What do you think?
Rate this book
ПРИВАТна історія
Книжка розповідає про ключові моменти двадцяти п’яти років розвитку ПриватБанку – від 1992 до 2016 року. У її основі – сорок ексклюзивних інтерв’ю, архівні матеріали й відомості інсайдерів. Це перша незалежна книжка про відому українську компанію. Перший незалежний виклад історії найбільшого українського приватного банку – Приватбанку. У його основу лягли сорок ексклюзивних інтерв’ю, архівні матеріали й відомості інсайдерів, які висвітлюють ключові моменти діяльності банку від 1992 до 2016 року. Кожний другий співрозмовник на пропозицію розповісти про Приват мінявся з лиця й пропонував зустрітися «років за тридцять» або попросту ігнорував дзвінки й листи. Багато хто погоджувався на розмову тільки на умовах анонімності. А один колишній співробітник банку зажадав уключити його в програму із захисту свідків. Оповідь починається з ідеї колишнього комсомольця Сергія Тігіпка створити банк і закінчується націоналізацією Привату. Між цими подіями Вєрка Сердючка допомагає банку скуповувати ваучери, банкіри зустрічаються із кримськими бандитами, Павло Лазаренко отримує свою частку, зарплату видають горілкою, Приват рухає курс білоруського «зайчика», стає найтехнологічнішим в Україні й… виводить із неї гроші.
224 pages
Published January 1, 2018
1 person is currently reading
30 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
Read
November 13, 2020Один з найкращих романів, що я читав:) Інтриги, взятки, схєми, фінансові махінації і все-все притаманне українському бізнесу. Цікаво було дізнатись як банк формувався і чому він став таким, як є:)
August 1, 2019
Повчальна історія про те, що все у нашому житті має дві протилежні полюси і ПриватБанк не є виключенням. Структура книги це нам яскраво показує: з першої частини ми дізнаємося про світлу сторону становлення, а в другій спостерігаємо сумнівні оборудки найбільшого банку України чи його власників.
Хоча не все так однозначно як здається на перший погляд. Самі автори наприкінці книги зізнаються, що під час написання відчували себе у ролі сліпих філософів, які вхопили слона за хобот, вухо та інші частини тіла, і намагаються його описати. Це цілком слушне зауваження через те, що банківська справа завжди оповита таємницями і недомовками.
Ця книга - спроба відновити 25-річну історію надважливої для українців фінансової установи. Її буде цікаво прочитати, щоб глибше зрозуміти ті суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Україні протягом 1991-2016 років. Хоча відповідей на всі запитання, безумовно, отримати неможливо.
Для мене особисто книга містила низку суб'єктивних відкриттів і цікавих фактів, яких я раніше не знав.
Хоча не все так однозначно як здається на перший погляд. Самі автори наприкінці книги зізнаються, що під час написання відчували себе у ролі сліпих філософів, які вхопили слона за хобот, вухо та інші частини тіла, і намагаються його описати. Це цілком слушне зауваження через те, що банківська справа завжди оповита таємницями і недомовками.
Ця книга - спроба відновити 25-річну історію надважливої для українців фінансової установи. Її буде цікаво прочитати, щоб глибше зрозуміти ті суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Україні протягом 1991-2016 років. Хоча відповідей на всі запитання, безумовно, отримати неможливо.
Для мене особисто книга містила низку суб'єктивних відкриттів і цікавих фактів, яких я раніше не знав.
September 26, 2019
Історія ПриватБанку пов'язана з історією незалежної України настільки міцно, що важко уявити державу без цієї потужної фінансової установи. Можливо, ще й тому зберегти банк 2016 року в країні мало надважливе значення.
Ця книжка є масштабною і правдивою 25-річною історією становлення і розвитку одного з перших недержавних банків на теренах пострадянської України. Двоє журналістів, український і британський, які спеціалізуються на професійних розслідуваннях, ретельно добирали, обробляли та аналізували інформацію про ПриватБанк задовго до написання своєї праці. Утім, як вони самі зазначають у передмові до видання, готувати книжку було невимовно важко. Це не дивно, адже повне об’єктивне викладення подій неможливе без спілкування з людьми, що були дотичні до банку в тій чи іншій ролі. Але кожен другий зі співрозмовників, до яких автори приходив із пропозицією дати інтерв’ю, відмовлявся з різних причин. Тому історію «великого зеленого банку» довелося збирати по крихтах із різних джерел.
