малий український роман

by Andriy Lyubka

Молодий український поет прокидається з бодуна, і його осяює геніальна ідея: треба одружитися, щоб упорядкувати своє життя і завдяки цьому написати Великий Український Роман! Але одружитися з ким? Котру з минулих любовних пригод узяти з собою у світле літературно-сімейне майбутнє? Відповідь на це запитання герою допоможе знайти вірний друг і знаний рибак Паша, а також поліція і група кровожерних гуцулів. Фройд вдоволено потирав би руки, дізнавшись, що в українській літературі нарешті з'явився перший роман про трембіту. Так, поки що малий, але ж розмір - це не головне, правда?

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Ukraine, Modern, Contemporary, Humor

208 pages, Hardcover

Published September 5, 2020

About the author

Ukrainian poet, essayist, and translator. He grew up in Vynohradiv, in South-Western Ukraine, and then enrolled at the Uzhhorod National University, where he studied Ukrainian Philology. His second master's degree in Balkan Studies was received from Warsaw University in 2014. Lyubka currently lives in Uzhhorod.

Lyubka is the author of four collections of poetry, one book of short stories, Saudade, and six novels. His novel Carbide depicts the daily life of smugglers in Zakarpattia Oblast. He also translates prose and poetry from Polish, Serbian, Bosnian, Croatian, and English. Additionally, he is a columnist for Ukrainian and European journals, Newspapers and media outlets, Nowa Europa Wschodnia / New Eastern Europe, Radio Free Europe/Radio Liberty, Den'', zbruc.eu, and kontrakty.ua,

Reviews

[Ангеліна · Rating 1 out of 5]

малий огидний роман.
якщо тобі не вдався текст, то скажи, що це все іронія (сорі, зараз не 90-ті, на цьому вже не виїдеш).
роман про чоловіків, які насміхаються з фемінізму і фемінітивів. читати справді легко, бо злість від частого повторювання "сучка-сучка-сучка", "хуй-хуй-хуй", "їбатися-їбатися-їбатися" стає паливом для того, щоб прочитати абсолютно ніякий текст. Але посміймося ще раз із жінок, а якщо ви раптом не посміялися, то у вас нема почуття гумору, бо ви жінка, напевно. До речі, а ви в курсі, що не всі мають право читати? Герой Андрія Любки пояснює: тільки жінки, які не мають грудей ("як дошки"), можуть читати, іншим -- зась. О новий преркасний мізогінний світ.

[Olha · Rating 5 out of 5]

Ніколи б не подумала, що це буде настільки смішно!
Головний герой просто жахливий, але як він прописаний)) скільки здорової іронії та сарказму 👌🏻 це просто якийсь суцільний кайф)) я слухала в аудіо, посміювалась вголос всю дорогу 😄
Радію, що нарешті познайомилась із творчістю Любки ❤️

[Марія Маргуліс · Rating 3 out of 5]

3.5*
Абсурдний сексизм, але дуже смішний (і в тому здається і був задум).

[Олена Павлова · Rating 3 out of 5]

Дуже сподобалися іронія, легкість, дотепність, подача. Задум і початок — супер.
Не сподобалася подача жіночих образів, еротичні сцени — за художнім рівнем нагадує розмови у шкільній хлопчачій роздягальні. Хоча, може я чогось не зрозуміла і це всього лиш частина образу головного героя. Дуже антифеміністичний роман;)

[Julia Hovzan · Rating 3 out of 5]

Це було іронічно, смішно, місцями гидко, місцями музично, місцями неочікувано, місцями навіть сексуально..

