On Sunday Morning She Gathered Herbs

by Olha Kobylianska, Mary Skrypnyk (Translator)

The novel is based on the traditional Ukrainian folk song "Oi, ne khody Hrytsiu". The tragic story of a young man torn between two women and poisoned by one of them lends itself readily to literary interpretations. But in Kobylians'ka's interpretation, this is far more than a melodramatic love story with a predictable ending. It is not merely the love story of Tetiana and Hryts: it is a story of the eternal conflict between passion and reason, between personal happiness and social constraints, between freedom and its practical limitations. Kobylians'ka turns the love story into a feminist exploration of the psychology of two strong women, Tetiana and her mentor (and Hryts's mother) Mavra. Like figures in a classical Greek tragedy, Kobylians'ka's characters move in a graceful, stylized narrative ballet towards their inevitable fate, leading the reader into an ever-deepening thematic exploration of human emotions and social conventions.

Genres: Classics, Fiction, Ukraine, Ukrainian Literature, Romance

180 pages, Paperback

First published January 1, 1909

About the author

A pioneering Ukrainian modernist writer; sister of Yuliian Kobyliansky. A self-educated and well-read woman, her first novellen were written in German, beginning in 1880. From 1891 she lived in Chernivtsi. Her travels and acquaintance with Lesia Ukrainka, Nataliia Kobrynska, Osyp Makovei, Ivan Franko, Vasyl Stefanyk, and Mykhailo Kotsiubynsky changed her cultural and political outlook, and she became involved in the Ukrainian women's movement in Bukovyna and began writing in Ukrainian. Many of her works—including the novels Liudyna (A Person, 1891) and Tsarivna (The Princess, 1895)—have as their protagonists cultured, emancipated women oppressed in a philistine, provincial society; semiautobiographical elements and the influence of the writings of George Sand and Friedrich Nietzsche are evident. A neoromantic symbolist, she depicted the struggle between good and evil and the mystical force of nature (eg, the short story ‘Bytva’ [Battle]), predestination, magic, and the irrational in many of her stories of peasant life and in her most famous novels, Zemlia (Land, 1902) and V nediliu rano zillia kopala (On Sunday Morning She Gathered Herbs, 1909). Her works are known for their impressionistic, lyrical descriptions of nature and subtle psychological portrayals.

Kobylianska's works have been published in many editions and selections. The fullest collections were published in 1927–9 (9 vols) and 1962–3 (5 vols). In 1944 a literary memorial museum dedicated to her was opened in Chernivtsi.

Reviews

[Кейт Утєва · Rating 5 out of 5]

Прочитала за ніч. Написана трохи застарілою мовою та конструкціями, але сюжет! З одного боку, ніби все одразу зрозуміло, а все одно читаєш і читаєш, сподіваючись, що, може, таки ні? Бразильським серіалам ще рости й рости до такого рівня. Гарна книга.

[Ярослава]

* Цікаво, через яку призму це подають у школах, бо це такий зручний приклад, щоб говорити про іншувальну риторику, орієнталізм, упередження й оце все (можна підкріплювати зразу подібними прикладами з будь-яких подорожей європейців орієнтом)! Роми як близький інший тут наділені всім комплектом стереотипів - містичний інший, сексуально розпусний інший, який розбещує порєдне тіло спільноти наших. При цьому жертвою стає саме інший, звичайно; саме він платитиме ціну, на нього перекладається відповідальність за заподіяне йому (див. Мавра, див. Гриць). Прямо просяться есеї про ігри в іншість і життя іншого: Гриць і Тетяна зустрічаються в лісі, на нічиїй землі первісних пристрастей, де можна бути ким завгодно поза суспільством, вона представляється Туркенею, тобто теж іншою, але для неї ця іпостась є грою, для нього - реальністю, і т.д., і т.і.

* Мені страшенно подобається, як вибудувано першу сцену, як пливе, так би мовити, камера від простору до простору в повісті, від жанру до жанру. Починається з імпресіоністичних описів природи: "Ріка та окружляє гору Чабаницю, неначе б хотіла її обіймити. Немов і до тієї-то ріки сходили з самого верху Чабаниці смереки густими рядками, одні по других ... Стояли тут з розширеними зеленими крилами та шпилями, зверненими догори, і шуміли" - і ти думаєш, що ти в одному жанрі! Але погляд оповідачки хитається вбік, з дикої природи й імпресіонізму до сентиментальної сільської драми: "Недалеко ріки, злучаючись своїм городом з горою Чабаницею, стояла з обійстям і млином своїм хата далеко і широко знаної багачки, вдови Іванихи Дубихи ... повдовівши та оставшись лиш з одною дитиною, зжилася з квітами до того, що її город, хоча і коло хати не дуже вже великий, був би їй без цвітів видався гірше пустині" (зверніть увагу, які квіти її улюблені, це зловісний foreshadowing). І ти така: цей жанр ми теж знаємо-читали! Але фокус зміщується знову: "В оцім-то селі, замкненім горами, перебували одного разу, на превелике зчудування мешканців, кілька день цигани" - і починається етнографічно-кримінальна драма - і ти така ооокей, то от який жанр буде далі! А далі воно все комбінується з шекспірівськими пристрастями з давно загубленими матерями й іншими родичами, просто чудовими)))

