What do you think?
Rate this book
Діва, матір і третя
Марина має вдосталь справ: і буденних, і магічних. Вона допомагає новій сусідці з плануванням весілля, організовує Пластовий табір, готує відворотне зілля, долучається до порятунку історичної пам’ятки на Київщині та починає нові стосунки. Останнє турбує найбільше, бо досі жоден хлопець не запалював у ній жаги до інтимної близькості. Серед виру подій і переживань легко загубитися, однак у Марини є подруги, відьомський дар і фамільяр Людовік. Вона впорається.
«Діва, матір і третя» — легке гумористичне фентезі про дружбу, жіночий досвід і дослідження власної (а)сексуальності.
«Діва, матір і третя» — легке гумористичне фентезі про дружбу, жіночий досвід і дослідження власної (а)сексуальності.
416 pages, Hardcover
Published July 1, 2024
46 people are currently reading
635 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 191 reviews
August 28, 2024
Не терпиться обговорити на клубі “Діву, матір і третю” Юлії Нагорнюк - бо це той випадок, коли хочеться, щоб хтось послухав зі сторони і підказав - зайшло мені, чи ні 😀 Бо те, що мені здалося багом, може бути й фічею - і навпаки. Я так і не склала остаточної думки, що це було - авторська сміливість, чи недопрацьований текст. Але у Юлії є талант, це безперечно.
Накидаю думок, а ви самі розбирайтеся:
1) Немає чіткої сюжетної лінії, яка б несла вперед, щоб хотілося дізнатися, що ж там далі. В анотації - рендомний вир подій і переживань, і саме так воно протягом 400 сторінок і є. Відбувається все підряд, і нічого основного. Якщо тобі відпочатку зайшов стиль авторки, читатимеш чисто заради нього. Якщо не зайшов - не буде жодних причин, щоб не кинути.
Героїня готується до табору Пласту і організовує весілля, розрулює співзалежні стосунки друга і розбирається у своїй сексуальності, а ще треба відібрати культурну пам’ятку у нечисті і заробити на оренду житла: і це все намішано й хаотично. В принципі, як у житті: усе несеться, тільки встигай закривати дедлайни.
Спочатку це мені здалося мінусом: бо наче у авторки не було ідеї, довкола чого побудувати книжку. А потім плюсом: бо завдяки цьому книжка відрізняється від всіх інших і має власний шарм. Так, героїня просто живе: розбирається в собі і розрулює ситуації. А чому зрештою і ні? Втім, мені це треба ще обговорити.
2) Фентезійний світ мені здався недодуманим і вплетеним ніби для того, щоб просто було веселіше. Я не зрозуміла, як він побудований. Якщо щось не виходить, магією, здається, можна зробити що завгодно: деформувати речі, зробити відворот, спекти торт. І при цьому, герої користуються нею вибірково - тільки коли авторці так захотілося. Інші 80% часу вони живуть своє людське життя і діють звичайними людськими методами.
Відьомство тут теж невиписане: магія інтуїтивна й рендомна, вони й самі не розуміють, як це відбувається і що вони можуть. Але знову-таки: мені важко сказати - це недолік, чи це така авторська іронія на всі інші фентезі. Тут мені очевидно не вистачає бази, і я точно пропускаю якісь відсилки.
3) А ще оці лилики-перевертні, фамільяри, пергачі, артефакти, аспидки, чаклуни, серпаниці, в кінці виринає якась ліхтарниця. Я далеко не все зрозуміла, як це працює, у кого яка роль і чому воно все так. Але тут допускаю, що мені просто лінь було розбиратися - якби напрягтися, можна було б зрозуміти краще (але це не точно - спитаю у розумніших людей на клубі).
4) Жарти. Місцями - прямо чудова іронія і гра словами. Місцями - такі штампи й кевеенщина, що аж зуби зводить. Але знову ж: діалоги дуже реалістичні, і люди у житті справді часто говорять такими штампами, тому може це теж зумисно і додає правдивості?
Але мені сподобалися відсилки до пісень “Другої ріки”, “Океану Ельзи” та інших (можливо, свіже покоління навіть їх не зчитає).
5) Імена деяких героїв. Марина та Марічка, Женя та Євген - ну серйозно? Знадобився певний час, поки я зрозуміла, що Марина і Марічка - то різні люди 🙄
6) Найбільше сподобалася лінія про асексуальність, намагання розібратися в цьому, прийняти це та пояснити іншим. Уважне ставлення до своїх бажань та не-бажань. Це було дуже чесно, дуже правильно, гуманно і щемко. Думаю, дуже важливо проговорювати такі речі в книжках, і саме таким чином;
7) У книжки приємний вайб студентства, гуртожитку, Пласту, тусовки одногрупників. Коли життя летить на максимальній швидкості, але сили ще є - бо юність. Але я з Пластом ніяк не пов’язана, тому мене не чіпляє;
8) І загалом стиль авторки мені скоріше сподобався, аніж ні. Відчуваю величезний потенціал, і це значно краще аніж більшість дебютних книжок, які я останнім часом читала. Якби Юлія написала наступну книжку без магії, я би була першою читачкою.
Зазвичай я йду на книжковий клуб, приблизно уявляючи, про що говоритимемо і як інші могли сприйняти книжку. А тут - без поняття: бо варіантів може бути безліч. І це додатковий бонус цієї книжки - що про неї хочеться говорити.
