Гості на мітлі

by Володимир Рутківський, Іва Михайлян (Illustrator)

Стара відьма разом зі своїм слугою, чаклунським котом Аристархом, отримала відрядження з Лисої гори. Вона має прилетіти до рідного села, де ще малою зазнала безліч принижень та образ, і викрасти якусь дівчинку для того, щоб зробити її своєю ученицею. Спочатку страшні посланці навіть перевиконують план...

Genres: Ukrainian Literature

240 pages, Kindle Edition

First published January 1, 1988

About the author

Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі Чорнобаївського району. Уже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, котрі досі спонукають його не просто писати цікаві історичні тво­ри для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприя­ло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого свого часу був Володимир, відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський здобував спо­чатку в Одеському інституті харчової холо­дильної промисловості, потім в Одеському політехнічному інституті. Проте зрозумів, що справжнє його покликання – література, тож згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві. Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півсто­ліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова за­ става», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша – «Джури козака Швайки», книга друга – «Джури характерники», книга третя – «Джури і підводний човен») та ін. Роман «Джурихарактерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року– 2009». Володимир Рутківський – лауреат премій імені Миколи Трублаїні, імені Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури». Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матері­алі, який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/volodimir-rutki... Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Reviews

[Sv · Rating 5 out of 5]

Одна з моїх найулюбленіших книжок. Сподіваюся, ВСЛ перевидасть і Бухтика.

[Vityska · Rating 5 out of 5]

За кожним із нас тягнеться хвіст минулого – навіть найтихіша і наймогутніша відьма Лисої гори Ядвіга Олізарівна колись була маленькою дівчинкою. Але згодом, як і всі дівчатка, яким підрізають крила, пересіла на мітлу. І з лагідної спокійної Катрусі, яку всі зневажали через слабке здоров’я і непривабливе обличчя, виросла сильна баба-яга, яку всі бояться. Тепер вона вміє міняти зовнішність і може стати найвродливішою красунею. Але навіщо, якщо в доброту і прихильність людей вона не вірить? Разом із нею подорожує вірний напарник, величезний облізлий котяра Аристарх, який вміє балакати людською мовою, але зовсім не довіряє людям.

Минуле і приводить Ядвігу Олізарівну у рідне село Горобці. Тут баба-яга має здійснити надважливу місію – викрасти дівчинку, яку потім зробить своєю ученицею. Її вибір падає на дівчинка-«реп’яшка» Таню, таку ж, здавалося б, самотню і покинуту. І хоч потім виявиться, що у відьми і дівчинки значно більше спільного, ніж спершу можна було б подумати, на шляху до успішного виконання завдання виникнуть перешкоди у вигляді двох Таниних друзів, які несподівано причиняють старій Язі…добро!

Так, саме щирість, приязне ставлення, готовність допомогти, поділитися, пожаліти і підтримати стають найефективнішою зброєю проти підступів баби-яги. Ядвіга Олізарівна ставиться до цього більш недовірливо, аніж Аристарх, який спокушається молоком, ковбасою і кицею Муркою. Втім, історії з минулого, давно поховані під нашаруваннями чарів, таки беруть своє — тим паче, якщо зважити, що теперішнє більш прихильне і до Катрусі, дівчинки-зі-спогадів, і до Ядвіги Олізарівні.

«Гості на мітлі» — це чудова, яскрава і добра книжка. І — не знаю, може, це чари, а може — ідеальний баланс пригод, гумору, людяності і співчутливості, з яких складається цей текст, але я знову відчула себе дитиною, яка запоєм читає взяту у бібліотеці книжку і не може відірватися, поки не дочитає повністю. А така «машина часу», яка повертає у дитинство, — вона багато чого варта!:)

[Darya · Rating 4 out of 5]

Баба-яга Ядвіга Олізарівна, разом зі своїм вірним супутником котом Аристархом, вирушають на відповідальне завдання: щоб як слід робити капості людям, як і належить нечистій силі, вони мають викрасти людських дитинчат, і для цього прибувають у рідні краї Ядвіги Олізарівни. В тому селі саме є кілька дітей потрібного віку, в тому числі занедбана, забута батьками і цькована однолітками дівчинка Таня. Здавалося б, що може піти не так?

Якщо більшість дитячої літератури, так чи інакше, при "приборкання" диких дітей (тобто персонажі-діти, а на їхньому прикладі і читачі, мають засвоїти цінності, які вважає належними доросле суспільство, і покинути свої "дикі", невиховані звички, які вони мали на початку), то в цій історії діти від початку зразкові, бо вона натомість про приборкання диких первнів, уособлених персонажами, пов'язаними з нечистою силою. (Ефект на читача має бути аналогічний: бути вмитим і зачесаним з бантиком краще, ніж нечесаним бруднулею). Мабуть через те, що зрештою "нечисту силу" очікується перевиховати і з нею подружитися, початок, де від зустрічі з нею ще має бути екзистенційний жах, якийсь не дуже переконливий (недостатньо екзистенційно-жахливий). А згодом вирулює на досить милу історію.

