What do you think?
Rate this book
Зламані сходи
Життя Юрія Холоденка пішло шкереберть після смерті матері. Її останнім заповітом було прохання — знайти батька, який зник понад сорок років тому. Поїхав на полювання й не повернувся — ось все, що було відомо Юрієві. І ще те, що тоді слідчий капітан Шаман сходив пішки весь ліс навколо озера та не знайшов жодних слідів. Минуло сорок років, і єдина зачіпка, яку має Юрій, дивна касета, на якій записана випадкова розмова двох коханців. Але яке відношення це має до справи? За Юрієм починають стежити. І єдиний, хто здатен допомогти йому, — старий міліціонер Шаман. Можливо, старому слідчому відомо про цю справу набагато більше, аніж здається…
240 pages, Hardcover
Published January 1, 2019
1 person is currently reading
9 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
August 24, 2022
Це саме той момент, коли ідея та задумка книги круті, а їх реалізації мені не сподобалися.
У головного героя Юрія помирає мама. І останнє бажання, яке вона просила
виконати сина, це знайти його батька, який зник 40 років тому. Пішов на полювання і зник. Відтоді ніхто нічого про нього не чув і справу так і закрили нерозкритою.
Я можу погодитися, що ця книга про життя та про те, як переплітаються теперішнє з минулим. Проте, як раніше боялися КГБ і йшли назустріч йому, незважаючи ні на що.
Знаєте, коли від детективу очікуєш закрученого та загадкового сюжету, а насправді вже на половині книги знаєш що далі буде. Це розчаровує.
От поясніть мені, як можна реагувати на те, коли в один момент герой робить ремонт в квартирі і йому все байдуже. А вже через декілька днів він зривається з місця і мчить в інше місто бо його переповнюють емоції. Але приводів для емоцій не було, або герой не показував їх🤷♀️
Або коли від нього йде дружина сином через те, що герой мало заробляє. Та не дивлячись на це він співвласник СТО та журналіст який пише статті майже кожного дня, йому за це непогано платять. Він може дозволити собі брати напрокат машини і міняти в них колеса по три рази в день🤷♀️
І таких моментів, які проворічать самі собі, насправді дуже багато.
Якщо ж говорити відверто я не фанат жанру детектив, але іноді почитую.
Можливо я чогось не розумію, або неправильно їх сприймаю. Я не знаю.
У головного героя Юрія помирає мама. І останнє бажання, яке вона просила
виконати сина, це знайти його батька, який зник 40 років тому. Пішов на полювання і зник. Відтоді ніхто нічого про нього не чув і справу так і закрили нерозкритою.
Я можу погодитися, що ця книга про життя та про те, як переплітаються теперішнє з минулим. Проте, як раніше боялися КГБ і йшли назустріч йому, незважаючи ні на що.
Знаєте, коли від детективу очікуєш закрученого та загадкового сюжету, а насправді вже на половині книги знаєш що далі буде. Це розчаровує.
От поясніть мені, як можна реагувати на те, коли в один момент герой робить ремонт в квартирі і йому все байдуже. А вже через декілька днів він зривається з місця і мчить в інше місто бо його переповнюють емоції. Але приводів для емоцій не було, або герой не показував їх🤷♀️
Або коли від нього йде дружина сином через те, що герой мало заробляє. Та не дивлячись на це він співвласник СТО та журналіст який пише статті майже кожного дня, йому за це непогано платять. Він може дозволити собі брати напрокат машини і міняти в них колеса по три рази в день🤷♀️
І таких моментів, які проворічать самі собі, насправді дуже багато.
Якщо ж говорити відверто я не фанат жанру детектив, але іноді почитую.
Можливо я чогось не розумію, або неправильно їх сприймаю. Я не знаю.
July 25, 2024
🤎«Зламані сходи» Борис Крамер
видавництво: КСД, 6/10
Сіро, швидко та ненапряжно.
Знаєте, анотація справді була цікава: «…зникнення батька, син, що втратив все і вирішив знайти правду, спроба налагодити життя, що пішло не тією стороною…», і все це з певним туманом містики та багатообіцяючого детективу. І ось ця анотація, яка задала неабияку планочку, зіпсувала все. Звісно, я розуміла, що за 240 сторінок буревію емоцій і сюжету очікувати не варто, але надія помирає останньою.
Також претензія до обкладинки: дивлячись на цього пана в світлому тунелі, я очікувала містики, що саме і люблю в детективах, але містики там від слова «ніц». І я навіть не знаю, що сказати про сам сюжет, щоб не заспойлерити цих 240 сторінок. Ну він… він дуже коцюбатий, бо в одному місці летить зі швидкістю світла, в іншому – заледве повзе, як черепаха.
Ладно, насправді все не так погано, як може здатися із мого тону. Ця історія відволікла мене від спеки. Ні не своїм льодяним жахом, просто банальними сюжетними зігзагами та певною наївністю. Розгрузити голову – це просто саме те.
Чи рекомендую я? Тут не вгадаєш. Скоріше ні. Не люблю, коли книга нічим не чіпляє, навіть поганим.
#дегустація
видавництво: КСД, 6/10
Сіро, швидко та ненапряжно.
Знаєте, анотація справді була цікава: «…зникнення батька, син, що втратив все і вирішив знайти правду, спроба налагодити життя, що пішло не тією стороною…», і все це з певним туманом містики та багатообіцяючого детективу. І ось ця анотація, яка задала неабияку планочку, зіпсувала все. Звісно, я розуміла, що за 240 сторінок буревію емоцій і сюжету очікувати не варто, але надія помирає останньою.
Також претензія до обкладинки: дивлячись на цього пана в світлому тунелі, я очікувала містики, що саме і люблю в детективах, але містики там від слова «ніц». І я навіть не знаю, що сказати про сам сюжет, щоб не заспойлерити цих 240 сторінок. Ну він… він дуже коцюбатий, бо в одному місці летить зі швидкістю світла, в іншому – заледве повзе, як черепаха.
Ладно, насправді все не так погано, як може здатися із мого тону. Ця історія відволікла мене від спеки. Ні не своїм льодяним жахом, просто банальними сюжетними зігзагами та певною наївністю. Розгрузити голову – це просто саме те.
Чи рекомендую я? Тут не вгадаєш. Скоріше ні. Не люблю, коли книга нічим не чіпляє, навіть поганим.
#дегустація
March 10, 2020
Класна історія.
February 29, 2020
Прочитала за один вечір в поїзді. Досить цікава історія
Displaying 1 - 4 of 4 reviews