What do you think?
Rate this book
Секс — Дар Божий
Я закохалася у його «не можна», у можливість відомстити богу, у його прекрасні обличчя і тіло, які я виборола, будучи справжньою собою — безсоромною і яскравою, — і дороги назад більше нема. Пошматоване опудало в мені заживає: вкривається свіжою рожевою шкірою і кроки його стають скандально самовпевненими.
Скандал.
Я обожнюю це слово, я хочу творити скандал і гордо очолювати хаос як людина, якій більше нема що втрачати. Я вичерпала сором до сухого дна. Я люблю секс і хочу встигнути перепробувати всіх найвродливіших чоловіків на цій планеті, навіть якщо вони священники. Особливо якщо вони священники.
Скандал.
Я обожнюю це слово, я хочу творити скандал і гордо очолювати хаос як людина, якій більше нема що втрачати. Я вичерпала сором до сухого дна. Я люблю секс і хочу встигнути перепробувати всіх найвродливіших чоловіків на цій планеті, навіть якщо вони священники. Особливо якщо вони священники.
256 pages, Hardcover
Published August 1, 2025
8 people are currently reading
111 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
September 1, 2025
Пані Лань — «Секс — Дар Божий»
— Це історія про становлення сексуальності хлопчика, який відкриває в собі гомосексуальність.
— Та ні, це ж просто історія про хлопчика і собаку! © «Дивовижна Місіс Мейзел»
От приблизно такий діалог звучав постійно в голові, читаючи цей твір. Перша українська еротика, порнуха для високої полиці, історія про трансформацію через секс, про самовираження, про знайти своє «я». А що ж насправді ми там можемо знайти? Це твір про жагу, втрату контролю, фетишізацію, порушення законів — як моральних, так і адміністративних. Але про все детальніше згодом.
«Секс — Дар Божий» — автофікшн, який розповідає про ГГ і першу і подальші зустрічі зі священником. Історія нас занурює в походеньки до священника, одержимість ним і бажання отримувати сексуальну насолоду в його компанії.
Враження
Якби не спільночит, то взагалі би не брав цю книжку до рук, тому що і шматків на «Аркуші» мені було достатньо. Але ж книжку не судять за обкладинкою та особистістю письменника, ю ноу, саме тому вирішив все ж таки доєднатися.
Мені є багато чого сказати, але почнемо з такого собі дисклеймеру вже майже на середині огляду: цей твір я оцінюватиму субʼєктивно, ніби я не знаю авторку через соцмережі, ніби я не знаю про цю історію абсолютно нічого — тільки з висоти свого досвіду в жанрі і літературі загалом, ну і трошки ще зі сторони редактора. В мене є дві теорії з приводу цієї книжки, про які напишу вже після висновків.
Це частково погано написано. І стилістично, і за структурою. Десь так приблизно я виглядав мій рітейл по Червоній Шапочці на якомусь всратому фанфік-сайті в середині нульових. І дуже радий, що так і не закінчив ту історію, яка залишилась похованою на серверах.
Високопарність першої половини дуже сильно стомлює читача. Щільне насичення тропами (як і повна їхня відсутність) не робить текст професійним або якимось інтелектуальним і несподівано геніальним. Має бути баланс. На жаль, в «Секс — Дар Божий» немає цього балансу. У другій половині цієї високопарності стає набагато менше, що є дуже добре в контексті сприйняття твору, але поганим в контексті кінцевого продукту — не додавили, виходить. Виходить, що почала стомлюватись авторка і здалася під кінець. Це і плюс, і мінус.