Накидаю думок, а ви самі розбирайтеся:
1) Немає чіткої сюжетної лінії, яка б несла вперед, щоб хотілося дізнатися, що ж там далі. В анотації - рендомний вир подій і переживань, і саме так воно протягом 400 сторінок і є. Відбувається все підряд, і нічого основного. Якщо тобі відпочатку зайшов стиль авторки, читатимеш чисто заради нього. Якщо не зайшов - не буде жодних причин, щоб не кинути.
Героїня готується до табору Пласту і організовує весілля, розрулює співзалежні стосунки друга і розбирається у своїй сексуальності, а ще треба відібрати культурну пам’ятку у нечисті і заробити на оренду житла: і це все намішано й хаотично. В принципі, як у житті: усе несеться, тільки встигай закривати дедлайни.
Спочатку це мені здалося мінусом: бо наче у авторки не було ідеї, довкола чого побудувати книжку. А потім плюсом: бо завдяки цьому книжка відрізняється від всіх інших і має власний шарм. Так, героїня просто живе: розбирається в собі і розрулює ситуації. А чому зрештою і ні? Втім, мені це треба ще обговорити.
2) Фентезійний світ мені здався недодуманим і вплетеним ніби для того, щоб просто було веселіше. Я не зрозуміла, як він побудований. Якщо щось не виходить, магією, здається, можна зробити що завгодно: деформувати речі, зробити відворот, спекти торт. І при цьому, герої користуються нею вибірково - тільки коли авторці так захотілося. Інші 80% часу вони живуть своє людське життя і діють звичайними людськими методами.
Відьомство тут теж невиписане: магія інтуїтивна й рендомна, вони й самі не розуміють, як це відбувається і що вони можуть. Але знову-таки: мені важко сказати - це недолік, чи це така авторська іронія на всі інші фентезі. Тут мені очевидно не вистачає бази, і я точно пропускаю якісь відсилки.
3) А ще оці лилики-перевертні, фамільяри, пергачі, артефакти, аспидки, чаклуни, серпаниці, в кінці виринає якась ліхтарниця. Я далеко не все зрозуміла, як це працює, у кого яка роль і чому воно все так. Але тут допускаю, що мені просто лінь було розбиратися - якби напрягтися, можна було б зрозуміти краще (але це не точно - спитаю у розумніших людей на клубі).
4) Жарти. Місцями - прямо чудова іронія і гра словами. Місцями - такі штампи й кевеенщина, що аж зуби зводить. Але знову ж: діалоги дуже реалістичні, і люди у житті справді часто говорять такими штампами, тому може це теж зумисно і додає правдивості?
Але мені сподобалися відсилки до пісень “Другої ріки”, “Океану Ельзи” та інших (можливо, свіже покоління навіть їх не зчитає).
5) Імена деяких героїв. Марина та Марічка, Женя та Євген - ну серйозно? Знадобився певний час, поки я зрозуміла, що Марина і Марічка - то різні люди 🙄
6) Найбільше сподобалася лінія про асексуальність, намагання розібратися в цьому, прийняти це та пояснити іншим. Уважне ставлення до своїх бажань та не-бажань. Це було дуже чесно, дуже правильно, гуманно і щемко. Думаю, дуже важливо проговорювати такі речі в книжках, і саме таким чином;
7) У книжки приємний вайб студентства, гуртожитку, Пласту, тусовки одногрупників. Коли життя летить на максимальній швидкості, але сили ще є - бо юність. Але я з Пластом ніяк не пов’язана, тому мене не чіпляє;
8) І загалом стиль авторки мені скоріше сподобався, аніж ні. Відчуваю величезний потенціал, і це значно краще аніж більшість дебютних книжок, які я останнім часом читала. Якби Юлія написала наступну книжку без магії, я би була першою читачкою.
Зазвичай я йду на книжковий клуб, приблизно уявляючи, про що говоритимемо і як інші могли сприйняти книжку. А тут - без поняття: бо варіантів може бути безліч. І це додатковий бонус цієї книжки - що про неї хочеться говорити.
May 1, 2025
Якби мене попросили описати свого внутрішнього звіра, я би показала їм Орисю.
July 13, 2024
це одна з найкращих книг, які я читала цього року! точно увійде в мій топ. смішна, багатогранна, ніжна та просто неймовірна історія!
тут в нас і дівоча дружба з підколками, жартами та погрозами кривдникам, про відьмацтво, яке дуже органічно вписане в побут. будні організації «Пласт» (за що окреме дякую, бо дуже було цікаво почитати про саму організацію зсередини), про толкіністів та їхні фанатські збіговиська, про ніжні та романтичні побачення, про партнерів, які розуміють, приймають та не засуджують, про вміння відпускати людей, про дружбу, яка наповнює тебе зсередини, про асексуальність і просто про життя, але з дрібною магії.
я давно так не сміялась над книгою (відьма Орися — моє все!), а останні сторінки я сиділа з незгасаючою посмішкою на вустах, бо неможливо було стриматись.
щиро дякую авторці за пережиті емоції, я просто в захваті.
тут в нас і дівоча дружба з підколками, жартами та погрозами кривдникам, про відьмацтво, яке дуже органічно вписане в побут. будні організації «Пласт» (за що окреме дякую, бо дуже було цікаво почитати про саму організацію зсередини), про толкіністів та їхні фанатські збіговиська, про ніжні та романтичні побачення, про партнерів, які розуміють, приймають та не засуджують, про вміння відпускати людей, про дружбу, яка наповнює тебе зсередини, про асексуальність і просто про життя, але з дрібною магії.
