Перший том книги "Історія України від діда Свирида" українського блогера, відомого в соціальній мережі facebook під ім'ям "Свирид Опанасович". Книга написана в стилі, найбільшим наближенням за подібністю до якого є Всесвітня історія в обробці "Сатирикону". Однак, авторське викладення матеріалу відзначається більш науовим ставленням до історичних деталей, глибиною аналізу причинно-наслідкових зв'язків, тому може використовуватися як достовірний варіант історичного матеріалу не тільки для всіх, хто просто цікавиться історією, а й для учнів та студентів. Особливістю авторського жанру є "оживлення" історичних героїв в форматі діалогів та залучення читачів до аналізу історичних подій. Том перший охоплює період від первісних людей і заселення України до 1036 р.
В тексті зберігаються особливості авторського письма.
шикарна книга, читати всім. навіть стародавня історія України, яку я не дуже полюбляю, хоча сама історикиня, виявилась дуже цікавою. Ілюстрації, коментарі персонажів у вигляді посту у фейсбуці виглядає чудово. Книзі б поставила 12+, бо дещо може бути незрозумілим. А іще варто згадати тролінг росіян за їхні побрехеньки які вони називають історією)
Вперше історію України часів з часів перших народностей і до періоду розквіту Київської Русі розказали мені так легко і без сліпої пропаганди. а навпаки з колоритною аналітикою і стилем. Нарешті зрозумілі гуни, готи та анти (привіт шкільна освіта так). Дідо допоміг правильно визначити місце і роль кожного з князів за часів Київської Русі. от, вийшла дуже хороша книга, яку не хотілося покидати. Дідо нагадав, що історія у нас така, що куди там блокбастерам чи індійським фільмам. Тому рекомендую книгу, хоча б для заповнення прогалин (якщо у вас були приблизно такі ж уроки історії) і з пізнавальною метою (до прикладу, я й не знала, що Нестор Літописець такий, хм, фальсифікатор).
Наче і посміявся (місцями так смішно, що дихати важко), але і дізнався багато чого цікавого. Цікаво було почитати про розвінчання деяких історичних подій або альтернативні версії їх передумов, які нам у школі представляли як доконаний факт (безмежне кохання Костянтина VII Багрянородного до княгині Ольги, наприклад). Дуже притомний підхід до історії України та добродушне висміювання деяких рис українського менталітету (ключове слово добродушне) теж припало мені до душі. Також не можна не відмітити шикарні ілюстрації Олексія Бондаренка.
Із мінусів: - деякі з анекдотичних відтворень були вже занадто затягнуті - казуальний сексизм та гомофобія (я кажу не про історичні реалії, а про коментарі, які були поміщені у текст заради «красного слівця»). Дивно читати книгу, яка із такою тонкою майстерністю висміює «східного сусіда» за його вузьколобість, тільки щоб розвернутися і почати використовувати такі ж брудні прийомчики.
Дуже доступний і цікавий погляд на історію України, багато паралелей з сучасними подіями. Книга мені дуже сподобалася, хоч до шедевру недотягує, але окрему мушу відзначити офрмлення - художник просто майстер своєї справи, за це ще +1.
Книжка вийшла досить цікавою. Суміш історичних фактів, що їх відділено від побрехеньок, які тут же й розкриваються, діалоги персонажів роблять читання легким та захопливим. Принаймні заснути за книжкою вдасться лише якщо ну дуже вже хочеться спати. Інакше можна отримати грижу від сміху. Ілюстрації радше доповнюються матеріал, а допитливий читач знайде багато аналогій з сучасним побутом. Окремо слід виділити прикінцеві примітки до кожного розділу, залишені персонажами тієї епохи, та постійного члена будь-якої спільноти - Васю. Який завжди присутній у нашому житті, незалежно від того, які історичні події чи суспільний лад панує зараз. Читачі більш поважного складу розуму знайдуть теж чимало цікавинок, які зазвичай не афішуються у популярній літературі, проте будуть приємним відкриттям.