На початку оповіді, наче у п’єсі, наведений перелік основних дійових осіб, які зустрічатимуться в книзі. Про когось згадуватиметься майже на кожній сторінці, хтось із персонажів з’явиться лише епізодично, а чиїсь слова з інтерв’ю дуже здивують та змусять серйозно замислитися. І всі ці люди зробили ПриватБанк таким, яким ми його бачимо сьогодні. Але метафори для нього кожен читач (і, напевне, користувач послуг банку) знайде власні, відповідні до свого досвіду й інформації, почерпнутої з книжки.
Як і будь-яка біографія, історія банку починається з його народження. Лихоліття 90-х років ХХ сторіччя, самісінький їх початок, вже змушує затамувати подих. Адже 1992 рік – такий нестабільний, небезпечний, незрозумілий, страшний і загрозливий. Але також це і період можливостей. У країну потекли перші гроші, почали з’являтися перші бізнесмени. Водночас почався й перерозподіл галузей впливу. Саме час для створення того, що обіцяє шалені можливості. І декілька людей із підприємницьким даром вирішили стати банкірами.
Крок за кроком автори розглядають деталі створення банку, підводні камені на шляху в умовах тогочасних реалій. Хто, коли і за яких умов поступово приєднувався до команди молодого ще банку, який у перші місяці не мав навіть окремого телефонного номера, а офіс розташовувався в кількох кімнатах звичайного гуртожитку в тодішньому Дніпропетровську. Побутові факти в біографії Привату доволі нетривіальні, а це завжди цікавить пересічного громадянина, якому цікаво хоча б на секунду зазирнути в замкову шпарину. Автори надали таку можливість усім охочим.
А чи знали ви, що у 1990-х роках клієнти ПриватБанку вишиковувалися в черги задля того, щоби розмістити депозит під 600% річних? Сьогодні така цифра видається дикою, але пострадянське покоління добре пам’ятає таке фінансово-економічне диво. Цікаво буде також почитати про те, як Приват був на межі банкрутства, але потім сягнув мільйонних прибутків. Окрему увагу автори приділили періоду відкриття банком своїх перших філій по всій території країни. Як це відбувалося, які були несподіванки й невдачі, чому в Донецьку банк міг так і не запрацювати, і завдяки чому й кому філію відкрили буквально за один місяць – усе це читається, наче добротний детектив. Утім, історія банку саме такою і є.
Відтоді спливло багато часу. Скандальна телевізійна реклама із «Вєркою Сердючкою» (сценічним образом актора Андрія Данилка), агресивне масове залучення клієнтів, відкриття міжнародних філій банку, політика, нафта, навіть Жан-Клод ван Дамм, Джордж Сорос та Ніл Армстронг відіграли свою роль у злеті банку та закріпленні його на вищих позиціях фінансового ринку України. А от що стало причиною того, що пиха й велич Привату одного разу полетіли в прірву?
Російсько-українська війна не стала на заваді роботі установи, хоча й серйозно її пошматувала. Як і країну загалом. Проте багато людей воліли би знати, що робив, кого і як фінансував ПриватБанк протягом усіх років війни. І на це автори також дають певні відповіді. А що сталося майже три роки тому – усім добре відомо. І наостанок читач має унікальну можливість простежити майже щохвилинно останні дні банку як приватної установи, ознайомитися із ключовими документами, які перевели його в стан установи державної.
Завдяки чому в грудні 2016 року крах ПриватБанку не настав? Як і кому вдалося врятувати країну від колапсу банківської системи? Та якою буде ціна за все це? Книжка дає відповіді на ці й інші подібні питання. Але відшукати їх потрібно в десятках інтерв’ю, спогадах, документах, власних переживаннях та оцінці сукупних подій, в яких народився, жив і працює далі ПриватБанк.
Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся історіями розвитку великих, успішних і всесвітньовідомих бізнесів й вам не байдужа доля Привату на тлі історії України.
Вам не сподобається, якщо: це взагалі не ваша тема або ви вважаєте банки «породженням диявола».
Головна причина прочитати: усі факти, викладені в «Приватній історії», багаторазово й ретельно перевірялися авторами і мають документальні підтвердження.
Андрій Яніцький, Грехем Стек у передмові повідомляють читача, що дослідження містить авторські оцінювальні судження. Проте завдяки професіоналізму цих суджень під час читання непомітно. Ця книжка – ґрунтовне та об’єктивне дослідження успіхів і помилок великої української компанії.
https://mind.ua/publications/20202417...
