Еліксир багряного кольору

by Олекса Доніч

У підвалі старого будинку знайдено рукопис із описами заплутаних злочинів і моторошних історій. Безслідно зникають декілька дівчат. У річці знайдено тіло дівчини, позбавлене крові. Таємнича смерть професора медицини. Задушення секретаря консисторії. Спроби знищення Пересопницького Євангелія — символу українського народу. Каторга, страшна помста і злочин заради кохання. Загадка покарання і спасіння невинних. Надзвичайні друзі, детективи-аматори, знаходять справжніх злодіїв, але влада намагається це приховати. І все це на вуличках старої Полтави, до якої ведуть заплутані шляхи з Карпатських гір, Сибірських лісів і кількасотлітніх підземель. Книжка Олекси Доніча, написана за мотивами загадкового рукопису, проведе цими шляхами, занурюючи в атмосферу такого оманливо спокійного містечка, як Полтава на межі позаминулого й минулого століть.

232 pages, Hardcover

First published January 1, 2018

Reviews

[Наталия · Rating 4 out of 5]

Після розділу "На оболоках" зрозуміла, що надалі буду слідкувати за автором. І що цей а-ля детективний роман не є основним напрямком творчості письменника. Використовуючи детективну складову, автор зміг вкласти в роман доволі багато цікавинок, фактів, описів, нагадувань нам з минулого. Зрештою, задоволена - захотілося взяти почитати з полиці книгу наступного українського письменника.

[Adelais · Rating 2 out of 5]

На тверезі очі таке важко прочитати, але я змогла. Златії дні Астреї, просочені конопляним духом і паром від вареників з вишнями, кіт в якості комік реліф і двоє друзів - чиновник та інженер, які шукають злочинців між виконанням своїх безпосередніх обов'язків у дореволюційній Полтаві і за найменшої нагоди доповнюють ці пошуки вдохновенними промовами про козацьку минувшину, епічну любов до волі в наших предків і взагалі усе, про що можна розказати якнайпафосніше. Хух. Тяжко це витримати, але на любові до атмосфери я читала (от за неї та описи дореволюційного містечка оті дві зірочки і є). Характери, на жаль, досить картонні, та й всьому тексту не завадить добра порція здорової іронії, бо тільки так і можна випливти, коли пишеться пастіш на Холмса-Ватсона з притягуванням ще багатьох класиків. Ну і добре було б визначитися одразу, що за жанр - детектив чи містика, бо оті вампіри були дуже неочікувані, і не в сенсі приємної несподіванки. Я завжди за вампірів, але не для критики царату чи ще якого режиму, це занадто в лоб. Тому таке щось.

[Olga Yurkova · Rating 4 out of 5]

Цікаво, атмосферно