Репортажі з Карпатської України

by Улас Самчук

Книга публіцистики Уласа Самчука, що відкриває серію «Раритет», охоплює передовиці, репортажі, замітки, які він опублікував у газетах «Нова Свобода» (Хуст), «Українське Слово» (Париж), «Наступ» (Прага) періоду Карпатської України 1938–1939 років. Це є окремий журналістсько-мистецький та джерельно історичний комплекс, що становить вагому частину творчого доробку письменника і має безсумнівну документальну та мистецьку вартість для поглибленого й неупередженого вивчення подій, пов’язаних із проголошенням автономії і незалежності Карпатської України. Видання містить вступну статтю, в якій запропоновано начерк історичного портрета Уласа Самчука як літописця національно-визвольної боротьби українців Закарпаття. Для дослідників, викладачів, студентів, учнів, усіх зацікавлених українською історією та літературою.

256 pages, Kindle Edition

Published January 1, 2019

About the author

Улас Самчук - український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР на вигнанні, член ОУП «Слово».

Улас Олексійович Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії (нині Здолбунівський район Рівненської області) у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: "… Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами".

У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Своє перше оповідання — «На старих стежках» — опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда», а з 1929 року став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами» (журнали виходили у Львові), «Самостійною думкою» (Чернівці), «Розбудовою нації» (Берлін), «Сурмою» (без сталого місця перебування редакції).

У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932—1937) виведений збірний образ української молодої людини 1910-х — початку 1920-х pp., що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного й державного становлення. Робота над першою й другою частинами тривала з 1929 по 1935 роки, над третьою — з 1935 по 1937 роки. Саме роман «Волинь» приніс 32-річному письменнику світову славу. Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук:
«У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами»
Ідейним продовженням «Волині» є повість «Кулак» (1932). У романі «Марія» (1934) відтворена голодова трагедія українського народу на центральних і східноукраїнських землях 1932—1933, у романі «Гори говорять» (1934) — боротьба гуцулів з угорцями на Закарпатті.

У повоєнний період творчості Самчука сюжетним продовженням «Волині» є його роман-хроніка «Юність Василя Шеремети» (І-ІІ, 1946-47).
У 1947 закінчив драму «Шумлять жорна».
У незакінченій трилогії «Ост»: «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина та її роль у незвичайних і трагічних умовах міжвоєнної й сучасної підрадянської дійсності.
Темами останніх книг Самчука є боротьба УПА на Волині (роман «Чого не гоїть вогонь», 1959) і життя українських емігрантів у Канаді («На твердій землі», 1967). Переживанням Другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956).

Письменник помер у Торонто 9 липня 1987 р.

Reviews

[Dmytro Khomiak · Rating 4 out of 5]

Збірка чудово передає контекст справ передвоєнної Карпатської України. Декларативна наївність текстів типова для тих часів, від неї можна абстрагуватися.

[Andriana · Rating 5 out of 5]

Ідеальна книжка для підтримки національного духу. Згадки за людей які зробили і віддали стільки всього заради нашої держави максимально зворушують.
Також дуже прикольно було бачити слова які більше не вживаються так часто, або ж різницю в правописі.
ін тотал, ставлю жирну й смачну вподобайку