Ось ще що мене зацікавило: у цій історії абсолютно відсутні якісь ознаки часи, які б маркували персонажів як "сучасних дітей". Тобто вони діти, очевидно, не з традиційного сільського суспільства, а ходять в школу і мають шкільні канікули, граються з біноклями і хокейними шлемами, але нічого в цій книжці не заважає уявити, що вона могла б бути написана і в 70-ті чи 80-ті. Зрештою, Рутківський мав довгу творчу кар'єру, але деякі інші речі з часом переписував, щоб осучаснити їх для чергового покоління читачів. (UPD: Справді, перше видання - 1988, але не маю нагоди порівняти, чи від нього справді все дослівно залишилося.)

[Kate Squirrel · Rating 5 out of 5]

Відьми, коти, нечиста сила (яка насправді зовсім не зла), пригоди і все це — авторства легендарного Володимира Рутківського — хіба ще щось потрібно для відмінної дитячої книги? Відповідь: хіба щоб таких книжок було більше :)

«Гості на мітлі» — чудова історія як для дітей, так і для дорослих, які хочуть згадати дитинство. Баба Яга, вона ж Ядвіга Олізарівна, одна з наймогутніших відьом, разом з котом Аристархом (яке благородне ім’я-то!) вирушає до рідного села, щоб украсти собі ученицю. Вирушає, звісно, класично, на СТУПі — Системі Точного Управління Польотами). Але Таня хоч і живе з хворою бабусею і без батьків, і майже не має друзів, та все ж не так вже й поспішає стати відьмачкою. А її друзі Степан та Василь, дарма що показують, ніби на дівчат їм начхати, все одно нікому не дозволять її образити. А там з’ясовується, що й Ядвіга Олізарівна не така вже й страшна, і Аристарх ніколи в житті не пробував молока… Будуть тут і домовики, і різна нечисть, яка вже дійсно нічого доброго не планує, і котячий хор, і спогади про минуле. І хоч кінцівка доволі передбачувана, нудьгувати точно не доведеться!

За що особливо люблю книги Рутківського, так це за любов до деталей й особливу атмосферність. Ось та ж СТУПа й кіт Аристарх, а не просто Васько, шурхіт на горищі, який, виявляється, створюють домовики, а не вітер, переплетення минулого і сучасності, та багато чого. І мені здається, його книги буде цікаво читати дітям різних поколінь, що 20 років тому, що зараз, тому що пригоди, та ще й з чарами — це класика :)

[Юлія Руднік-Гриньків · Rating 5 out of 5]

Баба-яга відома з казок дитинства, як сварлива, страшна й підступна, що ловить дітей, саджає на лопату й у піч. Та чи хоч раз вона таке зробила? Ні, її неодноразово хитрощами відправляли у піч. А вона ж дає прихисток і відпочинок мандрівникам, ще й дорогу правильну вказує.
⠀
Героїня повісті Рутківського Ядвіга Олізарівна, баба-яга з волі випадку, разом з чорним велетенським котом Аристархом вирушає виконувати відрядження з Лисої гори. Переміщається стара у СТУПі (Система точного управління польотом), яку береже як зіницю ока.
Подорож заносить бабу-ягу в її рідне село, де нелегке дитинство, образи і кпини над нею перетворили її з Катерини Трохимівни на Ядвігу Олізарівну. Там її завдання наштовхується на "стіну" із хоробрих і непосидючих хлопців Степана і Василя, які ладні на все аби захистити односельчанку Таню, яку баба-яга обрала собі ученицею.
⠀
Проти дружби, доброти, самовідданості, турботи і ласки не встоять ніякі чари. Та й не очікувала старенька, що прикипить душею до дівчинки. І кіт, який зазнавши нещасть змалку від людей, виявиться милим кошеням, готовим за добро на кухоль молока відплатити як за десять.
⠀
Пригодницька повість для дітей наповнена не тільки казковими героями (нечистю, домовиками, котами, що розмовляють), а й добром, любов'ю і повагою до старших, дружбою і взаємодопомогою.

[Anna (lion_reads) · Rating 3 out of 5]

One quiet evening a small Ukrainian village gets some unusual guests. Yadviga Olizarivna and her talking cat Aristarchus arrive on a mortar and pestle to steal a child in order to make her into her student. She finds Tanya, a lonely girl who is picked on by her friends, Vasiliy and Stepan. But despite using all their evil charms, the witch and her cat meet their match in Vasiliy and Stepan. And unexpectedly, an act of kindness changes everything.

A simple, cute tale of adventure, friendship and redemption. At times laugh-out-loud funny, this is a sweet twist on an old Slavic fairy tale.

[morus alba · Rating 5 out of 5]

Книга просто ідеальна.
Тут і котик, що розмовляє (а потім зустрічає панянку, заради якої готовий навіть викупатися вперше у житті), і віднайдені родичі, і милі співчутливі домовички, і чарівне позбавлення від хвороби.
А ще добро, яке перемогло...