Сюжет
Відсутній. Експозиція — розмита, до неї багато питань — сире, треба готувати далі. Завʼязка — дуже швидка, наче шматками порізана. Не вистачає фінальної редактури (до речі, про це ще поговоримо). Розвиток дій — він є. По суті, тут все на подіях і побудовано. Тільки їх і можна побачити. Кульмінація — її нема. Знаю, що мені авторка може закинути і показати конкретний етап з сюжету твору, де там можна побачити кульмінацію, але це не вона. Це тільки скелет. Треба доробляти. Розвʼязка — вона типу є, в цілому логічна, але дуже швидка; не вистачає внутрішнього конфлікту (про нього ми також ще поговоримо). Фінал — логічний, після нього в мене зʼявилася теорія в цілому до всього продукту. Але в огляді ми не враховуємо їх, памʼятаємо про це.
Скандал Це слово ми можемо побачити в анотації книжки. Вибачте за спойлер, але самого скандалу тут не буде. Байтить авторка на покупку безсоромно. Це чистої води маніпуляція. Може саме так і був розпроданий перший наклад в 1к екземплярів, при заявленому в примірнику накладі — 500 штук?🤭
Внутрішній конфлікт
А він відсутній. Так, ГГ себе пиздить лінійкою та переймається через те, щоб чоловік не дізнався про її блядство на стороні. Але це не внутрішній конфлікт, а про сталі звички з дитинства. Наша Лань (вона так прописана в творі. це ж автофікшн, ю ноу) біжить до священника, як тільки стає волого в трусіках. А, чорт, точно, вона ж їх не носить😁
Навіть бідняга чоловік гуглить чи нормально пиздити дружину, тошо він не бачить її «ритуалів», але чує, і хоче хоч якось спробувати врятувати ці стосунки. Ну, це піздєц, друзі)) У мене конфлікт з твором був більший, ніж у персонажки із самою собою.
Загалом про ГГ
Просто ієрофілка, яка нам розповідає, що вся така атеїстка, але при цьому ще з дитинства має аддікт на священників. Звичайна собі фетишистка, повторюю: без внутрішнього конфлікту; вона повністю віддається своїй хіті — починаючи від дрочки в церкві до скакання на хуї священника. Зазвичай під руку з ієрофілією йдуть стегеофілія та пакатофілія (збудження від усвідомлення про скоєні гріхи, пекельний вогонь тощо), але ж в нас атеїстка, тому їй пахую на все😁 Це не її шлях і не її проблеми😁
Священник
Сексуалізований образ гарячого і красивого слуги божого. Нічого нового. Яка його мотивація — то всьо робити з нею, спитаєте ви. (Навіть у священника зі «Священник» була якась драма і пояснення чому він став священником і чому в нього флягу зірвало🤭) У нашого цього тіпа все просто: він побачив, що вона дрочкала і дивилась на нього. І все) Супер! Люблю таке. Ніт. А, ну і священником він став, тошо мамулька так захотіла.
В цілому, наш персонаж — це чистої води пастир, що трахає вівцю, яка навіть і нічого проти не може сказати. Це парафіл з домінантною роллю, якого збуджують психічно нестабільні жінки.
Молочниця і анал Оця фраза мене взагалі вбила: «Надіюся, йобне молочниця, щоби подовше відчувати наслідки нашої осатанілої колізії». З яких таких пір хвороби принято сексуалізувати? Це ж бридко. А потім авторка бідкається, що ніхто тут окрім сексу і бруду нічого не бачить😁
Сама підводка до аналу дуже смазана, як підтирання під час діарейної срачки — скільки не мазюкай, все одно біде тільки врятує🤭 Ще й без підготовки. Ще й зі слиною. Фу! Тайлер (той самий Священник) хоча б святу олію використував для цього, а це вже про турботу, до речі😜 Кароч, ми таким чином розуміємо, що авторку збуджують не тільки болячки, а ще й фізичні травми у вигляді анальних тріщин. Молочне кровосраковство якесь. Піснєц, дурка🤣
У всій цій історії співчуваєш тільки чоловіку Лань, який ховається в сусідній кімнаті від скаженої божевільної дружини, яку нічого не влаштовує — тільки відчуття безпеки сталих стосунків і наявність грошей, тому що без них вона ж буде побитою підзаборною шльондрою.
