#яНеБоюсьСказати

by Настя Мельниченко

У 2016 році тег «#ЯнеБоюсьСказати» дуже швидко розійшовся в соціальних мережах та навіть став міжнародним. Анастасія Мельниченко, авторка тегу та цієї книжки, бажала показати, наскільки поширене насильство та чому необхідно боротися з табуюванням цієї теми.

Наступним кроком активістки стало написання книги «#ЯнеБоюсьСказати». Вона має на меті відверто розповісти молодим читачам та їхнім батькам про проблеми насильства та боротьбу з ним, гармонійних відносинах та сексуальне партнерство.

Genres: Nonfiction

213 pages, Hardcover

Published January 1, 2017

Reviews

[Тетяна Савченко]

Головне, в цій книжці міститься чіткий і зрозумілий алгоритм, що слід робити, ставши жертвою насильства. Ну і багато про те, що почуватися отак і отак - це нормально, і про те, що жертва не винна. Це вижимка того корисного, що відрізняє цю книжку від усього написаного на цю тему в статтях і т д.

[Oleg Pashyn · Rating 5 out of 5]

Книга ніби розповідає про очевидні речі: дії з людиною без її згоди - це насильство. Насильство - це погано. Але при цьому усвідомлюєш, що цього самого насильства навколо - цілі моря. І причина йому - саме нерозуміння цих очевидних речей. Є окремий розділ для батьків, в якому в деякі деталі Настя вдається глибше, наводить юридичні та психологічні бекраунди. Порекомендую для прочитання і власним дітям.

[Yuliia Zadnipriana · Rating 5 out of 5]

А з вами батьки говорили про секс? Про насилля? Про те, що треба робити, якщо тобі на вулиці підморгує якийсь дядько?

Як часто в житті ви зустрічали людей, котрі без сорому і жаху називають статеві органи своїми іменами?

Все це формує в нас страх. Ми відчуваємо себе зіпсованими, "не такими", зганьбленими, якщо опиняємось на місці жертв насильства.

Про це написала Настя Мельниченко. Книга написана у формі розмови: проста мова, приклади, звертання до дітей/підлітків. Вирізки історій із акції #янебоюсьсказати, які тривожать і лякають.

Про те, якими беззахисними є діти перед насиллям, як їх сковує страх, відчуття провини та беззахисності. Книга маленька, але зачіпає багато важливих аспектів.
.
📍Що таке особисті кордони і як їх побудувати. Чому ви не повинні цілувати і обіймати тітку Галю, якщо не хочете, лише тому, щоб вона не образилась
.
📍Про насильство. Чому примус до сексу без контрацепції — це насилля і як розрізнити флірт і домагання
.
📍Міфи про секс і насильство. Про те, що жінкам він потрібен не менше, ніж чоловікам. Про те, що існує "правильної" реакції на насильство і жертва ніколи не винна.
.
📍Про емоції і відчуття, про те, куди звертатися, що робити у таких випадках.
.
Тут є і розділ для батьків.
Основна ідея - не табуювати тему сексу. Говорити про це, про тіло, про кордони, відчуття, сексуальні орієнтації, вибудовувати довіру.
Є опис процедури звернення до поліції, витяги із законів.
.
Книга насправді дуже потрібна! Звісно у суспільстві, де люди ще можуть вимовляти слово "секс" і "контрацепція" пошепки і зі страхом це важко.

А деякі думки в ній викличуть хвилю обурення у консервативних громадян ( ЯК ЦЕ — ЗАЙМАТИСЬ СЕКСОМ ДО ВЕССІЛЛЯ? ВСМИСЛІ НЕТРАДИЦІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ?!). Але лише розмовами про це можна допомогти іншим не почуватися самотніми.

І це важко.
І страшно.
Всі хочуть, щоб їхні діти росли в прекрасному світі поні і зефірок.
Але діти виростають, а батьки не вічні і є такі речі про які просто
ТРЕБА
знати.

Та і вручити в 13 років таку книжку зі словами: "Читай, бо це того варте!" — це жорстоко. Опрацювання цих аспектів має тривати все життя.