Зараз дуже хочеться читати історію України. У школі все здавалось вигадками, бо дітям важко уявити, що Ольга, Володимир чи Святослав були не харизматичними персонажами, а реальними князями.
Дуже сподобалося почуття гумору автора. Викликає захоплення з якою легкістю він описує десятилітні і столітні події.
Точно буде цікаво дітям і дорослим. А я вже дуже хочу почати читати другу частину, щоб дійти до моменту коли з'явиться масква, бо цікаво коли і як народиться зло:) Ця книжка була моїм заспокійливим у третій тиждень війни.
Цікаво, колоритно і з гумором про історію України від перших племен, що колись жили на наших теренах, і аж до заснування та розквіту Київської Русі. Форма подачі інформації легка, не обтяжена великою кількістю фактів і дат, розділи помережані кумедними історіями та жартами, що робить читання особливо захопливим.
Спершу почувши діда на Радіо Рокс, потім випадково натрапив на цю книгу і вирішив прочитати, бо як кажуть "народ який не знає своєї історії, вимушен повторювати ії знову". Хоча у школі та університеті я ненавидів історію як предмет і не дуже полюбляв читати, але здається, це залежіть від способу викладання, будь така книга у школі, може прочитав би її раніше. Треба замовити наступні книжки діда :)
Цікаво написаний текст, переплетений жартами та критичними коментарями діда Свирида. Можна рекомендувати читачам від середнього шкільного віку до поважного літнього.
Історія України від Діда Свирида - дуже крута річ. Книга буде цікава для підлітків і дорослих. Це, здається, перша серйозна спроба не просто популяризувати окремі епізоди нашої історії, а надати ґрунтовні системні знання в невимушеній атмосфері жарту. Це неймовірна подорож слідами історії України! Запрошую переглянути мій відео-огляд цієї книги https://www.youtube.com/watch?v=GJ_qy...
Весело, смішно і загалом інформативно, але я би назвала книгу розважальною. З одного боку, цікава подача інформації, не нудно і хочеться продовжувати читати. З іншого боку, місцями було важко зрозуміти, де автор вигадує, а де описує факти. Я ставила собі за мету поглибити знання історії України. Не скажу, що мені особливо вдалося це зробити, але тепер маю більший інтерес читати інші джерела.
Прикриваючи очі на певні недоліки, характерні літературі десятиліття тому (я про сексизм), я книгою задоволена. За гумористичним форматом приховано ґрунтовну роботу, після якої читачеві значно легше буде вриватись в подальше вивчення історії України
Чудова опція для тих, хто вирішив звернутися до вивчення історії України з самого початку, але не готовий до серйозних історичних праць. Інформація подана легко, цікаво (за винятком моментів "доброзичливого" сексизму, оце було абсолютно зайве).