Про редакторів та команду
По тексту видно, що їх нема, і в післямові про них нічого не написано (авторка тільки себе похвалила, що нарешті це все зробила, і в вихідних відомостях ні слова про редакторів. Сама! Всьо сама!😁 А якщо вони все ж таки були, то це дуже сильна неповага до команди, яка робила продукт кращим. Не зробили, так, але хоча б старалися😁
Спосіб трансформації через секс. Про знайти своє «Я»
Героїня епічної порнухи протягом книжки розкриває в собі все нові грані збудження і віддається повністю своїй хіті та фетишу. Усвідомлення, що ти ієрофільна сексоголічка — це не трансформація через секс, а визнання, що з тобою щось не так — і з цим варто звернутися за допомогою (і тут має бути інтегрована реклама якоїсь психологічної платформи, але грошей мені не занесли🤭); це не про знаходження себе — це про бажання біжати подалі від проблем. Якщо віддати на глибокий аналіз ГГ психіатру, то він точно порадить терміново покласти в лікарню на стаціонар, тому що ну це просто небезпечно😅 Психотерапевтка в книжці — типовий образ «професіоналів», які звикли доїти клієнтів. І висновок історії: напишу книжку, тому що завжди хотіла написати книжку. Просто ізумітєльно! Кращого я і не очікував🤣 Терапія, яка працює. Головна героїня, яка виросла і трансформувалась😁 Ну да, два рази) Висновки
Як я вже казав раніше — це сирий продукт. Особливо в першій половині є відчуття, ніби це просто шматками сцени написали, а потім якимось чином їх повʼязали. Виглядає це не суцільним твором, а звичайними записками божевільної, яка виписала дофігіща сторінок в своєму щоденнику, а потім упакувала в звернення до читачки. Читачки є, а читачів сюди не запрошували. Ну, дякую😁
Лайка в міру і без міри. До речі, її тут дуже багато. І вона залишає враження, ніби підлітку дозволили писати матюки, і йому за це нічо не буде😁 В книжці є згадка про рік, але нема часу і простору. Наскільки часто вони зустрічаються? Вони прям кожен день зустрічаються, чи декілька разів на день, це через тиждень відбулося чи ще пізніше? Дуже багато питань. Зустріч героїв — мазня пальцями по паперу — простору та атмосфери нуль. Це прям дуже сирий продукт. І якщо авторка каже в коментарях, що під кінець книжки вона росте, то це трішки правда, але ж не можна залишати продукт сирим на початку, а потім доробляти просто по ходу. Це неповага і до себе, і до читачів. Куди дивились рідери і редактори? Чи були вони взагалі? А якщо вони були, то не думаю, що хоч якісь правки взагалі враховувались. Таке собі. Тому і оцінка така — чиста оцінка конкретного читача, який тримає конкретний продукт в руках. Без теорій і здогадок, а про них ми поговориимо далі. Як так вийшло, що книжка не закінчилася бісексуальним трійничком??? Я обурений😁
P.S.
Теорія №1
Хочу сподіватися, що цей продукт був створений чисто для того, шоб показати мінуси самвидаву, де маючи бабки і хоч якісь навички в маркетингу, ти можеш написати будь-яку дикуху, яку в результаті куплять. Якщо ця книжка в майбутньому може чомусь навчити нашу видавничу справу, як приклади з судів, де було виявлено, що для сушки котика не треба це робити в мікрохвильовці — тоді в мене претензій нема. Віри в це мало, але все ж є. Теорія №2
Ще я думаю, що це все погано було написано навмисно. Ну самі подивіться: ми читаємо книжку від ноунейм авторки, яка транслює свій образ в соцмережах, він повністю сходиться з ГГ з книжки. Тобто в нас виникає питання: «що було раніше — курка чи яйце?», але в даному випадку: «що було раніше — ГГ чи книжка?». Під кінець книжки нам Лань каже, що вона не знає як бути письменницею, не вміє писати, але в неї є велике бажання написати книжку про себе і священника. І що вона зробила? Вона написала. А далі нам в соцмережах розповідає, що все ж таки написала книжку. Тобто таким чином ми знаходимося в реальності твору. Чи це Лань вилізла за межі історії, шоб дати нам її прочитати? А це вже цікаво)) Якщо брати цю теорію за основу, то я би закидував цю книжку в книжкові клуби і дивився би, як воно горить😁 І якщо ця теорія правдива, то я не здивуюся, що це якась письменниця, яку ми знаємо (або письменник👀)
— Це історія про становлення сексуальності хлопчика, який відкриває в собі гомосексуальність.
