рухалася за ними.
Однак, дочитавши, розумію, що це не зовсім те, що я очікувала, чи не зовсім те, що мені обіцяла аннотація.
Перш за все, мені страшно бракувало фото пташок. Я розумію, що від цього б зріс і об'єм самої книги і вартість, однак дуже важко читати книжку (вважайте майже енциклопедію) про пташок без фото пташок. Так, я знаю, там були QR-коди, але вони не завжди допомагали. Частіше всього там зображена певна поведінка пташок і їх важко розгледіти, бо вони збіса швидкі. Та й іноді я хотіла почитати без телефону, щоб не відволікатися, тому якусь частинку пташок і QR-кодів я просто втратила, пообіцявши собі повернутися і забула.
Також, деяким здивування для мене було те, що книжка дуже фрагментарна. В одному розділі ми отримуємо по короткому факту про велику кількість пташок, деякі з них не дуже пов'язані чи схожі для людей-не-орнітологів, що трохи конфузить. Я справді очікувала, що це буде в чомусь більш узагальнена історія про пташину природу, звички і поведінку, аніж як Нетфліксівське шоу. Динамічно? Так! Захоплююче? Так! Чи підходить для книжкового формату? Для мене, швидше ні. Відсутність візуальних образів і фрагментарність описів різних видів робила в моїй голові чисто кашу зі сокири. Тому читала я цю книжку місяців так 4-5, повільно пробираючися через динамічність.
Крім того, я хотіла ще зауважити такі речі як гумор, який загалом хороший, але під кінець трохи дискомфортили багато жартів з політичними алюзіями чи контекстом. Але це вже мабуть моє "фє" в силу того, що політики зараз так багато, що в книзі про пташок її бачити не хочеться. Ну і порівняння звичок пташок зі звичками людей. Це насправді досить гарний задум, щоб навести читачів на більш зрозумілі патерни і щоб вони краще уявили, як поводяться пташки. І, ймовірно, більшість цих термінів наведені якраз для того, щоб утворити спільність уявлень і не пояснюють всю складу поведінку пташки. Та коли читаєш книжку, моментами ти справді думаєш, що в пташиному світі є, наприклад, "зради". І це занадто спрощує поведінку пташок в не дуже позитивному світлі.
Підсумовуючи, я справді хочу подякувати Наталії Атамась за величезну пророблену роботу. Дуже тішуся, що в нас з'являється більше таких легко написаних книжок про тварин. І мені справді прикро, що мої очікування не співпали з реальністю.
На ринку не вистачає саме таких книжок - вона легко написана, з купою цікавих фактів та історій, заснованих на найбільш сучасній науці та без якоїсь центральної суперважливої ідеї, як інколи буває в науково-популярних книжках. Це факти про надзвичайно різних, але часто українських птахів, яких можна побачити на власні очі, що спонукає встати з дивану і пошукати в найближчому парку дроздів і зябликів. Така книжка ніяк не може розповісти усе, що можна розповісти на цю тему, тому сподіваюсь на продовження або доповнені перевидання, які покриють тему пташиних міграцій та інші незаторкнуті тут теми.
Книжка прекрасна, дуже пізнавальна і цікава, написана з приємним ненав'язливим гумором (це моє постійне побоювання у Віхоли тепер, вони грішать тим, що книги перенасичені жартами, як пересолена їжа). Деякі історії про подружні зради і аб'юзи були досить сумні, але інші історії про красиві залицяння, взаємопіклування і турботу повернули мені віру в життя)
Книга не лише про птахів України, але про пташине життя загалом. Від яйця до смерті: як птахи будують гніздо, чи конфліктують за життєвий простір, як приваблюють самку, хто кого зраджує, хто сидить вдома з дітьми… Багато життєвих ситуацій, які іноді з посмішкою порівнюєш із людським життям. Моментами описане на сторінках Наталею проситься в сюжет кінострічки.
📖 Для дорослих та молоді
➕ Справді цікаво написано ➕ Багато qr кодів для наочного ознайомлення із прикладами ➕ Глибокий пласт опрацьованої літератури - ніяких банальних широко-відомих фактів ➕ Закладка у самій книзі
➖ Немає спільної нитки сюжету, яка б пронизувала всі розділи та допомагала усю інформацію втримати в голові ➖ М’яка обкладинка дуже нищиться
Цікава книга, написана у публіцистичному стилі, але із опорою на значну бібліографію. Буде корисною для орнітологів, щоби зрозуміти, як науку робити відкритою для читачів, а ще для birdwatcher'ів/ок. Багато фактажу - можна відволіктися від реалій.