В 1918-му році один письменник сказав, що історію України неможливо читати без брому або валер'янки. Безперечно, доля правди в його словах є. Ми століттями зациклюємося на власних історичних стражданнях і не бачимо окрім них нічого. За мірилом вічності українці наче 15-річні дівчатка, з їхнім нерозділеним коханням і стражданнями які те кохання викликає. А страждати ми справді любимо, тож робимо це вміло, я б навіть сказав, що страждаємо красиво, всім серцем . Якби страждання входило до олімпійських дисциплін, то золоті медалі точно б вигравали українці. Історичні страждання то наша візитна картка, вони нам приносять особливе, збочене задоволення. Спочатку ми пройобуємо все що тільки можна, а потім плачемося про свою гірку долю, про чуже панування, плануємо як будемо ненавидіти нову владу, ну і звісно ж пишемо історичні книги, що їх неможливо читати без заспокійливого. Але той, хто ховається за псевдонімом "Дід Свирид", вирішив зламати цей стереотип української історіографії. Втерши сльози заплаканій українській Кліо і забравши у неї ядучу суміш рому і валер'янки, він широкими, розмашистими нарисами, написав нову Історію України, від якої хочеться посміхатися, а не плакати. Я прочитав дві книги Діда Свирида, які вийшли на цей момент і від обох отримав неймовірне задоволення. Нарешті від прочитання книги про українську минувшину не хочеться взяти лезо і повздовж поперерізати собі вени, щоб тебе точно не врятували лікарі. Навпаки, я часто посміхався, а подекуди відверто реготав з певних розділів книги. Люди в метро неодноразово кидали через це на мене і на мою книгу косі погляди. Дід Свирид вдається до дуже цікавого літературного прийому, часто від опису діянь якогось історичного персонажу він переходить до розповіді від першої особи. Таким чином втрачається непотрібна сакралізація персонажів, що часто притаманна історичним книгам. Наприклад князь Володимир перетворюється з незрозумілого бородатого (sic!) мужика з гривневої купюри, на цілком фактурного мужчину з усіма недоліками і перевагами, що були притаманні рюриковичам. Таку історію стає справді цікаво читати, вона може зацікавити як дорослих, тик і дітей. Проте не варто надавати цій книзі якихось ознак серйозного історичного дослідження. Я б радше назвав це художнім переосмисленням українських історичних подій, аніж історичною чи тим більше науковою книгою. Останнім часом жанр історичної (а часто і псевдоісторичної) романістики став дуже популярним. Книга "Історія України від Діда Свирида" лише найбільш реалістичний представник цього жанру, що старається не дуже далеко відходити від "чесної історії" Думаю це чудова книга для тих, хто історією ніколи не цікавився і боїться "загрузнути" в її хитросплетіннях. Також це хороший вибір для тих, хто розбирається в історичних подіях, змалечку знайомий з прізвищами Грушевсього, Субтельного, Крип'якевича і просто хоче простого історичного чтива. Ким би не був цей Дід Свирид, але він зробив просто титанічну працю, створивши книгу яку справді хочеться читати і перечитувати.
Найкращий підручник із історії України, який потрапляв мені до рук. А їх я перелистала чимало - проголошення незалежності якраз співпало з моїм підлітковим віком, який, як відомо, часто віздначається максималізмом у певних сферах життя, й у мене такою сферою була саме історія України. Отож, начитавшись чимало та ще й отримавши дві вищі освіти, я осмілююся ще раз повторити: це найкраший підручник із історії.
Найперше, тому, що у ньому викладено лише найважливіші факти, тобто не виникає перенасичення й заплутування в купі інформації. По-друге, автор критично підходить до вибору першоджерел і не боїться піддавати їх здоровій критиці, того ж літописця Нестора, наприклад. По-третє, замість десятків дат у книзі постають живі люди - як історичні особи, так і вигадані персонажі, які, втім, дуже гарно характеризують час, викликають напрочуд приємні емоції й таким чином допомагають фіксувати описані факти у пам'яті. А по-четверте, саме такими і мають бути книги для дітей, і тоді ані історія, ані філософія (згадалася книга "Світ Софії" Гордера) не видаватимуться нудними й непотрібними.
Автор - до речі, вигаданий інтернет-персонаж, хоча й реальний чоловік - от-от має видати другу частину "Історії..." Вже з нетерпінням чекаю.
Цікава книга, що описує історію України в гумористичному стилі. Написана "бойовим суржиком", який використовує Дід Свирид у своїх дописах на Фейсбуку та блозі. Книга не є класичною Історією України, автор інтерпретує історичні факти у своємо гумористичному стилі. Для себе я поділила книгу на дві частини: доба племен і доба князів. Друга частина мені сподобалася набагато більше, автор вводить нових цікавих персонажів, нейбайдужих громадян, таких як митники чи куми. Їх діалоги додають легкості і дозволяють краще уявити тогочасне суспільство, яким його бачить автор. Унікальним елементом книги є коментарі різних історичних персонажів в кінці кожного розділу в стилі Фейсбук стрічки. Великий лайк за це! Чотири зірки за непересічний задум і унікальний стиль. Загалом, цікава книга, варта уваги.