я давно так не сміялась над книгою (відьма Орися — моє все!), а останні сторінки я сиділа з незгасаючою посмішкою на вустах, бо неможливо було стриматись.
щиро дякую авторці за пережиті емоції, я просто в захваті.
July 16, 2024
Мені не вистачало саме таких книг.
Сюжетно це доволі невигадлива історія. Дуже повсякденна - героїня закриває сесію, допомагає подрузі з підготовкою до весілля, приймає участь в організації табору для підлітків.
А ще вона відьма, тому встигає займатись ворожінням, відворотами та іншим відьмовством.
При цьому тут зачіпається багато різних тем - від бодішеймінгу та проблем з батьками до розуміння та прийняття себе, і це органічно вплетено в сюжет.
Родзинка книги — атмосфера та взаємодія персонажів.
Для мене історія ностальгічна - події в 2008 році, я як раз була тоді студенткою і відчуття саме тих безтурботних часів тут передана чудово.
Одразу згадуються власні посиденьки на кухні, дружні перепалки, підтримка.
Мені здається, що “Діва, матір і третя» доволі дівоча книга. Не в тому сенсі, що чоловікам буде нецікаво, але дівчата впізнавати себе в показаних ситуаціях будуть частіше.
А ще тут така мила закоханість і класні чоловічі персонажі.
І є про Толкіна, і про архітектуру, і про Пласт.
Я в захваті. Це чудова, затишна та смішна книга про яку хочеться всім розповідати і спамити цитатами Орисі.
Сюжетно це доволі невигадлива історія. Дуже повсякденна - героїня закриває сесію, допомагає подрузі з підготовкою до весілля, приймає участь в організації табору для підлітків.
А ще вона відьма, тому встигає займатись ворожінням, відворотами та іншим відьмовством.
При цьому тут зачіпається багато різних тем - від бодішеймінгу та проблем з батьками до розуміння та прийняття себе, і це органічно вплетено в сюжет.
Родзинка книги — атмосфера та взаємодія персонажів.
Для мене історія ностальгічна - події в 2008 році, я як раз була тоді студенткою і відчуття саме тих безтурботних часів тут передана чудово.
Одразу згадуються власні посиденьки на кухні, дружні перепалки, підтримка.
Мені здається, що “Діва, матір і третя» доволі дівоча книга. Не в тому сенсі, що чоловікам буде нецікаво, але дівчата впізнавати себе в показаних ситуаціях будуть частіше.
А ще тут така мила закоханість і класні чоловічі персонажі.
І є про Толкіна, і про архітектуру, і про Пласт.
Я в захваті. Це чудова, затишна та смішна книга про яку хочеться всім розповідати і спамити цитатами Орисі.
September 24, 2024
Мені сподобалось, дуже затишне фентезі в українських декораціях. Про буденне життя і виклики трьох відьом, кожна з яких дуже різна і класна особистість. Люблю таке
Read
July 30, 2024Я в команді лилик, як і в кількох інших відгуках на книжку. Направду найцікавіший з чоловічих персонажів, бо Женя й Данило дуже, кгм, ідеальні, а цей хоча б людей ненавидить:D Орисю оцінила аж наприкінці, коли виявилось, що вона справді така крута, як про неї повідають.
Тема асексуальності цікава, вже вдруге бачу таке від укр авторки, єдине що розвʼязка цієї лінії вкрай дивна (це я про "минуло два роки").
Трохи забракло наскрізного сюжету або жанр затишного фентезі просто не мій - це перше знайомство з ним, тож не можу точно сказати
Тема асексуальності цікава, вже вдруге бачу таке від укр авторки, єдине що розвʼязка цієї лінії вкрай дивна (це я про "минуло два роки").
Трохи забракло наскрізного сюжету або жанр затишного фентезі просто не мій - це перше знайомство з ним, тож не можу точно сказати
August 10, 2024
легка, проста, кумедна історія - у вас не буде горіти срака через персонажів чи їхні дії, все буде дуже комфортік! можна прочитати за 1-2 дні
August 13, 2024
ця книга поверне вам цікавість до життя! тому що їсти, мити посуд, втикати в інст, спати і навіть працювати цікавіше, ніж читати "Діву, матір і третю".
забудьте, що анотація обіцяє вам історію про відьом і магію. на вас чекають карколомні події: готуємось до весілля, знайомимось зі свекрухою, лагодимо водопровід, обираємо сукню нареченій, допомагаємо сусідам, дивимось телевізор 👍
найбільше ця книга нагадала мені ситком - схожа структура, де кожна глава = одній серії, не дуже пов'язаній з попередніми. загалом склалось враження, що авторка писала якісь сценки і замальовки, а потім чомусь вирішила зібрати їх разом і видати як книгу.
але знаєте, ситкоми є класні. "Клініка", "Друзі", "Альф" (яка я стара, якщо пам'ятаю його 🫠) - чудові приклади, як не розгубити принципи драматургії, прописуючи відокремлені гумористичні мініатюри. на жаль, "Діва, матір і третя" - не той випадок.
у книзі майже відсутній конфлікт, і тому кожну сторінку складається враження, що ми нікуди не рухаємось. так, спекли торт для свекрухи, так, допомогли якомусь хлопу відворотним зіллям, так, пожмакали хом'яка, - але навіщо це все? до чого ми йдемо? для безцільних сценок мені цілком вистачає свого життя, дякую.