Ця книжка є масштабною і правдивою 25-річною історією становлення і розвитку одного з перших недержавних банків на теренах пострадянської України. Двоє журналістів, український і британський, які спеціалізуються на професійних розслідуваннях, ретельно добирали, обробляли та аналізували інформацію про ПриватБанк задовго до написання своєї праці. Утім, як вони самі зазначають у передмові до видання, готувати книжку було невимовно важко. Це не дивно, адже повне об’єктивне викладення подій неможливе без спілкування з людьми, що були дотичні до банку в тій чи іншій ролі. Але кожен другий зі співрозмовників, до яких автори приходив із пропозицією дати інтерв’ю, відмовлявся з різних причин. Тому історію «великого зеленого банку» довелося збирати по крихтах із різних джерел.
На початку оповіді, наче у п’єсі, наведений перелік основних дійових осіб, які зустрічатимуться в книзі. Про когось згадуватиметься майже на кожній сторінці, хтось із персонажів з’явиться лише епізодично, а чиїсь слова з інтерв’ю дуже здивують та змусять серйозно замислитися. І всі ці люди зробили ПриватБанк таким, яким ми його бачимо сьогодні. Але метафори для нього кожен читач (і, напевне, користувач послуг банку) знайде власні, відповідні до свого досвіду й інформації, почерпнутої з книжки.
Як і будь-яка біографія, історія банку починається з його народження. Лихоліття 90-х років ХХ сторіччя, самісінький їх початок, вже змушує затамувати подих. Адже 1992 рік – такий нестабільний, небезпечний, незрозумілий, страшний і загрозливий. Але також це і період можливостей. У країну потекли перші гроші, почали з’являтися перші бізнесмени. Водночас почався й перерозподіл галузей впливу. Саме час для створення того, що обіцяє шалені можливості. І декілька людей із підприємницьким даром вирішили стати банкірами.
Крок за кроком автори розглядають деталі створення банку, підводні камені на шляху в умовах тогочасних реалій. Хто, коли і за яких умов поступово приєднувався до команди молодого ще банку, який у перші місяці не мав навіть окремого телефонного номера, а офіс розташовувався в кількох кімнатах звичайного гуртожитку в тодішньому Дніпропетровську. Побутові факти в біографії Привату доволі нетривіальні, а це завжди цікавить пересічного громадянина, якому цікаво хоча б на секунду зазирнути в замкову шпарину. Автори надали таку можливість усім охочим.
А чи знали ви, що у 1990-х роках клієнти ПриватБанку вишиковувалися в черги задля того, щоби розмістити депозит під 600% річних? Сьогодні така цифра видається дикою, але пострадянське покоління добре пам’ятає таке фінансово-економічне диво. Цікаво буде також почитати про те, як Приват був на межі банкрутства, але потім сягнув мільйонних прибутків. Окрему увагу автори приділили періоду відкриття банком своїх перших філій по всій території країни. Як це відбувалося, які були несподіванки й невдачі, чому в Донецьку банк міг так і не запрацювати, і завдяки чому й кому філію відкрили буквально за один місяць – усе це читається, наче добротний детектив. Утім, історія банку саме такою і є.
Відтоді спливло багато часу. Скандальна телевізійна реклама із «Вєркою Сердючкою» (сценічним образом актора Андрія Данилка), агресивне масове залучення клієнтів, відкриття міжнародних філій банку, політика, нафта, навіть Жан-Клод ван Дамм, Джордж Сорос та Ніл Армстронг відіграли свою роль у злеті банку та закріпленні його на вищих позиціях фінансового ринку України. А от що стало причиною того, що пиха й велич Привату одного разу полетіли в прірву?
Російсько-українська війна не стала на заваді роботі установи, хоча й серйозно її пошматувала. Як і країну загалом. Проте багато людей воліли би знати, що робив, кого і як фінансував ПриватБанк протягом усіх років війни. І на це автори також дають певні відповіді. А що сталося майже три роки тому – усім добре відомо. І наостанок читач має унікальну можливість простежити майже щохвилинно останні дні банку як приватної установи, ознайомитися із ключовими документами, які перевели його в стан установи державної.
Завдяки чому в грудні 2016 року крах ПриватБанку не настав? Як і кому вдалося врятувати країну від колапсу банківської системи? Та якою буде ціна за все це? Книжка дає відповіді на ці й інші подібні питання. Але відшукати їх потрібно в десятках інтерв’ю, спогадах, документах, власних переживаннях та оцінці сукупних подій, в яких народився, жив і працює далі ПриватБанк.
Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся історіями розвитку великих, успішних і всесвітньовідомих бізнесів й вам не байдужа доля Привату на тлі історії України.
Вам не сподобається, якщо: це взагалі не ваша тема або ви вважаєте банки «породженням диявола».
