What do you think?
Rate this book
Паперові солдати
Двоє молодих українців зустрічаються у Варшаві 1929 року. Один з них — Білл Титла, син українських емігрантів з США. Другий — Ніл Хасевич, студент Варшавської академії мистецтв, який у юності втратив ногу і пересувається на протезі. Згодом перший стає головним мультиплікатором Діснея, а другий – головним художником УПА.
- GenresUkraine
224 pages, Hardcover
Published January 1, 2019
1 person is currently reading
30 people want to read
About the author
Брати Капранови
18 books32 followersКапранов Дмитро Віталійович та Капранов Віталій Віталійович — українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 13 of 13 reviews
August 27, 2020
Якось у бесіді з українською авторкою написала, що від письменників залежить, чи "люди опустять руки і розбредуться по світу, чи засукають рукави і почнуть робити Швейцарію вдома", на що отримала у відповідь репліку про свою наївність і про те, що "це не так працює".
⠀
Так от: я і далі думаю, що це працює саме так.
⠀
Володіючи найпотужнішою зброєю - вмінням доносити певне послання - науковці, митці впливають на думку громадян, підносять їх на дусі, мотивують і надихають. Просвічують, вчать. Формують бачення, ставлення до подій і процесів.
⠀
Саме інтелігенції найбільше боялась радянська влада. Частину погрозами або підкупом перетягувала на свій бік і забирала, як правило, в Москву. Тих, хто не бажав творчістю прославляти загарбників, чекало знищення або, у кращому випадку, заслання.
⠀
Думаю, Ніл Хасевич це добре розумів.
⠀
Зізнаюся, десь в глибині душі я вболівала, щоб він прийняв запрошення працювати в Америці. Мені було його жаль. Тут він - знехтуваний каліка. Там - у нього був шанс.
⠀
Жити.
⠀
Вижити.
⠀
Можливо, з-за кордону фінансувати визвольну боротьбу в Україні.
⠀
Але.
⠀
Як називати ту людину, яка благо інших ставить вище за своє? Яка готова терпіти невигідне, часто голодне, бідне животіння заради ідеї?.. Яка настільки свідома сили інформації? Яка любить жертовно, до останньої краплі крові?..
⠀
Роман братів Капранових "Паперові солдати" висвітлює історії двох українських митців: упівця Ніла Хасевича і діснеївського художника Білла Титли.
⠀
Гарна ідея - на контрасті показати творчий і життєвий шлях земляків. Пишаюся ними обома. Але дуже по-різному.
⠀
Книжка дуже легка для прочитання, цікава, динамічна, персонажі - історичні постаті. Можна з підліткового віку, є шанс зацікавити дитину історією.
⠀
Так от: я і далі думаю, що це працює саме так.
⠀
Володіючи найпотужнішою зброєю - вмінням доносити певне послання - науковці, митці впливають на думку громадян, підносять їх на дусі, мотивують і надихають. Просвічують, вчать. Формують бачення, ставлення до подій і процесів.
⠀
Саме інтелігенції найбільше боялась радянська влада. Частину погрозами або підкупом перетягувала на свій бік і забирала, як правило, в Москву. Тих, хто не бажав творчістю прославляти загарбників, чекало знищення або, у кращому випадку, заслання.
⠀
Думаю, Ніл Хасевич це добре розумів.
⠀
Зізнаюся, десь в глибині душі я вболівала, щоб він прийняв запрошення працювати в Америці. Мені було його жаль. Тут він - знехтуваний каліка. Там - у нього був шанс.
⠀
Жити.
⠀
Вижити.
⠀
Можливо, з-за кордону фінансувати визвольну боротьбу в Україні.
⠀
Але.
⠀
Як називати ту людину, яка благо інших ставить вище за своє? Яка готова терпіти невигідне, часто голодне, бідне животіння заради ідеї?.. Яка настільки свідома сили інформації? Яка любить жертовно, до останньої краплі крові?..
