Історія кохання двох молодих людей — Степана Побережного та Катерини, життя яких сповнене світлої поезії і драматизму. Не було в Степана людини ближчої, ніж кохана. Але чи в її серці палає такий самий вогонь любові?
Vasyl Shkliar (born 10 June 1951, Hanzhalivka, Lysianka Raion, Cherkasy Oblast) is a Ukrainian writer and political activist. He is one of the most well known and widely read, contemporary Ukrainian authors. Some literary observers have even named him the “Father of the Ukrainian Bestseller”. The Committee of the Shevchenko National Prize declared him a Shevchenko Prize Laureate in 2011. Among his most well-known works are novels “Raven” (alternate English title "Raven's Way", 2009 , English translation - 2013, 2015), Marusia (2014), and "Black sun" (2015).
Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Vasyl Shkliar.
For works of Shkliar originally published in Ukrainian, please add both this English profile (as a first author) as well as his Ukrainian-language profile (as a second author): Василь Шкляр
For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Shkliar, please add both this English profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Василь Шкляр (as a third author)
З одного боку нібито й казкова історія кохання, а з іншого дуже справжня, бо побудована на реальних фактах, що зібрав автор. За останні декілька тижнів це вже друга прочитана книга Василя Шкляр: прочитана на одному диханні, така в нього легка и дуже соковита українська мова. Хотіла б я прочитати ще його твори? Відповідь - так і мабуть це і є краща рекомендація.
Вдале вийшло знайомство з автором. Книга дуже життєва, і як виявилося, зовсім не випадково, бо написана на основі реальних фактів. Про справжнє кохання, про дружбу, про моральні цінності. Читається легко.
Унікальна книга. Тепла, добра, сумна, домашня, затишна, смачна і трохи магічна. Про любов і смерть, життя і велике серце, якого не вистачає надовго, бо таке воно добре.
Про те, як любити до смерті і довше. Щиро рекомендую.
"...може, нічого кращого в житті і немає за ось таку теплу і лагідну мить. То тільки здається кожному, що його чекає попереду багато-багато див, незвіданих радостей та втіх, і ось, самі себе ошукуючи, готуючись до якихось сподіваних і несподіваних благ, до ілюзійних жар-птиць і казкових щедрот, ми часто виявляємося неготовими до сприйняття звичайних земних радощів, і вони проходять повз нас, глухих і сліпих, проходять непоміченими, зневаженими і непотрібними. Так і йдемо з цього світу, не натішившись уволю прохолодою дерева в спеку, не пам’ятаючи, коли востаннє бачив повен місяць на небі, не знаючи, скільки карих зерняток у яблуці, не встигнувши зрадіти навіть тому, що ти з’явився на світ…"
Цікава і тепла, майже щаслива історія. Добре написана, легко читається, як і інші книжки Шкляра. Що мене вразило, що базується на реальних подіях, не тим що описано якісь неймовірні події, просто я зрозумів, що в Шкляра нема фантазії вигадувати історії, він навіть колись казав, що в житті відбуваються такі речі, що й не придумаєш. Тим не менше, я не хочу сказати, що він поганий письменник, він бере наполегливістю і гарними текстами.
Словом рекомендую, добра книжка. Читайте насолоджуйтеся.
така собі сумна казочка про любов, вірність і про те, як навіть дорослим хочеться вірити, що десь там є маленький лісовичок Щедрик, який від усього захистить. Зрештою, "у кожного з нас повинен бути свій праліс..."
Привабила обкладинка книги. Ну дуже класна, як на мене. Обіцяє щось загадкове і таємниче... Що можу сказати після прочитання?Такий собі Ніколи Спаркс по-українські. Я все-таки більше люблю Шкляра історично-містичного, аніж романтичного. Найбільше враження справив лише епілог, коли стало зрозуміло деякі нюанси цієї історії, але загалом вся книга трішки нуднувата. Романтична історія, трагічне кохання, велике і глибоке почуття... Але мене не зачепило, не переконливо. Все-таки в Спракса трішки переконливіше:)
Сльози… суцільні сльози. Обережно, при тривалому читанні книга здатна навіяти сум і розчуює до глибини серця. Місцями спадає думка, що Степан не вартий Катерини. Бідний Степан…бідний Степан - транслює автор читачу. Натомість, бідна Катерина, ніби коло дитини в’ється біля того Степана… не знає, як утішити. Жертовності її аж забагато. Про себе взагалі не думала, аби лиш Степанові було добре. Це єдине, що мене дратувало. Книга написана такою солодкою і щемливою мовою, що не може не зачепити за живе.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Розвалив мене цей роман. Персонажі, до яких прив'язуєшся, за яких переживаєш до останньої сторінки. Улюблене відчуття, коли після завершення, хочеться залишитись зі своїми думками на десяток хвилин.