[vita✨ · Rating 4 out of 5]

we got discussion of racism we got philosophical debate on the nature of fate we got feminism we got the WEIRD ukrainian horniness for eyebrows. ДУЖЕ ДЯКУЮ РАНІ КОБИЛЯНСЬКА!!!

[Orla Hegarty · Rating 4 out of 5]

I learned about this author from a Ukranian postcrosser and was able to get a translated copy of this originally published in 1909 book via my Canadian inter-library loan system.

The introduction to the book gave me an insight into the world the author lived in and her career.

The book is a retelling of a Ukranian folktale and it was fascinating to read a culturally central poem flushed out into a novella where the characters are developed beyond simple tropes.

I was uncomfortable that she fell in love with a man who consistently made veiled threats of violence towards her. But then again, lust can be blind.

I really enjoyed her storytelling.

[Patrycja · Rating 5 out of 5]

One of the best books I've ever read! I was absolutely mesmerized by Kobylianska writing style and capturing storytelling. The best part however is the folklore, which is main reason why I totally fell for this book. Herbalism, gypsies, fatal love, fate, spells, Kupala's night- this books has it all.

[Irne Greenleaf · Rating 5 out of 5]

Справжня готика з українським колоритом. Дуже нагадує Буремний Перевал Бронте формулою: сімейна таємниця, герой-циган, нещасливе кохання тощо, магія та забобони.

Прочитала за один день, дуже вражена, шкода, що не читала раніше.

[Rebecka · Rating 4 out of 5]

I really like the idea to write a book based on a poem - like the extreme version of an interpretation. It's also quite challenging, at least for this particular poem. Once you've read the poem, you know exactly how it's going to end (you already know who is going to die, and by whose hand), and that makes the surrounding circumstances all the more important. What is fascinating about this story is not the main plot, but the bigger picture that the poem itself says nothing about. The motivations and the repercussions of the events, and how they are part of a cycle of sorts.

Kobyljanska's story is set in a seemingly timeless fairytale version of the border area between Hungary and the Ukraine, where a white child is born to a Gypsy woman. Naturally, scandal ensues and her jealous husband wants her and the child dead. Time passes, one love triangle turns into another, and history repeats itself, only with increasing amounts of tragedy.

[Daryna Dobrovolska · Rating 5 out of 5]

Це моє перше знайомство з Кобилянською(не беру до уваги, що читала в школі, бо тоді сприймала літературу несерйозно), отримала величезне задоволення.
Прекрасно змальовані картини Карпат. Пейзаж, який став приємним фоном для сентиментів між головними героями. Цікаві сюжетні лінії, зі своїми стереотипами, але й динамічністю і насиченістю. І боже, яке ж багате розмаїття мови, що закохує в себе, обожнюю українську))))

Тому та, Кобилянська із е квін, дуже рекомендую!

[Liubov Nevecheria]

Не дочитала, з мене досить. Сходіть краще на виставу в Молодому театрі, це дійсно божественно)

[Kate · Rating 5 out of 5]

Ця історія належить що тих, які не відпускають після прочитання. Просто неможливо її відкласти, і поринути відразу у наступну книгу.
Зараз не віриться, що в школі Кобилянська здавалась мені нудною. Автори критики та укладачі хрестоматій, видно, доклали для цього немало зусиль. Бо, ну я не знаю, не продати дівчатам-підліткам історію з коханням, містикою, циганськими чарами та ворожінням... Це треба геть не намагатись її продати. Краще кілька наступних уроків будемо розводитись про стереотипну українську журбу-журбиночку. Навіть якщо цього разу всі герої, крім старої (років сорока) циганки, були дітьми забезпечених батьків, і таких любих цілим поколінням вчителів української літератури нещасних кріпаків не вдасться нікуди приторочити.
Так, може персонажі тут і не найсимпатичніші у світі. Тетяна розпещена, Гриць вітряний і уникає будь-якої відповідальності, Настка надміру зациклена на хлопцеві і надто багато принизливих речей від нього зносить. Однак, вони живі, читач їм вірить. Авторка показала, в яких умовах вони формувались, чому виросли такими, як є. А погоджуватись з їхніми поглядами і вчинками, чи ні, читач уже вирішує сам.
Але для мене головне в цьому випадку не "що" та "про кого" написано, а те, як саме це написано. Я кайфувала від мови Кобилянської, від атмосферних описів природи, які задавали настрій сцен, від вдало вплетених карпатських діалектизмів та описів звичаїв українців.
Словом, це було богічно, прекрасно, неперевершено. Це 5/5 і місце в топі року. Тепер у плани на перечитування потрапляє "Земля".

