What do you think?
Rate this book
Цепелін до Києва #3
Архіпелаг
У Центрополісі – найбільшому місті світу – порушується розмірений вир життя. В загадковій катастрофі гине голова Ради директорів Синдикату. Невизнаний науковець вимушений рятувати своє життя і життя дочки після несподіваного відкриття. Зникає безвісти експедиція до напівміфічного Континенту.
Зміни завжди означають переділ влади, а він може означати війну.
У вирі цих всій подій опиняються летяга Віталь та його випадковий супутник – підліток Сашко.
Зміни завжди означають переділ влади, а він може означати війну.
У вирі цих всій подій опиняються летяга Віталь та його випадковий супутник – підліток Сашко.
260 pages, Hardcover
Published September 8, 2017
19 people want to read
About the author
Ігор Сілівра
14 books13 followersЗакінчив Чернівецький Національний університет ім.Ю.Федьковича.
Шість років працював інженером-наладчиком систем автоматизації. Останні 5 років – системний адміністратор у Чернівецькій Філії «Укртелекому».
Публікувався у журналі “УФО” та збірнику “Фантастика UA” (2011).
Переможець конкурсу “Днів Фантастики у Києві” (2011), удостоївся грамоти із автографом Анджея Сапковського.
Постійний учасник та кількаразовий переможець конкурсу “Зоряна Фортеця” http://starfort.in.ua/
На конкурсі Перша Всеукраїнська літературна премія ім. Олександри Кравченко (Девіль) роман «Цепелін до Києва» здобув другу премію та особливу відзнаку: диплом за відродження жанру наукової фантастики та майстерне відображення високоморальних молодіжних образів в сучасній українській літературі.
Шість років працював інженером-наладчиком систем автоматизації. Останні 5 років – системний адміністратор у Чернівецькій Філії «Укртелекому».
Публікувався у журналі “УФО” та збірнику “Фантастика UA” (2011).
Переможець конкурсу “Днів Фантастики у Києві” (2011), удостоївся грамоти із автографом Анджея Сапковського.
Постійний учасник та кількаразовий переможець конкурсу “Зоряна Фортеця” http://starfort.in.ua/
На конкурсі Перша Всеукраїнська літературна премія ім. Олександри Кравченко (Девіль) роман «Цепелін до Києва» здобув другу премію та особливу відзнаку: диплом за відродження жанру наукової фантастики та майстерне відображення високоморальних молодіжних образів в сучасній українській літературі.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 9 of 9 reviews
March 28, 2020
Дивно, що всі три зі Всесвіту "Цепеліна" належать до різних жанрів. В "Архіпелазі" від паропанку не залишилося геть нічого.
Як і в попередніх книгах, забагато уваги виділено на те, що можна було б скоротити (історія з працевлаштуванням Сніжани - для чого вона була взагалі?) і замало на те, що хотілося б дослідити більше. У випадку "Краю" невиправдано мало подорожей між світами, а тут - мало подорожей Архіпелагом та материком.
Але це непоганий політично-пригодницький роман, хоча й не такий, на який я розраховував.
Як і в попередніх книгах, забагато уваги виділено на те, що можна було б скоротити (історія з працевлаштуванням Сніжани - для чого вона була взагалі?) і замало на те, що хотілося б дослідити більше. У випадку "Краю" невиправдано мало подорожей між світами, а тут - мало подорожей Архіпелагом та материком.
Але це непоганий політично-пригодницький роман, хоча й не такий, на який я розраховував.
April 15, 2025
#12_українських_авторів
#архіпелаг
#Ігор_Сілівра
2.5 з 5
Я в захваті від жанру цієї трилогії, якщо перші дві книги мені сподобалися, то третя повне розчарування. я слухала на абук. разів 10 деякі місця я перемотувала, бо не могла зрозуміти що відбувається. бо т момент хлопчик продає газети, секунда і він відповідає іншій людині , пару хвилин і інші події. пів книжки події скачуть з одного епізоду в інший.... таке враження що книжку здали в друк без певних сторінок , або при озвучці якісь сторінки викинули, в що я не вірю. якби я слухала тільки 2 перші книги, я б нічого не втратила.
#архіпелаг
#Ігор_Сілівра
2.5 з 5
Я в захваті від жанру цієї трилогії, якщо перші дві книги мені сподобалися, то третя повне розчарування. я слухала на абук. разів 10 деякі місця я перемотувала, бо не могла зрозуміти що відбувається. бо т момент хлопчик продає газети, секунда і він відповідає іншій людині , пару хвилин і інші події. пів книжки події скачуть з одного епізоду в інший.... таке враження що книжку здали в друк без певних сторінок , або при озвучці якісь сторінки викинули, в що я не вірю. якби я слухала тільки 2 перші книги, я б нічого не втратила.