головна героїня, Марина, більшу частину книги не робить нічого. вона пасивна, нецікава, слабенька як відьма, має проблеми з грошима і хлопцями. і незважаючи на те, що Марина не докладає зусиль у жодній з цих сфер, вона отримує все: закоханого хлопчика, визнання від професійних відьом, друзів, роботу і навіть вирішення проблеми самоідентифікації. (так от де в книзі магія! тепер знайшла)
ключовою темою книги мала стати асексуальність, але вона загубилась десь під нав'язливими жартами Орисі, родинними проблемами Елізи та дивною поведінкою самої Марини 🤷
цю книгу хвалять в більшості за гумор. я думаю, якщо він вам зайде, то є великий шанс, що книга піде легко і навіть сподобається. мені не було смішно жодного разу, тому, на жаль, нічого не скрашувало перелік нудних побутових сценок.
продала цю книгу за донат на фпв, тому, в принципі, користь вона принесла 👌
забудьте, що анотація обіцяє вам історію про відьом і магію. на вас чекають карколомні події: готуємось до весілля, знайомимось зі свекрухою, лагодимо водопровід, обираємо сукню нареченій, допомагаємо сусідам, дивимось телевізор 👍
найбільше ця книга нагадала мені ситком - схожа структура, де кожна глава = одній серії, не дуже пов'язаній з попередніми. загалом склалось враження, що авторка писала якісь сценки і замальовки, а потім чомусь вирішила зібрати їх разом і видати як книгу.
але знаєте, ситкоми є класні. "Клініка", "Друзі", "Альф" (яка я стара, якщо пам'ятаю його 🫠) - чудові приклади, як не розгубити принципи драматургії, прописуючи відокремлені гумористичні мініатюри. на жаль, "Діва, матір і третя" - не той випадок.
у книзі майже відсутній конфлікт, і тому кожну сторінку складається враження, що ми нікуди не рухаємось. так, спекли торт для свекрухи, так, допомогли якомусь хлопу відворотним зіллям, так, пожмакали хом'яка, - але навіщо це все? до чого ми йдемо? для безцільних сценок мені цілком вистачає свого життя, дякую.
головна героїня, Марина, більшу частину книги не робить нічого. вона пасивна, нецікава, слабенька як відьма, має проблеми з грошима і хлопцями. і незважаючи на те, що Марина не докладає зусиль у жодній з цих сфер, вона отримує все: закоханого хлопчика, визнання від професійних відьом, друзів, роботу і навіть вирішення проблеми самоідентифікації. (так от де в книзі магія! тепер знайшла)
ключовою темою книги мала стати асексуальність, але вона загубилась десь під нав'язливими жартами Орисі, родинними проблемами Елізи та дивною поведінкою самої Марини 🤷
цю книгу хвалять в більшості за гумор. я думаю, якщо він вам зайде, то є великий шанс, що книга піде легко і навіть сподобається. мені не було смішно жодного разу, тому, на жаль, нічого не скрашувало перелік нудних побутових сценок.
продала цю книгу за донат на фпв, тому, в принципі, користь вона принесла 👌
October 13, 2024
Я вже так давно її дочитала, але все ніяк не могла зібратися з думками для відгуку.
Якщо коротко, то мені сподобалося все і навіть кінець (кінець мені особливо сподобався, чогось саме такого мені й хотілося, тому приємно було, що мої побажання співпали з баченням авторки).
Особливо, звісно, сподобалися Орися та Світич, хочу і приквел про їхнє знайомство і сиквел про їхні пригоди.
А загалом, просто хочеться сказати, як сильно мені потрібна ця історія в форматі серіалу. Ну знаєте, одного з тих, якими СТБ виправдовує своє існування раз в 10 років знімаючи щось хороше типу "Спіймати Кайдаша" чи "І будуть люди".
Враховуючи, що фентезійний елемент тут максимально лайтовий, то й зі спецефектами проблем би не було.
А так, дивіться:
- жіноча дружба ✅
- відьми та інша нечисть ✅
- романтичні лінії ✅
- сімейні драми ✅
- навіть теми зображення людей plus-size в медіа ✅
Не знаю, чому продюсери СТБ досі не ночують під дверима квартири авторки в намаганні купити права на екранізацію.
Моїм особливим побажанням, звісно, було б, щоб у цьому серіалі, який наразі існує лише в моїй голові, обов'язково була пісня "Кажани" групи Zwyntar (ну тут сам бог велів на сценах першого знайомства Марини та Лилика) і щоб була обов'язково сцена, де Данило грає на гітарі та співає "Пісня буде поміж нас" (ту версію, що Тараса Чубая), бо Данило мій краш і мені особисто це треба)
Дуже чекаю на наступні книжки авторки, бо мені неймовірно зайшов її стиль, персонажі та жарти.
Якщо коротко, то мені сподобалося все і навіть кінець (кінець мені особливо сподобався, чогось саме такого мені й хотілося, тому приємно було, що мої побажання співпали з баченням авторки).
Особливо, звісно, сподобалися Орися та Світич, хочу і приквел про їхнє знайомство і сиквел про їхні пригоди.
А загалом, просто хочеться сказати, як сильно мені потрібна ця історія в форматі серіалу. Ну знаєте, одного з тих, якими СТБ виправдовує своє існування раз в 10 років знімаючи щось хороше типу "Спіймати Кайдаша" чи "І будуть люди".
Враховуючи, що фентезійний елемент тут максимально лайтовий, то й зі спецефектами проблем би не було.
