Чорногрив — кумедний і норовливий кінь, який жив майже вісімсот років тому.
Якось він заблукав із Прикарпаття аж у Великий степ, де зустрів монгольські племена. Там його ледь не з’їли!
Після всіляких пригод Чорногрив зрештою непогано прилаштувався між войовничих монголів. Та одного дня зрозумів: ці люди йдуть руйнувати Київ, а він анічим не може зарадити. Чи може?
«-Любиш яблука? Ми посадимо в Києві нові яблуні, обіцяю. А ще багато-багато інших дерев. Я так хочу, щоб наш Київ став іще прекраснішим, ніж раніше. ... Чорногрив вирішив пройтися. Уцілілі люди зібралися в нижньому місті. Вони розгрібали завали та зводили собі тимчасове житло. Зима надворі, без укриття довго протриматися годі».
Читаєш про монгольську навалу на Русь 13 століття, а таке відчуття, що про сьогоднішні події. Наприклад, про "дружню" війському допомогу, яка бариться через страх перед численним ворогом. Як багато історичних сюжетів відгукується сьогодні. Правда, порівнювати монголів з росіянами така собі ідея. Це могутній народ, що мав свої вірування у три виміри всесвіту, традиції, уявлення про час, тактику ведення битв тощо. З книжки можна багато дізнатися нового і про побут монголів, і спосіб в'ялення м'яса, а ще про мангонелі і курултай. Цікаво буде не лише дітям!
Напружений сюжет книжки розбавляє своїм гумором кінь Чорногрив з Прикарпаття, який, заблукавши, доєднується до монгольського війська і, власне, дізнається всі ці цікавинки. А ще намагається захистити Київ від навали ворогів, проте, як ми знаємо, це буде неможливо.
Раджу читати у комплекті з іншою новинкою Саші Войцехівської від видавництва «Портал» - «Сови короля Данила», де знайдете і монголів, і коня Чорногрива, і, звісно, короля Данила з братом Васильком і сином Левом.