⠀
Роман братів Капранових "Паперові солдати" висвітлює історії двох українських митців: упівця Ніла Хасевича і діснеївського художника Білла Титли.
⠀
Гарна ідея - на контрасті показати творчий і життєвий шлях земляків. Пишаюся ними обома. Але дуже по-різному.
⠀
Книжка дуже легка для прочитання, цікава, динамічна, персонажі - історичні постаті. Можна з підліткового віку, є шанс зацікавити дитину історією.
January 15, 2022
Неперевершено! Перша книга у цих авторів, але з перших сторінок відчувся легкий стиль, атмосферна подача, а персонажі заставляють дивитися на них наче живих. Роки Другої світової. Часи радянізації та оун. Рекомендую! Чудовий художній твір. Щоб не спойлерити, відкрию вам образи здалеку героїв: маленька і кмітлива дівчинка Антося, "нічні хлопці", кґбшники і працівники студії Дісней. На моє здивування, комбо вийшло шикарне!
March 16, 2021
Хороша штучка, якщо ви плануєте закинути ноги на бантину, але не знаєте, що в цей час читати. "Паперові солдати", як на мене, дуже легкий та водночас цікавий твір. Брати Капранови змайстрували цікавий сюжет патріотичного спрямування, який, утім, є доволі плоским та неглибоким. Тому не варто сприймати його як серйозну літературу.
IMHO.
IMHO.
February 15, 2021
Минувшина часто сприймається новими поколіннями через певні артефакти минулого. Так колись маленький я потрапив в школу, де викладала моя мама і побачив в коридорі, на стіні репродукцію картини Миколи Смокиша "Бій Максима Кривоноса і Яремою Вишнивецьким". Я довго стояв і розглядав її і з того часу розглядаю все 17-те століття через призму цієї картини. Або інший епізод, ми з батьками переселилися в старий, ще дореволюціійної побудови будинок, де колись була гімназія, потім вечірня школа, а потім агітаційний пункт. І на горищі серед пилу і затхлості я знайшов стратегічні запаси червоних транспарантів, агітаційних кінострічок на велетенських бобінах і чомусь протигазів. З того часу уся більшовицька навала для мене - це запилений червоний прапор такий самий зайвий і недоречний як на тому старому горищі.
Але набагато частіше такими артефактами стають книги. Це найпростіший спосіб в своїй голові зв'язати розрізнені історичні події в міцне намисто розуміння. Це єдина можливість проникнути в минули, уявити собі його, а значить хоча б частково зрозуміти. Звісно, завданням освіченої людини буде читати не художню історичну літературу, а наукову, розуміти не лише події, а і причини і наслідки цих подій. Проте перед знанням завжди попереду йде зацікавлення, а от з цим часто буває проблема. Бо як можна зацікавитися тим, що за відомим висловом неможливо читати без брому. Тому я вважаю, що книги типу "Паперових солдатів" братів Капранових дуже потрібні. Так, зараз прийнято критикувати братів за недостатній історизм їхніх розповідей, за якесь не таке ставлення до жінок, за специфічне бачення всесвіту чи за те, що колись вони жили в проклятій богом і людьми москві.
Проте це уже справа кожного, я ж лише хочу розказати про книгу "Паперові солдати". На мою думку це книга чимось споріднена з лаком для волосся. Не дивуйтеся, і те і те надає об'єму, просто історія написана братами Капрановими додає об'єму історії. Ми можемо прочитати про боротьбу УПА в шкільних підручниках коротко і ємнісно, цього буде достатньо аби скласти своє бачення тих подій. Можемо почитати кілька коротких статей і дізнатися про Ніла Хасевича, можемо подивитися його гравюри, оцінити рівень його таланту, можемо подивуватися в яких важких умовах йому довелося працювати. Але це не дозволить зрозуміти нам, що за людина був Хасевич це можна собі тільки уявити. Як він говорив, про що думав, був лагідним чи злим, товариським чи не дуже, це все можна лише надумати. Капранови зробили свою версію тих подій і свою версію Ніла "Бей-Зота" Хасевича а заразом і двох його охоронців, які загинули разом з Хасевичем. І саме завдяки таким книгам ці люди постають в нашій уяві живими і фактурними. Треба писати більше історичних книг, треба готувати більше наукових монографій про ті події, але одночасно з цим потрібно створювати більше і таких історій, як "Паперові солдати". Бо як казали самі автори в своїй книзі: "щоб постали солдати, що будуть воювати за цю землю, треба їх спочатку намалювати", а я думаю, що потім про них ще й треба написати.