Місцями реготала вголос, місцями офігівала😂

[Enotka · Rating 3 out of 5]

Якби не описи сексу, можна було би ставити 4, а то і 5 зірочок. Бо все інше прекрасне) Реготала вголос і від опису письменницьких буднів, і від подій, що розгорталися наприкінці - трембітало так, шо йой. Іронічно, легко, дотепно (було би, якби не передали куті меду. О боже, я пишу фразеологізмами %))

[Tetiana Kostiuk · Rating 5 out of 5]

Так багато і до сліз я не пам'ятаю, коли сміялась, сидячи над книжкою. Мені дуже імпонує, як пише Любка, як ставить сам себе на кпини. А зноски - просто окремий вид задоволення. Фінал мені не дуже зайшов, тому для мене це 4,5/5

Декілька цитат для розуміння чи вам таке заходить:

"- Сука.... ненавидів фемінітиви, виправився: - Сук!" (Там ще багато приколів буде з фемінітивами, хвойдиня, наприклад)

"...під кожними трусиками мені ввижався грубий фоліант..."

«По-друге, мене вхарили йобані читачі. Знайшлися мені критики всезнаючі. Сучі діти, а не читачі. Приїбатися можуть до чого завгодно. »

"Хламідія, бо вона любить хлам..."

"Дорогі читачі, поспівчувайте, будь ласка, автору з таким героєм, бо героїв, як і Батьківщину, не обирають"

P.S. обкладинка з трембітою - шикарна

[Dinara · Rating 5 out of 5]

Феєричний сюр і стьоб просто над усим. Реготала в голос, бо це нереально смішно. Мова, передані відтінки, "фемінітиви")))
Роман - постіронія. Текст, який не сприймаєш серйозно, а потім герой видає якийсь перл в черговому алкогольному запалі.

Все ж пораджу її не всім. Якщо ви не терпите матів, стьобу над серйозними речами, то мабуть нре треба травмуватися об цю книжку.

Що сподобалося мені:
-Описи жінок і вдале закінчення цих описів;
-Жарти;
-Битва з гуцулами і передання їх говірки - окремий кайф

«Пафосу жалкувати не можна, його треба сипати щедро, як паприку в боґрач — ложками. Чим більше все буде заплутане, тим краще, адже в такому разі реципієнт (це, так би мовити, читач) вирішить, що це просто він такий тупий, а роман великий і глибокий, тому він усього не розуміє, але насправді там ого-го який підтекст і зміст. Такі романи дуже легко рекомендувати друзям, хвалитися прочитанням — вони беруться за книжку, бачать, що це туфта повна, але мусять хвалити, бо ж усі хвалять, усі в захваті, тому треба стати в цей стрій і теж не шкодувати компліментів, щоб тебе також вважали витонченим і розумним.»

[Olena Brazhnyk · Rating 3 out of 5]

Мене так само обурювали описи жінок автором, як і на початку, але від історії з трембітою та гуцулами неможливо було не сміятись 😂🤣

[Magread · Rating 5 out of 5]

"малий український роман" Любки повідає про ужгородського інтеліґента, поціновувача міцного алкоголю, жінок та трембіт. Роман з хорошим кінцем. З таким, знаєте, трембітальним кінцем, що роману з таким Романом я не побажаю жодній жінці.
⠀
З якогось бодуна Роман вирішив женитись. Суворий вишкіл літтусівки навчив Рому, що Великий Український Роман повинен народитись в муках. А хто може забезпечить страждання краще законної дружини? Тільки свадьба, тільки хардкор. Інакше перлину сучукрліт не вродиш.
⠀
Коли прийшов Паша зі сливовицею, Рома змінив літературні одкровення на блядські оповідки. Бо краща закусь до сливовиці то є пружні персики і ласі до них огірочки у фразеологічно-полуничному соусі. Паші понравилось і він согласився бути свахою.
⠀
А от далі пішов якийсь сюр*. Нє, ну після третьої пляшки сливовиці ще й не таке піде. Добре, що сюр, а не білочка. Дотрембітався той Рома. Його наздогнала розплата: самобутні представники українського народу хотіли добряче протрембітати йому пику. Але Рому після сливовиці голими руками не візьмеш. Це, скажу вам, було настільки епічно, що я пустила сльозу. Ридала од сміху так, що сусіди чули.
⠀
Я могла б проковтнути "мур" за вечір, але розтягнула на п'ять. Розділила на маленькі порції, бо в мене за раз стільки бухлішка не влазе. Років з десять назад я б назвала сей твір пошлятиною, але з тих пір мої морально-етичні норми троха забруднились, тому скажу так: Автор, наливай ще! Давай наступну пляшку тої стьобовухи, гранчак сарказмівки та по піісят іронівки на коня налий. Щоб добре жилося, моглося і трембітало.
⠀
________
*Не знаю, звідки я знаю це слово. І нащо я взагалі це написала. Але Любка каже, що зноски надають тексту глибини. Я вирішила перевірити. Напишіть, наскільки глибоко вийшло?
⠀
П.С. Не рекомендую читати МУР дітям та адептам літературної чистоти, бо для них є ризик травмуватись у потоці цинізму, матюків і сексу.