Перш ніж у мене з'явилася "Пташина історія" Наталії Атамась, через прочинені вікна-двері балкону на кухню несподівано для нас обох (і для мене, і для пташечки) залетів серпокрилець.
Він бився об стіни, шафи та вікно з страхітливим гуркотом, лякався мене, а я злякався за нього. Тим більше, що десь перед тим читав, начебто серпокрилець не зможе злетіти, якщо опиниться на землі.
Зрештою все закінчилося добре для всіх учасників: пташечку я впіймав і злетіти з землі вона змогла. Для завершення перформансу лишалося тільки поприбирати пташиний послід з різних поверхонь на кухні, омґ.
І вже аж після цього мені подарували цю книгу про птахів, про їхні кохання та зради, інстинкти, співпрацю, про поліаморію та вірність, про залицяння, про пташину мафію та паразитів, про те, де пташки сплять, вирощують дітей, що їдять, з ким воюють, від кого рятуються, про їхній спів і про тих людей, котрим не влом, але навпаки — страшенно цікаво всі ці речі досліджувати.
"Пташина історія" написана чарівно, з гумором і зачаклована на появу в вашому житті нових птахів.
Щойно почавши читати книгу, я йшов через оболонські двори і почув незнайомі пташині голоси, до яких, окрім мене прислухався чорний котяра. А небавом побачив і пташечку — невеличку, чорненьку, з жовтогарячим хвостиком.
Познайомився з нею, виявилося, що це горихвістка чорна. Ніколи досі такої не бачив і не зустрічав.
Відтак сподіваюся, що після прочитання пташиної історії, зі всіма її скандалами, інтригами та мистецтвом виживання, я зможу впізнати якщо не омелюха чи волове очко, то бодай якогось сичика-горобця.
Насичена, дуже насичена всілякими фактами книжка, й загалом цікава. Які ж найменші тонкощі про життя птахів нам відомі, й скільки всього вже дослідили науковці! І хоча я вчергове переконуюсь, що узагальнювати в надзвичайно розмаїтому тваринному світі – штука проблематична, я усе ж таки волів би, аби книжка розповідала про більш базові речі та знайоміших нам птахів. Ну, про тих же голубів, урешті-решт, і чому їх, наприклад, так багато (майже ані слова про найпопулярнішого міського птаха). Я дізнався про численних екзотичних пташок, а от безліч примітивніших моїх питань щодо ближчих українцю пернатих лишилися без відповіді. Також у книжці є певний перекіс у бік теми шлюбів, залицянь, парувань, сімей тощо, і це трохи втомлювало, але то особисто мене.
В цілому, знов-таки, – мені сподобалось. Окремий плюсик – за QR-посилання на різні прямі трансляції пташиних буднів з усього світу. Будемо підглядати.
кулсторі з життя пташок, в якому багато паралелей із людським. авторка не шкодує мемів і жартів, щоби пояснити захоплення мільйонів людей птахами. а після прочитання хочеться прогулятися парком без навушників
Книжка, яка пояснює як функціонує пташиний світ, часто через аналогії з людським. Їх бува бракує, щоб зрозуміти всі складні міжпташині стосунки, де багато пристрастей і драм. Мене дуже вразило як птахи можуть регулювати речі, які здавалося б нерегульовані - наприклад відкладати яйця з візерунком птахів, яким підкидатимуть їх у гніздо. Чи як пташенята, що ще в яйцях узгоджують з іншими пташенятами час вилуплення. Мені дуже сподобалося, що це книжка власне про птахів нашого регіону, бо зразу стає цікавіше за ними спостерігати.
Чудово провела час, читаючи цю книжку. Як на мене, в авторки ідеальний науково-популярний стиль. Читаючи, я постійно хіхікала, але при цьому дізналася купу нового. Наприкінці поставила собі нагадування створити годівницю (але не раніше зими! І без хліба!) і запланувала піти до парку подивитися на крилатих.
Книга, яку я читала порівняно довго… «смакувала» кожен абзац та сторінку. Дякую авторці за ту гаму почуттів та знань, якими просякнута ця книга. Аж захотілось вийти на балкон і поглянути, яка ж пташка співає у мене під вікнами
По-чесному ця книжка мені сподобалася менше за свіжішу «Птахи в місті», бо практичної інформації для міського бьордвотчінгу тут менше. Тим не менш оцінюю книжку на 5. Цікаво, структуровано, дотепно. Окремо хочу виділити епітети і порівняння. Відчувається любов до птахів, відчувається і турбота про читача: аналогії зі світом людей і невеличкі жартики дозволяють легко уявити пташиний устрій, проникнутися розумінням, а також не знудитися, читаючи 300 сторінок про птахів.