Але набагато частіше такими артефактами стають книги. Це найпростіший спосіб в своїй голові зв'язати розрізнені історичні події в міцне намисто розуміння. Це єдина можливість проникнути в минули, уявити собі його, а значить хоча б частково зрозуміти. Звісно, завданням освіченої людини буде читати не художню історичну літературу, а наукову, розуміти не лише події, а і причини і наслідки цих подій. Проте перед знанням завжди попереду йде зацікавлення, а от з цим часто буває проблема. Бо як можна зацікавитися тим, що за відомим висловом неможливо читати без брому. Тому я вважаю, що книги типу "Паперових солдатів" братів Капранових дуже потрібні. Так, зараз прийнято критикувати братів за недостатній історизм їхніх розповідей, за якесь не таке ставлення до жінок, за специфічне бачення всесвіту чи за те, що колись вони жили в проклятій богом і людьми москві.
Проте це уже справа кожного, я ж лише хочу розказати про книгу "Паперові солдати". На мою думку це книга чимось споріднена з лаком для волосся. Не дивуйтеся, і те і те надає об'єму, просто історія написана братами Капрановими додає об'єму історії. Ми можемо прочитати про боротьбу УПА в шкільних підручниках коротко і ємнісно, цього буде достатньо аби скласти своє бачення тих подій. Можемо почитати кілька коротких статей і дізнатися про Ніла Хасевича, можемо подивитися його гравюри, оцінити рівень його таланту, можемо подивуватися в яких важких умовах йому довелося працювати. Але це не дозволить зрозуміти нам, що за людина був Хасевич це можна собі тільки уявити. Як він говорив, про що думав, був лагідним чи злим, товариським чи не дуже, це все можна лише надумати. Капранови зробили свою версію тих подій і свою версію Ніла "Бей-Зота" Хасевича а заразом і двох його охоронців, які загинули разом з Хасевичем. І саме завдяки таким книгам ці люди постають в нашій уяві живими і фактурними. Треба писати більше історичних книг, треба готувати більше наукових монографій про ті події, але одночасно з цим потрібно створювати більше і таких історій, як "Паперові солдати". Бо як казали самі автори в своїй книзі: "щоб постали солдати, що будуть воювати за цю землю, треба їх спочатку намалювати", а я думаю, що потім про них ще й треба написати.
August 12, 2023
Цей роман Братів Капранових ґрунтується на реальних подіях, описує життя справжніх людей та історичних постатей. Я б радила його до читання в школі, десь в той самий період, коли вивчається та половина сторінки, яку виділили автори підручників з історії України Нілу Хасевичу. Власне він і є головним героєм оповіді.
Історична довідка:
«Ніл Хасевич — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР.
Внаслідок нещасного випадку, ще у підлітковому віці, втратив ногу, але це каліцтво не завадило йому отримати вищу художню освіту і протягом 10 років у криївках разом із підпіллям боротися за українські національні ідеї. Він був активним членом крайової референтури пропаганди ОУН. Керував друкарнею повстанців, працював як художник і редактор, готуючи ілюстрації до журналів УПА «До зброї», «Український перець», «Хрін».