[Jullietta · Rating 5 out of 5]

"МУР" або малий український роман, який пише головний герой книги письменник Роман. Взагалі він хотів написати Великий Український Роман, але що вийшло те вийшло. Чоловік страждає алкоголізмом та легкою формою манії величі. Також він обожнює ��інок, що в принципі нормально. Для того, щоб написати Великий Український Роман, йому потрібна дружина. От він згадує своїх найяскравіших коханок і обирає свою майбутню музу. По ходу п'єси, тобто роману, виникли певні труднощі з тим вибором, але це про це ти можеш прочитати самостійно.

А ще там там була трембіта. І по всіх правилах жанру - якщо на стіні висить рушниця, то в кінці вона має вистрелити - трембіта зіграла своє соло!

Казали, що багатьом книга не сподобався, напевно все залежить від того як сприймати. Для мене це був стьобний стьоб. Я ржала (саме ржала, а не культурно сміялась). Взагалі рідко зустрічаються отакі легкі і веселі книги.

Чого мені не вистачило? Ужгорода і закарпатського вина. От було б в тему. Тому якщо ти раптом ще плануєш відвідати ту частинку Україну, рекомендую прихопити в подорож з собою.

[Arkadii Tkachuk · Rating 5 out of 5]

Я: пишу на goodreads зневажливі коментарі до книг Любки.
Теж я: з нетерпінням чекаю кожної нової книжки й нетерпляче "ковтаю" її.

Моє знайомство з творчістю Андрія Любки почалося від презентації "Карбіду" і "мур" для мене - це повернення до витоків мого зацікавлення, пробудження ностальгії за іронією, сарказмом і просто вишуканим стьобом в літературі. Не полюбити цю прозу Любки може хіба людина з атрофованим почуттям гумору.

Можливо, місцями роман "просідає", виглядає штучним і нереалістичним навіть за міркою побутової (чи не побутової) іронії, але це з лишком компенсується неперевершеними образами, метафорами й окремими пасажами. Такі окреслення, як "гріхо-католик", або ж описи сексу з українською політикою - це шедеври гумору в нашій літературі. І часом не так дивуєшся з власного щирого сміху, як із дивовижної легкості письма автора.

І, як на мене, це одна з найкраще виданих книг 2020-го року: шедевр дизайну й поліграфії.

[Mikeru Desu · Rating 4 out of 5]

Пахне тим шо Любка недавно Буковські читав)

[Pavlo · Rating 4 out of 5]

«МУР» – це мій перший досвід читання Андрія Любки і я вдячний всім тим людям, які своїми відгуками змотивували мене придбати і одразу (що дуже важливо) прочитати.