May 19, 2019
Напевно якби я читав цю книгу першою із серії, або взагалі не знав про існування двох попередніх, то мої враження були б інші. І не факт що в хорошу сторону. Але оскільки книга замикала (я так думаю) тритомний цикл, то в мене до неї були завищені (напрацьовані після двох попередніх) очікування. І на жаль очікування не справдились. Ідея книги сподобалась (наскільки я міг собі її сформулювати): ніби у двох попередніх книгах були винайдені портали зі стімпанківскього світу в інші; і от один із таких «нових» світів починають населяти, розбудовувати та нашпигувати своїми стімпанківськими технологіями; але раптом щось стається, і портал зникає; в новому світі розвиток цивілізації змушений розвиватись за своїми природними законами (наявність архіпелагу островів, обмеженість природних ресурсів й все таке) використовуючи надбання Великих Предків; але ж завжди є людський фактор, і світ звичайно ж не вистрілює в ще кращі умови, а проходить усі закономірні фази злетів і падінь. І от ми, читачі, опиняємось на одній із фаз розвитку цього покинутого Предками світу, в так званому Центрополісі. Це ніби коротко про ідею. Далі можна сказати, що розпочинається звичайна історія на базі цієї ідеї: пригоди, інтриги, дружба, вороги, перегони, наука і звичайно ж любов – як же ж у Сіліври без цього :)
Що саме не вразило: самі історії героїв та подібність світу (в першій книзі це ще було вау, а далі вже сприймалось як норма). Якось все дуже спокійно, без якихось різких спадів і падінь. Можливо вони й були, але не перевищили мою зону нечутливості, яку задали дві попередні книги. Я не спрацював, не було сформовано сигналу розузгодження. Більше очікував історії з Доком, а човгав за житієм Сніжани. Хотілось більше пригод летяги, а треба було слідувати за Сашо. Хоча останній в кінці дуже успішно познайомився із професором, і це додало сильних і дуже повчальних абзаців. Іванна хороша у всьому. Хотілось поблукати Архіпелагом, островами, а натомість ми сиділи більшу частину або в кабінетах Синдикату або в якихось місцях Центрополіса. Який до слова нагадав за атмосферою Нью-Йорк 20 років 20 сторіччя: гангстери, переділ території, війна кланів і ніякого стімпанку. Хіба дуже-дуже побіжно.
Загалом книга хороша, але не так щоб аж вразити. З позитивних моментів виділю найцікавіші деталі книги: війна сімей за енергетичний ринок (війна постійного і змінного струмів); ідея, що пристрої Предків не можна так просто відтворити або ж копіювати; ідея Останнього Конвою – багато на нього покладав, але вийшло якось малувато; роздуми професора щодо предків; ідея бунту нетрів і потреба в їх контролі, в тому, щоб будувати для сиріт сиротинці, а потім брати їх на свої заводи; жага Сашо до навчання (роботою в ліфті та на вулиці); книга «Пуско-налагоджувальні роботи… промислових контролерів» (не пам’ятаю точно назви) – це було дуже несподівано і сильно втішило :)
Що саме не вразило: самі історії героїв та подібність світу (в першій книзі це ще було вау, а далі вже сприймалось як норма). Якось все дуже спокійно, без якихось різких спадів і падінь. Можливо вони й були, але не перевищили мою зону нечутливості, яку задали дві попередні книги. Я не спрацював, не було сформовано сигналу розузгодження. Більше очікував історії з Доком, а човгав за житієм Сніжани. Хотілось більше пригод летяги, а треба було слідувати за Сашо. Хоча останній в кінці дуже успішно познайомився із професором, і це додало сильних і дуже повчальних абзаців. Іванна хороша у всьому. Хотілось поблукати Архіпелагом, островами, а натомість ми сиділи більшу частину або в кабінетах Синдикату або в якихось місцях Центрополіса. Який до слова нагадав за атмосферою Нью-Йорк 20 років 20 сторіччя: гангстери, переділ території, війна кланів і ніякого стімпанку. Хіба дуже-дуже побіжно.