Не дивлячись на складні умови підпільного життя, його доробок воєнної і повоєнної доби – 150 дереворитів, які видано за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА». Його малюнки потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН, поширювались в посольствах іноземних держав. Ці твори показували світові, що в Україні триває боротьба проти більшовицького режиму» (с) Український інститут національної пам’яті
Історична довідка:
«Ніл Хасевич — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР.
Внаслідок нещасного випадку, ще у підлітковому віці, втратив ногу, але це каліцтво не завадило йому отримати вищу художню освіту і протягом 10 років у криївках разом із підпіллям боротися за українські національні ідеї. Він був активним членом крайової референтури пропаганди ОУН. Керував друкарнею повстанців, працював як художник і редактор, готуючи ілюстрації до журналів УПА «До зброї», «Український перець», «Хрін».
Не дивлячись на складні умови підпільного життя, його доробок воєнної і повоєнної доби – 150 дереворитів, які видано за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА». Його малюнки потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН, поширювались в посольствах іноземних держав. Ці твори показували світові, що в Україні триває боротьба проти більшовицького режиму» (с) Український інститут національної пам’яті
May 20, 2020
Цікава, заснована на реальних подіях з реальними персонажами, книга, яка знайомить читача з визначними особистостями української історії: Білом Титлою та Нілом Хасевичем, мультиплікатором Disney та художником УПА, відповідно. Спільний талант до художнього мистецтва, але такі несхожі життєві шляхи. Біл Титла був світочем тогочасної мультиплікаці, з-під його олівця вийшли такі мультиплікаційні фільми як "Дамбо", "Білосніжка" та "Пінокіо", що дало значний поштовх у розвитку цього жанру. Ніл Хасевич - просто неймовірна людина, яка попри інвалідність свідомо відмовляється від перспективної роботи в Америці, вступає у боротьбу проти найсильніших армій світу та керує друкарнею повстанців, створюючи агітаційні матеріали (не полініться знайти в інтернеті). Загинув у бою з чекістами. Книга зовсім невеличка, прочитайте, не пошкодуєте. Також рекомендую підписатися на YouTube-канал авторів книги https://www.youtube.com/channel/UC1Q2...
February 2, 2021
"Ми, художники, малюємо країну, ми малюємо людей, щоб вони бачили себе кращими. Ми - дзеркало, ми - очі. Якою ми намалюємо нашу країну, в такій і житимуть наступні покоління!"
Мистецтво малювання - це бути на передовій, на передовій мистецтва завтрашнього дня... або ж на іншій передовій, на передовій інформаційної війни, війни за людські серця та мізки.
Бути Мікіланджело анімації, що творить мультфільми на Оскар чи опинитися в криївці і щодня різьбити кліше на спасіння нації?
Вибір. Вибір який робить кожен. І робить його щодня. І від нашого вибору залежить, як буде виглядати наша країна завтра.
P.S. Це моя четверта книга Братів Капранових і я в котре переконуюсь, що вони круті. Бо так майстерно писати - це мистецтво.
Мистецтво малювання - це бути на передовій, на передовій мистецтва завтрашнього дня... або ж на іншій передовій, на передовій інформаційної війни, війни за людські серця та мізки.
Бути Мікіланджело анімації, що творить мультфільми на Оскар чи опинитися в криївці і щодня різьбити кліше на спасіння нації?
Вибір. Вибір який робить кожен. І робить його щодня. І від нашого вибору залежить, як буде виглядати наша країна завтра.
P.S. Це моя четверта книга Братів Капранових і я в котре переконуюсь, що вони круті. Бо так майстерно писати - це мистецтво.