«Поети можуть блядувати й пиячити, але прозаїки, Паша, мусять сидіти за столом і їбошити. Таке головне правило літератури»

«малий український роман» – можна назвати провокативним, іронічним, саркастичним і безперечно комедійним. Та навряд чи бунтівним чи нонконформіським, а тим паче вульгарним. Якщо ігнорувати сарказм та гумор, то в романі досить легко вгледіти об’єктивацію, мізогінію і дискримінацію жінок. Тому не раджу читати «МУР» противникам матюків та лайки, феміністам і феміністкам, скромним студенткам-філологиням, а особливо — третьокурсницям (не питайте чому, просто повірте) а також людям без почуття гумору.

«Коли мене питають, що мені подарувати на день народження, я завжди відповідаю: третьокурсницю»

Поряд з дійсно епічними фразами, влучною іронією та стьобом над так званою “повісточкою” в романі вистачає крінжу. Зачасту, Любка, таки перегинає палицю з порівняннями, в який саме спосіб, та чи інша полюбовниця віддавалася головному герою. Тому вважаю, що премію "Золотий хрін" за найгірший опис сексу в українській літературі у 2020 році, роман отримав цілком заслужено.

«Кожен може мати свої причуди, і, в принципі, якщо робить це за власні гроші, то й на здоров’я»

Як на мене «МУР» чудовий і мені такого чтива не вистачає, він гострий і провокативний, але в той же час щирий і кумедний (у Любки все ОК з почуттям гумору) тож якщо шукаєте книгу для психологічної розкруточки чи подолання нечитуна – «МУР» дуже помічний.

[Anna Kalyta · Rating 5 out of 5]

легкий, дотепний, іронічний, живий МУР.
я би сказала, ніхто ще так класно не стібався з сучасних тенденцій і творців/чинь.

[Igor Dejak · Rating 5 out of 5]

Файно, весело, цинічно, брутально. Дітям не читати. Дорослим без почуття гумору теж.

[Абрахам Хосебр · Rating 4 out of 5]

Отож. Мені сподобалося.
Звісно, це така собі версія "Весняних ігор в осінніх садах" Винничука здорової людини. Бо де в Винничука вульгарщина і гидота, у Любки дійсно смішні та веселі рішення.
Перлина, котру мало хто оцінить і помітить: дуже цікава розмова між гуцульським вуйком і закарпатською продавчинею.
Третя книга Любки з тих, що я прочитав і так, буду читати ще, хлопець вміє в літературу.

[Nina Matveichuk · Rating 4 out of 5]

Я давно не сміялася з книги вголос😅 за це Андрію велике дякую! Ненормативної лексики, як на мене, можна було б менше, бо шо забагато, то не здраво (ще один фразеологізм до колекції😉).

Але розмова двох чоловіків нашого часу дуже атмосферна і реальна, тому нема чого дорікати автору за правдивість.

Сама назва і відгуки про книгу багато кажуть про її настрій, тому якщо хочете посміятися і погульдибанити з молодим сучасним поетом, то будь ласка.

Мені дуже подобається книги з історіми мого часу, і актуальними тема у всіх сферах (політичних, релігійних, соціальних, навіть інстаґрамних), і за це автору респект!

[Mykhailo Shumylo · Rating 4 out of 5]

мур - це чудова самоіронія. Роман місцями дуже смішний, місцями трохи недолугий і натянутий. Обігрується багато тем, герой виписаний класно, він обурює, смішить, інколи дратує;)), тобто емоції викликає. Текст насичений цікавими роздумами, але в комедійному контексті. Жива мова, закарпатський колорит, любківський стиль.
Книга варта прочитання, але один раз.

[bosorkania · Rating 1 out of 5]

суто за огидну сцену сексу

[Євгенія Яцюк · Rating 2 out of 5]

Взагалі не моє. Не прониклась ніякою цікавістю до героя і не змогла дочитати.
Всі хвалять, що це дуже смішно, мені якось не було взагалі.

Коротше, не моє, на жаль😞

[Liliia · Rating 3 out of 5]

І як тут оцінювати? Це якийсь love-hate для мене.

