What do you think?
Rate this book
Не вурдалаки
Роман «Не вурдалаки» - це не фентезі і не хоррор. Це правдива історія про життя простої української жінки та її родини з покоління «дітей війни». На протиставленні добра і зла, людяності та жорстокості, совісті й нахабства побудовано всю розповідь,часом дещо пафосну, часом – сентиментальну, надмірно емоційну, але щиру.До чого ж тут вурдалаки – знатимуть ті, хто читатиме.Передусім це будуть люди старшого покоління, але й молоді корисно було б дізнатися історію «дітей війни».
300 pages
17 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
February 17, 2016
Якось зачепила мене ця книга. Ніби нічого шедеврального. Звичайний роман, про звичайних людей. Навіть стиль"занадто вчительський" мене спочатку дратував,але потім зрозуміла авторську задумку. Якось прийшло усвідомлення,що людське життя дійсно,як сірничок-не встиг запалити,а вже й догорає. Цілу ніч мені сюжет крутився ще в голові. Скільки людині пережити доводиться.Важко було читати про голодні роки(аж на стільки голодні!!!!),про розчарування людей(вони ж так щиро вірили системі!)...Не знаю,думаю книгу варто прочитати,щоб знати як все було.Скільки доль,скалічених війною,голодом,радянською системою вже давно заховані у сиру землю і ми про них не дізнаємося,то варто приділити часу хоч тим кільком сторінкам,які готові перед нами відкритися.
June 15, 2019
Неймовірно пронизлива історія одного життя. 15 хвилин тому я відклала книгу вбік, намагаюсь розібратись у почуттях. Стало страшно. Страшно через те, що життя минає, що не встигну я озирнутися як за плечима будуть десятки і десятки років. Історія, написана жінкою, що прожила життя, пройшла нелегкі роки, зуміла зберегти розум, мудрість та кохання. Жінку, котра змогла збудувати неймовірно чудову родину. Це книга про життя, про кохання, про стосунки, дружбу, про вічне і незмінне... Вона справді надихає. Хочеться прожити життя, щоб як Марія, озирнутися назад: а за плечима роки улюбленої праці, діти, внуки, щире кохання... І Сила. Сила, що допомагає триматися в моменти скрути та біди. Здавалось би, в книзі нічого особливого: просто історія. Тут немає кульмінації, розвязки чи крутих перипетій сюжету. Її кульмінація - це життя, а розв*язка - це смерть. А між життям і смертю - безкінечність почуттів та переживань.
Неймовірна книга. Легка і надихаюча
Неймовірна книга. Легка і надихаюча
April 21, 2023
Кохання опалене війною, швидкоплинність життя, любов до дітей, дорога до віри у Благодать Всевишнього, коли це єдина надія на порятунок маленької донечки, компроміс із власним сумлінням і крадіжка хліба, щоб діти не померли жахливою голодною смертю – ось лише деякі болючі і складні теми, які осмислює сучасна українська письменниця Світлана Талан у своєму романі «Не вурдалаки».
Кожна сторіночка цієї книги сповнена болю та втіхи за успіхи чи невдачі родини, смутку та радості, відчаю та захоплення, гнітючої зневіри та всепоглинаючого кохання, що, здається, ладне пробачити навіть зраду… але чи до снаги?...
Тема дитинства зруйнованого лихоліттям другої світової війни є однією із наскрізних у цій життєвій історії, так просто розказаної вустами Марії, котра так мріє бути схожою на свою добру вчительку Надію Іванівну. Саме така мрія окриляє і спонукає головну героїню разом із найкращою подругою шукати кращої долі у такому незвіданому, повному відкриттів великому місті. Що чекає яснооких красунь?: перше кохання, омріяний успіх чи труднощі та нестатки? – залишмо ці секрети та виверти невблаганної долі широкій читацькій аудиторії поціновувачів таланту шановної авторки… а я, поділюся власними роздумами – враженнями від прочитаного, передуманого….
Оповідь книги ведеться від імені головної героїні в дуже легкій манері, так, ніби вона розповідає читачеві про своє життя, зі всіма його болями, радощами, не легким вибором між розумом і серцем.
Відкривається роман присвятою «Світлій пам’яті батька, любій матері та усім дітям війни». Письменниця ніби натякає на те, що в певному сенсі роман буде автобіографічним і, на мою думку, вже в цьому криється початок інтриги, певний стимул, від якого цікавість та прагнення до прочитання лише зростає.
За жанром – це вже традиційна, але не менш захоплююча «реальна історія». Історія про незламність людського духу, вміння радіти простим речам, про час, в який жили, працювали та вірили наші прабабусі, коли постоли, платтячко із найпростішої тканини і мішечок картоплі були найбільшою радістю. Проте, не поспішайте відкладати книгу, наче «антикваріат», тому що вона навдивовижу сучасна і актуальна, тому що стільки українців відчувають нестачу води, їжі, небезпеку від мін, розтяжок та інші страхіття війни на сучасних теренах Донбасу, окупованим в цю мить чоботом кривавих кремлівських найманців.
Книга розвінчує міфи про благо квітучого соціалістичного минулого і буде особливо корисною для тих, хто зараз не бажає скинути полуду та ілюзію про «руський мір» із його проросійськими ідеалами.
