What do you think?
Rate this book
Лис Микита
This is the first English version of Ivan Franko's 1890 classic Lys Mykyta, the most beloved work in all Ukrainian literature. After such a long wait, how exciting for us that it should also be the most beautifully illustrated edition ever, done with affection and amusement by an artist of the stature of the late William Kurelek. Four years ago, when Bohdan Melnyk asked him to illustrate his translation, Kurelek responded with his usual enthusiasm and generosity, producing a lavish 72 drawings!
In retelling the ancient Reynard the Fox stories, Franko enriched them with Ukrainian folklore, sharpened their humor and molded the more than 25 tales into one brilliantly constructed whole. As its theme, Franko took the Ukrainian proverb: 'Where there is wisdom, there you will find good luck.' Fox Mykyta is the eternal rebel-independent, indomitable and irresistible. Using only his wits and his wit, he astutely uses the moral flaws of his enemies to triumph over them: Wolf's greed, Bear's hypocrisy, Cat's thieving. Rabbit's opportunism, Goat's obsequiousness and even the lust for treasure of King Lion himself. Only the guileless Badger Babye escapes Fox's cunning.
Fox is the prototype of the lovable rogue from Gil Blais and Tom Jones down to Brer Rabbit and the Music Man, and we find our-selves rooting for him at his final victory.
Lys Mykyta is one of The Best of the Best children's books of the world, listed by the International Youth Library, Munich and heads every list of the best of Ukrainian literature for both adults and children. Older readers will appreciate the strong social and political satiric elements reminiscent of Swift and Voltaire.
In retelling the ancient Reynard the Fox stories, Franko enriched them with Ukrainian folklore, sharpened their humor and molded the more than 25 tales into one brilliantly constructed whole. As its theme, Franko took the Ukrainian proverb: 'Where there is wisdom, there you will find good luck.' Fox Mykyta is the eternal rebel-independent, indomitable and irresistible. Using only his wits and his wit, he astutely uses the moral flaws of his enemies to triumph over them: Wolf's greed, Bear's hypocrisy, Cat's thieving. Rabbit's opportunism, Goat's obsequiousness and even the lust for treasure of King Lion himself. Only the guileless Badger Babye escapes Fox's cunning.
Fox is the prototype of the lovable rogue from Gil Blais and Tom Jones down to Brer Rabbit and the Music Man, and we find our-selves rooting for him at his final victory.
Lys Mykyta is one of The Best of the Best children's books of the world, listed by the International Youth Library, Munich and heads every list of the best of Ukrainian literature for both adults and children. Older readers will appreciate the strong social and political satiric elements reminiscent of Swift and Voltaire.
312 pages, Unknown Binding
First published January 1, 1890
4 people are currently reading
156 people want to read
About the author
Іван Франко
211 books66 followersІван Якович Франко — видатний український прозаїк, поет, драматург, публіцист, перекладач, науковець, фольклорист, громадський і політичний діяч, видавець. Народився 27 серпня 1856 у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля. Рано осиротівши (батько помер коли Івану було 9 років, а в 1872 році померла мати) Франко спромігся здобути грунтовну освіту. У 1862–64 роках він навчався у початковій школі сусіднього села Ясениця-Сільна, в 1864–1867 рр. – у школі отців-василіан в Дрогобичі, а в 1867–1875 рр. – у гімназії в тому ж Дрогобичі. В гімназійні роки почав перекладати твори античних авторів (Софокла, Еврипіда), збирати фольклор, писати вірші і прозу.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
По закінченні гімназії у 1875 році Франко вступає на філософський факультет Львівського університету і поринає у суспільно-політичне життя краю. Разом із М.Павликом видавав журнал «Громадський друг», альманахи «Дзвін» і «Молот» (усі 1878), з І.Белеєм журнал «Світ» (1881—1882); співпрацював у виданні кількох журналів та альманахів, зокрема: «Товариш» (1888), «Зоря» (у 1883—1886), «Правда» (1888), газети «Діло» (1883—1886) та інших. Був одним із засновників 1890 року першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП). 1893 року у Віденському університеті під керівництвом відомого славіста В. Яґича захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії.
Він пережив принаймні три глибокі кохання: до Ольги Рошкевич (у заміжжі Озаркевич), Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської (в заміжжі Зиґмунтовської), кожне з яких знайшло вияв у художній творчості. Одначе дружиною письменника стала киянка Ольга Хоружинська, шлюб із якою він узяв у травні 1886. В їх родині з’явилось четверо дітей. Разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897). Упродовж 1887-1897 працював у редакції польської газети «Kurjer Lwowski». З 1899 року, відійшовши від громадсько-політичних справ, повністю присвятив себе літературній і науковій праці — став членом Наукового товариства ім.Шевченка (НТШ), очолював філологічну секцію (1898—1901; 1903—1912) та етнографічну комісію (1898—1900; 1908—1913) НТШ; був співредактором журналу «Літературно-науковий вістник» (1898—1907; спільно з М. Грушевським та В. Гнатюком). За життя чотири рази був ув'язнений австрійською владою (у 1877, 1880, 1889 і 1892). Починаючи з 1908 року стан здоров'я погіршується. Невважаючи на хворобу Франко продовжував літературну й наукову працю до самої смерті. Похований у Львові на Личаківському кладовищі.
Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург), перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений — літературо-, мово- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, філософ. Його творчий доробок за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 10 of 10 reviews
June 22, 2023
Кличе цар тебе на суд:
"Най мені явиться тут
Лис Микита, гайдамака!
А не хоче йти в мій двір,-
На тортури, під топір!
Най пропаде, мов собака!"
Сатира, замаскована під віршовану казку)))
"Най мені явиться тут
Лис Микита, гайдамака!
А не хоче йти в мій двір,-
На тортури, під топір!
Най пропаде, мов собака!"
Сатира, замаскована під віршовану казку)))
May 31, 2014
It's witty and finely written in rhymes from the beginning to the end, however, I would rather count "Lys Mykyta" to the classical fairy tales than simply call it a child-friendly story. At some spots it is actually very bloody in detail.
June 2, 2017
Незважаючи на відчутну аморальність твору (мультфільм трішки пом'якшили у зв'язку з дитячою аудиторією), його мораль актуальна й сьогодні.
Діти мої від нього "тащаться", але як же важко їм пояснити, чому крадуть всі, а винен один...
Діти мої від нього "тащаться", але як же важко їм пояснити, чому крадуть всі, а винен один...
July 26, 2022
Гарна та цікава, а головне - повчальна казка на покоління.
Я дивувалася дотепам Лиса Микити, інколи аж до сміху. Дуже крута начитка від Петра Панчука.
Зрештою, мені здається, що Лис Микита - це така собі пародія, часом, можливо - і на державний устрій. І звісно, на деякі типи людей. Тому вона завжди залишатиметься актуальною - як для дітей, так і для дорослих :)
Я дивувалася дотепам Лиса Микити, інколи аж до сміху. Дуже крута начитка від Петра Панчука.
Зрештою, мені здається, що Лис Микита - це така собі пародія, часом, можливо - і на державний устрій. І звісно, на деякі типи людей. Тому вона завжди залишатиметься актуальною - як для дітей, так і для дорослих :)
May 4, 2019
Це книжка, яку мені читали батьки в дитинстві, і яку я обожнювала, скільки себе пам'ятаю. Перечитати її в свідомому віці - одне задоволення. А ще, все таки, важко сприймати її тепер без паралелей на суспільство, людей і їхню хижу натуру, але як на мене, це тільки додає книжці цінності.
November 1, 2024
Не знаю, як можна було спокійно читати це у дитинстві. Книга доволі жорстока і кривава. Ілюстрації смішні, але відрізані голови ну то вже на нервовому. А я ще захоплювалась який лис молодець, залишив з носом вовка у тому курятнику, так досі пам'ятаю цей момент і про лапу ведмедя. А тепер мені їх шкода
Дивуєшся, як така спілка звірини не змогла дати ладу з одним єдиним лисом. Знаючи його діяння можна ж було хоч ту дрібку мізків включати, яка була у них. Всі тупі, один я розумний. В принципі я можу зрозуміти всіх, хто там зібрався але лев? Він якось не вписується у фауну. Так, я намагаюсь аналізувати "дитячу" але не зовсім книжку. Єдине за що можу її похвалити -мову, класні слова, хоч і не зовсім у риму. Зіпнула й пішла дякувати долі, що не поїхала головою, а ви сараки, довільно читайте мої смалені дуби
Дивуєшся, як така спілка звірини не змогла дати ладу з одним єдиним лисом. Знаючи його діяння можна ж було хоч ту дрібку мізків включати, яка була у них. Всі тупі, один я розумний. В принципі я можу зрозуміти всіх, хто там зібрався але лев? Він якось не вписується у фауну. Так, я намагаюсь аналізувати "дитячу" але не зовсім книжку. Єдине за що можу її похвалити -мову, класні слова, хоч і не зовсім у риму. Зіпнула й пішла дякувати долі, що не поїхала головою, а ви сараки, довільно читайте мої смалені дуби
January 12, 2023
Занадто хитрий лис
June 28, 2023
Ще на середині книжки спала на думку приказка "Хочеш жити – вмій вертітись" і вона ідеально описує всю цю історію.
October 3, 2024
Просто шикарно, одне задоволення.🦊✨
November 4, 2025
Тваринний слешер. Лис Микита - маніяк соціопат. Така собі суміш «Пили» в дусі Happy tree friends
В кожному розділі кількість жорстокості і смертей зашкалює. Очманіти 🐾🦊
В кожному розділі кількість жорстокості і смертей зашкалює. Очманіти 🐾🦊
Displaying 1 - 10 of 10 reviews