What do you think?
Rate this book
Земля молодих
Фейт Гелен — студентка-антропологиня, яка знає: кістки ніколи не брешуть. Коли вона отримує запрошення долучитися до розкопок двохсотлітнього склепу на острові Мен, то не вагається ані миті.
Разом із командою музею дівчина спускається під землю — і швидко розуміє: щось не збігається. Люди, поховані одночасно, загинули в різні століття! І що глибше дівчина занурюється в місцеву історію, то виразніше вимальовується зв’язок із кривавими кельтськими ритуалами.
Поки Фейт шукає відповіді в рештках, хтось наполегливо приховує істину й плете за спиною моторошну змову. Їй доведеться пройти крізь потаємні ходи, випробування й власні страхи, щоб знайти світло серед мороку. Та як обрати правильні двері, коли Тір на Ноґ має їх тисячі — і кожні стереже Кат Потойбіччя.
Разом із командою музею дівчина спускається під землю — і швидко розуміє: щось не збігається. Люди, поховані одночасно, загинули в різні століття! І що глибше дівчина занурюється в місцеву історію, то виразніше вимальовується зв’язок із кривавими кельтськими ритуалами.
Поки Фейт шукає відповіді в рештках, хтось наполегливо приховує істину й плете за спиною моторошну змову. Їй доведеться пройти крізь потаємні ходи, випробування й власні страхи, щоб знайти світло серед мороку. Та як обрати правильні двері, коли Тір на Ноґ має їх тисячі — і кожні стереже Кат Потойбіччя.
448 pages, Hardcover
First published May 1, 2026
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 46 reviews
May 3, 2026
Один з найкращих дебютів, який я взагалі читала!
Як сказано в післямові від видавчині — це набагато краще багатьох розпіарених робіт, і я повністю згодна!
Проковтнула за два дні, не могла зупинитися, книжка буквально з перших сторінок так захопила, що позбавила спокою, поки я не дочитала (та і після відчуваю буду думати про неї ще місяць-другий).
Мені подобається як авторка змішала горор/трилер та кельтську мітологію, це додало такого саспенсу в історію. А від епілогу я взагалі в захваті🫠
А ще я не вгадала жодного повороту, хоча теорій було просто десятки під час читання.
Одночасно, хоч і маємо таку кількість напруги і загадок, маємо і багато сенсів. Думаю кожен знайде тут свій, але мені ця історія і про втрату, і про пошук (себе понад усе, але ще близьких або сенс), і про те, як часто нам треба відпускати людей, які вже пішли тощо…
А мова яка, яка ж гарна мова написання🫠
Неймовірна книга, як я щаслива, що прочитала це і що ми в українській літературі тепер маємо такий чудовий здобуток у вигляді авторки Катерини Шильпп
Як сказано в післямові від видавчині — це набагато краще багатьох розпіарених робіт, і я повністю згодна!
Проковтнула за два дні, не могла зупинитися, книжка буквально з перших сторінок так захопила, що позбавила спокою, поки я не дочитала (та і після відчуваю буду думати про неї ще місяць-другий).
Мені подобається як авторка змішала горор/трилер та кельтську мітологію, це додало такого саспенсу в історію. А від епілогу я взагалі в захваті🫠
А ще я не вгадала жодного повороту, хоча теорій було просто десятки під час читання.
Одночасно, хоч і маємо таку кількість напруги і загадок, маємо і багато сенсів. Думаю кожен знайде тут свій, але мені ця історія і про втрату, і про пошук (себе понад усе, але ще близьких або сенс), і про те, як часто нам треба відпускати людей, які вже пішли тощо…
А мова яка, яка ж гарна мова написання🫠
Неймовірна книга, як я щаслива, що прочитала це і що ми в українській літературі тепер маємо такий чудовий здобуток у вигляді авторки Катерини Шильпп
May 28, 2026
«Земля молодих» — це книга з дуже сильною і незвичною ідеєю, яка справді чіпляє атмосферою, потойбічними мотивами й візуальною естетикою. Малюнки, концепт світу та загальна задумка — мабуть, найсильніше, що тут є. Саме через це історію хочеться читати далі, навіть коли виникають претензії до виконання.
Втім, реалізація для мене виявилась значно слабшою за сам задум.
Стиль написання місцями здається сирим: описи локацій нечіткі, через що важко уявити простір навколо героїв — кімнати, тунелі, так звані свідоцтва, музей чи навіть будинок. У тексті багато незвичних порівнянь і формулювань, а деякі речення доводилось перечитувати по кілька разів, щоб зрозуміти, що нам намагаються описати і як виглядає. Через це занурення в історію часто збивалося. Атмосфера ніби є, але картинка в голові часто не складається.
Темп теж стрибає: десь історія тягнеться, а десь починається хаотична суєта та нерозбірлива біганина.
Фейт… Хотілося б більше розкриття головної героїні саме як антропологині. Її професія могла стати справжньою родзинкою історії: додати наукового мислення, спостережень, професійного аналізу чи унікального погляду на події. Але фактично ця деталь майже не впливає на сюжет і виглядає радше як спосіб «підселити» персонажа до потойбічної тематики, ніж справді важлива частина її особистості.
Не до кінця переконливим для мене був і розвиток самої героїні. Спочатку її подають як розумну, цілеспрямовану молоду жінку, але її вчинки та поведінка часто виглядають нелогічними й інфантильними. Вона постійно застрягає у власних страхах і тривогах, хоча в її віці це вже або переростають, або хоча б частково пропрацьовують. Особливо дивувала її сліпота до очевидних «червоних прапорців» у стосунках. Вона мені нагадувала ту овечку, що сліпо мекає і йде на заклання. А згодом її мислення та поведінка змінюються надто різко, з моменту попадання в Тір на Ноґ, вона стає рішучою та сміливою, прям з ноги вривається в нове своє амплуа борчині за права стражденних, через що розвиток персонажа здається неприродним — ніби між двома станами просто не вистачило поступового переходу.
О! Ледь не забула! Кохання😅
Воно виникло буквально з повітря — чотири зустрічі, нуль нормального розвитку почуттів, а під кінець нам продають «кохання до гробу». Я в якийсь момент взагалі була в шоці типу, а вони закохані? Коли це сталось?!😅
Фінал - «кіношний» хепі-енд, що не пасував до загальної концепції історії, на мою думку.
У підсумку для мене це книга з величезним потенціалом і дуже класною ідеєю, але з посередньою реалізацією. За атмосферу, концепт і божественні ілюстрації — великий плюс. За стиль, темп, персонажів і розкриття світу — суттєвий мінус. Тому загальна оцінка — 3*.
Втім, реалізація для мене виявилась значно слабшою за сам задум.
Стиль написання місцями здається сирим: описи локацій нечіткі, через що важко уявити простір навколо героїв — кімнати, тунелі, так звані свідоцтва, музей чи навіть будинок. У тексті багато незвичних порівнянь і формулювань, а деякі речення доводилось перечитувати по кілька разів, щоб зрозуміти, що нам намагаються описати і як виглядає. Через це занурення в історію часто збивалося. Атмосфера ніби є, але картинка в голові часто не складається.
Темп теж стрибає: десь історія тягнеться, а десь починається хаотична суєта та нерозбірлива біганина.
Фейт… Хотілося б більше розкриття головної героїні саме як антропологині. Її професія могла стати справжньою родзинкою історії: додати наукового мислення, спостережень, професійного аналізу чи унікального погляду на події. Але фактично ця деталь майже не впливає на сюжет і виглядає радше як спосіб «підселити» персонажа до потойбічної тематики, ніж справді важлива частина її особистості.
Не до кінця переконливим для мене був і розвиток самої героїні. Спочатку її подають як розумну, цілеспрямовану молоду жінку, але її вчинки та поведінка часто виглядають нелогічними й інфантильними. Вона постійно застрягає у власних страхах і тривогах, хоча в її віці це вже або переростають, або хоча б частково пропрацьовують. Особливо дивувала її сліпота до очевидних «червоних прапорців» у стосунках. Вона мені нагадувала ту овечку, що сліпо мекає і йде на заклання. А згодом її мислення та поведінка змінюються надто різко, з моменту попадання в Тір на Ноґ, вона стає рішучою та сміливою, прям з ноги вривається в нове своє амплуа борчині за права стражденних, через що розвиток персонажа здається неприродним — ніби між двома станами просто не вистачило поступового переходу.
О! Ледь не забула! Кохання😅
Воно виникло буквально з повітря — чотири зустрічі, нуль нормального розвитку почуттів, а під кінець нам продають «кохання до гробу». Я в якийсь момент взагалі була в шоці типу, а вони закохані? Коли це сталось?!😅
Фінал - «кіношний» хепі-енд, що не пасував до загальної концепції історії, на мою думку.
У підсумку для мене це книга з величезним потенціалом і дуже класною ідеєю, але з посередньою реалізацією. За атмосферу, концепт і божественні ілюстрації — великий плюс. За стиль, темп, персонажів і розкриття світу — суттєвий мінус. Тому загальна оцінка — 3*.
Read
May 28, 2026Шкода, але це виявилася не моя книжка.
Загалом написано дуже гарно і атмосферно, авторка дуже вміло занурує читача в свій світ. Перша частина, мені особисто дуже сподобалася. Там ми знайомимося з персонажами, починає з'являтись загадка, яку головна героїня намагається розгадати і все це на фоні дощової, холодної Ірландії. Ну кайф, я прям зачитувалася цими розділами. А от в другій частині у нас відбувається свого роду зміна локації і спочатку мені ще було цікаво, ознайомлюватися з цим новим місцем і його мешканцями, але потім дуже швидко стало нудно.