«Не вурдалаки» - роман, сповнений життєвої мудрости, вміння любити і прощати, цінувати кожну прожиту мить і… кидає виклик байдужості суспільства, що так звикло «не помічати»…
Текст опубліковано на сайті «Читай» за посиланням: https://chytay-ua.com/blog.php?id=285
Кожна сторіночка цієї книги сповнена болю та втіхи за успіхи чи невдачі родини, смутку та радості, відчаю та захоплення, гнітючої зневіри та всепоглинаючого кохання, що, здається, ладне пробачити навіть зраду… але чи до снаги?...
Тема дитинства зруйнованого лихоліттям другої світової війни є однією із наскрізних у цій життєвій історії, так просто розказаної вустами Марії, котра так мріє бути схожою на свою добру вчительку Надію Іванівну. Саме така мрія окриляє і спонукає головну героїню разом із найкращою подругою шукати кращої долі у такому незвіданому, повному відкриттів великому місті. Що чекає яснооких красунь?: перше кохання, омріяний успіх чи труднощі та нестатки? – залишмо ці секрети та виверти невблаганної долі широкій читацькій аудиторії поціновувачів таланту шановної авторки… а я, поділюся власними роздумами – враженнями від прочитаного, передуманого….
Оповідь книги ведеться від імені головної героїні в дуже легкій манері, так, ніби вона розповідає читачеві про своє життя, зі всіма його болями, радощами, не легким вибором між розумом і серцем.
Відкривається роман присвятою «Світлій пам’яті батька, любій матері та усім дітям війни». Письменниця ніби натякає на те, що в певному сенсі роман буде автобіографічним і, на мою думку, вже в цьому криється початок інтриги, певний стимул, від якого цікавість та прагнення до прочитання лише зростає.
За жанром – це вже традиційна, але не менш захоплююча «реальна історія». Історія про незламність людського духу, вміння радіти простим речам, про час, в який жили, працювали та вірили наші прабабусі, коли постоли, платтячко із найпростішої тканини і мішечок картоплі були найбільшою радістю. Проте, не поспішайте відкладати книгу, наче «антикваріат», тому що вона навдивовижу сучасна і актуальна, тому що стільки українців відчувають нестачу води, їжі, небезпеку від мін, розтяжок та інші страхіття війни на сучасних теренах Донбасу, окупованим в цю мить чоботом кривавих кремлівських найманців.
Книга розвінчує міфи про благо квітучого соціалістичного минулого і буде особливо корисною для тих, хто зараз не бажає скинути полуду та ілюзію про «руський мір» із його проросійськими ідеалами.
«Не вурдалаки» - роман, сповнений життєвої мудрости, вміння любити і прощати, цінувати кожну прожиту мить і… кидає виклик байдужості суспільства, що так звикло «не помічати»…
Текст опубліковано на сайті «Читай» за посиланням: https://chytay-ua.com/blog.php?id=285
August 10, 2025
Роман запав мені в душу. Можливо тому, що історія головної героїні перекликається з долею моєї бабусі, яка також була «дитиною війни». І якась суддя могла її теж назвати «вурдалакою».
Особисто мене вразила одна важлива риса головної героїні - це любов до життя. Її не зламало ні голодне дитинство, ні бідність, ні зрада коханого. В Марії завжди був присутній цей внутрішній стержень, який давав сили та наснаги і віра в Бога. Бо в самі важчі часи, вона завжди молилася і знаходила можливість ходити до церкви.
Надзвичайно чуттєвими були листи між закоханими. Скільки тут епітетів, порівнянь, пестливих слів. Кохання для Марії стало справжнім океаном. Хоча іноді, на її шляху були і штилі і шторми.
Цей роман про ціле покоління українців, яке попри тяжкі часи прагнуло вчитися, працювати, виховувати дітей і вірило у краще майбутнє.
Я читаю цей твір у 2025 році, в час, коли в Україні йде вже четвертий рік війни. На жаль, мій син і дочка є теж Діти Війни…
Історія повторюється…
Особисто мене вразила одна важлива риса головної героїні - це любов до життя. Її не зламало ні голодне дитинство, ні бідність, ні зрада коханого. В Марії завжди був присутній цей внутрішній стержень, який давав сили та наснаги і віра в Бога. Бо в самі важчі часи, вона завжди молилася і знаходила можливість ходити до церкви.
Надзвичайно чуттєвими були листи між закоханими. Скільки тут епітетів, порівнянь, пестливих слів. Кохання для Марії стало справжнім океаном. Хоча іноді, на її шляху були і штилі і шторми.
Цей роман про ціле покоління українців, яке попри тяжкі часи прагнуло вчитися, працювати, виховувати дітей і вірило у краще майбутнє.
Я читаю цей твір у 2025 році, в час, коли в Україні йде вже четвертий рік війни. На жаль, мій син і дочка є теж Діти Війни…
Історія повторюється…
December 21, 2023
Назва та опис книги зацікавили. Однак роман не виправдав навіть найменших очікувань. Історія могла б бути досить цікавою, якби не стиль написання (дуже нагадує дитячу літературу) і суцільна романтизація радянської реальності. Так, наприклад, роки голодомору описані ніби між іншим, а от питанню несправедливості чиновників стосовно головних героїв на початку 2000-х вже надається дещо більше уваги. Складається враження, що авторка не хоче/ боїться висловитися відверто, а вуалює дії комуністів та їх наслідки, протиставляючи їм те, що відбувалося вже в незалежній Україні. І чомусь враження таке, що останнє ще гірше. А як же історичне мислення, усвідомлення причин певних суспільних явищ і т.п?
Displaying 1 - 5 of 5 reviews