[Олена Горська · Rating 5 out of 5]

Все що я люблю - кочовий народ, природа, містика, помста, вбивство самогубство😀

[Anna Plishak · Rating 5 out of 5]

Щемка і трагічна повість про Життя, Любов і Долю. Долю, для якої люди - лише маленькі фігурки на великій шахівниці, які вона переставляє відповідно до своїх примх та забаганок.
⠀
За основу своєї повісті Ольга Юліанівна взяла відому баладу "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", почаклувала над сюжетом, збагативши його художніми образами та новими персонажами. В результаті маємо справжню перлину української літератури.
⠀
Спочатку читати було важкувато через закарпатські говірки, та, коли я до них призвичаїлась, не могла вже відірватися від книги. Цікавим було все: життя і звичаї циган, побут українців, старовинні обряди, ворожіння, знахарство. Біль кожного персонажа відгукнувся у моїй душі: і Маври, і Настки, і Тетяни-Туркині, й зрадливого Гриця. Я раділа й сумувала разом з ними.
⠀
Мені дуже сподобалась ця книга. Вона із тих творів, що ятрять серце, та залишають по собі світлий промінчик надії.

[ALLA ZAIATS · Rating 4 out of 5]

Справжній скарб української літератури - палке та гостре слово Кобилянської ♥️

[Irene Grynyk · Rating 3 out of 5]

Ох, як же відрізняється сприйняття історії, коли тобі 16 і коли 29.

Не знайшла для себе жодного позитивного персонажу.

Від чоловіків віє якась інфантильність - вони невинні (як Гриць каже "то ви винні, що мене полюбили"), жінки-відьми, приворожили.

Жіночі персонажі теж не кращі:
Мавра лише скаржиться на життя, нічого не бачила і не знала після тих 20-ти років, як вродила сина, а несе себе, ніби знає все на світі;
Настка - намагається насильно втримати чоловіка, який взагалі не вартий того всього геморою, найшла б собі кращого;
Тетяна - отут взагалі дитина балувана. Буде як я хочу, а якшо ні, то знесу все на своєму шляху.

Історія кохання... жодного кохання не найшла поміж сторінок. Між головними героями є лише пристрасть, цікавість і дурість.

Загалом, подивилась на відому історію про "Не ходи Грицю, та на вечорниці..." з іншої сторони, вже як доросла читачка. І хочеться обхватити голову руками з відчаю.

П.С. а Мавра, в свої до 40ка (по моїм підрахункам їй має бути між 37 і 39) вже зветься старою. Я спершу подумала, що пройшло дужееее багато років. А потім зрозуміла, що для української жінки життя після 35 закінчується :)

Ітак, я розумію, що ідея не належить Ользі Кобилянській, тому важко тут ставити оцінку. Все ж таки тема книги не створена авторкою. Але... я маю претензії і до пані Олі :)

Місцями я не розуміла діалогу між Тетяною та Грицем, було враження, що пропущені цілі абзаци діалогу. Також було відчуття, що авторка торкнулась лише верхів у всьому - головні персонажі не до кінця прописані і зрозумілі ( я більше зрозуміла Раду ніж Тетяну), забагато опису природи (це й нічого, але коли автор приділяє час природі, а персонажам ні, то сумно), мало деталей життя циганів.

Загалом, дуже заплутані відчуття після книги. Вдруге перечитувати не буду, але для загального розвитку, буду рекомендувати друзям

[Kateryna Yanvarova · Rating 4 out of 5]

В основу сюжету повісті покладена пісня «Ой не ходи Грицю та на вечорниці». Головний герой Гриць, слабкий та безхарактерний, не міг обрати між двома дівчатами, та морочив обом голови. В результаті нікому щастя і не дісталося.

Історія заставляє задуматись про свої вчинки і про те, який вплив вони можуть мати на інших людей.