Я думаю, моя найбільша проблема із "Землею молодих" полягає в тому, що мене зовсім емоційно не зачепили герої. Тому я й не переживала за них і тому велика частина напруги для мене втрачалася. Так само повз мене пройшла любовна лінія і якщо чесно, то Кат мені подобався більше, коли я читала його короткі замітки на початках розділів першої частини, ніж коли ми зустріли його вживу (?). Знову ж таки, я не можу сказати, що він мені чимось активно не подобався, просто залишив байдужою.
Думаю, це дійсно той випадок, коли проблема в мені, а не в книжці. Стиль авторки мені дуже сподобався, тому планую спробувати ще якісь її наступні історії.
Загалом написано дуже гарно і атмосферно, авторка дуже вміло занурує читача в свій світ. Перша частина, мені особисто дуже сподобалася. Там ми знайомимося з персонажами, починає з'являтись загадка, яку головна героїня намагається розгадати і все це на фоні дощової, холодної Ірландії. Ну кайф, я прям зачитувалася цими розділами. А от в другій частині у нас відбувається свого роду зміна локації і спочатку мені ще було цікаво, ознайомлюватися з цим новим місцем і його мешканцями, але потім дуже швидко стало нудно.
Я думаю, моя найбільша проблема із "Землею молодих" полягає в тому, що мене зовсім емоційно не зачепили герої. Тому я й не переживала за них і тому велика частина напруги для мене втрачалася. Так само повз мене пройшла любовна лінія і якщо чесно, то Кат мені подобався більше, коли я читала його короткі замітки на початках розділів першої частини, ніж коли ми зустріли його вживу (?). Знову ж таки, я не можу сказати, що він мені чимось активно не подобався, просто залишив байдужою.
Думаю, це дійсно той випадок, коли проблема в мені, а не в книжці. Стиль авторки мені дуже сподобався, тому планую спробувати ще якісь її наступні історії.
Read
May 22, 2026Книга, яка прочиталась дуже швидко! Тут цікаве та витончене Потойбіччя, тому сцени у Свідоцтвах читались легко та динамічно, та й взагалі сам Тир на Ног виглядає дуже цікаво. Атмосфера на Землі молодих прям дуже вайбує, ілюстрації круто її передають! Власне як і все оформлення ❤️
Класно придумано з Коренем, я собі досі не придумала свій, але варто таки обрати, бо мало лі, що може трапитися в житті ☺️ Ритуали я теж люблю!
Особисто мені не дуже сподобались деякі мовні звороти, але це вже мої загони, бо я ще й
прихильник довших речень.
Хотілося ще взаємодії між Катом та Фейт, щоб більше повірити в ці стосунки, але що ж…
Однозначно можу сказати, що Кат справді дуже харизматичний чоловік, а Фейт… ну її маска підійшла їй ідеально)
В будь-якому випадку це непоганий дебютний роман, тому бажаю авторці купу натхнення на нові цікаві історії ❤️
Класно придумано з Коренем, я собі досі не придумала свій, але варто таки обрати, бо мало лі, що може трапитися в житті ☺️ Ритуали я теж люблю!
Особисто мені не дуже сподобались деякі мовні звороти, але це вже мої загони, бо я ще й
прихильник довших речень.
Хотілося ще взаємодії між Катом та Фейт, щоб більше повірити в ці стосунки, але що ж…
Однозначно можу сказати, що Кат справді дуже харизматичний чоловік, а Фейт… ну її маска підійшла їй ідеально)
В будь-якому випадку це непоганий дебютний роман, тому бажаю авторці купу натхнення на нові цікаві історії ❤️
March 5, 2026
Якби мене запитали про взірець книжки, з якою має дебютувати авторка, я без вагань указала б на «Землю молодих».
А якщо б запитали: «Хто твоя улюблена авторка?» — я, не замислюючись, сказала б: Катя.
До найдрібніших деталей пропрацьована історія, обрамлена прекрасною авторською мовою і приправлена добірним гумором, — «Земля молодих» для мене стала квінтесенцією всього, що я обожнюю в літературі. Любите Ірвінга з його винятковими персонажами? У Каті такі є — не лише живі, а й мертві. Любите Тартт із її відшліфованою та вивіреною мовою? Катя пише так, що доводиться затамовувати подих. Любите Винниченка за психологізм і симбіоз чорного й білого в межах одного персонажа? Катя зробила це так, що провести чіткий поділ на протагоністів і антагоністів ой як складно.
До чого це я? Авторці вдалося написати текст, у якому я — прискіплива читачка — знаходжу щось від улюблених письменників і письменниць, але водночас вона змогла в цьому дебюті викристалізувати власний голос, який неможливо сплутати.
Для мене ця книжка унікальна тим, що під час кожного перечитування (робота така) я відшукувала нові сенси, які лише доповнювали, поглиблювали й краще розкривали історію. А це все, панове, завдяки письменницькій майстерності. (І так, вам теж раджу поринати в Потойбіччя не один раз.)
Дякую авторці за насолоду й емоції, а ще — за нагадування, чому я так люблю читати та що таке справді якісний твір 💔
До найдрібніших деталей пропрацьована історія, обрамлена прекрасною авторською мовою і приправлена добірним гумором, — «Земля молодих» для мене стала квінтесенцією всього, що я обожнюю в літературі. Любите Ірвінга з його винятковими персонажами? У Каті такі є — не лише живі, а й мертві. Любите Тартт із її відшліфованою та вивіреною мовою? Катя пише так, що доводиться затамовувати подих. Любите Винниченка за психологізм і симбіоз чорного й білого в межах одного персонажа? Катя зробила це так, що провести чіткий поділ на протагоністів і антагоністів ой як складно.
До чого це я? Авторці вдалося написати текст, у якому я — прискіплива читачка — знаходжу щось від улюблених письменників і письменниць, але водночас вона змогла в цьому дебюті викристалізувати власний голос, який неможливо сплутати.
Для мене ця книжка унікальна тим, що під час кожного перечитування (робота така) я відшукувала нові сенси, які лише доповнювали, поглиблювали й краще розкривали історію. А це все, панове, завдяки письменницькій майстерності. (І так, вам теж раджу поринати в Потойбіччя не один раз.)
Дякую авторці за насолоду й емоції, а ще — за нагадування, чому я так люблю читати та що таке справді якісний твір 💔
June 6, 2026
Дебютна робота, яка подає надії на майбутнє авторки. Якщо говорити про плюси - то звісно це промо книги перед виходом, оформлення (арти це просто нереальна краса) та певні гачки які чіпляли увагу та змушували замислитись.
Тепер більш детально скомпулюю власні думки та невдоволення. Головна моя проблема був темп оповіді. Я звикла до того, що тексти емоційно насичені та події мають структурно-логічний зв'язок. В книзі ж періодично сцени були заради сцен та не несли ніякого навантаження. Я промовчу що початок книги виглядав наче планер та не стимулював читати далі. Та й чекати 100+ сторінок щоб закінчились оці уривчасті потоки думок та хоч щось почалось це занадто.
Якщо говорити про персонажів, то я не встигла емоційно до них прив'язатись, бо темп книги нагадував купу коротких відео в тіктоці, де я наче щось побачила і почула але це зовсім не зафіксувалось в моїй голові. Запитайте мене про героїню... а я не можу сформувати думки, бо у мене лише питання. Почнаючи від стосунків з батьками (ну це дивно пропихувати лінію контролюючих батьків, коли Фейт 25 років та вона досить таки незалежна) і закінчуючи її романтичними лініями. Кожне з її "захоплень" викликає питання. Логан - суцільний червоний прапорець, який не нехтує і подомагаться до неї і виявитись мутним тіпом. Кат - "роза серед навоза" точніше наш ідеальний мутний загадковий пекельний мен. Знов таки, я не дуже повірила в оце "чисте кохання" бо якось усе занадто швидко розгорнулось та зрештою виникають лише питання "чому вона?".
Підсумовуючи усе - це непоганий дебют. Не найсильніша книга в заявлених жанрах але й далеко не найгіша
Тепер більш детально скомпулюю власні думки та невдоволення. Головна моя проблема був темп оповіді. Я звикла до того, що тексти емоційно насичені та події мають структурно-логічний зв'язок. В книзі ж періодично сцени були заради сцен та не несли ніякого навантаження. Я промовчу що початок книги виглядав наче планер та не стимулював читати далі. Та й чекати 100+ сторінок щоб закінчились оці уривчасті потоки думок та хоч щось почалось це занадто.
Якщо говорити про персонажів, то я не встигла емоційно до них прив'язатись, бо темп книги нагадував купу коротких відео в тіктоці, де я наче щось побачила і почула але це зовсім не зафіксувалось в моїй голові. Запитайте мене про героїню... а я не можу сформувати думки, бо у мене лише питання. Почнаючи від стосунків з батьками (ну це дивно пропихувати лінію контролюючих батьків, коли Фейт 25 років та вона досить таки незалежна) і закінчуючи її романтичними лініями. Кожне з її "захоплень" викликає питання. Логан - суцільний червоний прапорець, який не нехтує і подомагаться до неї і виявитись мутним тіпом. Кат - "роза серед навоза" точніше наш ідеальний мутний загадковий пекельний мен. Знов таки, я не дуже повірила в оце "чисте кохання" бо якось усе занадто швидко розгорнулось та зрештою виникають лише питання "чому вона?".