— Та ні, це ж просто історія про хлопчика і собаку! © «Дивовижна Місіс Мейзел»
От приблизно такий діалог звучав постійно в голові, читаючи цей твір. Перша українська еротика, порнуха для високої полиці, історія про трансформацію через секс, про самовираження, про знайти своє «я». А що ж насправді ми там можемо знайти? Це твір про жагу, втрату контролю, фетишізацію, порушення законів — як моральних, так і адміністративних. Але про все детальніше згодом.
«Секс — Дар Божий» — автофікшн, який розповідає про ГГ і першу і подальші зустрічі зі священником. Історія нас занурює в походеньки до священника, одержимість ним і бажання отримувати сексуальну насолоду в його компанії.
Враження
Якби не спільночит, то взагалі би не брав цю книжку до рук, тому що і шматків на «Аркуші» мені було достатньо. Але ж книжку не судять за обкладинкою та особистістю письменника, ю ноу, саме тому вирішив все ж таки доєднатися.
Мені є багато чого сказати, але почнемо з такого собі дисклеймеру вже майже на середині огляду: цей твір я оцінюватиму субʼєктивно, ніби я не знаю авторку через соцмережі, ніби я не знаю про цю історію абсолютно нічого — тільки з висоти свого досвіду в жанрі і літературі загалом, ну і трошки ще зі сторони редактора. В мене є дві теорії з приводу цієї книжки, про які напишу вже після висновків.
Це частково погано написано. І стилістично, і за структурою. Десь так приблизно я виглядав мій рітейл по Червоній Шапочці на якомусь всратому фанфік-сайті в середині нульових. І дуже радий, що так і не закінчив ту історію, яка залишилась похованою на серверах.
Високопарність першої половини дуже сильно стомлює читача. Щільне насичення тропами (як і повна їхня відсутність) не робить текст професійним або якимось інтелектуальним і несподівано геніальним. Має бути баланс. На жаль, в «Секс — Дар Божий» немає цього балансу. У другій половині цієї високопарності стає набагато менше, що є дуже добре в контексті сприйняття твору, але поганим в контексті кінцевого продукту — не додавили, виходить. Виходить, що почала стомлюватись авторка і здалася під кінець. Це і плюс, і мінус.
Сюжет
Відсутній. Експозиція — розмита, до неї багато питань — сире, треба готувати далі. Завʼязка — дуже швидка, наче шматками порізана. Не вистачає фінальної редактури (до речі, про це ще поговоримо). Розвиток дій — він є. По суті, тут все на подіях і побудовано. Тільки їх і можна побачити. Кульмінація — її нема. Знаю, що мені авторка може закинути і показати конкретний етап з сюжету твору, де там можна побачити кульмінацію, але це не вона. Це тільки скелет. Треба доробляти. Розвʼязка — вона типу є, в цілому логічна, але дуже швидка; не вистачає внутрішнього конфлікту (про нього ми також ще поговоримо). Фінал — логічний, після нього в мене зʼявилася теорія в цілому до всього продукту. Але в огляді ми не враховуємо їх, памʼятаємо про це.