Дуже небезпечна книга, після неї цікавість до птахів передається в моєму оточенні як вогонь по сухій траві :) класно. Пані Наталія чудово впоралась з роботою зацікавити і відкрити очі до того розмаїття птахів, які виявляється мешкають у мене в дворі чи в парку дорогою на роботу і ці десять хвилин до метро тепер сповнені спогляданням, а не зануренням в свої думки.
Я вже встановила собі і мамі Merlin (додаток щоб визначити пташку за співом), купила невеликий об'єктив на камеру телефону, сходила на "споглядання бджолоїдок" і поставила годівничку :)
Окрім просто цікавих історій і описів книга додає ще й рекомендації як допомогти і підтримати пташечок, а чого робити не варто.
Найлегше і найцікавіше заходили ті частини, де авторка розповідала про сіювої експедиції та спостереження. І неймовірно круто, що це укр видання і має стільки інфи про наших птахів, яких можна побачити щодня. Було важкувато іноді продиратися крізь факти про птахів, швидко втрачала концентрацію. Не всі художні прийоми допомагали у цьому. Найбільше відволікали порівняння пташиного життя зі "шлюбом", "зрадами" - але ж це, на мою думку, зовсім не релевантні поняття для них. А їх власне життя без паралелей, достатньо цікаве саме по собі. Тому кожного разу ступорилася на цих словах і відповідних жартах.
Обережно! Ця книга викликає невідворотний інтерес і любов до птахів. Я тепер заглядаю в кожен кущ, щоб побачити горихвістку чорну, і вже планую похід на Байкове кладовище в листопаді, бо там можна спостерігати сов, в яких починається шлюбний сезон. Книжка дуже цікаво написана, як якісна документалка на Нетфліксі. Раджу навіть тим, хто не любить нонфікшн
Не без "батіних жартів", але в цілому мені сподобалось. Зацікавлює в темі і спонукає дізнаватись більше. Захотілось купити бінокль і здоровезний пташиний дов��дник 🐦
І все ж таки, як відреагували пінгвіни на розмінування Фолклендів?
А чи можна було обрати більш невдалу книгу для того, щоб відволіктися від війни в 2022 році? Я дуже люблю птахів, і сподівалася, що зможу перен��стися з тривожної реальності в чудовий пташиний світ. Читала здебільшого під час повітряних тривог. І якщо спочатку відсилання до бандерівців і весь цей воєнний фольклор були гумором, то у другій половині книги вже трохи почали дратувати. Я розумію, авторці болить. Нам усім болить. Але, як для книги про птахів і природу, забагато бандерівців і війни. В усьому іншому - чудова книга. Багато нового і цікавого про братів наших пернатих.
Книжка цікавих фактів про птахів, не більше. Особисто мені не сподобалось постійне порівняння птахів і людей, хоча комусь можливо так легше буде запам’ятати інформацію.
Чудова, просто чудова книжка! Дуже сподобався стиль пані Наталії - так легко, іронічно і з гумором написано, одне задоволення читати. А окрім того, що книга чудово написана, вона ще й під зав'язку нафарширована цікавою і корисною (для мене, як для птахоактивіста-початківця) інформацією. Не можна сказати, що якийсь розділ був корисніший, а якийсь ні, але останній розділ про принципи підгодівлі птахів - мастрід для всіх. Дивлячись на поцвілі горбушки чорного хліба в деяких годівничках, хочеться останній розділ включити в шкільну програму. Потішив помірний рівень русофобії, за таке я зазвичай додаю додаткових зірок, але шоста зірка тут не передбачена. Моє улюблене - це коли автор надає посилання на всі дослідження та роботи які в книзі використані. В Пташиній історії все це є в достатній кількості, тому книжку можна назвати trusted source of information. Ну і коли після прочитання книжки я шукаю інших авторів та книжки або ресурси, які були згадані в книзі, то значить книжка насправді крута.
Захоплива розповідь. Тема незнайома і неблизька, але авторка змогла зацікавити. Я стала бачити птахів навколо себе, намагатись зрозуміти їх поведінку. Жарти і алюзії на людське життя були доречні. Здоровий глузд і самоіронія присутні. Буду читати авторку надалі
Прекрасна книга! Отримала задоволення від прочитання і дізналася багато нового. Рада таким книгам українською і українських авторів. З мінусів для мене це її (пере)насичення і "клаптиковість". В книзі є структура - вона побудована як розповідь про пташиний рік, але в ній дуже багато історій різних птахів як українських,так і далеких екзотичних. Від цього рівень засвоєння інформації зменшується і її важко читати від початку до кінця (а я саме так люблю читати книги), і доводилось читати дуже дозовано впродовж довшого часу.