Підсумовуючи усе - це непоганий дебют. Не найсильніша книга в заявлених жанрах але й далеко не найгіша
May 8, 2026
Земля молодих - непоганий дебютний роман, у якому відчувається потенціал авторки та цікава ідея світу. Проте більшу частину книги сюжет для мене розвивався надто повільно, через що читання місцями ставало нудним і хотілося дочекатися бодай якогось сильнішого поштовху в подіях.
Стиль написання також видався доволі важким: у тексті багато незвичних порівнянь і формулювань, а деякі речення доводилося перечитувати по кілька разів, щоб зрозуміти думку авторки.
Також хотілося б більше розкриття головної героїні саме як антропологині. На початку книги їй бракує наукового мислення, професійного аналізу чи спостережень, які б підкреслювали її фах і робили персонаж більш унікальним.
Не до кінця переконливо для мене виглядав і розвиток самої героїні. Спочатку вона подається доволі нелогічною, а згодом її мислення й поведінка змінюються дуже різко. Через такий контраст ріст персонажа сприймається дещо неприродно, ніби між цими двома станами не вистачило поступового розвитку.
Окремо не вистачило розвитку взаємин із Катом - їх було замало, тому емоційна прив’язаність героїні до нього здалась занадто швидкою й не до кінця переконливою.
Водночас фінальна частина книги сподобалась значно більше: напруга й динаміка нарешті з’явилися, а завершення залишило після себе сильніше враження, ніж основна частина роману.
Вдячна авторці за цю історію та бажаю їй подальшого розвитку й нових сильних книг у майбутньому.
Стиль написання також видався доволі важким: у тексті багато незвичних порівнянь і формулювань, а деякі речення доводилося перечитувати по кілька разів, щоб зрозуміти думку авторки.
Також хотілося б більше розкриття головної героїні саме як антропологині. На початку книги їй бракує наукового мислення, професійного аналізу чи спостережень, які б підкреслювали її фах і робили персонаж більш унікальним.
Не до кінця переконливо для мене виглядав і розвиток самої героїні. Спочатку вона подається доволі нелогічною, а згодом її мислення й поведінка змінюються дуже різко. Через такий контраст ріст персонажа сприймається дещо неприродно, ніби між цими двома станами не вистачило поступового розвитку.
Окремо не вистачило розвитку взаємин із Катом - їх було замало, тому емоційна прив’язаність героїні до нього здалась занадто швидкою й не до кінця переконливою.
Водночас фінальна частина книги сподобалась значно більше: напруга й динаміка нарешті з’явилися, а завершення залишило після себе сильніше враження, ніж основна частина роману.
Вдячна авторці за цю історію та бажаю їй подальшого розвитку й нових сильних книг у майбутньому.
May 6, 2026
Ця книга стала моєю римською імперією. Чи очікувала я, що так станеться? Зовсім ні, бо повсякчас, як читала про неї у Каті на сторінці, ловила себе на думці що це не зовсім моя історія.
Виявилась, що ще й як моя❤️🩹
Поєднання міфології, магічного реалізму, темряви, складних людських відносин та рішень, горору та таємниць – повністю мене підкорило, буквально з перших рядків. А ще – одна лінія кохання, що потрапила у саме сердечко, бо там було зібране все-все, як я люблю. Тепер хочу окрему історію про них🥹
Я була налякана, злилася, матюкала персонажів, бажала їхньої смерті, вболівала за них, плакала і вірила. Абсолютно у кожного, в їх історії, вчинки та слова. Іноді мені здавалось що вони дійсно існують☠️
Атмосфера, яку створила авторка відчувалась такою живою, що я періодично стукала в особисті і питала кому вона продала за це душу. Мені не хотілось відриватися від тексту, а одразу після прочитання – відкрити книгу спочатку і перечитати📖
Я дуже чекала на видання цієї історії, бо вона абсолютно варта того щоб бути на поличках і вкрасти серця людей. Це так свіжо, яскраво, цікаво, захопливо, сенсово та глибоко, що я досі думаю про текст, переживаю цю історію знову і знову✨
Виявилась, що ще й як моя❤️🩹
Поєднання міфології, магічного реалізму, темряви, складних людських відносин та рішень, горору та таємниць – повністю мене підкорило, буквально з перших рядків. А ще – одна лінія кохання, що потрапила у саме сердечко, бо там було зібране все-все, як я люблю. Тепер хочу окрему історію про них🥹
Я була налякана, злилася, матюкала персонажів, бажала їхньої смерті, вболівала за них, плакала і вірила. Абсолютно у кожного, в їх історії, вчинки та слова. Іноді мені здавалось що вони дійсно існують☠️
Атмосфера, яку створила авторка відчувалась такою живою, що я періодично стукала в особисті і питала кому вона продала за це душу. Мені не хотілось відриватися від тексту, а одразу після прочитання – відкрити книгу спочатку і перечитати📖
Я дуже чекала на видання цієї історії, бо вона абсолютно варта того щоб бути на поличках і вкрасти серця людей. Це так свіжо, яскраво, цікаво, захопливо, сенсово та глибоко, що я досі думаю про текст, переживаю цю історію знову і знову✨
June 16, 2026
3,5 ⭐
Якби “Землю молодих” взялися екранізувати, вона точно стала б головним осіннім хітом Netflix. Текст навіть не треба адаптувати. Просто бери й знімай. Для ідеальної картинки вартувало б тільки запросити нашого Мирослава Джоновича Кувалдіна на роль Ронні та використати пісню “Тебе це може вбити” Скай як саундтрек.
Перед нами - готичне романтичне фентезі за мотивами кельтської міфології про студентку-антропологиню Фейт, яка добре знається на кістках, але геть не розбирається в живих людях.
Зав’язка відсилає до впізнаваних готичних мотивів: старого маєтку із потаємними дверима, трагічної загибелі родини, яка там жила, згадок про криваві ритуали та культи. А ще, ексцентричної команди музею, що шушукається по закутках про свої справи, демонстративно приховуючи щось від героїні.
Авторка вдало вибудувала напругу, яка просто-таки гнала мене далі й далі. І хоча наміри персонажів - очевидні. Загрози - очевидні. Головна інтрига - очевидна. Я, попри все, з великою цікавістю стежила за всім, що там відбувалося.
Після того, як сюжет змінює головну локацію, на жаль, саспенс оповіді спадає. Здавалось би, Фейт опиняється у моторошному місці, де на неї чекає зустріч зі страшним катом та інші, куди гірші небезпеки. Але відчуття того, що на героїню підстерігає щось жахливе або вона може відчутно постраждати, залишилося позаду.
Через певні сюжетні рішення на зміну тривожним мотивам приходить романтичний азарт, а вся головна інтрига вибудовується навколо зближення головних персонажів. І знаєте, це виглядало вельми непогано, хоч знову трохи передбачувано.
Також мене збила з пантелику швидка трансформація героїні з тихої миші на безстрашну бійчиню. І те, що авторка намагалася виставити її аж надто хорошою. Насправді, другорядні персонажки мені сподобалися куди більше, ніж Фейт. Вони мають меншу сюжетну вагу, але їхні арки значно трагічніші та драматичніші, якщо порівнювати з лінією головної героїні. Історії Морін та Рут відчутно збагатили книжку, це однозначно плюс.
А от що я зарахую для себе до мінусів - це епілог та бонусну сцену. Пригадуєте період, коли після Marvel ледь не всі почали додавати сцени після титрів, навіть там, де в цьому не було особливої потреби? От мені здається, що ці додаткові сцени із “Землі молодих” виглядають саме так і вони применшили весь драматизм фіналу. Але це виключно питання мого читацького смаку.
Найбільшою перевагою цієї книжки є атмосфера, художність та робота з візуальною складовою. Особисто я мало можу згадати творів, де естетика є головною візитівкою історії, але у “Землі молодих” це працює бездоганно. Вона немов написана для того, щоб створювати колажі в Рinterest, робити атмосферні нарізки для тik тok чи малювати ілюстрації.
В авторки яскравий кінематографічний стиль: короткі розділи, короткі абзаци, короткі речення. Книжка наче розділена на кадри. Чесно кажучи, я не дуже люблю таку манеру письма, адже мені сильно не вистачало описових елементів. Проте ближче до фіналу відчувається, що авторка розписалася, текст стає об'ємнішим, і, відповідно, сприйняття історії покращується. Тому я була б не проти почитати наступні роботи авторки. Вважаю “Землю молодих” вдалим дебютом.
Якби “Землю молодих” взялися екранізувати, вона точно стала б головним осіннім хітом Netflix. Текст навіть не треба адаптувати. Просто бери й знімай. Для ідеальної картинки вартувало б тільки запросити нашого Мирослава Джоновича Кувалдіна на роль Ронні та використати пісню “Тебе це може вбити” Скай як саундтрек.
Перед нами - готичне романтичне фентезі за мотивами кельтської міфології про студентку-антропологиню Фейт, яка добре знається на кістках, але геть не розбирається в живих людях.
Зав’язка відсилає до впізнаваних готичних мотивів: старого маєтку із потаємними дверима, трагічної загибелі родини, яка там жила, згадок про криваві ритуали та культи. А ще, ексцентричної команди музею, що шушукається по закутках про свої справи, демонстративно приховуючи щось від героїні.