А так, дивіться:
- жіноча дружба ✅
- відьми та інша нечисть ✅
- романтичні лінії ✅
- сімейні драми ✅
- навіть теми зображення людей plus-size в медіа ✅
Не знаю, чому продюсери СТБ досі не ночують під дверима квартири авторки в намаганні купити права на екранізацію.
Моїм особливим побажанням, звісно, було б, щоб у цьому серіалі, який наразі існує лише в моїй голові, обов'язково була пісня "Кажани" групи Zwyntar (ну тут сам бог велів на сценах першого знайомства Марини та Лилика) і щоб була обов'язково сцена, де Данило грає на гітарі та співає "Пісня буде поміж нас" (ту версію, що Тараса Чубая), бо Данило мій краш і мені особисто це треба)
Дуже чекаю на наступні книжки авторки, бо мені неймовірно зайшов її стиль, персонажі та жарти.
July 21, 2025
Неймовірна книга! Стиль написання авторки полонив з першого рядка. Я хіхінькала на кожній сторінці. Було дуже цікаво спостерігати за персонажами та їхнім розвитком. Кожен з них, цікавий, та має неймовірно прописаний характер. Дуже задоволена книгою, читається з легкістю ✨
July 23, 2024
Мені дуже сподобалася ця книга). Прочитала за вечір і маю сказати що це максимально мій комфортний жанр літератури. Відьомські шабаші, вампіри які не вампіри, гопники з Шостки, «Пласт», жіноча дружба, дослідження власної сексуальності (асексуальності) та живі персонажі в яких я впізнавала себе і знайомих. Неспішна історія про буденні речі, приправлена заїждженими але так гармонійно вписаними в текст жартами.
Прочитання «Діва, матір і третя» стало для мене книжковим втіленням сцени «загорнутися в плед, вмоститися зручненько і пити какао в холодний жовтневий день на веранді»
Сподобається 100% не всім але якщо опис і те, що я описала у відгуку вас зацікавило - варто читати)
Прочитання «Діва, матір і третя» стало для мене книжковим втіленням сцени «загорнутися в плед, вмоститися зручненько і пити какао в холодний жовтневий день на веранді»
Сподобається 100% не всім але якщо опис і те, що я описала у відгуку вас зацікавило - варто читати)
July 15, 2024
лилик зе бест!
з мінусів це доволі буденна історія і всі інтриги/небезпеки відповідні + трошки фарс і світобудова нарисна але наскільки ж приємно було читати; я добре провела час, всіх люблю і думаю в тиші про потенціал всієї цієї краси
алсо як асексуалці мені приємно бачити хорошу репрезентацію 🥰
(нє реально лилик луччій)
з мінусів це доволі буденна історія і всі інтриги/небезпеки відповідні + трошки фарс і світобудова нарисна але наскільки ж приємно було читати; я добре провела час, всіх люблю і думаю в тиші про потенціал всієї цієї краси
алсо як асексуалці мені приємно бачити хорошу репрезентацію 🥰
(нє реально лилик луччій)
September 14, 2024
щодня б читала, якби всі книги були такими🥺
дуже комфортне чтиво
дуже комфортне чтиво
April 30, 2025
Не моє. Гумор не мій, персонажі не зачепили, пригоди не викликали цікавості. Настільки воно буденне, що аж сіре.
Не розумію ажіотажу на книгу, окрім як бажання людей підтримати українську авторку.
Не розумію ажіотажу на книгу, окрім як бажання людей підтримати українську авторку.
April 1, 2025
Наканєцтааа я дождауся! З другої спроби я дочитав бестселер видавництва «Ще одну сторінку» — книгу, про яку говорили весь минулий рік!
Чому не дочитав першого разу? Вона просто не потрапила у відповідний настрій.
Це затишне фентезі, у якому немає різких стрибків подій чи жорстокості. Є сюжетна лінія, яка веде розповідь, але загалом це така собі збірочка життєвих ситуацій героїнь. Іноді кумедних, іноді повсякденних, іноді таких, що змушують задуматися.
➡️Київ, 2008 рік. Гуртожиток. Відчули вайб?
У центрі сюжету Марина (хоча, чи справді вона в центрі? 🤔). Вона — відьма.
У всесвіті Юлії Нагорнюк відьми живуть серед нас (ще всілякі нечисті, лелики, ліхтарниці), мають свій шабаш (який виглядає, як звичайна будівля), а магія працює за своїми цікавими законами.
Марина живе з Орисею, яка теж відьма. Одного дня їм доручають завдання політичної важливості (між двома шабашами!). А паралельно ми спостерігаємо за іншими лініями:
🔹 Любовні пригоди Марини та її роздуми щодо цього;
🔹 Мікрозадачі, де дівчата показують магію цього всесвіту
✨ Мені сподобався стиль Юлі!
Діалоги живі, невимушені, таке відчуття, що я підслуховую розмову своїх подружок.
Але ось гумор… 😬
Ну, тут були моменти, коли я сміявся, а були такі, що викликали фейспалм. Вибачте, але наша школа у 2011 році зайняла останнє місце в КВК, а мені дали нагороду глядацьких симпатій 😏. Шарю.
📌 Тема асексуальності розкрита ідеально.
Цю книгу може прочитати людина, яка, так само як головна героїня, думає, що з нею щось не так. І це круто, що через прописаного персонажа Юля показує нам цей спектр.
Таке зустрічається вкрай рідко. Не лише в українській літературі.
🔹 Що мені не вистачило?
Розкриття головної персонажки. Ми ніби стежимо за Мариною, бачимо її дії, але… всюди була Орися.