Прекрасна серія для людей, які щойно починають цікавитися історією України. Конкретно ця книга присвячена періоду від появи на території України перших людей до перемоги Ярослава Мудрого над печенігами. Автор досить грунтовно описує наявні відомості про ті чи інші народи, племена та культури, які проживали в той час. Більшість подій аналізується та подається кілька варіантів можливих причин та версій що і як відбувалося. Разом з тим, при хорошому історичному фоні, автор добре розбавляє суху історію уявними діалогами, які розкривають чим жили тогочасні жителі та жартівливими, а інколи й не дуже, алюзіями на сучасність. Можливо, професійні історики знайдуть певні неточності, але, в якості доповнення до шкільного курсу історії, ця книга зайде на "ура".
Дуже цікава книга для початківців-істориків, які прогулювали уроки історії в школі. Автору не бракує критичного мислення та гумору, що дуже допомоагає охопити неймовірний проміжок часу від перших поселень до розквіту Київської Русі.
Важливим є також проведення паралелей з недавніми подіями в Україні та війною з Московією.
Трохи здивув параграф про "солодкуватий" погляд Володимира Великого на 1-гривневій банкноті. Такі вирази можна почути від гомофобів та правих, і я не чекав такого побачити в цій книзі.
Дуже рекомендую до прочитання, але бажано з додатковим власним аналізом фактів та першоджерел.
Дуже цікавий й приємний погляд на історію заснування Києва, Хрещення й формування Русі культурно й територіально, й багато іншого, що дає зрозуміти особливості функціонування нашої свідомості й світосприйняття. Дуже рекомендую перечитати й нагадати собі те, що Вам здається Ви знаєте, для того щоб поновити й збагатити своє знання історії України "новими", цікавими розуміннями.
🇺🇦 Ех, якби історію України у школі хоча б приблизно викладали так, як робить це дід Свирид, то і дітям би було цікаво і дорослі більше б розумілися на минулому своєї країни. Та вже точно ні в кого не виникало б сумнівів, про братні й псевдобратні народи.
💙💛 Дід Свирид - то зовсім не простий легінь, що видає себе за сільського історика. Він багатогранна особистість, бо і розповідає цікаво, і москалів тролить чудово, і жартами сипле, і крутеньке слівце вставить де треба, має глибокі знання з історії та вдало аналізує різні першоджерела. Давненько веде свій блог у фб, ще з часів АТО займається волонтерством, з повномасштабного вторгнення кацапні - воює, а от нині лікується від поранення в одному зі шпиталів, але не розсекречує, де саме. Боїться, мабуть, що сердешні українські жіночки залікують його своїми кулінарними витворам�� та шедеврами.
💙💛 Комусь здається, що історія України - то суцільний біль, втрати, голод і страждання. Свирид Опанасович переконає Вас, що це не так! Ми гордий, працьовитий і вільний народ! Так, у нас багато сумних сторінок у минулому, але наші праця, гумор та кумівство вдало долають всі негаразди і змушують жартувати навіть у найскрутніші часи. Якщо чесно, не було жодного розділу, де б я не сміялася чи не пишалася тим, що українка. Раджу придбати одразу всі 3 томи Історії, бо: 🔵🟡 по-перше, відсоток від продажу кожної книги йде на ЗСУ, 🔵🟡 по-друге, це точно ті книги, які мусить мати кожен українець і тримати їх навиднооці, як "Кобзар" 🔵🟡 по-третє, незалежно від віку, Ви точно час від часу їх почитуватимите для підняття інтелекту, самооцінки та просто пореготати.
Якщо ви хотіли поліпшити свої знання з історії рідної держави, але не знали, як підступитися чи боялися, що буде нудно, то ось вам неймовірно цікавезна книга:
Дід Свирид "Історія України від діда Свирида", 272 с.