Головна причина прочитати: усі факти, викладені в «Приватній історії», багаторазово й ретельно перевірялися авторами і мають документальні підтвердження.
Андрій Яніцький, Грехем Стек у передмові повідомляють читача, що дослідження містить авторські оцінювальні судження. Проте завдяки професіоналізму цих суджень під час читання непомітно. Ця книжка – ґрунтовне та об’єктивне дослідження успіхів і помилок великої української компанії.
https://mind.ua/publications/20202417...
April 6, 2020
Эта книга отлично показывает историю бизнеса в Украине и что из себя представляют наши современные олигархи. Было очень интересно узнать о подводной части банков. Стал лучше представлять наши современные реалии и процессы.
September 3, 2019
Не могу поставить 5 только потому, что эта книга не вызвала у меня супервосторга, но в целом она хороша и задачу свою выполняет. Описаны события, когда я уже работала (причем в банке), но еще осознанно не воспринимала макроэкономические и политические процессы в стране.
Оказалось, что я пропустила много интересного, вернее не придавала этому значения, но по большей части это связано с техническими событиями: появление и проникновение мобильной связи, смс-банкинг, шуточки в публичных коммуникациях банка, операционные системы внутренние итд. Как и в целом по жизни, моя симпатия вся ушла к "техдиректору" (или как там правильно его должность) за стратегическое мышление, нетерпимость к скучным пресс-релизам и чувство юмора.
Всем, кто имеет свою позицию (неважно какой полярности) о Приватбанке или просто интересуется госфинансами, политикой, банковской сферой, евреями, тайнами, миллионерами и схемами — будет интересно!
Оказалось, что я пропустила много интересного, вернее не придавала этому значения, но по большей части это связано с техническими событиями: появление и проникновение мобильной связи, смс-банкинг, шуточки в публичных коммуникациях банка, операционные системы внутренние итд. Как и в целом по жизни, моя симпатия вся ушла к "техдиректору" (или как там правильно его должность) за стратегическое мышление, нетерпимость к скучным пресс-релизам и чувство юмора.
Всем, кто имеет свою позицию (неважно какой полярности) о Приватбанке или просто интересуется госфинансами, политикой, банковской сферой, евреями, тайнами, миллионерами и схемами — будет интересно!
November 3, 2019
Fascinating book! I was reading it and saying “WOW!” after every other paragraph.
It’s a story of one of the most remarkable phenomenons of our time, our famous/infamous Приватбанк. To some extent, it’s a great example of developing an innovative business in a highly corrupt society, where this business becomes successful and thriving not only because of its cleverness and boldness but also (and, probably, in the first place) because of “learning” ins and outs of this corrupt society, integrating into it smoothly, and inventing new ways of corruption.
Reading this book, you can learn tons of mind-blowing aspects about doing business in Ukraine. Some of them are outright funny (there were pages where I laughed out loud as crazy), and some are scary and hair-raising.
I think that “the Приватбанк case” should be thoroughly studied by foreigners who want to do business or influence politics in Ukraine. If they learn the foundation of our economic realities and the personalities standing behind the most crucial decisions in the life of our country, they would know better how to deal with us (and whether to deal at all).
The most important thing is that the story continues to unfold, and “the Приватбанк case” is under serious, probably most defining transformations right now. The book was written in 2018, immediately after Приватбанк was pulled out from one of the most corrupt schemes of the century, pulled out super-elegantly and safely for the country, but its fate is under threat again as its former owners want to latch back on the scheme — or, at least, to do as much damage in their frustration and to draw out as much money as possible. We do not know how and when all this will end. All this makes this book even more “must-read” now, but I really hope that the authors will be able to complement the book with more recent events and publish an updated edition later. It woud be a textbook about our mind-blowing life.
I also liked the style of the narration: although the story concerns quite specific aspects of the economics (bank system, finances, etc), it is mostly very accessable and even entertaining, but not vulgar or primitive at all.