Марина має менше сили, ніж Орися, і коли в книзі (ще на початку) це згадали, я чекав грандіозного розвитку!
📌 Фінал трохи розчарував.
Десь ближче до кінця мені почало подобатися більше, і оцінка впевнено трималася на 4,5 ⭐️, але… ТА НУ! Ну ніііі… 😩
Але загалом!
Мені сподобалось! Це було дуже прикольно, відпочиваюче і ще й про важливе.
Юля, знаю, ти читаєш!
Не знаючи тебе особисто, але пишаюся тобою! Це круто ❤️
Чому не дочитав першого разу? Вона просто не потрапила у відповідний настрій.
Це затишне фентезі, у якому немає різких стрибків подій чи жорстокості. Є сюжетна лінія, яка веде розповідь, але загалом це така собі збірочка життєвих ситуацій героїнь. Іноді кумедних, іноді повсякденних, іноді таких, що змушують задуматися.
➡️Київ, 2008 рік. Гуртожиток. Відчули вайб?
У центрі сюжету Марина (хоча, чи справді вона в центрі? 🤔). Вона — відьма.
У всесвіті Юлії Нагорнюк відьми живуть серед нас (ще всілякі нечисті, лелики, ліхтарниці), мають свій шабаш (який виглядає, як звичайна будівля), а магія працює за своїми цікавими законами.
Марина живе з Орисею, яка теж відьма. Одного дня їм доручають завдання політичної важливості (між двома шабашами!). А паралельно ми спостерігаємо за іншими лініями:
🔹 Любовні пригоди Марини та її роздуми щодо цього;
🔹 Мікрозадачі, де дівчата показують магію цього всесвіту
✨ Мені сподобався стиль Юлі!
Діалоги живі, невимушені, таке відчуття, що я підслуховую розмову своїх подружок.
Але ось гумор… 😬
Ну, тут були моменти, коли я сміявся, а були такі, що викликали фейспалм. Вибачте, але наша школа у 2011 році зайняла останнє місце в КВК, а мені дали нагороду глядацьких симпатій 😏. Шарю.
📌 Тема асексуальності розкрита ідеально.
Цю книгу може прочитати людина, яка, так само як головна героїня, думає, що з нею щось не так. І це круто, що через прописаного персонажа Юля показує нам цей спектр.
Таке зустрічається вкрай рідко. Не лише в українській літературі.
🔹 Що мені не вистачило?
Розкриття головної персонажки. Ми ніби стежимо за Мариною, бачимо її дії, але… всюди була Орися.
Марина має менше сили, ніж Орися, і коли в книзі (ще на початку) це згадали, я чекав грандіозного розвитку!
📌 Фінал трохи розчарував.
Десь ближче до кінця мені почало подобатися більше, і оцінка впевнено трималася на 4,5 ⭐️, але… ТА НУ! Ну ніііі… 😩
Але загалом!
Мені сподобалось! Це було дуже прикольно, відпочиваюче і ще й про важливе.
Юля, знаю, ти читаєш!
Не знаючи тебе особисто, але пишаюся тобою! Це круто ❤️
July 29, 2024
Гарне оформлення, легкий гумор, важлива тема прияняття себе у фокусі. Але абсолютно одноразова історія: персонажі трохи шаблонні, аб'юзивні стосунки виставлені як романтичні (Світич та Орися) - ну вже занадто заїждженно, ідея світу наче і цікава, але висвітлена поверхнево, протистояння такі ж поверхневі, не викликають зацікавлення та інтриг. На диво найхвилюючим моментом в книзі для мене стало знайомство Марини з лиликом, якого я назвала б найцікавішим персонажем в цій історії. Навіть тема асексуальності, що мало стати основною "фішкою" книги не розкрита достатньо. Прочитавши кінцівку я взагалі не зрозуміла чому вона саме така. На момент кінцівки в книзі Данилу 25.5 років, Марині 22.5 років приблизно, і їх мотивація оформлення стосунків... вкрай невдалий меседж обраний авторкою, що псує ідею підтримки асексуальних людей (нібито асексуалам тільки то і лишається в цьому житті що погодитися на розрахунковий шлюб бо певно без сексу ніхто їх не покохає і будувати романтичні стосунки не буде). Відносно приємна для прочитання книга, але як для мене то занадто релаксна та сенсово дефіцитна.
This entire review has been hidden because of spoilers.
October 21, 2024
В мене щоки вже болять 😂 стільки я сміялась з цією книгою.
За настроєм і стилем нагадало Мієчку, але у міському сеттінгу і з фентезійними мотивами))) які до речі, так круто прописані, що я ладна була повірити, що відьми насправді існують.
Більш того, авторка піднімає нетипову тему асексуальності у по суті романтичній історії і робить це майстерно. Браво!
За настроєм і стилем нагадало Мієчку, але у міському сеттінгу і з фентезійними мотивами))) які до речі, так круто прописані, що я ладна була повірити, що відьми насправді існують.
Більш того, авторка піднімає нетипову тему асексуальності у по суті романтичній історії і робить це майстерно. Браво!
August 18, 2024
Загалом легка і весела історія з не дуже чітким сюжетом, скоріше жменя нарисів з життя відьом-подружок, які у фіналі _магічним_ чином об'єднались в неочевидну розв'язку. Про світоустрій було би цікаво дізнатись більше.
Подекуди протягом читання виникала думка, що перед цією книгою мала бути ще одна, в якій би йшлось про пригоди однієї з героїнь, Орисі.