Мені не зайшла тема про потрахульки нарцисичного алкаша з досить детальними описами кого і за що він любить мацати. Я розумію, що це все типу іронічно-саркастично, але якби роман не був таким коротким я б кинула.

Мені дуже сподобалось як це написано, зайшов гумор, я багато сміялась чи хоча б посміхалась. Прочитала за день. Розповідь мене відволікла і розважила, а примітки взагалі топ. Сподобалось досить багато, про письменництво, гуцулів, мотиваційні книги і інше.

Головний герой просто жахливий і про його порнографічні погляди на жінок мені не хочеться читати. Місцями це прямо огидно. І я не викупаю навіщо це все.

[Kate S · Rating 3 out of 5]

Перша частина книжки дуже сподобалась. Я навіть подумала, що на Goodreads її недооцінили. Але чим далі тим більше розуміла чому. Історія може й цікава і захоплива, але на один раз і на один вечір.
Написана гарно, але ні про що. Нагадує творчість Роздобудько. Хоча на початку відчувався влив Андруховича. Чомусь очікувала нового Підмогильного, тому і засмутилась.
Кульмінація і розв’язка відверто не сподобались, слабенько. Це перший твір автора, який потрапив мені в руки, в майбутньому ще планую детальніше ознайомитись з творчістю.

Ну і про хороше. Написано легко, з гумором і талановито.

[Kira Krigier · Rating 1 out of 5]

Коли я була мала, бабуся дивилася виступи пєтросяна. Я не пам'ятаю тих жартів, але добре пам'ятаю, шо крінжувала вже тоді.

Так от, "МУР" Андрія Любки - це якби пєтросян почав писати еротику українською: гидко, тупо, беззмістовно. В якийсь момент автор намагається відокремити себе від оповідача - типу, "уявляєте, як мені таке писати?", ну але камон, хіба родину автора взяли у заручники і змусили його напхати у текст різні "якби я зараз захотів уявити якусь солодку школярку, то тільки в сліпах", "вона не жила у гуртожитку, тож цілком імовірно, що ніхто не зірвав з неї пломбу", "я з розгону загнав свій голос у її виборчу скриньку" та "залив їй спинку своїм бешамелем"? 🤢

Якби не челендж, я би цю книжку навряд дочитала, ну й нікому не раджу (хіба шо маєте бажання кілька годин поспіль відчувати нудоту).

[Eugenia · Rating 4 out of 5]

4/5. Читається легко. Герой неприємний, але автор і подає цю історію іронічно. Це як «Весняні ігри в осінніх садах», але здоровішої людини. Та все ж обережно: багато сексизму, навіть жарт про 3-курсниць є.

«Як же їй пощастило, що першим у неї буде справжній поет, а не якийсь козел, якому тільки одне на умі!»

[Oleh Bilinkevych · Rating 3 out of 5]

Стьобний та тонкий гумор в стилі Міллера й Буковскі

[Yulia Otrishko · Rating 1 out of 5]

Вельми депресивна застійна ботва. Якщо зішкребти з цього іронію, залишається такий собі зріз буття провінційного алкоголіка, де всі дні однакові, а всі стосунки (як дружні так і романтичні) - неглибокі. І нічого ніколи не змінюється, і ніхто нікуди не росте, і суб'єктом одвічного пошуку насправді є не дружина, а виправдання отакот хуї товкти й далі.

[Maryna Kovtun · Rating 5 out of 5]

Це найбільш стьобний "роман", який я читала. І він дуже смішний. Як може таке не сподобатися.

[хель · Rating 3 out of 5]

іронічно, смішно, кумедно, інколи огидно, часом в голові тільки і відгукується «меееен..»
моменти з описами літературних буднів, іронічно кинуті огризливі фрази про поетів та авторів>>>все інше

[Yula Radchenko · Rating 1 out of 5]

DNF. 5 розділ 🫠

Наскільки мені сподобалась книга «Спати з жінками», настільки огидна ця.