Авторка вдало вибудувала напругу, яка просто-таки гнала мене далі й далі. І хоча наміри персонажів - очевидні. Загрози - очевидні. Головна інтрига - очевидна. Я, попри все, з великою цікавістю стежила за всім, що там відбувалося.
Після того, як сюжет змінює головну локацію, на жаль, саспенс оповіді спадає. Здавалось би, Фейт опиняється у моторошному місці, де на неї чекає зустріч зі страшним катом та інші, куди гірші небезпеки. Але відчуття того, що на героїню підстерігає щось жахливе або вона може відчутно постраждати, залишилося позаду.
Через певні сюжетні рішення на зміну тривожним мотивам приходить романтичний азарт, а вся головна інтрига вибудовується навколо зближення головних персонажів. І знаєте, це виглядало вельми непогано, хоч знову трохи передбачувано.
Також мене збила з пантелику швидка трансформація героїні з тихої миші на безстрашну бійчиню. І те, що авторка намагалася виставити її аж надто хорошою. Насправді, другорядні персонажки мені сподобалися куди більше, ніж Фейт. Вони мають меншу сюжетну вагу, але їхні арки значно трагічніші та драматичніші, якщо порівнювати з лінією головної героїні. Історії Морін та Рут відчутно збагатили книжку, це однозначно плюс.
А от що я зарахую для себе до мінусів - це епілог та бонусну сцену. Пригадуєте період, коли після Marvel ледь не всі почали додавати сцени після титрів, навіть там, де в цьому не було особливої потреби? От мені здається, що ці додаткові сцени із “Землі молодих” виглядають саме так і вони применшили весь драматизм фіналу. Але це виключно питання мого читацького смаку.
Найбільшою перевагою цієї книжки є атмосфера, художність та робота з візуальною складовою. Особисто я мало можу згадати творів, де естетика є головною візитівкою історії, але у “Землі молодих” це працює бездоганно. Вона немов написана для того, щоб створювати колажі в Рinterest, робити атмосферні нарізки для тik тok чи малювати ілюстрації.
В авторки яскравий кінематографічний стиль: короткі розділи, короткі абзаци, короткі речення. Книжка наче розділена на кадри. Чесно кажучи, я не дуже люблю таку манеру письма, адже мені сильно не вистачало описових елементів. Проте ближче до фіналу відчувається, що авторка розписалася, текст стає об'ємнішим, і, відповідно, сприйняття історії покращується. Тому я була б не проти почитати наступні роботи авторки. Вважаю “Землю молодих” вдалим дебютом.
May 15, 2026
Тір на Ноґ — земля молодих, світ вічного життя.
Туди потрапить Фейт Гелен не по своїй волі. Вона невинна душа, яку прирекли на бігання в потойбіччі з нескінченною кількістю дверей.
Дуже подобається ця версія пекла, яку зробила письменниця: безліч дверей і кімнат, створених кожною душею, щоб проживати власні муки. А то і чужі.
Фейт антропологиня, яка завжди була правильною дитиною, дівчиною, жінкою.
Завжди пливла за течією.
І цього разу, на острові Мен, що викликає так багато запитань, вона потрапляє у вир кельтських культів та жертвоприношень. А згодом і в сам Тір на Ноґ.
Як шанувальниця Аїда/Гадеса я звісно ж вподобала і тутешнього Ката. Ну що за чоловік.
Скільки емоцій було. І плескала руками, і тупотіла ногами, і сварилась вголос.
Ця книга прекрасна від обкладинки до найменшого персонажа. Ще один скарб на моїх полицях.
Туди потрапить Фейт Гелен не по своїй волі. Вона невинна душа, яку прирекли на бігання в потойбіччі з нескінченною кількістю дверей.
Дуже подобається ця версія пекла, яку зробила письменниця: безліч дверей і кімнат, створених кожною душею, щоб проживати власні муки. А то і чужі.
Фейт антропологиня, яка завжди була правильною дитиною, дівчиною, жінкою.
Завжди пливла за течією.
І цього разу, на острові Мен, що викликає так багато запитань, вона потрапляє у вир кельтських культів та жертвоприношень. А згодом і в сам Тір на Ноґ.
Як шанувальниця Аїда/Гадеса я звісно ж вподобала і тутешнього Ката. Ну що за чоловік.
Скільки емоцій було. І плескала руками, і тупотіла ногами, і сварилась вголос.
Ця книга прекрасна від обкладинки до найменшого персонажа. Ще один скарб на моїх полицях.
June 14, 2026
Перша частина справляла враження типового містичного трилера, і з одного боку трохи мене зацікавила, з іншого - не дуже. Та я дала книзі шанс, і в другій частині ЯК ПОЧАЛОСЬ!! Це було саме те, що потрібно! Некомфортно, фантасмагорично - ніби тривожний сон, від якого не можеш прокинутись, з подробицями фізичних страждань, понівечення, гниття і розкладання (буквально), все як я люблю🌚 А яке завершення! Чудове просто. Це дуже хороший дебют, і я бажаю авторці успіхів з наступними книгами!
Єдине, що мене спантеличує позиціонування цієї книги як фентезі - не згодна. Це, як на мене, горрор, weird fiction. Але то вже дрібниці, особливо нічого не міняє, але сказати про це хотілося)
Єдине, що мене спантеличує позиціонування цієї книги як фентезі - не згодна. Це, як на мене, горрор, weird fiction. Але то вже дрібниці, особливо нічого не міняє, але сказати про це хотілося)
May 17, 2026
Тільки побачивши оформлення книги, я зрозуміла що вона мені 100% треба! За зміст я була певна, що мені точно сподобається🙂↕️
Якщо це дебютна робота авторки… то я тепер неймовірна її фанатка🔥 це було охриніти як добре!!! Це прям моя тема - подорожі до потойбіччя, ритуали, темрява, гріхи🖤
Оформлення просто нереально гарне!!! Я в захваті!!!
May 5, 2026
думала, що це — горрор-фентезі про потойбіччя, а виявилось — історія про любов, в усіх її проявах 🖤
і +1 книжковий чоловік в копілочку, я піщала на усіх спільних з Фейт сценах!
і +1 книжковий чоловік в копілочку, я піщала на усіх спільних з Фейт сценах!
May 13, 2026
Це найкраще, що я прочитала за останній час.
Дякую авторці за чудову історію і неймовірну атмосферу.
Це те, що мені було потрібно , хоча я і сама про це не знала. Тепер це одна з моїх найулюбленіших книг.
Дякую авторці за чудову історію і неймовірну атмосферу.
Це те, що мені було потрібно , хоча я і сама про це не знала. Тепер це одна з моїх найулюбленіших книг.
May 4, 2026
Як можна написати про Потойбіччя (сповнене жахів, нескінченних кімнат, кріпових дітей, постійної втечі та безвиході) так, що страх з часом переростає в зацікавленість, захоплення, сум та співчуття? Ця книга настільки неймовірна, що слів не вистачить, аби питомо описати захват🌟
1. Атмосфера. Перша частина сповнена вайбу Дарк Академії📚 (любителі Донни Тарт — вам зайде), таємниць, якими авторка "годує" нас по крихточках, та відчуття, що наближається щось епічне. Друга і третя частина доказують, що попереднє припущення не помилкове👀 Тір на Ног, яким авторка його створила, є неймовірно обʼємним, логічним, лячним і манливим. Всі локації ідеально "промальовані" словом, тож емоції проживаєш так сильно, як і головна героїня Фейт. Я готова перечитувати цю книгу знову і знову, аби перенестись до Землі Молодих і побачити всі її закутки.
2. Герої. Всі вони по-справжньому живі (навіть якщо давно мертві😅). Дуже сподобалось те, що головна героїня, (особливо в другій частині) розумніша за читача, помічає набагато більше і приймає розумні рішення🤌 Окреме задоволення приносять другорядні персонажі, про історію кожного з яких, хочеться дізнатись більше і більше. Ну і Кат😮💨😮💨😮💨😮💨
3. Сюжет. Який ж він захопливий, цікавий, не банальний та сильний. Частинки "гачків", передісторій та світоустрою впродовж історії складаються в один велетенський пазл🧩 Жодне слово, сцена чи репліка героя не були витрачені "намарно" і зіграли свою роль. Від кількох сюжетних поворотів щелепа відвисала, а в голові було тільки "Оце так???". Книга динамічна та захоплива настільки, що читаєш до пізньої ночі, не жалкуючи про втрачений сон.
4. Текст. Біжиш, біжиш за сюжетом, очікуючи що ж буде далі, але навіть у найбільш напружених сценах перечіпляєшся об такі майстерні формулювання, що перехоплює подих. Не можу перелічити скільки разів я (хоч дуже хотіла швидко читати далі) не могла не зупинитись на хвильку, аби ввібрати цю красу та поетичність слова. Мова багата, насичена та до біса красива.
5. Світобудова. Ідеальний баланс hard та soft "магічних систем". Тут і дуже зрозумілі закони за якими існує Земля Молодих і цікава передісторія його існування та створення і елемент загадки щодо "магічних" можливостей особливих персонажів. Світоустрій логічний та пропрацьований до дрібних деталей💫
6. Любов. В книзі її багато, як і в житті. Це рушійна сила, що спонукає до помсти, прощення, пошуку та звільнення. Всі життєві історії друго- та першорядних персонажів пронизані любовʼю у різних, часто і сумнівних або огидних проявах, але так само часто у щемливих, сповнених суму та каяття історіях. Ну і окрім цього.. slowburn тут до мурах.