В цілому непоганий представник гумористичного урбан-фентезі. Читатиму наступні книги авторки, якщо будуть.
Подекуди протягом читання виникала думка, що перед цією книгою мала бути ще одна, в якій би йшлось про пригоди однієї з героїнь, Орисі.
В цілому непоганий представник гумористичного урбан-фентезі. Читатиму наступні книги авторки, якщо будуть.
June 24, 2025
Вкотре переконуюсь, що книжки про побутову романтику не для мене («Спитайте Мієчку» та «Легенди та Лате» були першими дзвіночками). Все-таки не вистачає мені інтриги, щоб я чіплялась за те, що відбувається.
Найцікавішим аспектом книги для мене було саме дослідження асексуальності, я взагалі ніде не зустрічала цю репрезентацію. Також сподобалась невимушеність та легкість діалогів, гумор. Але все решта не зачепило, на жаль :(
Але стиль авторки подобається, буду читати ще) тим паче «Бабця та вампір» мені дуже сподобалась😌
Найцікавішим аспектом книги для мене було саме дослідження асексуальності, я взагалі ніде не зустрічала цю репрезентацію. Також сподобалась невимушеність та легкість діалогів, гумор. Але все решта не зачепило, на жаль :(
Але стиль авторки подобається, буду читати ще) тим паче «Бабця та вампір» мені дуже сподобалась😌
September 30, 2024
Пані авторка, як людина яка не спала до пізньої ночі, аби дочитати книгу, з усією серйозністю та наполегливістю ВИМАГАЮ продовження! Ну, не може така прекрасна історія і такі шикарні персонажі залишатися без сиквелу😉 Окремо прошу книжку про Орисю, нам конче необхідний власний автентичний галицький Дедпул. Коротше, жінка я щаслива і задоволена. Круто!
November 26, 2024
У когось у відгуку побачила, що ця історія схожа на ситком і я дуже погоджуюся 😁 весела, динамічна історія про сестринство, дружбу, підтримку і трішки про магію 🧙♀️
Дуже затишне фентезі, яке не робить нерви і з яким можна гарно відпочити 🙌 чекаю з нетерпінням на нові книги
Дуже затишне фентезі, яке не робить нерви і з яким можна гарно відпочити 🙌 чекаю з нетерпінням на нові книги
October 8, 2025
комфортна книжка для осіннього вечора. ідеальні чоловіки, міцна жіноча дружба, трохи магії, трохи гумору і абсолютно зайвий розділ 40🤭
April 14, 2025
Щойно дочитала (майже четверта ранку) і в мене немає слів, одні емоції☺️
Початок був дуже веселий, навіть подумалось, що можна було б зняти непоганий мокьюментарі ситком на кшталт "Чим ми зайняті у тінях"😁 Середина для мене трохи посіла сюжетно, я навіть застопорилася у читанні, але друга половина книги так мене поглинула, що я вже не могла відірватись! І справа не стільки у магічному антуражі, скільки у дуже важливій темі, яка й досі вважається табуюваною - дослідження жінкою власної сексуальності, особливо коли вона хоч якось відрізняється від "стандартної". Пані Юлія настільки добре прописала все, що відбувається з Мариною, що вона відчуває - аплодую стоячи👏🏻 За репрезентацію асексуальності - аплодисменти ще раз👏🏻 У мене була асексуальна партнерка, у мене близька людина є асексуалом, тому я знаю, наскільки важливо говорити про це, щоб "стандартні" люди не крутили пальцем біля скроні та не казали "та то ти просто не зустрів/ла того самого". У авторському післяслові дуже гарно про це написано💓
Я настільки прониклась темою асексуальності, Що відьомський сетинг якось для мене відійшов на другий план🙈 Або його і було не дуже багато🤔 Лише від однієї сцени мені дух перехопило і сироти по шкірі пробігли - те, що відбувалося паралельно з весіллям😉
Мені було мало пари Орися+Світич, хочу про них окрему історію😭 А ще про лилика, це рідкість, що мені сподобався вампір👀😁
Фінал мені ненавмисно проспойлерили букфрендині, тому я не здивувалася, хіба що трохи, бо замолоді вони для цього лайна😄
Початок був дуже веселий, навіть подумалось, що можна було б зняти непоганий мокьюментарі ситком на кшталт "Чим ми зайняті у тінях"😁 Середина для мене трохи посіла сюжетно, я навіть застопорилася у читанні, але друга половина книги так мене поглинула, що я вже не могла відірватись! І справа не стільки у магічному антуражі, скільки у дуже важливій темі, яка й досі вважається табуюваною - дослідження жінкою власної сексуальності, особливо коли вона хоч якось відрізняється від "стандартної". Пані Юлія настільки добре прописала все, що відбувається з Мариною, що вона відчуває - аплодую стоячи👏🏻 За репрезентацію асексуальності - аплодисменти ще раз👏🏻 У мене була асексуальна партнерка, у мене близька людина є асексуалом, тому я знаю, наскільки важливо говорити про це, щоб "стандартні" люди не крутили пальцем біля скроні та не казали "та то ти просто не зустрів/ла того самого". У авторському післяслові дуже гарно про це написано💓
Я настільки прониклась темою асексуальності, Що відьомський сетинг якось для мене відійшов на другий план🙈 Або його і було не дуже багато🤔 Лише від однієї сцени мені дух перехопило і сироти по шкірі пробігли - те, що відбувалося паралельно з весіллям😉
Мені було мало пари Орися+Світич, хочу про них окрему історію😭 А ще про лилика, це рідкість, що мені сподобався вампір👀😁
Фінал мені ненавмисно проспойлерили букфрендині, тому я не здивувалася, хіба що трохи, бо замолоді вони для цього лайна😄
July 29, 2024
dnf 47%
Мені подобались перші 50 сторінок історії за гумор та невимушеність, але я точно не очікувала, що далі книга такою ж і залишиться - веревечка повсякденних подій без сюжету та чіткого конфлікту (окрім сексуальності головної героїні). Я сильно не фанатка жанру слайс оф лайф, тому мені було просто нудно і не цікаво читати як хтось підстригся, як влаштував особисте життя сусідки, як врятував відкриття магазину і тд.
