Мішок єдинорогів

by Марина Манченко

«Вона раптом теж знайшла себе у світі. І зрозуміла, що насправді ніколи не губилася».

Жінка без імені, яка вирушила до Таїланду без купальника й жодного плану. Своє ім’я вона залишила вдома разом з розбитим серцем і роботою, яка довела її до повного виснаження. Тож тепер скуповує манго та їздить на рожевому велосипеді. Плаче від гострого соусу й самотності. Товаришує з геконами, знайомиться із чоловіками та заводить нових друзів, кожен з яких випадково повертає їй частинку втраченого.

За тисячі кілометрів від дому жінка має звикнути до себе іншої. До себе справжньої. І познайомитися з цією новою собою.

Марина Манченко — письменниця та науковиця, працює в недержавній організації над проєктами, що досліджують радикалізацію, теорії змови та мову ворожнечі. Авторка роману «Гіркі апельсини», який увійшов до короткого списку Книги року ВВС-2022.

Genres: Ukrainian Literature

304 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Olena Brazhnyk · Rating 4 out of 5]

Анотація до книжки ідеально передає очікування та вайб історії.
Ця книжка сповільнює, дає відчуття розслаблення. Читалось поступово, по декілька розділів за раз.
Тут не буде сильних емоційних сплесків, а більше спостереження за собою та людьми довкола. Чудово передана азійська атмосфера, описані місцеві страви, колорит, звичаї й така тиха повсякденність.

[Міла Смолярова · Rating 5 out of 5]

Марина пише натяками, не відкриває, і навіть не прочиняє двері, лише торкається дверної ручки, а читач все сам собі дофантазовує. Входить у написані кімнати, або ні.
Вдруге Марині вдається занурити мене в інший світ. Гастрономічно, меланхолійно і намацально. Можна вважати, я побувала в Тайланді. Справжня літературна подорож.

[Yula Radchenko · Rating 4 out of 5]

Жінка без імені, без плану і без купальника — так починається ця книга.

Героїня їде до Таїланду в надії знайти умиротворення без гучних одкровень і сльозливих переломних моментів. Вона просто їде. Їсть манго, плаче від гострого соусу і самотності, катається на рожевому велосипеді, товаришує з геконами. І поступово, майже непомітно, збирає себе назад, по шматочку, через випадкові знайомства і маленькі радості.

Стиль простий, місцями наївний, без надмірної красномовності. Це не книга-монолог і не книга-сповідь — вона більше схожа на щоденник людини, яка вчиться жити з собою новою.

Єдине, чого мені трохи бракувало — це більшої емоційної глибини в окремих моментах. Іноді все занадто "добре" складалось, втрачаючи правдоподібність.

Тут більше спостереження, ніж переживання. Азійська атмосфера передана яскраво й самобутньо: традиційні страви, спека, колорит, особлива повсякденна тиша, яка буває тільки далеко від дому.

Читаючи, я ніби сама їхала поруч, така ось літературна подорож. Беріть її з собою під час літніх вакацій.

[Анна Дьоміна · Rating 5 out of 5]

Книга приємно вразила мене. Початок занурив у життя в Таїланді: одяг, страви, погода, архітектура.... Разом з героїнею день за днем, за розмовами, спільними посиденьками я щось дізнавалась про країну. А потім раптом трапитись магія - і ця книга перетворилась на таку суголосну історію про всіх емігрантів, в яких тепер назавжди два доми, в яких усе рідне і в новій країні, і в Україні. Раптові знайомі стали друзями, зв'язки героїні стали більш міцними і тривалими - і мене аж промурашило від цього bittersweet почуття, коли любиш кілька місць, всюди маєш дорогих людей, і не можеш всюди бути одночасно.

[God is a Woman · Rating 5 out of 5]

Така чудова історія 🥹

Я свідомо її розтягнула десь на два тижні і читала потрошку зранку та ввечері, і це виявилось чудовим рішенням.
Я наче теж весь цей час подорожувала, знаходила нових друзів та насолоджувалася смачними стравами та екзотичними фруктами 🥭🏝️

Розділи коротенькі, оповідь лінійна. Мені було дуже цікаво читати та дізнаватись, що ж там далі, і водночас я могла в будь-який момент відкласти книгу.

Книга дуже атмосферна, водночас легка та вдумлива, дуже колоритна.

Мені сподобалось, особливо раджу, якщо вам сподобалась «Їсти, молитися, кохати» ✨

[Kateryna Kwit · Rating 3 out of 5]

Мені сподобалась інша книга Марини «Гіркі апельсини». Ця ж показалась занадто наївною і трохи вимученою. Мені здалось що писалось важко, і глави виходили по пів сторінки інколи.

Мені близькі теми вигорання, пошуків себе, подорожей, але реалізація їх цією книгою мені не зайшла.

[Anna · Rating 5 out of 5]

Я посміхалась майже весь час, поки читала☺️ це ідеальна книга, щоб читати перед сном, бо розділи маленькі і комфортно зупинитися в будь-який момент, і потім можна спати в чудовому настрої. Весь місяць хотілось їсти том ям, тепер маю нову улюблену страву ❤️🌅

[Alona · Rating 5 out of 5]

Це просто неймовірно! І дійсно «Амелія» отримала мішок єдинорогів і багато вражень від Таїланду! Я як знову побувала в цій країні. Скучаю за Бангкоком. Єдине що, там вже немає таких цін - 20 бат за проїзд :)

[Veronika_booklover · Rating 5 out of 5]

книга сподобалась, легка, атмосферна, повільна і спокійна, про Таїланд та віднайдення себе та внутрішнього спокою.