Нарешті я почала її читати! Цей почекун стояв на моїй полиці з далекого 2017-го. Тоді я принесла з Книжкового Арсеналу перші дві книги Діда Свирида (1-й том на той час уже існував десь рік, а 2-й я вхопила щойно з типографії). А ще відвідала круту презентацію книги, яку проводила Татуся Бо разом з істориками та блогерами. Коротше, було класно, зовсім не нудно, хотілося таку веселу історію вчити й популяризувати. Прочитала я поки що лиш першу книгу (на сьогодні їх видано три, маю всі). Що вам сказати? Якби курс Історії України у школі викладали за цією книгою, у нас би всі школярі вчили її залюбки, знали б її, пам'ятали і ще й дітям своїм через роки переповідали б! Бо така історія - це вогінь! 🔥 Автор Історії - відомий блогер Свирид Опанасович. Я підписана на нього у FB навіть страшно сказати скільки років! Його кумедні історії з життя, сільську філософію, народний гумор люблю давно і палко! Кажуть, він і передачі на радіо вів, але в мене ніколи не було радіо... шкода. Ще він активно волонтерив із самого 2014-го, у його книжках наприкінці є подяки воїнам, гасло: "Вивчай історію - допомагай Армії" та фотографії реанімобіля, який був придбаний за кошти, виручені від продажу першого тому! З початком повномасштабки Дід Свирид вступив до лав ЗСУ, воював, отримав поранення. І от з оцим фірмовим гумором, який вирізняє Свирида Опанасовича з-поміж усіх інших блогерів, була написана книга-нонфікшн! Вийшов прекрасний ф'южн! Автор зміг загорнути сухі історичні факти у яскраву обгортку блискучого гумору, розповісти про знакові події в історії України (і не тільки) так, наче він сам сидів поряд з княгинею Ольгою чи князем Володимиром. Ми бачимо Трипільську цивілізацію і культуру, яка протривала кілька тисячоліть, зустрічаємося зі скіфами, сарматами, племенами Русі. Ще у книзі дуже багато ілюстрацій: фото археологічних знахідок, історичних карт, смішних карикатур. Том перший охоплює період від первісних людей до хрещення Русі. Читайте історію! Це весело! 👍
Чудова книга, вперше із цікавістю прослухав історію України "раннього періоду" (слухав аудіоверсію). Обов'язково прочитаю усю серію. У скарбничку схвальних рецензій хочу додати ту легкість з якою автор звертає увагу на суперечливі історичні моменти: в іронічній формі, з посиланням на різні джерела за потреби.
Якщо б в школі історію хоча б іноді викладали в такому форматі, наскільки ж цікавим був цей предмет! Мені завжди подобалась історія, тому що це буквально ті самі книжки, але про людей, які реально існоували, реально змінювали світ. Історія в переказі від діда Свирида розквітає новими барвами, додає життя простих людей, їх тривог, переживань та бойової гостинності. Разом з тим, ця версія це не видумки, це реальні історичні події, але викладені не сухою науковою мовою, а весело, легко і зрозуміло. Так, що закарбовується навіки
Ніколи не думав, що історію України можна так легко викладати. Гумор та деякі невелички художні припущення дають змогу прийнятись атмосферою часу, який описується. Як наче сам все бачив на власні очі. Хоч історію знаю не погано, але захотілось прочитати всі томи, які є і які (я сподіваюсь) будуть виходити.
Якби історію в школі подавали в такому стилі - знати її було б простіше Ненавистю до росіі просякнута мало не кожна сторінки книги Читається легко, але насправді автор розквітає після інтевенції Олега
Вже вдруге прослухали цей том. Навіть не думала, що про мамонтів, скіфів та сарматів можна так цікаво розказати. Ця частина історіі раніше мені видавалася дуже нудною. А тут все подано легко та з юмором, при цьому структуровно та докладно. З розвінчання відомих міфів. Я в захваті.