Загалом книга хороша, але не так щоб аж вразити. З позитивних моментів виділю найцікавіші деталі книги: війна сімей за енергетичний ринок (війна постійного і змінного струмів); ідея, що пристрої Предків не можна так просто відтворити або ж копіювати; ідея Останнього Конвою – багато на нього покладав, але вийшло якось малувато; роздуми професора щодо предків; ідея бунту нетрів і потреба в їх контролі, в тому, щоб будувати для сиріт сиротинці, а потім брати їх на свої заводи; жага Сашо до навчання (роботою в ліфті та на вулиці); книга «Пуско-налагоджувальні роботи… промислових контролерів» (не пам’ятаю точно назви) – це було дуже несподівано і сильно втішило :)
This entire review has been hidden because of spoilers.
January 4, 2018
4/5
Ніщо не тішить більше, коли бачиш, що автор з кожною книжкою росте. "Архіпелаг" — вже третя частина циклу Ігоря Сіліври про дивні зсуви розвитку технологій та альтернативні світи, в які можна потрапити через портали. Цього разу дія відбувається в колонії, яку заселили Предки. Поселенці живуть завдяки технологіям, які встигли перевезти, перш ніж портал у їхній світ не зачинився повністю і не закрився. Місцевість представляє собою скупчення островів, на найбільшому з яких розташувався Центрополіс — величезне індустріальне місто, де зосереджені вся влада і виробництво. Так, у мене теж спершу виникла асоціація з Суперменом) Очолює місто таке собі об'єднання мафіозних сімей — Синдикат. Вони ділять між собою ринок і вплив. Але наближається неминуча криза, коли потужностей технологій предків більше не вистачатиме, бо людей і потреб все більшає, а відтворити машини науковці не здатні і до нових ідей ставляться зверхньо.
Останнім часом Іванна звикла, що може керувати, не заглиблюючись у проблему.
— Зробімо так: ви ж спеціаліст, ви з цим упораєтесь. Ви можете виготовити партію каталізатора?
— Можу.
— Що заважає зробити дві партії? Три? Ви ж спеціаліст.
У таких обставинах розгортається боротьба за владу: один із директорів, старший Станкович помирає, його старший син знаходиться в тяжкому стані, а молодший — вже рік як зник безвісти в експедиції. Тож на сцену виходить Іванна — дружина останнього — і бере очільництво в свої руки. Маю сказати, що її образ мені, як мінімум, сподобався. До жіночих персонажів Брендона Сандерсона ще далеко, та це це вже помітний прогрес розміром зі слона. Як героїня вона самодостатня, знає, чого хоче, і долає перешкоди для здійснення своїх цілей. Автор з самого початку дає натяк на те, що людина вона непроста, і в кінці спостерігаєш її приголомшливе перетворення.
Паралельно розвиваються кілька ліній: сміливого льотчика Віталя та кмітливого хлопчика Сашо + науковця "Дока" Левчева та його дочки Сніжани (котра не петрає, що їй потрібно від життя, і в результаті скінчила тим, що вийшла заміж — kore o yamete kudasai). Цей науковець робить відкриття, яке може перевернути весь Центрополіс і Синдикат з ніг на голову. Let's the teslapunk begin ~~
На відміну від попередніх частин, "Архіпелаг" видався більше пригодницькою книжкою, тут було менше наукових фішечок. Пересування між островами відбувається за допомогою ото таких літаків, що можуть сідати на воду, як на обкладинці, одним із яких керує Віталь. Тож будуть погоні, перестрілки, зради, інтриги — все, як замовляли. Результат, який струм переміг: постійний чи змінний — раджу дізнатися самим.
Ніщо не тішить більше, коли бачиш, що автор з кожною книжкою росте. "Архіпелаг" — вже третя частина циклу Ігоря Сіліври про дивні зсуви розвитку технологій та альтернативні світи, в які можна потрапити через портали. Цього разу дія відбувається в колонії, яку заселили Предки. Поселенці живуть завдяки технологіям, які встигли перевезти, перш ніж портал у їхній світ не зачинився повністю і не закрився. Місцевість представляє собою скупчення островів, на найбільшому з яких розташувався Центрополіс — величезне індустріальне місто, де зосереджені вся влада і виробництво. Так, у мене теж спершу виникла асоціація з Суперменом) Очолює місто таке собі об'єднання мафіозних сімей — Синдикат. Вони ділять між собою ринок і вплив. Але наближається неминуча криза, коли потужностей технологій предків більше не вистачатиме, бо людей і потреб все більшає, а відтворити машини науковці не здатні і до нових ідей ставляться зверхньо.