August 22, 2021
У ХХІ столітті людство повною мірою побачило наскільки важливо «воювати» за уми і серця людей. Груба сила та фізичні війни все ще мають місце в сучасному світі, але інформаційні війни набирають обертів і стають значно ефективнішими за війни традиційні. Дана книга розповідає про двох українських «солдатів олівця та пензля», які значно випередили свій час – Білла (Володимира) Титлу та Ніла Хасевича. Обоє навчались художньому мистецтву в Європі, подальші ж їх долі кардинально відрізняються. Перший – повернувся до США, куди емігрували з Тернопілля його батьки та став видатним художником-аніматором студії «Дісней», разом з колегами отримав «Оскар» за перший повнометражний мультфільм в історії «Білосніжка та сім гномів», зробив значний вклад в створення таких знакових мультфільмів як «Піноккіо», «Дамбо», «Каспер», короткометражки про Міккі Мауса та багато інших. Другий – незважаючи на нещасний випадок на залізниці, який призвів до втрати однієї з ніг, був підпільником ОУН, головним художником організації та багато років провів у криївках.
Обидва героя викликають щире захоплення, але все ж таки симпатії на користь Ніла Хасевича дещо переважують. Людина після втрати кінцівки в юному віці не підупала духом, а віднайшла в собі новий талант і присвятила своє життя боротьбі за вільну Україну, не звертаючи уваги на незручності та складнощі постійного перебування в підпіллі. Залишаючись при цьому дуже мудрою, глибокою та позитивною особою. Дуже мило виглядає дружба Хасевича з маленькою дівчинкою Антосею, донькою жінки, у якої Хасевич з товаришами певний час переховувались. Хочеться ще щось почитати про Хасевича, про таких сильних духом наших співвітчизників має знати кожен маленький українець починаючи з часу навчання в початковій школі. Саме завдяки таким сильним духом людям як Хасевич Україна здобула таки омріяну незалежність і ми як народ зараз маємо можливість будувати свою успішну державу.
Пара цитат з книги, що запам’ятались і які собі виписав:
«Художник – це очі свого народу»;
«Всі українці – уперті мрійники».
Як стає зрозуміло з мого відгуку, книгу дуже раджу до прочитання.
Обидва героя викликають щире захоплення, але все ж таки симпатії на користь Ніла Хасевича дещо переважують. Людина після втрати кінцівки в юному віці не підупала духом, а віднайшла в собі новий талант і присвятила своє життя боротьбі за вільну Україну, не звертаючи уваги на незручності та складнощі постійного перебування в підпіллі. Залишаючись при цьому дуже мудрою, глибокою та позитивною особою. Дуже мило виглядає дружба Хасевича з маленькою дівчинкою Антосею, донькою жінки, у якої Хасевич з товаришами певний час переховувались. Хочеться ще щось почитати про Хасевича, про таких сильних духом наших співвітчизників має знати кожен маленький українець починаючи з часу навчання в початковій школі. Саме завдяки таким сильним духом людям як Хасевич Україна здобула таки омріяну незалежність і ми як народ зараз маємо можливість будувати свою успішну державу.
Пара цитат з книги, що запам’ятались і які собі виписав:
«Художник – це очі свого народу»;
«Всі українці – уперті мрійники».
Як стає зрозуміло з мого відгуку, книгу дуже раджу до прочитання.
February 10, 2021
Слабенько написано, читається рівно, не викликає емоцій, хоча й цікаво. Книжка побудована на розповіді про двох художників-українців: Ніла Хасевича, що малював воїнів УПА та Білла Титла, що малював героїв мультиків на студії Дісней у США.
September 21, 2021
В книзі показаний цікавий момент в історіі Украіни - значення ілюстрованих листівок, «бофонів» у боротьбі за незалежність. Це вид інформаційноі зброі часів ОУН УПА, заклик до дій, натхнення на перемогу. За такі зображення радянська влада переслідувала і карала. Назва твору «Паперові солдати» якраз і говорить про ці картинки. Тут розповідається про видатного художника, автора визвольних малюнків.
Те, чого не дізнаєшся у підручнику з украінськоі історіі.
Те, чого не дізнаєшся у підручнику з украінськоі історіі.
