Книга «Особисто Я особисто ТОБІ» – це історія про стосунки двох людей, хлопця Юри і дівчини Олександри, київської актриси і львівського айтішника, яких розділяє відстань. Це незвичайна та бурхлива історія кохання, яка гармонійно переплітається з виваженими, зрілими роздумами головного героя, що не дасть відірватись від книги ні на мить. Цей художній твір про те, як можуть розвиватись стосунки залежно від наших вчинків, слів та думок.
На читача чекає нелінійний сюжет, в якому переплітається аж 4 сюжетні лінії. Автор попередив, що читати роман сторінка за сторінкою не варто, краще слідувати змісту-карті на початку книги, таким чином буде набагато цікавіше дізнаватися нові подробиці з життя героїв. Для побудови свого роману Іван використав елементи гіпертексту, завдяки яким читач стає сам собі сценаристом.
Власне, я шукав у книгарні книжки про Львів і продавець порадила саме оцю. Львів там виглядає лише декорацією, бо насправді цей твір про стосунки, про глибину почуттів, про аналіз кохання й пристрасті, про здобуток, зраду духовну і фізичну, байдужість, одержимість, прагнення постійної близькості, мрію і реальність. Тобто – про любовні переживання. До того ж, твір написано у форматі гіпертексту і читач сам обирає сюжет з 4 варіантів (нагадує фільм “Ефект метелика”), таким чином його приємно перечитувати щоразу по-новому, а фрази створені немов цитати, де можна впізнати себе, своїх друзів, її... Часом здається, що я також таке щось писав, а іншим разом розумію, що мав би написати саме так. Можливо в мене також період такий. Однак початок і епілог єдині. “Яка з цих історій має право жити? Яка з них можлива? Будь-яка ймовірна. І кожна заслуговує на існування. От тільки вона лежить на плечах неможливого вибору хлопця, який тримає в руках телефон і поки що не може наважитись набрати її номер”. І цей хлопець – я...
"Я кохав багатьох жінок. За їхню красу, шарм, грацію, ніжні руки, теплі вуста, спокусливу лінію колін та привабливу форму талії. За легке кокетство, їхні обійми в пориві пристрасті,"мамину" турботу у холодні ранки, а вона... Манила поглядом. Сакральна естетика, якою прийнято безслівно насолоджуватись. Нічого зайвого. Лише була б поряд - і я втрачав під собою землю."