Останнім часом Іванна звикла, що може керувати, не заглиблюючись у проблему.
— Зробімо так: ви ж спеціаліст, ви з цим упораєтесь. Ви можете виготовити партію каталізатора?
— Можу.
— Що заважає зробити дві партії? Три? Ви ж спеціаліст.
У таких обставинах розгортається боротьба за владу: один із директорів, старший Станкович помирає, його старший син знаходиться в тяжкому стані, а молодший — вже рік як зник безвісти в експедиції. Тож на сцену виходить Іванна — дружина останнього — і бере очільництво в свої руки. Маю сказати, що її образ мені, як мінімум, сподобався. До жіночих персонажів Брендона Сандерсона ще далеко, та це це вже помітний прогрес розміром зі слона. Як героїня вона самодостатня, знає, чого хоче, і долає перешкоди для здійснення своїх цілей. Автор з самого початку дає натяк на те, що людина вона непроста, і в кінці спостерігаєш її приголомшливе перетворення.
Паралельно розвиваються кілька ліній: сміливого льотчика Віталя та кмітливого хлопчика Сашо + науковця "Дока" Левчева та його дочки Сніжани (котра не петрає, що їй потрібно від життя, і в результаті скінчила тим, що вийшла заміж — kore o yamete kudasai). Цей науковець робить відкриття, яке може перевернути весь Центрополіс і Синдикат з ніг на голову. Let's the teslapunk begin ~~
На відміну від попередніх частин, "Архіпелаг" видався більше пригодницькою книжкою, тут було менше наукових фішечок. Пересування між островами відбувається за допомогою ото таких літаків, що можуть сідати на воду, як на обкладинці, одним із яких керує Віталь. Тож будуть погоні, перестрілки, зради, інтриги — все, як замовляли. Результат, який струм переміг: постійний чи змінний — раджу дізнатися самим.
August 5, 2019
Я б не сказав, що це продовження дилогії "Цепелін до Києва"/"Край". Це інший роман в тому ж світі. Ну тобто - в одному зі світів. Хто читав дилогію, зрозуміє.
А світ чимось нагадує суміш діснеївського мультика про ведмедя-льотчика та Хрещеного батька. Оригінально, але органічно.
Підійде для читачів середнього та старшого шкільного віку, а також студентів технічних вузів :)
А світ чимось нагадує суміш діснеївського мультика про ведмедя-льотчика та Хрещеного батька. Оригінально, але органічно.
Підійде для читачів середнього та старшого шкільного віку, а також студентів технічних вузів :)
September 20, 2025
Домучила нарешті цей вбоквел про світ постійного струму.
Задумка прекрасна: далеке майбутнє одного зі світів після того, як його відрізало від порталу. Легенди про Останній Конвой, життя під збалансованою (наскільки можливо) олігархічною владою, використання тільки тих знань і технологій, що дісталися від Предків. А також спроби закрутити лихий пригодницький сюжет і дослухання до нарікань на ніякі жіночі персонажі — і ось це все й зіпсувало. Науково-фантастичні абзаци, чесно кажучи, читати було цікавіше, ніж пригодницькі. Частини з Іванною почала читати навскіс після пасажу, що директору виробництва не потрібно ні у що вникати й розуміти процеси. Сніжана — це тупо Юля з першої частини і Аня з другої.
І — так, оповідь з дуже нерівним таймлайном, що нічим не виправдано.
Задумка прекрасна: далеке майбутнє одного зі світів після того, як його відрізало від порталу. Легенди про Останній Конвой, життя під збалансованою (наскільки можливо) олігархічною владою, використання тільки тих знань і технологій, що дісталися від Предків. А також спроби закрутити лихий пригодницький сюжет і дослухання до нарікань на ніякі жіночі персонажі — і ось це все й зіпсувало. Науково-фантастичні абзаци, чесно кажучи, читати було цікавіше, ніж пригодницькі. Частини з Іванною почала читати навскіс після пасажу, що директору виробництва не потрібно ні у що вникати й розуміти процеси. Сніжана — це тупо Юля з першої частини і Аня з другої.
І — так, оповідь з дуже нерівним таймлайном, що нічим не виправдано.
November 16, 2022
Спін-оф до "Цепеліна" та "Краю". Дуже навіть непогано, чимось нагадує Anno2070 і той мультфільм про ведмедя пілота
May 19, 2023
Чудова історія, і дуже вдало описано розподіл влади в новому світі, цікаво.
March 26, 2025
Куди подівся парапанк?
Displaying 1 - 9 of 9 reviews