Скандал Це слово ми можемо побачити в анотації книжки. Вибачте за спойлер, але самого скандалу тут не буде. Байтить авторка на покупку безсоромно. Це чистої води маніпуляція. Може саме так і був розпроданий перший наклад в 1к екземплярів, при заявленому в примірнику накладі — 500 штук?🤭
Внутрішній конфлікт
А він відсутній. Так, ГГ себе пиздить лінійкою та переймається через те, щоб чоловік не дізнався про її блядство на стороні. Але це не внутрішній конфлікт, а про сталі звички з дитинства. Наша Лань (вона так прописана в творі. це ж автофікшн, ю ноу) біжить до священника, як тільки стає волого в трусіках. А, чорт, точно, вона ж їх не носить😁
Навіть бідняга чоловік гуглить чи нормально пиздити дружину, тошо він не бачить її «ритуалів», але чує, і хоче хоч якось спробувати врятувати ці стосунки. Ну, це піздєц, друзі)) У мене конфлікт з твором був більший, ніж у персонажки із самою собою.
Загалом про ГГ
Просто ієрофілка, яка нам розповідає, що вся така атеїстка, але при цьому ще з дитинства має аддікт на священників. Звичайна собі фетишистка, повторюю: без внутрішнього конфлікту; вона повністю віддається своїй хіті — починаючи від дрочки в церкві до скакання на хуї священника. Зазвичай під руку з ієрофілією йдуть стегеофілія та пакатофілія (збудження від усвідомлення про скоєні гріхи, пекельний вогонь тощо), але ж в нас атеїстка, тому їй пахую на все😁 Це не її шлях і не її проблеми😁
Священник
Сексуалізований образ гарячого і красивого слуги божого. Нічого нового. Яка його мотивація — то всьо робити з нею, спитаєте ви. (Навіть у священника зі «Священник» була якась драма і пояснення чому він став священником і чому в нього флягу зірвало🤭) У нашого цього тіпа все просто: він побачив, що вона дрочкала і дивилась на нього. І все) Супер! Люблю таке. Ніт. А, ну і священником він став, тошо мамулька так захотіла.
В цілому, наш персонаж — це чистої води пастир, що трахає вівцю, яка навіть і нічого проти не може сказати. Це парафіл з домінантною роллю, якого збуджують психічно нестабільні жінки.
Молочниця і анал Оця фраза мене взагалі вбила: «Надіюся, йобне молочниця, щоби подовше відчувати наслідки нашої осатанілої колізії». З яких таких пір хвороби принято сексуалізувати? Це ж бридко. А потім авторка бідкається, що ніхто тут окрім сексу і бруду нічого не бачить😁
Сама підводка до аналу дуже смазана, як підтирання під час діарейної срачки — скільки не мазюкай, все одно біде тільки врятує🤭 Ще й без підготовки. Ще й зі слиною. Фу! Тайлер (той самий Священник) хоча б святу олію використував для цього, а це вже про турботу, до речі😜 Кароч, ми таким чином розуміємо, що авторку збуджують не тільки болячки, а ще й фізичні травми у вигляді анальних тріщин. Молочне кровосраковство якесь. Піснєц, дурка🤣
У всій цій історії співчуваєш тільки чоловіку Лань, який ховається в сусідній кімнаті від скаженої божевільної дружини, яку нічого не влаштовує — тільки відчуття безпеки сталих стосунків і наявність грошей, тому що без них вона ж буде побитою підзаборною шльондрою.