7. Гумор. Мені захотілось його винести окремо, хоч його і не так багато в книзі. Але! Всі жарти були по-справжньому смішними. Ну і окремо дякую за певну неочікувано абсурдно-кумедну локацію в Потойбіччі👀
Я вважаю, що "Земля Молодих" - це дуже і дуже якісна література. Настільки якісна, що важко повірити, що це дебют. Я буду радити цю книгу абсолютно всім, бо вона заслуговує визнання і прочитання. Ну і мені хочеться, щоб більше людей потрапило у цей вир емоцій та захвату. Щире дякую авторці за такий досвід🙌
1. Атмосфера. Перша частина сповнена вайбу Дарк Академії📚 (любителі Донни Тарт — вам зайде), таємниць, якими авторка "годує" нас по крихточках, та відчуття, що наближається щось епічне. Друга і третя частина доказують, що попереднє припущення не помилкове👀 Тір на Ног, яким авторка його створила, є неймовірно обʼємним, логічним, лячним і манливим. Всі локації ідеально "промальовані" словом, тож емоції проживаєш так сильно, як і головна героїня Фейт. Я готова перечитувати цю книгу знову і знову, аби перенестись до Землі Молодих і побачити всі її закутки.
2. Герої. Всі вони по-справжньому живі (навіть якщо давно мертві😅). Дуже сподобалось те, що головна героїня, (особливо в другій частині) розумніша за читача, помічає набагато більше і приймає розумні рішення🤌 Окреме задоволення приносять другорядні персонажі, про історію кожного з яких, хочеться дізнатись більше і більше. Ну і Кат😮💨😮💨😮💨😮💨
3. Сюжет. Який ж він захопливий, цікавий, не банальний та сильний. Частинки "гачків", передісторій та світоустрою впродовж історії складаються в один велетенський пазл🧩 Жодне слово, сцена чи репліка героя не були витрачені "намарно" і зіграли свою роль. Від кількох сюжетних поворотів щелепа відвисала, а в голові було тільки "Оце так???". Книга динамічна та захоплива настільки, що читаєш до пізньої ночі, не жалкуючи про втрачений сон.
4. Текст. Біжиш, біжиш за сюжетом, очікуючи що ж буде далі, але навіть у найбільш напружених сценах перечіпляєшся об такі майстерні формулювання, що перехоплює подих. Не можу перелічити скільки разів я (хоч дуже хотіла швидко читати далі) не могла не зупинитись на хвильку, аби ввібрати цю красу та поетичність слова. Мова багата, насичена та до біса красива.
5. Світобудова. Ідеальний баланс hard та soft "магічних систем". Тут і дуже зрозумілі закони за якими існує Земля Молодих і цікава передісторія його існування та створення і елемент загадки щодо "магічних" можливостей особливих персонажів. Світоустрій логічний та пропрацьований до дрібних деталей💫
6. Любов. В книзі її багато, як і в житті. Це рушійна сила, що спонукає до помсти, прощення, пошуку та звільнення. Всі життєві історії друго- та першорядних персонажів пронизані любовʼю у різних, часто і сумнівних або огидних проявах, але так само часто у щемливих, сповнених суму та каяття історіях. Ну і окрім цього.. slowburn тут до мурах.
7. Гумор. Мені захотілось його винести окремо, хоч його і не так багато в книзі. Але! Всі жарти були по-справжньому смішними. Ну і окремо дякую за певну неочікувано абсурдно-кумедну локацію в Потойбіччі👀
Я вважаю, що "Земля Молодих" - це дуже і дуже якісна література. Настільки якісна, що важко повірити, що це дебют. Я буду радити цю книгу абсолютно всім, бо вона заслуговує визнання і прочитання. Ну і мені хочеться, щоб більше людей потрапило у цей вир емоцій та захвату. Щире дякую авторці за такий досвід🙌
June 11, 2026
Атмосферне горорне мітологічне фентезі, яке поступово затягує тебе у свої темні надра з кривавими ритуалами, кістками та дверима, які краще нікому не шукати.
Набрати темп було важко. Текст дуже гарний, тут багато епітетів, мальовничі описи та характерна передача того, що відбувається, і саме тому мені знадобилось трохи часу, щоб призвичаїтися та не перечитувати деякі абзаци по декілька разів. Однак гріх жалітися на гарно написані речення.
Перше, на що натрапляєш в книзі, коли знайомишся з героями – недовіра. Кожна дія, кожен рух чи емоція іноді були гучнішими за недосказанність, і тому викликали шалену хвилю сумнівів.
«Нікому не можна довіряти» – думка, що була зі мною кожну нову сторінку. Я навіть будувала власні здогадки як саме та за яких обставин нас обведе довкола пальця той чи інший герой, писала їх на стікерах та вклеювала в книжку.
Головна героїня на початку мені імпонувала: вона розумна, має певний стрижень, але травмована та трохи наївна. Під фінал у мене почалась певна агресія до її поведінки, але це минуло.
Фейт говорить з кістками: вона дбає про них, вона читає їхні історії, вона по-справжньому захоплена тим, чим займається. І саме тому вона не могла оминути те таємне темне дійство, що розгорталось на розкопках та відкритті експозиції.
На жаль, я так до кінця і не змогла її зрозуміти. Багато вчинків дівчини та поведінка не мали для мене логічного (чи бодай якогось) пояснення, тому час від часу я починала зітхати та мрійливо дивитися на залишок книжки з думками: “а коли вже фінал?”.
Однак Кат.
Ось, про кого хотілось би читати більше. Цікавий герой, якого непростимо мало на сторінках історії. Його сюжетна гілка не викликала в мене жодних питань чи незадово��ення.
Авторка дуже майстерно будує свою оповідь, сюжет та грамотно, крок за кроком, розкриває героїв. Але найважливіше, що вона дає нам, читачам, можливість зробити власні висновки, перш ніж почати отримувати пояснення/бачення картинки в цілому.
І сюди ж я б віднесла насиченість тексту різними термінами: вони не сильно складні для розуміння, проте, якщо з’являються на одній сторінці, змушують зупинитися, щоб згадати що до чого має стосунок.
Я б не сказала, що в історії є любовна лінія, ба більше – вона її не потребує. Скоріше це випробування та сила, щоб Фейт мала можливість вирватися та порвати свої пути, що обмежували її життя, а все найважливіше буде відбуватися за лаштунками.
У авторки вийшли дуже цікаві та атмосферно прописані локації – такі, що ось прям зараз просяться на екран у вигляді готично-фольклорного горору з лімінальними просторами.
Після половини книги історія просідає, але на останній чверті набирає динамічності й сповна дає насолодитися фіналом, який мене навіть трохи зворушив.
Чекатиму інших історій від авторки, цікаво, що ще вона напише!
Набрати темп було важко. Текст дуже гарний, тут багато епітетів, мальовничі описи та характерна передача того, що відбувається, і саме тому мені знадобилось трохи часу, щоб призвичаїтися та не перечитувати деякі абзаци по декілька разів. Однак гріх жалітися на гарно написані речення.
Перше, на що натрапляєш в книзі, коли знайомишся з героями – недовіра. Кожна дія, кожен рух чи емоція іноді були гучнішими за недосказанність, і тому викликали шалену хвилю сумнівів.
«Нікому не можна довіряти» – думка, що була зі мною кожну нову сторінку. Я навіть будувала власні здогадки як саме та за яких обставин нас обведе довкола пальця той чи інший герой, писала їх на стікерах та вклеювала в книжку.
Головна героїня на початку мені імпонувала: вона розумна, має певний стрижень, але травмована та трохи наївна. Під фінал у мене почалась певна агресія до її поведінки, але це минуло.
Фейт говорить з кістками: вона дбає про них, вона читає їхні історії, вона по-справжньому захоплена тим, чим займається. І саме тому вона не могла оминути те таємне темне дійство, що розгорталось на розкопках та відкритті експозиції.
На жаль, я так до кінця і не змогла її зрозуміти. Багато вчинків дівчини та поведінка не мали для мене логічного (чи бодай якогось) пояснення, тому час від часу я починала зітхати та мрійливо дивитися на залишок книжки з думками: “а коли вже фінал?”.
Однак Кат.
Ось, про кого хотілось би читати більше. Цікавий герой, якого непростимо мало на сторінках історії. Його сюжетна гілка не викликала в мене жодних питань чи незадово��ення.
Авторка дуже майстерно будує свою оповідь, сюжет та грамотно, крок за кроком, розкриває героїв. Але найважливіше, що вона дає нам, читачам, можливість зробити власні висновки, перш ніж почати отримувати пояснення/бачення картинки в цілому.
І сюди ж я б віднесла насиченість тексту різними термінами: вони не сильно складні для розуміння, проте, якщо з’являються на одній сторінці, змушують зупинитися, щоб згадати що до чого має стосунок.
Я б не сказала, що в історії є любовна лінія, ба більше – вона її не потребує. Скоріше це випробування та сила, щоб Фейт мала можливість вирватися та порвати свої пути, що обмежували її життя, а все найважливіше буде відбуватися за лаштунками.
У авторки вийшли дуже цікаві та атмосферно прописані локації – такі, що ось прям зараз просяться на екран у вигляді готично-фольклорного горору з лімінальними просторами.