December 31, 2025
В романі братів Капранових "Паперові солдати" я вперше так детально читала про українського художника Ніла Хасевича. Прикро, але раніше про нього майже не знала. А його постать варта прискіпливої уваги та подальших досліджень. Хасевич був не тільки українським художником, графіком, а ще й активним громадським і політичним діячем, членом ОУН і УГВР, лицарем Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Загинув в березні 1952 року, відбиваючись у криївці від загону гебістів.
Головні події в книзі присвячуються останньому періоду життя Ніла Хасевича. В 1952 року радянська влада активно продовжувала репресії на Волині: переслідувала членів українського національного спротиву і шукала місцевого художника - автора агітаційних матеріалів. Ним виявився Хасевич.
Інша сюжетна лінія - зустріч в довоєнній Варшаві двох молодих мистців - Хасевича і Володимира Титли. І подальше порівняння того як склались долі кожного з них: перший, відмовився від роботи за кордоном, повернувся в Україну і загинув в боротьбі за неї, другий - став оскароносним автором анімаційних фільмів на студії Діснея в США. Як пишуть самі автори: "Ми провели дві різні біографії, два різних життєвих шляхи, щоб читач зрозумів, що насправді у Хасевича був вибір і те, що він загинув за Україну, — це був його свідомий вибір».
Мені здається, що такі книги за мету мають певну просвітницьку місію, і з цим автори впорались дуже добре - книга, завдяки легкому стилю написання, швидко читається та має відгукнутись багатьом читачам. Іноді лише заважав надмірний патос авторів в словах і ситуаціях, коли герої виголошували, що вони - українці.
Тепер планую прочитати нове видання від Projector Publishing - "Ніл Хасевич: митець, що став голосом боротьби", яке розкриває Хасевича не лише як учасника визвольного руху, а й як художника, що творив у підпіллі. Добре, що ми таким чином повертаємо імена своїх національних героїв.
Головні події в книзі присвячуються останньому періоду життя Ніла Хасевича. В 1952 року радянська влада активно продовжувала репресії на Волині: переслідувала членів українського національного спротиву і шукала місцевого художника - автора агітаційних матеріалів. Ним виявився Хасевич.
Інша сюжетна лінія - зустріч в довоєнній Варшаві двох молодих мистців - Хасевича і Володимира Титли. І подальше порівняння того як склались долі кожного з них: перший, відмовився від роботи за кордоном, повернувся в Україну і загинув в боротьбі за неї, другий - став оскароносним автором анімаційних фільмів на студії Діснея в США. Як пишуть самі автори: "Ми провели дві різні біографії, два різних життєвих шляхи, щоб читач зрозумів, що насправді у Хасевича був вибір і те, що він загинув за Україну, — це був його свідомий вибір».
Мені здається, що такі книги за мету мають певну просвітницьку місію, і з цим автори впорались дуже добре - книга, завдяки легкому стилю написання, швидко читається та має відгукнутись багатьом читачам. Іноді лише заважав надмірний патос авторів в словах і ситуаціях, коли герої виголошували, що вони - українці.
Тепер планую прочитати нове видання від Projector Publishing - "Ніл Хасевич: митець, що став голосом боротьби", яке розкриває Хасевича не лише як учасника визвольного руху, а й як художника, що творив у підпіллі. Добре, що ми таким чином повертаємо імена своїх національних героїв.
February 5, 2024
Ми, художники, малюємо країну, ми малюємо людей, щоб вони бачили себе кращими. Ми - дзеркало, ми - очі. Якою ми намалюємо нашу країну, в такій і житимуть наступні покоління!