Про редакторів та команду
По тексту видно, що їх нема, і в післямові про них нічого не написано (авторка тільки себе похвалила, що нарешті це все зробила, і в вихідних відомостях ні слова про редакторів. Сама! Всьо сама!😁 А якщо вони все ж таки були, то це дуже сильна неповага до команди, яка робила продукт кращим. Не зробили, так, але хоча б старалися😁
Спосіб трансформації через секс. Про знайти своє «Я»
Героїня епічної порнухи протягом книжки розкриває в собі все нові грані збудження і віддається повністю своїй хіті та фетишу. Усвідомлення, що ти ієрофільна сексоголічка — це не трансформація через секс, а визнання, що з тобою щось не так — і з цим варто звернутися за допомогою (і тут має бути інтегрована реклама якоїсь психологічної платформи, але грошей мені не занесли🤭); це не про знаходження себе — це про бажання біжати подалі від проблем. Якщо віддати на глибокий аналіз ГГ психіатру, то він точно порадить терміново покласти в лікарню на стаціонар, тому що ну це просто небезпечно😅 Психотерапевтка в книжці — типовий образ «професіоналів», які звикли доїти клієнтів. І висновок історії: напишу книжку, тому що завжди хотіла написати книжку. Просто ізумітєльно! Кращого я і не очікував🤣 Терапія, яка працює. Головна героїня, яка виросла і трансформувалась😁 Ну да, два рази) Висновки
Як я вже казав раніше — це сирий продукт. Особливо в першій половині є відчуття, ніби це просто шматками сцени написали, а потім якимось чином їх повʼязали. Виглядає це не суцільним твором, а звичайними записками божевільної, яка виписала дофігіща сторінок в своєму щоденнику, а потім упакувала в звернення до читачки. Читачки є, а читачів сюди не запрошували. Ну, дякую😁
Лайка в міру і без міри. До речі, її тут дуже багато. І вона залишає враження, ніби підлітку дозволили писати матюки, і йому за це нічо не буде😁 В книжці є згадка про рік, але нема часу і простору. Наскільки часто вони зустрічаються? Вони прям кожен день зустрічаються, чи декілька разів на день, це через тиждень відбулося чи ще пізніше? Дуже багато питань. Зустріч героїв — мазня пальцями по паперу — простору та атмосфери нуль. Це прям дуже сирий продукт. І якщо авторка каже в коментарях, що під кінець книжки вона росте, то це трішки правда, але ж не можна залишати продукт сирим на початку, а потім доробляти просто по ходу. Це неповага і до себе, і до читачів. Куди дивились рідери і редактори? Чи були вони взагалі? А якщо вони були, то не думаю, що хоч якісь правки взагалі враховувались. Таке собі. Тому і оцінка така — чиста оцінка конкретного читача, який тримає конкретний продукт в руках. Без теорій і здогадок, а про них ми поговориимо далі. Як так вийшло, що книжка не закінчилася бісексуальним трійничком??? Я обурений😁
P.S.
Теорія №1
Хочу сподіватися, що цей продукт був створений чисто для того, шоб показати мінуси самвидаву, де маючи бабки і хоч якісь навички в маркетингу, ти можеш написати будь-яку дикуху, яку в результаті куплять. Якщо ця книжка в майбутньому може чомусь навчити нашу видавничу справу, як приклади з судів, де було виявлено, що для сушки котика не треба це робити в мікрохвильовці — тоді в мене претензій нема. Віри в це мало, але все ж є. Теорія №2
Ще я думаю, що це все погано було написано навмисно. Ну самі подивіться: ми читаємо книжку від ноунейм авторки, яка транслює свій образ в соцмережах, він повністю сходиться з ГГ з книжки. Тобто в нас виникає питання: «що було раніше — курка чи яйце?», але в даному випадку: «що було раніше — ГГ чи книжка?». Під кінець книжки нам Лань каже, що вона не знає як бути письменницею, не вміє писати, але в неї є велике бажання написати книжку про себе і священника. І що вона зробила? Вона написала. А далі нам в соцмережах розповідає, що все ж таки написала книжку. Тобто таким чином ми знаходимося в реальності твору. Чи це Лань вилізла за межі історії, шоб дати нам її прочитати? А це вже цікаво)) Якщо брати цю теорію за основу, то я би закидував цю книжку в книжкові клуби і дивився би, як воно горить😁 І якщо ця теорія правдива, то я не здивуюся, що це якась письменниця, яку ми знаємо (або письменник👀)
August 4, 2025
були очікування: від уривків захоплювало подих і так шалено насолоджувало від мови та стилю авторки, від описів та жартів, від полумʼя, що палахкотіло протягом кожного уривку. і здавалось, що повна книга такого шаленства - клас, це не може набриднути, коли воно так хороше
але
запалений ладан, в навушниках - зібраний авторкою добірний плейлист, втомлена темрява і занурення в книгу. виявляється, я очікувала надто мало, хоч здавалось зовсім навпаки. я ковтала розділ за розділом, і мене захоплювали такі різні емоції, такі діаметральні, їх так багато. я зупинялась подумати, провідчувати, стерти сльози, що підходили. а потім шалено гаряче. і це все нашаровується з кожним розділом так грамотно і обʼємно, що мені всю ніч снилися сни про книгу (зовсім не священик), я абсолютно серйозно, відчувала що не вляглося ще в мені все це. хіхікала над жартами чи над фразами, які вписані в цю історію також як вишеньки на тістечках. відчувається, наскільки особистий цей твір, скільки роботи пророблено і думок тут передумано.