I will present some quotes below, but I want to discuss one important aspect before. We all associate Приватбанк with Ігор Коломойський, and most people imagine that Приватбанк was his child and property from the beggining. Therefore, as Приватбанк is truly innovative and awesome in many aspects (and innovative not only for Ukraine but for the global economics as well; in most developed countries, there are no such high-quality services as Приватбанк developed for Ukrainians), people tend to think that Ігор Коломойський has the full right to demand its business back and claim that its nationalisation was illegal and unfair. However, after reading this book, you would understand that Приватбанк was created and developed as it is by other people (and its founder, Сергій Тігіпко, is still a really very important business figure in our country, and people who developed all the innovative schemes such as Олександр Дубілет, Олександр Вітязь and so on were the real creators of Приватбанк as a business phenomenon). Ігор Коломойський was one of several investors (auctioneers) of the newly founded Сергій Тігіпко’s business. Not even The Investor, but ONE of the investors. He was not a person who stood behind the most innovative and important inventions of Приватбанк. However, he was definitely behind the most corrupt and illegal schemes of Приватбанк, especially later, after Сергій Тігіпко was forced to leave Приватбанк, and the whole business started to become more and more lucrative. Therefore, although Ігор Коломойський was formally one of “the fathers” of Приватбанк, from the beggining he was mostly just a person who could give a lot of money and wait for a profit, but later he also abused the system violently when he understood its potential. That’s the reason why some “fathers” should be deprived of parental rights. If somebody has any moral right for this business in the first place, it was Сергій Тігіпко. So the whole current situation with “Ігор Коломойський demands HIS bank back!!!” is quite ridiculous from this point of view.
OK, you should read the book to understand this, and I highly recommend it.
It’s a story of one of the most remarkable phenomenons of our time, our famous/infamous Приватбанк. To some extent, it’s a great example of developing an innovative business in a highly corrupt society, where this business becomes successful and thriving not only because of its cleverness and boldness but also (and, probably, in the first place) because of “learning” ins and outs of this corrupt society, integrating into it smoothly, and inventing new ways of corruption.
Reading this book, you can learn tons of mind-blowing aspects about doing business in Ukraine. Some of them are outright funny (there were pages where I laughed out loud as crazy), and some are scary and hair-raising.
I think that “the Приватбанк case” should be thoroughly studied by foreigners who want to do business or influence politics in Ukraine. If they learn the foundation of our economic realities and the personalities standing behind the most crucial decisions in the life of our country, they would know better how to deal with us (and whether to deal at all).
The most important thing is that the story continues to unfold, and “the Приватбанк case” is under serious, probably most defining transformations right now. The book was written in 2018, immediately after Приватбанк was pulled out from one of the most corrupt schemes of the century, pulled out super-elegantly and safely for the country, but its fate is under threat again as its former owners want to latch back on the scheme — or, at least, to do as much damage in their frustration and to draw out as much money as possible. We do not know how and when all this will end. All this makes this book even more “must-read” now, but I really hope that the authors will be able to complement the book with more recent events and publish an updated edition later. It woud be a textbook about our mind-blowing life.
I also liked the style of the narration: although the story concerns quite specific aspects of the economics (bank system, finances, etc), it is mostly very accessable and even entertaining, but not vulgar or primitive at all.
I will present some quotes below, but I want to discuss one important aspect before. We all associate Приватбанк with Ігор Коломойський, and most people imagine that Приватбанк was his child and property from the beggining. Therefore, as Приватбанк is truly innovative and awesome in many aspects (and innovative not only for Ukraine but for the global economics as well; in most developed countries, there are no such high-quality services as Приватбанк developed for Ukrainians), people tend to think that Ігор Коломойський has the full right to demand its business back and claim that its nationalisation was illegal and unfair. However, after reading this book, you would understand that Приватбанк was created and developed as it is by other people (and its founder, Сергій Тігіпко, is still a really very important business figure in our country, and people who developed all the innovative schemes such as Олександр Дубілет, Олександр Вітязь and so on were the real creators of Приватбанк as a business phenomenon). Ігор Коломойський was one of several investors (auctioneers) of the newly founded Сергій Тігіпко’s business. Not even The Investor, but ONE of the investors. He was not a person who stood behind the most innovative and important inventions of Приватбанк. However, he was definitely behind the most corrupt and illegal schemes of Приватбанк, especially later, after Сергій Тігіпко was forced to leave Приватбанк, and the whole business started to become more and more lucrative. Therefore, although Ігор Коломойський was formally one of “the fathers” of Приватбанк, from the beggining he was mostly just a person who could give a lot of money and wait for a profit, but later he also abused the system violently when he understood its potential. That’s the reason why some “fathers” should be deprived of parental rights. If somebody has any moral right for this business in the first place, it was Сергій Тігіпко. So the whole current situation with “Ігор Коломойський demands HIS bank back!!!” is quite ridiculous from this point of view.
OK, you should read the book to understand this, and I highly recommend it.
December 4, 2019
Такий собі підручник із новітньої історії. Читати, зважувати, думати...
January 14, 2023
Хороший нон-фік, багато для себе нового дізнався. Написано добре, читати цікаво.
February 1, 2025
Netflix має зняти кіно!
July 15, 2025
Побільше б таких книжок :)
Displaying 1 - 10 of 10 reviews