З іншого боку як асексуалка я відчуваю багато рілейту до головної героїні, але читати далі вже не маю сил, книга загнала в нечитун
Мені подобались перші 50 сторінок історії за гумор та невимушеність, але я точно не очікувала, що далі книга такою ж і залишиться - веревечка повсякденних подій без сюжету та чіткого конфлікту (окрім сексуальності головної героїні). Я сильно не фанатка жанру слайс оф лайф, тому мені було просто нудно і не цікаво читати як хтось підстригся, як влаштував особисте життя сусідки, як врятував відкриття магазину і тд.
З іншого боку як асексуалка я відчуваю багато рілейту до головної героїні, але читати далі вже не маю сил, книга загнала в нечитун
August 17, 2024
схоже, усі найкумедніші моменти я вже прочитала в чужих постах у телеграмі
August 29, 2024
Була на презентації даної книги, і враження від авторки і презентації значно кращі, ніж від самої книги…
На мій погляд помилкою було видавати цю книгу до основної серії. Бо з цього випливають і майже всі недоліки - недопрацьований магічний світ, незрозумілі правила використання магії, головні антагоністи якась гопота, а як виявилось обдаровані вищими силами + сюжет якийсь ні про що, опис життя трьох молодих дівчат ( відьомського мало в їх побуті)
Фінал мене відверто засмутив- максимально нелогічний вибір героїні вибрати не любого ( тип я нікого не хочу, так ще й любити не буду) і якось скучненько, навіть з вампірюкою не замутила ( а він єдиний відносно реалістичний чоловічий персонаж зі своїми недоліками, а не ідеалістичний принц)
Можливо мені в 2008 в мої 12, коли я зачитувалася гумористичним ромфантом, книжка би зайшла, а зараз було сирувато… Але я рада, що зʼявляється все більше фентезі в сучасному українському антуражі і чекаю на основний цикл від авторки )
На мій погляд помилкою було видавати цю книгу до основної серії. Бо з цього випливають і майже всі недоліки - недопрацьований магічний світ, незрозумілі правила використання магії, головні антагоністи якась гопота, а як виявилось обдаровані вищими силами + сюжет якийсь ні про що, опис життя трьох молодих дівчат ( відьомського мало в їх побуті)
Фінал мене відверто засмутив- максимально нелогічний вибір героїні вибрати не любого ( тип я нікого не хочу, так ще й любити не буду) і якось скучненько, навіть з вампірюкою не замутила ( а він єдиний відносно реалістичний чоловічий персонаж зі своїми недоліками, а не ідеалістичний принц)
Можливо мені в 2008 в мої 12, коли я зачитувалася гумористичним ромфантом, книжка би зайшла, а зараз було сирувато… Але я рада, що зʼявляється все більше фентезі в сучасному українському антуражі і чекаю на основний цикл від авторки )
June 4, 2025
3,5⭐️
авторка безперечно дуже майстерно пише, але я зрозуміла, що такі ось безсюжетні книги – взагалі не моє
авторка безперечно дуже майстерно пише, але я зрозуміла, що такі ось безсюжетні книги – взагалі не моє
January 12, 2026
мені сподобалось. хоча мене й бісила всю книжку головна героїня, але Орися – золото, я хочу окрему книжку про неї. було бажання пропустити всі пиздостраждання Марини і просто читати про Орисю, але насправді вони (вкупі з Елізою) охрініти гармонійні.
канешно, в мене є кілька зауважень із розряду "як би я зробила, якби вміла", але ця книжка – одна з кращих, які я читала від наших фентезі авторок і авторів
канешно, в мене є кілька зауважень із розряду "як би я зробила, якби вміла", але ця книжка – одна з кращих, які я читала від наших фентезі авторок і авторів
July 18, 2024
дуже добре провела час, репрезентація асексуальности чудова🖤🩶🤍💜
але лилика було замало
але лилика було замало
December 1, 2024
Хочу бути Орисею для своїх друзів.
Мене так пробило ностальгією за своїм студентством та недописаними чернетками, що я пів дня в сльозах. Сміюся з жартів в книзі й плачу. Дивне поєднання.
Десь мені, можливо, було забагато прикольчиків, але це є атмосфера книги. Гіперболізовано, смішно, нахабно.
Мені сподобалося. Хоча трохи засмутила мене кінцівка... Я сподівалася на більше розуміння... я наївний романтик...
Мене так пробило ностальгією за своїм студентством та недописаними чернетками, що я пів дня в сльозах. Сміюся з жартів в книзі й плачу. Дивне поєднання.
Десь мені, можливо, було забагато прикольчиків, але це є атмосфера книги. Гіперболізовано, смішно, нахабно.
Мені сподобалося. Хоча трохи засмутила мене кінцівка... Я сподівалася на більше розуміння... я наївний романтик...
Displaying 1 - 30 of 191 reviews