[Anna Ustynova · Rating 5 out of 5]

повертаючись до класики в дорослому віці, розумію, чому не любила цей твір у шкільні роки. бо де тут щасливий кінець? а нема його. усе точнісінько як в трагедіях Шекспіра - усі або померли, або залишились нещасними на все життя. ну але вже як є, такий сюжет був у пісні, що лягла в основу твору Кобилянської. і то правда - не ходив би Гриць шукати іншої долі, маючи під боком зручну й привітну Настку, то не було б тієї трагедії.
і схоже, в моєму рейтингу відразливих головних героїв Гриць дихає в потилицю Степану Радченку. ну нема в мене співчуття до Гриця, зовсім нема.
а мова твору смачна й динамічна, саме задоволення читати. тому попри великий мінус самій історії за її безпросвітність та депресивність, мова й стиль авторки додають плюсів.

[Taya · Rating 4 out of 5]

Щемка історія, яскраві персонажі, колоритно змальований давній побут селянства і звичаї циган, старовинні забобони, ворожіння, знахарство. Я не палка прихильниця такої тематики, але зануритись в це було досить цікаво.

Пісня-присвята, подана на початку книжки, з одного боку додає твору оригінальності, а з іншого - вщент вбиває інтригу. З самого початку було зрозуміло, чим закінчиться історія, і для мене це мінус. Хоча читати, вважаю, все одно варто.

Атмосфера повісті нагадала «Тіні забутих предків» Коцюбинського.

[Vladys Kovsky · Rating 3 out of 5]

Turning a folk song into a novel is an interesting concept.
Novel offers remarkable nature descriptions bordering on poetry, interesting analysis of various psychological states of the characters, and stupefyingly boring dialogs. Overall, I found Bukovyna dialect of Ukrainian language at the turn of the 20th century surprisingly difficult. Lost interest towards the end.

[Helen Nesteriuk · Rating 5 out of 5]

Навіть не уявляю собі як то жити в такі часи. Часи, коли, перше невдале кохання, то вже кінець життя і втрачена доля, часи, коли хлопець не винен, там де він саме і винен, він збрехав і зрадив, часи, де прийняття життєво важливих рішень дається на відкуп якихось знаків з небес.

Це екскурс в історію. Справжню історію життя, жіночу зокрема.

[Ben Skylar · Rating 4 out of 5]

I believe the subtle artistry of developing a text from a folk story imbues so much energy and power and spirit into both the novel and the folklore. I found Kobylianska's story telling deeply involved and felt, and her concerns and environments are nothing but relatable and nostalgic; for heartbreak, for the wilderness.

[Anastasiia Holovchenko · Rating 4 out of 5]

Досить класична історія як для української літератури

Цікаво, що поведінка персонажки Тетяни дивно сприймається в сьогоденні. Не взаємне кохання буває дуже часто, але ніхто від цього не сходить з розуму, як часто зображається в укр літературі

Також дуже дратує Гриць зі своїм «то ви винні, що мене полюбили». Сам двох цілував і голубив, а відповідальність за це брати не хоче. Інфантильна позиція

[Sergej · Rating 4 out of 5]

Яркий образчик украинского фатализма и феминизма. Поэма в прологе, как синопсис: задаёт направление романа и судеб героев. Эмоциональная глубина героев и этюдность ландшафта выделяет Кобылянскую из плеяды её украинских писателей-современников.

[Pelengator · Rating 5 out of 5]

Кобилянська дуже поетично пише. Тут з самого початку історія передбачувана бо по віршах, але образи вийшли глибокі, мальовничі, всім героям співчуваєш бо дійсно ж, ніхто не винен, окрім лиха, яке просто треба вбити ...

[Natasha · Rating 5 out of 5]

Оце так любовні страсті!

[Iren · Rating 5 out of 5]

Mysterious and heartbreaking, will definitely not leave you without emotions

[Вікторія Слінявчук · Rating 5 out of 5]

Написано пречудово. І знаєш, чим закінчиться, а неможливо відірватись

[Ndakova · Rating 4 out of 5]

Приятна за четене, увлекателна и кратка.

[Таміла · Rating 5 out of 5]

це було надзвичайно цікаво, читала "взахльоб", шкода, що трагічний кінець

[Olga · Rating 5 out of 5]

Атмосферна історія. З перших речень ти вже потрапляєш в Карпати. Ти вже бачиш і чуєш як шумлять старі смереки на горі. Як змінюється погода. Бачиш циганів і селян. І стаєш свідком драми, що відбувається в горах. Любов, ревнощі, зрада. І батьківська любов.
Та зілля зірване під ранок на одній із гір величних Карпат.
Історія читалась легко і захопливо. Ніби це не класичний твір, а сучасний. Рекомендую

[Daria · Rating 5 out of 5]

Це історія про кохання, людей і вибір, про те, що ти не можеш отримати все і, якщо ти не обираєш - це роблять за тебе. Я вражена атмосферою, особливо мені сподобався опис природи. Раджу всім, хто хоче насолоджуватися українською літературою. Я отримала неабияке задоволення від прочитання!