Джалапіта

by Емма Андієвська

«Джалапіта» Емми Андієвської – філософське оповідання, головним героєм якого є однойменна міфічна істота. Образ Джалапіти є полісемантичним, він втілює у собі гармонію світобудови і доброту. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Genres: Fiction, Ukrainian Literature, Short Stories

13 pages, Kindle Edition

First published January 1, 1962

About the author

Емма Андієвська (Emma Andijewska) - українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму. Створила власний світ поетичних та художніх образів у високо індивідуальній манері. Філософські, духовні та містичні теми є головними у творчості Андієвської. Авторка належить до важливих представників модернізму в українській літературі другої половини XX ст. Письменницю часто пов'язують з Нью-Йоркською групою українських літераторів на еміграції. Поетеса відома тим, що пишучи у формі класичного сонету, кардинально його реформувала своїм використанням дисонансів та далекосяжних смислових асоціацій між побутовими речами та філософськими поняттями. Більшу частину свого життя Андієвська провела поза Україною, проживаючи в Мюнхені та Нью-Йорку.

For English-language profile see Emma Andijewska

Reviews

[Marina · Rating 5 out of 5]

Неймовірний політ фантазііі, навіть якщо сюрреалізм не ваша парафія, хоча б спробуйте, бо це весело.

[Sofia]

a wild ride. i want more.

[хвія · Rating 4 out of 5]

сюрреалізм в українській прозі, сюди 🙂‍↕️😌

«Джалапіту попросили тримати промову на прийнятті державних музів і дуже здивувалися, коли Джалапіта розкрив рота і замість промови випустив у небо зграю горобців. Усі почали нарікати, що Джалапіта не дотримав слова, і тепер була черга Джалапіти дивуватися, бо це була його найкраща промова, яку він будь-коли виголосив, і він не знав, чого від нього хочуть»