Після половини книги історія просідає, але на останній чверті набирає динамічності й сповна дає насолодитися фіналом, який мене навіть трохи зворушив.
Чекатиму інших історій від авторки, цікаво, що ще вона напише!
May 15, 2026
Якщо так виглядає дебютна книга авторки, то я автоматично стаю її фанаткою і купую всі наступні творіння.
Спочатку хочу віддати шану всім, хто працював над оформленням, бо книга виглядає як витвір мистецтва, починаючи з обкладинки й закінчуючи ілюстраціями, усе настільки атмосферне, що я була просто в захваті.
Трохи про сюжет: Фейт Гелен — студентка-антропологиня, яка приїздить на острів Мен, щоб долучитися до розкопок двохсотлітнього склепу. Кістки не брешуть, але як можна вірити кісткам, які кажуть, що їхні власники поховані одночасно, проте загинули в різні століття?
Перша частина йшла мені трохи довго (бо складу чесно довелося терпіти Логана), але коли почався весь потойбічний двіж, я проковтнула її за кілька годин. На цьому моменті я вже була на колінах, бо я велика фанатка тропу "You came? You called", і, певно, до кінця книги з них і не вставала.
"- Кликала?
- Так, але ти не приходив.
- Не малюй знаки, що вберігають від зла, кличучи його воднораз. Мені знадобилося трохи більше часу, щоб бачити твою душу. Але я йшов".
Сюжет дуже цікавий, персонажі, на мою думку, добре прописані. Бо якщо ти читаєш про мудака і тебе від нього верне, це чудово прописаний персонаж. У мене, певно, не знайдеться стільки слів, щоб виразити все, що я відчувала під час читання, тому просто додам що ця книга абсолютно точно має бути прочитана. Коли я дочитала її, мені захотілося відкрити першу главу і почати все спочатку.
Спочатку хочу віддати шану всім, хто працював над оформленням, бо книга виглядає як витвір мистецтва, починаючи з обкладинки й закінчуючи ілюстраціями, усе настільки атмосферне, що я була просто в захваті.
Трохи про сюжет: Фейт Гелен — студентка-антропологиня, яка приїздить на острів Мен, щоб долучитися до розкопок двохсотлітнього склепу. Кістки не брешуть, але як можна вірити кісткам, які кажуть, що їхні власники поховані одночасно, проте загинули в різні століття?
Перша частина йшла мені трохи довго (бо складу чесно довелося терпіти Логана), але коли почався весь потойбічний двіж, я проковтнула її за кілька годин. На цьому моменті я вже була на колінах, бо я велика фанатка тропу "You came? You called", і, певно, до кінця книги з них і не вставала.
"- Кликала?
- Так, але ти не приходив.
- Не малюй знаки, що вберігають від зла, кличучи його воднораз. Мені знадобилося трохи більше часу, щоб бачити твою душу. Але я йшов".
Сюжет дуже цікавий, персонажі, на мою думку, добре прописані. Бо якщо ти читаєш про мудака і тебе від нього верне, це чудово прописаний персонаж. У мене, певно, не знайдеться стільки слів, щоб виразити все, що я відчувала під час читання, тому просто додам що ця книга абсолютно точно має бути прочитана. Коли я дочитала її, мені захотілося відкрити першу главу і почати все спочатку.
February 3, 2026
З нетерпінням чекаю на можливість прочитати цю книгу й відкрити для себе її світ. Уже зараз хочеться підтримати цю історію на початку її шляху та побажати їй уважних, вдячних читачів і довгого життя.
May 8, 2026
Зітріть мені пам'ять, я прочитаю знову! Це однозначно найкраще прочитане цього року! І точно в топі найкращого загалом 🥰 Неймовірна історія, дебют талановитої, молодої, письменниці. Катю, ти геніальна! Пишаюсь!
Атмосфера, стиль, сюжет - дуже смачні! Якісно, круто та цікаво! Затягувало з кожним розділом все більше і більше. Описи потойбічча просто зносять дах! Діалоги, розвиток, сюжетні повороти бездоганні. Головні та другорядні персонажі залишають неабиякий слід. Кожен особливий, історя кожного унікальна.
Перша частина книги, ніби пазл, пазл без інструкції. Ти відчайдушно вчитуєшся, намагаєшся зберегти кожен шматочок, в своїй голові. Але ніяк не можеш зібрати частинки до купи. Загадки та таємниці сплітаються в тугий вузол, який так і кортить розірвати... З'являються перші здогадки і теорії. А в кінці крутий поворот і...прірва....
Частина друга. Боже, як же круто написана! Цей безкінечний біг кімнатами, що змінюють одна одну. Де кожні двері - невідомість. Де кожна - це чиясь історія. Біг за життя чи на смерть? Неповторність кожної захоплює. Мурахи шкірою та неможливість відірватись... . Душі, душі, душі... Неймовірне сплетіння чужих доль та страждань. Головна героїня, що бореться за своє існування, незважаючи на випробування, знаходить сенси та дарує співчуття Непробудним.
"Вітаю в моєму домі, Невинна" 🥰🥰🥰
Третя частина змусила мене плакати, двічі! Від болю та від щастя. Випробовування долі, вічності та кінця... Випробовування коханням та вибором!
Кат - це любов! ❤️ Таємничий, стриманий, вірний своєму покликанню. З дорбим серце, не дивлячись ні на що.
Це було неймовірно, захопливо та до глибини душі ❤️ Дякую, за цю мандрівку в Тір на Ноґ ❤️
Атмосфера, стиль, сюжет - дуже смачні! Якісно, круто та цікаво! Затягувало з кожним розділом все більше і більше. Описи потойбічча просто зносять дах! Діалоги, розвиток, сюжетні повороти бездоганні. Головні та другорядні персонажі залишають неабиякий слід. Кожен особливий, історя кожного унікальна.
Перша частина книги, ніби пазл, пазл без інструкції. Ти відчайдушно вчитуєшся, намагаєшся зберегти кожен шматочок, в своїй голові. Але ніяк не можеш зібрати частинки до купи. Загадки та таємниці сплітаються в тугий вузол, який так і кортить розірвати... З'являються перші здогадки і теорії. А в кінці крутий поворот і...прірва....
Частина друга. Боже, як же круто написана! Цей безкінечний біг кімнатами, що змінюють одна одну. Де кожні двері - невідомість. Де кожна - це чиясь історія. Біг за життя чи на смерть? Неповторність кожної захоплює. Мурахи шкірою та неможливість відірватись... . Душі, душі, душі... Неймовірне сплетіння чужих доль та страждань. Головна героїня, що бореться за своє існування, незважаючи на випробування, знаходить сенси та дарує співчуття Непробудним.
"Вітаю в моєму домі, Невинна" 🥰🥰🥰
Третя частина змусила мене плакати, двічі! Від болю та від щастя. Випробовування долі, вічності та кінця... Випробовування коханням та вибором!
Кат - це любов! ❤️ Таємничий, стриманий, вірний своєму покликанню. З дорбим серце, не дивлячись ні на що.
Це було неймовірно, захопливо та до глибини душі ❤️ Дякую, за цю мандрівку в Тір на Ноґ ❤️
June 10, 2026
Кінець другої частини й усю третю частину я прочитала за одну ніч, бо просто не могла зупинитися. Настільки співпереживала Фейт і так хотіла дізнатися, чим закінчиться її історія, що дочитала книгу до світанку.
Коли перегорнула останню сторінку, то навіть заплакала. Не через фінал, а тому, що була зовсім не готова прощатися з Фейт та цим світом.
Фейт назавжди залишиться для мене особливою героїнею, а Кат і Ронні без жодних сумнівів поповнили список моїх улюблених персонажів.
І окремо хочу сказати пані Катерині: я зовсім не натякаю (ну майже), але коли чекати на наступні книги? Бо після цієї історії я із задоволенням читатиму все, що ви напишете.
Дякую вам за цю книжку, вона прекрасна
Коли перегорнула останню сторінку, то навіть заплакала. Не через фінал, а тому, що була зовсім не готова прощатися з Фейт та цим світом.
Фейт назавжди залишиться для мене особливою героїнею, а Кат і Ронні без жодних сумнівів поповнили список моїх улюблених персонажів.
І окремо хочу сказати пані Катерині: я зовсім не натякаю (ну майже), але коли чекати на наступні книги? Бо після цієї історії я із задоволенням читатиму все, що ви напишете.
Дякую вам за цю книжку, вона прекрасна
May 4, 2026
Прекрасний, моторошний, проникливий, зухвалий, щемливий роман, огорнутий в розкішну авторську мову 🤤
Ця книжка викликала в мене цілий спектр емоцій, змусила співпереживати, сміятися, викликала власні рефлексії.
Майстерно прописані персонажі, кожну репліку яких не сплутаєш з іншими. Відмінно закручений сюжет, повороти якого годі вгадати. І атмосфера. Ох, атмосфера мені зайшла найбільше ❤️🔥
Беріть, читайте, перечитуйте. Смакуйте кожну сторінку, бо вони закінчуються раніше, ніж ви встигнете кліпнути оком. А з персонажами, які так припали до серця, уже прийдеться прощатися.
Спасибі авторці за неймовірні емоції 🫂
Однозначно одна з найпотужніших українських книг, які доводилося читати.
Ця книжка викликала в мене цілий спектр емоцій, змусила співпереживати, сміятися, викликала власні рефлексії.