так я все це відчула, а в кінці розплакалась. у відповідь на останню сторінку - ми всі шалено пишаємось вами, Авторко 🖤 ви - неймовірна, затямте.
але
запалений ладан, в навушниках - зібраний авторкою добірний плейлист, втомлена темрява і занурення в книгу. виявляється, я очікувала надто мало, хоч здавалось зовсім навпаки. я ковтала розділ за розділом, і мене захоплювали такі різні емоції, такі діаметральні, їх так багато. я зупинялась подумати, провідчувати, стерти сльози, що підходили. а потім шалено гаряче. і це все нашаровується з кожним розділом так грамотно і обʼємно, що мені всю ніч снилися сни про книгу (зовсім не священик), я абсолютно серйозно, відчувала що не вляглося ще в мені все це. хіхікала над жартами чи над фразами, які вписані в цю історію також як вишеньки на тістечках. відчувається, наскільки особистий цей твір, скільки роботи пророблено і думок тут передумано.
так я все це відчула, а в кінці розплакалась. у відповідь на останню сторінку - ми всі шалено пишаємось вами, Авторко 🖤 ви - неймовірна, затямте.
August 7, 2025
1 зірка чисто за оформлення книги. все.
August 7, 2025
Я прожила всю книгу і відчула весь спектр емоцій, від спалюючої жаги і тваринної хіті до всезжираючого смутку, страху, огиди.
Читати Пані Лань - наче балансувати на пуантах по різьбленому готичному даху з ґарґульями.
Авторка провела читача за руку містом і не тільки розповіла, але й показала всю свою історію, дала її відчути.
Для мене це висока полиця, хто б що не казав!
Це не просто еротична проза, це екзистенційна криза, закована в сторінках, що ставить читача перед вибором, віддатися бажанню, чи продовжити існувати, так і не відчувши життя.
Читати Пані Лань - наче балансувати на пуантах по різьбленому готичному даху з ґарґульями.
Авторка провела читача за руку містом і не тільки розповіла, але й показала всю свою історію, дала її відчути.
Для мене це висока полиця, хто б що не казав!
Це не просто еротична проза, це екзистенційна криза, закована в сторінках, що ставить читача перед вибором, віддатися бажанню, чи продовжити існувати, так і не відчувши життя.
August 6, 2025
Дуже інтимно, чуттєво аж до сліз❤️🩹
Це не лише про секс, книга настільки контрастна і водночас закономірна, що проживаєш це все разом з героїнею, весь цей клубок суперечливих почуттів, емоцій, ті травми, комплекси і мимоволі відчуваєш полегшення, наче пройшовши терапію.
Це було дуже добре🖤🔥
Це не лише про секс, книга настільки контрастна і водночас закономірна, що проживаєш це все разом з героїнею, весь цей клубок суперечливих почуттів, емоцій, ті травми, комплекси і мимоволі відчуваєш полегшення, наче пройшовши терапію.
