Зустрічі і прощання: Спогади у двох книгах.

by Григорій Костюк, Микола Жулинський (Foreword)

“Зустрічі і прощання” – це мемуари видатного літературознавця, людини, молодість якої припала на одну з найдинамічніших, але й найтрагічніших епох нашої літературної історії, 1920 – 30-ті роки.

У 1925 – 29 рр. Григорій Костюк вчився у Києві, слухаючи курси таких видатних постатей, як М. Зеров, П. Филипович, Б. Якубський. У 30-х переїхав до Харкова й увійшов до літературного об’єднання ПРОЛІТФРОНТ, де тісно спілкувався з М. Хвильовим, М. Кулішем, П. Тичиною, Ю. Яновським, Г. Епіком, Іваном Багряним, Остапом Вишнею та багатьма іншими літераторами. Був очевидцем сталінської розправи над інтелігенцією, зрештою і сам потрапив до концентраційного табору. Перший том “Зустрічей і прощань” присвячений саме цьому періоду життя Г. Костюка. Це живі, пронизливі спогади про усіх тих митців та учених, з якими зустрічався автор, про проблеми, які їх хвилювали, зрештою, про побут, саму тканину їхнього життя.

Досі найширшими мемуарами про літературний Київ та Харків 20-30-х вважалися “Розповідь про неспокій” Юрія Смолича. Одначе книга Костюка, написана у еміграції, тобто без жодних цензурних втручань, значно повніша і щиріша. Вона зацікавить не лише спеціалістів-філологів – прочитавши “Зустрічі і прощання”, велику насолоду отримає кожен, хто цікавиться живою історією культури.

720 pages, Hardcover

First published December 31, 1987

About the author

Григорій Олександрович Костюк — український учений-літературознавець, критик, мемуарист, лауреат премії імені Володимира Винниченка, довголітній голова ОУП «Слово». Громадський та політичний діяч. Дійсний член УВАН та НТШ, член Національної спілки письменників України. Член Міжнародного ПЕН-клубу. Псевдоніми — Г. Залужний, Борис Подоляк.

Викладав історію української літератури в Харківському педагогічному інституті професійної освіти, від початку 1934 року — у Луганському інституті народної освіти. У листопаді 1934 року його звільнено «за націоналістичні прояви в лекціях» та «перекручування програми». 25 листопада 1935 року заарештовано у Києві. Постановою Особливої наради при НКВС від 3 липня 1936 року заслано на 5 років у концтабір у Воркуті.

У липні 1944 року емігрував на Захід. В еміграції був одним із засновників та деякий час лідером Української революційно-демократичної партії, після її розколу належав до лівого крила.

До 1951 року — у таборах для «переміщених осіб» в Німеччині. У лютому 1952 року виїхав до США.

Григорій Костюк — автор наукових праць «Панас Мирний. Життя і творчість» (1931), «The Fall of Postyshew» (1954), «Stalinist Rule in the Ukraine» (1960), «Володимир Винниченко і його доба» (1980), «У світі ідей та образів» (1983); книг «З літопису літературного життя в діаспорі» (1971), спогадів «Окаянні роки» (1978) та «Зустрічі й прощання» (Т. 1. — 1987, Т. 2. — 1998). Підготував до видання два томи «Щоденника» В.Винниченка, п'ятитомне видання творів М.Хвильового (1978—1986), твори М. Куліша (1955), П. Филиповича, М. Драй-Хмари та ін.