Дорога до ближнього

Три дороги

by Любомир Гузар, Ніна Матвієнко (Foreword)

Другий випуск адіозапису розмов з Блаженнішим Любомиром (Гузаром) в ньому Блаженнішому ставлять актуальні питання нашого суспільно-сімейного сьогодення: про любов, про чоловіка і жінку, про контрацепцію і аборти, про конфлікт поколінь, про громадянина і державу, про патріотизм і шовінізм.

Зміст:

CD1
Вступне слово.
Що таке любов?
Чи можна назвати любов'ю нерозділене, одностороннє почуття?
На яких засадах у сьогоднішньому суспільстві має будуватися сім'я?
Як бути, коли любов недостатньо сильна?
Як Церква ставиться до пошуку другої половинки через зустрічі з декількома особами?
Якщо церква проти аборту той чому про ти контрацепції?
Чи має жінка сидіти вдома, а чоловік працювати?
Як будувати стосунки між різними поколіннями?
Обов'язки батьків стосовно дітей. що забезпечити спадок чи освіту?

CD2
Як виживати в умовах кризи? що робити щоб прогодувати сім'ю?
Чи впливає криза на відкриття позитивних якостей людини, чи чи виявляються лише негативи?
Про соціальну адаптацію заробітчан, які повертаються додому.
Про хабарі, які використовуються для благодійності.
Що сьогодні для України є найбільшою проблемою: культурне розрізнення між Сходом і Заходом, корупція, влада?
Хто для українців є "Своїм"?
Які події потрібно українцям пам'ятати - героїчними чи трагічними?

Audiobook

First published January 1, 2010

About the author

Любомир Гузар — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архиєпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архиєпископ Києво-Галицький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

Народився 26 лютого 1933 року в родині Ярослава та Ростислави з роду Демчуків у Львові, де закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році сім'я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбург майбутній Владика продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 році в США, закінчив середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) у Стемфорді, штат Коннектикут. Член Пласту. Капелан молодечих таборів Спілки Української Молоді (СУМ) в Елленвілі, штат Нью Йорк.

Студіював філософію в Колегії св. Василія та в 1954 році одержав ступінь бакалавра.

Богословські студії відбув у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, а в 1958 році, як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата, одержав ліценціат богослов'я. 30 березня цього ж року Владика Амвросій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії. У 1958–1969 — вчитель і префект у Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія. Також служить в Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі «Союзівка» Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі, штат Нью-Йорк. 3 1965 року — настоятель парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.

Продовжив філософські студії в Фордгамському університеті Нью-Йорка і в 1967 році здобув ступінь маґістра.

В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов'я в 1972 році (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»). У 1972 році вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.

У 1973–1984 Кардинал Гузар викладав у Папському Місійному універстеті «Урбаніана» в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа.

2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима, висвячений Верховним Архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 Л. Гузар не діяв як єпископ)[1].

У 1978 році Патріарх Йосиф призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.

3 1984 до 1991 року — протосинкел Львівської Архієпархії в Римі.

Reviews

[Olga Pogynaiko · Rating 5 out of 5]

Друга книжка із серії "Три дороги" Гузара. Власне, то навіть не книжки, а інтерв'ю, зібрані і погруповані. Дуже цікаві. Питання дуже часто з розділу складних і провокативних, але мудрість владики їх однозначно переважує. Цього разу я вже мала із собою і наступну книжку, але перш ніж перейти до неї, навмисне включила послухати частину по другому колу. З того, що мене зачепило, 3 моменти:
- шлюб - це спілка не двох, але трьох, і тим третім є Бог; часто, ой як часто ми про це забуваємо і покладаємося лише на себе;
- так чомусь склалося в західній історії, що саме поразки є націєтворчим фактором, тому вшановування роковин поразок не чимось поганим (це на питання про віктимність у викладанні нашої історії); не знаю, чи це справджується для інших країн, а для України просто дуже підходяща теорія;
- Гузар розказує, що коли він був уже священиком його мама одного разу йому сказала, що священики дуже багато проповідують про Марію, і він теж, але вони не розуміють її, бо не були мамою, і то мало на нього великий вплив.
ДУмаю, я цю книжку ще послухаю повторно і то не раз. Чого і вам бажаю