Майстерно прописані персонажі, кожну репліку яких не сплутаєш з іншими. Відмінно закручений сюжет, повороти якого годі вгадати. І атмосфера. Ох, атмосфера мені зайшла найбільше ❤️🔥
Беріть, читайте, перечитуйте. Смакуйте кожну сторінку, бо вони закінчуються раніше, ніж ви встигнете кліпнути оком. А з персонажами, які так припали до серця, уже прийдеться прощатися.
Спасибі авторці за неймовірні емоції 🫂
Однозначно одна з найпотужніших українських книг, які доводилося читати.
May 16, 2026
Це найкраща історія Потойбіччя🔥🔥🔥🔥🔥
Закінчивши дану історію, можу з упевненістю сказати, що вона пречудова.
Сюжет розвивається таким чином, що дає можливість і посміятися, і поплакати за персонажів. Влучний гумор, місцями "болючі" сцени, педантично відпрацьований всесвіт, атмосферність кожної сцени і те, як живо написані персонажі - все це не давало відірватися від історії до останньої сторінки. Те, як майстерно написана ця книга викликає щирий захват і повагу, вона вартувала кожного дня в очікуванні її прочитати. Дякую!
Закінчивши дану історію, можу з упевненістю сказати, що вона пречудова.
Сюжет розвивається таким чином, що дає можливість і посміятися, і поплакати за персонажів. Влучний гумор, місцями "болючі" сцени, педантично відпрацьований всесвіт, атмосферність кожної сцени і те, як живо написані персонажі - все це не давало відірватися від історії до останньої сторінки. Те, як майстерно написана ця книга викликає щирий захват і повагу, вона вартувала кожного дня в очікуванні її прочитати. Дякую!
June 11, 2026
Цю неймовірну книгу хотілось розтягувати та вчитуватись в кожну сторінку. Я в абсолютному захваті від цієї роботи та гордості, що це написала українська авторка.
Серце завмирало, настільки правдивим вийшов Логан та Фейт, настільки неосяжним вийшов Кат. Ночами ця історія не полишала моїх снів, а днями я постійно поверталась до думок про те, що чекає на Фейт за черговими дверима.
Мій щирий захват та подяка авторці за цю історію та окреме - за плей-лист
Серце завмирало, настільки правдивим вийшов Логан та Фейт, настільки неосяжним вийшов Кат. Ночами ця історія не полишала моїх снів, а днями я постійно поверталась до думок про те, що чекає на Фейт за черговими дверима.
Мій щирий захват та подяка авторці за цю історію та окреме - за плей-лист
June 3, 2026
Буду чесною, перша частина мене заплутала і я вже подумала, що мені не сподобається.
Але потім мене (з ГГ) закинули в Тір на Ног і я закохалась.
Міфологічна складова - неперевершена!
добре, що я довірилась історії. Бо якраз завдяки по дорозі по Землі молодих розкривається і ГГ, і людська природа, і цей казьол Логан (я не думала, що його можна не любити ще більше, ніж у 1 частині, але ні, цей засранець стає тільки гірше).
Не знаючи нічого ні про магічний Тір на Ног, ні про деталі міфології мені було дуже цікаво. Це добре, що навіть без попереднього дослідження все інтуїтивно зрозуміло.
Фейт - добре, що арка прийшла туди, куди прийшла. Бо на початку вона здавалась тупенькою овечкою (хоча по факту, вона такою й була) і всі події, які з нею стались просто відкрили їй очі на все, в тому числі й на себе.
Єдине, з чим не можу погодитись, що в кінці вона така "мене втягнути в це все, та нічо, я навіть і рада". Правда, Фейт???? Тобі норм? Не знаю, може це її відкати невеличкі до стану овечки і вона це переросте пізніше?
Тож, якщо підсумувати:
вайби дарк академії, трилер і таємниця, міфологія і таке собі пограниччя між світами, де кожен неначеб-то отримує по заслугах (але там ще шар під усим цим є) - створюють темну зловісну атмосферу, and I am here for it!
Але потім мене (з ГГ) закинули в Тір на Ног і я закохалась.
Міфологічна складова - неперевершена!
добре, що я довірилась історії. Бо якраз завдяки по дорозі по Землі молодих розкривається і ГГ, і людська природа, і цей казьол Логан (я не думала, що його можна не любити ще більше, ніж у 1 частині, але ні, цей засранець стає тільки гірше).
Не знаючи нічого ні про магічний Тір на Ног, ні про деталі міфології мені було дуже цікаво. Це добре, що навіть без попереднього дослідження все інтуїтивно зрозуміло.
Фейт - добре, що арка прийшла туди, куди прийшла. Бо на початку вона здавалась тупенькою овечкою (хоча по факту, вона такою й була) і всі події, які з нею стались просто відкрили їй очі на все, в тому числі й на себе.
Єдине, з чим не можу погодитись, що в кінці вона така "мене втягнути в це все, та нічо, я навіть і рада". Правда, Фейт???? Тобі норм? Не знаю, може це її відкати невеличкі до стану овечки і вона це переросте пізніше?
Тож, якщо підсумувати:
вайби дарк академії, трилер і таємниця, міфологія і таке собі пограниччя між світами, де кожен неначеб-то отримує по заслугах (але там ще шар під усим цим є) - створюють темну зловісну атмосферу, and I am here for it!
June 15, 2026
Не очікувала, але книга мені дуже сподобалася. Вона ідеально потрапила в мій меланхолійний настрій. Текст легкий і красивий, а сюжет сповнений містики та міфології. Після двох не надто вдалих ромфентезі ця історія стала справжнім ковтком свіжого повітря.
May 18, 2026
Це було неймовірно. Книга захоплює з перших сторінок, однозначно рекомендую до прочитання. А на післямові видання я навіть заплакала, тому що усвідомила, що історія завершена.
May 2, 2026
4,5 бали, пів балу зняла за те, що Кат залишився з Фейт, а не зі мною.
Ладно, жарти в сторону.
Ця книга 100/10. Тут прекрасно все.
Персонажі — реалістичні. Фейт — типова гуд гьорл, яка намагається довести всім, що вона гуд. Бути ідеальною донькою, ідеальною нареченою.
Лоґан — мудак. Я сподівалася, що може десь все ж таки зарита собака, і він мав якусь іншу мотивацію, але нє. Він просто звичайнісінький мудак. І це правдиво, і виправдано самим персонажем.
Рут — стервочка, яка припала мені до душі. Але остання розмова з Фейт, це вау. Мені її щиро шкода. Вона заслуговувала на краще.
Оуен (відмовляюся називати його Кат, бо він Сонечко) — улюблений персонаж, що було мною передбачено ще до прочитання книги, бо авторка попереджала. Я їй довірилися. Вона мене не підвела. Я не знаю, як харизма передається через папір, але вона передалася. І я дуже рада, що Катя вирішила обрати інший фінал, бо особисто я б не пробачила, якби Оуен не вижив. Але він вижив. І це добре.
Ронні (або 10001 інших імен) — краш, але трошки менший за Оуена. Я за нього під кінець навіть забула, тому плот твіст з тим, що він друїд, був для мене неочікуваним. Я кайфанула.
Багато другорядних персонажів теж лишили свій відбиток. Дуже сподобався Віллі. Скажіть де він захований? Я теж хочу принести йому кекси 🧁
Я прочитала книгу за 3 дні. Це враховуючи, що я мала безліч справ, і не багато часу. Перший захід був у 150 сторінок. Другий з 11 розділу до кінець в потязі.
Це неймовірно сильний дебют на українському ринку.
Катя неймовірно талановита письменниця.
Ну і окремо дякую за оформлення, бо це найкрасивіша книга в моїй бібліотеці.
З нетерпінням чекаю на наступні книги авторки 💛
Обійняла 🫂
Забула додати за поцілунок Фейт та Оуена. Я почала їх шиперити ще до поцілунок. Але поцілунок вийшов неочікуваним для мене, і я аж запіщала під час прочитання.
Хотіла б сказати щось ще про книгу, але не буду. Бо я все розповім, і про що будуть потім казати інші у відгуках? 😂
Ладно, жарти в сторону.
Ця книга 100/10. Тут прекрасно все.
Персонажі — реалістичні. Фейт — типова гуд гьорл, яка намагається довести всім, що вона гуд. Бути ідеальною донькою, ідеальною нареченою.
Лоґан — мудак. Я сподівалася, що може десь все ж таки зарита собака, і він мав якусь іншу мотивацію, але нє. Він просто звичайнісінький мудак. І це правдиво, і виправдано самим персонажем.
Рут — стервочка, яка припала мені до душі. Але остання розмова з Фейт, це вау. Мені її щиро шкода. Вона заслуговувала на краще.
Оуен (відмовляюся називати його Кат, бо він Сонечко) — улюблений персонаж, що було мною передбачено ще до прочитання книги, бо авторка попереджала. Я їй довірилися. Вона мене не підвела. Я не знаю, як харизма передається через папір, але вона передалася. І я дуже рада, що Катя вирішила обрати інший фінал, бо особисто я б не пробачила, якби Оуен не вижив. Але він вижив. І це добре.
Ронні (або 10001 інших імен) — краш, але трошки менший за Оуена. Я за нього під кінець навіть забула, тому плот твіст з тим, що він друїд, був для мене неочікуваним. Я кайфанула.
Багато другорядних персонажів теж лишили свій відбиток. Дуже сподобався Віллі. Скажіть де він захований? Я теж хочу принести йому кекси 🧁
Я прочитала книгу за 3 дні. Це враховуючи, що я мала безліч справ, і не багато часу. Перший захід був у 150 сторінок. Другий з 11 розділу до кінець в потязі.