Це було дуже добре🖤🔥
August 11, 2025
Чудова інтимна сповідь. І інтимність її не стільки в описі відвертих фактів і сцен, скільки у відкритості думок оповідачки-героїні, у сміливості бути собою. Прикрашена реальність (що з реальністю неминуче робить фетиш) анітрохи не заважала, а навпаки допомагала побачити душу, яка так хоче бути поміченою, почутою і валідованою у своїх найрізноманітніших проявах. А що, так можна було? Мимохідь виникало запитання упродовж прочитання. І це знову не про секс. Виявляється можна. Ця книжка про «знову відчути себе живим», і кожен уважний і неупереджений читач, хоч трохи знайомий з психоаналізом навіть у його найповерхневішому вигляді, зможе осягнути глибину цієї історії, бо в хороших книжках найцікавіше аж ніяк не на поверхні.
August 5, 2025
Який же вишуканий літературний стиль у цієї книги… Мені бракує слів, аби описати всі переживання під час читання, але це - істинне благословення: тримати в руках цю омріяну книгу.
Я не читала - я проживала кожен розділ. Літери текли по моїх жилах, а уява малювала надто виразні образи й сцени. О, як же я мрію так само майстерно складати слова в речення, щоб історія, що ними вимальовується, грала на струнах людських душ так, як ця книга заграла на моїх 🖤
Пані, ваше творіння - моя обсесія, моя Римська імперія, мій скарб. І я щиро сподіваюся, що ви щасливі, бо ви, чорт забирай, заслуговуєте на все найпрекрасніше!
Я не читала - я проживала кожен розділ. Літери текли по моїх жилах, а уява малювала надто виразні образи й сцени. О, як же я мрію так само майстерно складати слова в речення, щоб історія, що ними вимальовується, грала на струнах людських душ так, як ця книга заграла на моїх 🖤
Пані, ваше творіння - моя обсесія, моя Римська імперія, мій скарб. І я щиро сподіваюся, що ви щасливі, бо ви, чорт забирай, заслуговуєте на все найпрекрасніше!
August 6, 2025
Мені сподобалася книга і те, як авторка майстерно описує внутрішні метання головної героїні. Депресія, селфхарм — те, що і мене турбує багато років, тому переживання героїні мені до болю знайомі. Атмосфера церкви, зустрічі героїв, їхні розмови — все це було вишукано подано. Я відчула всю безнадію почуттів з першої сторінки до останньої. Дякую прекрасній Пані Лань за те, що все ж таки ця книга вийшла в люди. Ви велика молодець! Дивна Пташечка за вас щиро радіє ❤️
November 12, 2025
Ця книга залишила по собі неприємний присмак, але нехай вас це не бентежить. Провокативно, відверто і насправді глибоко.
Так, це дуже відверта книга, але вона залишає по собі роздуми.
Неймовірний стиль авторки не дозволяв мені надовго відкласти книгу, адже він неповторний та самобутній. Це точно було незабутньо.
Так, це дуже відверта книга, але вона залишає по собі роздуми.
Неймовірний стиль авторки не дозволяв мені надовго відкласти книгу, адже він неповторний та самобутній. Це точно було незабутньо.
August 26, 2025
Це прекрасна книга! Дуже гарна, із чудовим друком
Автор, на мій погляд, богиня. Настільки зі смаком усе описано… і задоволення, і відчай
Це не текст, це - крик душі
Бувають книги, у яких є дух. Ця - саме така
Таке не забувається, і перечитується
Дякую вам, пані Лань
Автор, на мій погляд, богиня. Настільки зі смаком усе описано… і задоволення, і відчай
Це не текст, це - крик душі
Бувають книги, у яких є дух. Ця - саме така
Таке не забувається, і перечитується
Дякую вам, пані Лань
August 18, 2025
С'єрра Симона жувалася як гумова підошва.
Не очікувала від цієї книги таких емоцій. Шалено. Авторці - браво
Не очікувала від цієї книги таких емоцій. Шалено. Авторці - браво
October 23, 2025
Після прочитання виникло тільки одне питання: Що це було?
Displaying 1 - 12 of 12 reviews