🔷Про сюжет
Зустрівшись у Варшаві, двоє молодих художників Білл (Володимир😉) Титла (син емігрантів зі США🇺🇸)👨🎨 та Ніл Хасевич (волинянин🇺🇦)🧑🎨 сперечалися про творчість🎨
Титла навіть запросив Хасевича поїхати з ним в Америку, але Ніл не захотів покидати Україну💙💛
Так читач має можливість разом із Біллом Титлою 👨🎨 відвідати 🇺🇸 Голлівуд, поблукати Каліфорнією і попрацювати над створенням «Білосніжки», «Піноккіо», «Дамбо» під керівництвом самого містера Діснея🎞
І одночасно з Нілом Хасевичем 🧑🎨 залишитися в Україні🇺🇦, стати частиною УПА, створювати ксилографії й боротися за Батьківщину🖼
Як склалися життя художників? 🧐
🔷Про враження
Одна з кращих прочитаних мною книг!🥰
До того ж роман ґрунтується на реальних подіях!
Дуже цікаво читалося про життя цих художників🎨
Кардинально різні долі людей, які жили в один час⏳
Їх історії - яскравий приклад того, як суспільство впливає на людину: дає можливість реалізуватися чи нищить, висліджує й змушує переховуватися…
Завдяки книзі, я дізналася подробиці створення класики сучасної анімації 🎞 - «Білосніжки»👸
Чи знаєте ви, у кого художник «позичив» брови для гнома Буркотуна, а з чого змалював його ніс?😉
Цей роман показує справжнє обличчя тих, хто полює на націоналістичну гадинь, бореться з бандами УПА, використовує допити з фізичними засобами впливу… Ну, ви зрозуміли, що це я про «вєлікіх асвабадітєлєй»😡
Я всім серцем полюбила цю книг��, а особливо завдяки маленькій, але дуже кмітливій Антосі, яка обожнює Кололівну Сніжку🥰
🔷Про сюжет
Зустрівшись у Варшаві, двоє молодих художників Білл (Володимир😉) Титла (син емігрантів зі США🇺🇸)👨🎨 та Ніл Хасевич (волинянин🇺🇦)🧑🎨 сперечалися про творчість🎨
Титла навіть запросив Хасевича поїхати з ним в Америку, але Ніл не захотів покидати Україну💙💛
Так читач має можливість разом із Біллом Титлою 👨🎨 відвідати 🇺🇸 Голлівуд, поблукати Каліфорнією і попрацювати над створенням «Білосніжки», «Піноккіо», «Дамбо» під керівництвом самого містера Діснея🎞
І одночасно з Нілом Хасевичем 🧑🎨 залишитися в Україні🇺🇦, стати частиною УПА, створювати ксилографії й боротися за Батьківщину🖼
Як склалися життя художників? 🧐
🔷Про враження
Одна з кращих прочитаних мною книг!🥰
До того ж роман ґрунтується на реальних подіях!
Дуже цікаво читалося про життя цих художників🎨
Кардинально різні долі людей, які жили в один час⏳
Їх історії - яскравий приклад того, як суспільство впливає на людину: дає можливість реалізуватися чи нищить, висліджує й змушує переховуватися…
Завдяки книзі, я дізналася подробиці створення класики сучасної анімації 🎞 - «Білосніжки»👸
Чи знаєте ви, у кого художник «позичив» брови для гнома Буркотуна, а з чого змалював його ніс?😉
Цей роман показує справжнє обличчя тих, хто полює на націоналістичну гадинь, бореться з бандами УПА, використовує допити з фізичними засобами впливу… Ну, ви зрозуміли, що це я про «вєлікіх асвабадітєлєй»😡
Я всім серцем полюбила цю книг��, а особливо завдяки маленькій, але дуже кмітливій Антосі, яка обожнює Кололівну Сніжку🥰
November 29, 2020
Для мене особисто ця книжка стала таким собі маленьким лікнепом із історії України. Змушує шукати додаткову інформацію про реальні події та наштовхує таки покопатися в минувшині, щоб краще зрозуміти сьогодення. Звучать цікаві філосовські думки .
Вдячна авторам за цей твір.
Вдячна авторам за цей твір.
Displaying 1 - 13 of 13 reviews