Це неймовірно сильний дебют на українському ринку.
Катя неймовірно талановита письменниця.
Ну і окремо дякую за оформлення, бо це найкрасивіша книга в моїй бібліотеці.
З нетерпінням чекаю на наступні книги авторки 💛
Обійняла 🫂
Забула додати за поцілунок Фейт та Оуена. Я почала їх шиперити ще до поцілунок. Але поцілунок вийшов неочікуваним для мене, і я аж запіщала під час прочитання.
Хотіла б сказати щось ще про книгу, але не буду. Бо я все розповім, і про що будуть потім казати інші у відгуках? 😂
This entire review has been hidden because of spoilers.
May 17, 2026
«Земля молодих» починається як атмосферна історія про археологію, кельтські міфи й загадковий острів, ( я одразу відчула, що ця книга мені зайде)але дуже швидко перетворюється на щось значно більше. Тут є моторошна атмосфера, дивні ритуали, таємниці минулого, небезпечні знахідки й постійне відчуття, що за кожним кутом тебе чекає щось небезпечне . І це напруження тримає всю книгу. ( кайф)
Окремо хочу сказати про атмосферу ~ вона тут просто неймовірна. Старий музей, штормовий острів, кельтська символіка, дивні підземелля, холод, дощ, вітер… усе настільки добре прописано, що ти ніби сам ходиш цими темними коридорами й постійно озираєшся назад. Все як я люблю 🖤 Книга, читаючи яку ти навіть запахи відчуваєш )
Ще мені дуже сподобалось, що книга не намагається бути “копією” чогось популярного. У неї є свій стиль, свій вайб і своя унікальна атмосфера, яка місцями реально пробирає до мурашок. Уже тільки за це хочеться поставити 10/10.
А сюжетні повороти?.. Я не вгадала буквально нічого 😭
Кожного разу, коли мені здавалось, що я зрозуміла, куди все йде ~ книга різко повертала в зовсім інший бік.
І при цьому читається вона дуже легко. Авторка дуже вміє закінчувати сцени так, щоб тобі постійно було мало й хотілося читати далі.
Ще один величезний плюс { хоча в цій книзі все плюси😁} ~ персонажі. Вони тут не картонні й не створені “для фону”. Навіть другорядні герої запам’ятовуються, викликають емоції, а в кожного є своя історія, яка інколи реально пробирає до мурашок.
Особливо кайфанула від теми кельтської міфології, ритуалів, легенд і всіх цих моторошних деталей. Саме це робить історію такою живою й атмосферною. Видно, що авторка справді продумала цей світ, а не просто додала красиві слова для картинки.
Коротше: якщо ви любите темні атмосферні історії, загадкові острови, містику, археологію, давні культи, кельтські легенди та книги, від яких неможливо відірватися то «Земля молодих» вам дуже потрібна.
Для мене це реально 1000/10 🖤
Окремо хочу сказати про атмосферу ~ вона тут просто неймовірна. Старий музей, штормовий острів, кельтська символіка, дивні підземелля, холод, дощ, вітер… усе настільки добре прописано, що ти ніби сам ходиш цими темними коридорами й постійно озираєшся назад. Все як я люблю 🖤 Книга, читаючи яку ти навіть запахи відчуваєш )
Ще мені дуже сподобалось, що книга не намагається бути “копією” чогось популярного. У неї є свій стиль, свій вайб і своя унікальна атмосфера, яка місцями реально пробирає до мурашок. Уже тільки за це хочеться поставити 10/10.
А сюжетні повороти?.. Я не вгадала буквально нічого 😭
Кожного разу, коли мені здавалось, що я зрозуміла, куди все йде ~ книга різко повертала в зовсім інший бік.
І при цьому читається вона дуже легко. Авторка дуже вміє закінчувати сцени так, щоб тобі постійно було мало й хотілося читати далі.
Ще один величезний плюс { хоча в цій книзі все плюси😁} ~ персонажі. Вони тут не картонні й не створені “для фону”. Навіть другорядні герої запам’ятовуються, викликають емоції, а в кожного є своя історія, яка інколи реально пробирає до мурашок.
Особливо кайфанула від теми кельтської міфології, ритуалів, легенд і всіх цих моторошних деталей. Саме це робить історію такою живою й атмосферною. Видно, що авторка справді продумала цей світ, а не просто додала красиві слова для картинки.
Коротше: якщо ви любите темні атмосферні історії, загадкові острови, містику, археологію, давні культи, кельтські легенди та книги, від яких неможливо відірватися то «Земля молодих» вам дуже потрібна.
Для мене це реально 1000/10 🖤
June 6, 2026
Максимально химерна подорож Землею молодих — Тір на Ноґом завершена. І це настільки круто, що спонукатиму і Вас до читання. Але обережно — забагато триґерів. Поїхали.
Історія розгортається навколо молодої дівчини Фейт Гелен, яка виховувалась настільки «чемною дівчинкою», що була привченою не ставити запитань, терпіти і залежати від волі інших. Чи варто говорити, куди це її привело? Варто. Через жорстокий кельтський ритуал вона потрапляє у моторошний потойбічний світ.
І тут розпочинається метафорична, але, як на мене, цілком впорядкована психоделіка. Ці двері, Свідоцтва, постійний біг, перманентний стан страху та небезпеки… Ця книга явно не для відпочинку мозку, і головне — НЕ УЯВЛЯТИ СЕБЕ НА МІСЦІ ФЕЙТ😳
Образи підсвідомості, як шляхи, що йдуть непередбачувано і хаотично.
Моторошна та гнітюча атмосфера. Вʼязка субстанція гріха і розплати. Чого варті хоча б історії Мерібель, сімʼї Бларвуд, Рут та Натаніеля. Триґерно, з гірким осадом.
Але ж заодно вся ця історія і про надію, спокуту та здатність прощати і відпускати. Адже навіть той, хто покликаний завдавати вічних страждань злу, водночас — основна сила захисту Невинних.
Кат — дивовижна, суперечлива суміш потойбічної могутності і звичайної дитячої недолюбленості, яка трансформована у відчайдушну потребу і вершити справедливість і любити по справжньому.
Глибокий образ.
Тут дуже цікава структура оповіді — від третьої особи, але вставки курсивом від імені Фейт. Треба час, щоб звикнути, але чим далі, тим більше затягує.
Текст досконало поступовий, нашарування деталей знімаються з доволі великим проміжком часу, що діє як перманентний розігрів.
Мова авторки розкішна і надзвичайно кінематографічна. Як передаються відчуття, рухи, жести, погляди — уявляєш все це, віриш з першого погляду, але перечитуєш, щоб просмакувати враження.
Це сильна, складна, багатошарова, темна історія. Але до всього вищесказаного вона й про любов, яка не знає часових і світових меж.
Браво автору👏
Читаймо🫶
Історія розгортається навколо молодої дівчини Фейт Гелен, яка виховувалась настільки «чемною дівчинкою», що була привченою не ставити запитань, терпіти і залежати від волі інших. Чи варто говорити, куди це її привело? Варто. Через жорстокий кельтський ритуал вона потрапляє у моторошний потойбічний світ.
І тут розпочинається метафорична, але, як на мене, цілком впорядкована психоделіка. Ці двері, Свідоцтва, постійний біг, перманентний стан страху та небезпеки… Ця книга явно не для відпочинку мозку, і головне — НЕ УЯВЛЯТИ СЕБЕ НА МІСЦІ ФЕЙТ😳
Образи підсвідомості, як шляхи, що йдуть непередбачувано і хаотично.
Моторошна та гнітюча атмосфера. Вʼязка субстанція гріха і розплати. Чого варті хоча б історії Мерібель, сімʼї Бларвуд, Рут та Натаніеля. Триґерно, з гірким осадом.
Але ж заодно вся ця історія і про надію, спокуту та здатність прощати і відпускати. Адже навіть той, хто покликаний завдавати вічних страждань злу, водночас — основна сила захисту Невинних.
Кат — дивовижна, суперечлива суміш потойбічної могутності і звичайної дитячої недолюбленості, яка трансформована у відчайдушну потребу і вершити справедливість і любити по справжньому.
Глибокий образ.
Тут дуже цікава структура оповіді — від третьої особи, але вставки курсивом від імені Фейт. Треба час, щоб звикнути, але чим далі, тим більше затягує.
Текст досконало поступовий, нашарування деталей знімаються з доволі великим проміжком часу, що діє як перманентний розігрів.
Мова авторки розкішна і надзвичайно кінематографічна. Як передаються відчуття, рухи, жести, погляди — уявляєш все це, віриш з першого погляду, але перечитуєш, щоб просмакувати враження.
Це сильна, складна, багатошарова, темна історія. Але до всього вищесказаного вона й про любов, яка не знає часових і світових меж.
Браво автору👏
Читаймо🫶
Read
May 28, 2026Цікава ідея, багато елементів, які мені подобаються в книжках — таємниці, культи, потойбіччя, історія, трохи міфології... Перша частина чомусь повільно читалася, а от друга неслася через час і простір, сподобався цей варіант потойбіччя і розкриття всіх гиденьких таємниць. Були моменти в стосунках між героями, що здалися притягнутими за вуха, але то все через мої погляди на життя, Всесвіт та інше
Displaying 1 - 30 of 46 reviews