Ліцей слухняних дружин

by Irene Rozdobudko, Ірен Роздобудько

Ідеальні дружини чи ідеальні жертви?

У цьому ліцеї виховують дівчат, які стануть ідеальними дружинами тим, хто дасть більше грошей. Аж раптом одна вихованка гине. І цього разу інформацію не вдається приховати, бо є люди, котрим небайдужа доля дівчини, від якої відмовились її батьки на користь примарного майбутнього щастя...

Genres: Fiction, Young Adult, Contemporary

320 pages, Hardcover

First published January 1, 2013

About the author

Українська журналістка, письменниця, поетеса.
З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».
Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій.
Відомі твори: "Пастка для жар-птиці", "Ескорт у смерть", "Ґудзик", "Останній діамант міледі", "Все, що я хотіла сьогодні...", "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю" та інші

Reviews

[Dana · Rating 3 out of 5]

Укрсучліт він такий.
З претензією на щось видатне та з неможливістю досягнення цієї мети.
Історія цікава. Могла би бути.
Якби вона була цілою і гармонійною.
Інколи складалося враження, що якихось частин роману просто не вистачає. Як вирвані сторінки з роману Стендаля чи Мітчел, про які писала сама Роздобудько. Можливо так було задумано. Можливо я сама надто багато хотіла.
Тут розповідається про таку тему, де можна було б розтанцюватися на двохтомник. Але клубок проблем розплутано на цих 300 сторінках не було.
Книга читалася напрочуд легко, але їй чогось бракувало.
Можливо логіки. Можливо прямолінійної розповіді.
Епілог(и) був(ли). Завершення ніби-то прочитали. Але досі не зрозуміло.
Зло не переможене, так би мовити.
Та й герої залишають бажати кращого.
Особливо Ланц. Саксофоніст, який вважає себе детективом. І який своє "слідство" так до кінця і не довів.
Дивна книга.
Легка для читання, але дивна.

[Анна · Rating 4 out of 5]

«Страх бути покинутою, зрадженою, самотньою, непотрібною, зрештою — голодною, змушує наших випускниць повністю віддаватися служінню чоловікові. Страх підкріплюється вдячністю і всіма чеснотами, які вкладені в постулати нашого Статуту. Виконуючи велику жіночу місію, наші випускниці завжди почуваються щасливими».
⠀
Вони мають бути ідеальними.
Гарними, чемними, вихованими…а головне - покірними.
Учениці ЛСД - Ліцею слухняних дружин – установи, яка має блискучу репутацію та створює супутниць життя для багатих чоловіків.
⠀
А ще вони мають бути повність «чистими» від усього – навіть власного імені і минулого.
За порушення правил Статуту ліцею йде обов’язкове покарання. А найстрашніше - виключення.
⠀
Тих, хто живе поза стінами ЛСД називають «стрітами» и вважають ганебним бути одним з них. Стріти живуть у хаосі, віддаються миттєвим поривам і відчуттям. Вони – вільнодумці, а це – загроза налагодженій системі виховання дівчат ліцею.
⠀
Однак уявлення учениць про прекрасне і безтурботне життя з майбутнім обранцем дає тріщину після трагічного випадку. Одна з найкращих випускниць гине за дивних обставин. Чоловік стверджує, що загибла його зрадила, а потім вчинила самогубство.
⠀
Пат навчається у випускному класі і має докладати максимум зусиль, щоб стати обраною на випускному балі.
Випадкове знайомство з саксофоністом, який давав концерт в ЛСД, відкриє дівчині іншу сторону життя, де є можливість бути вільною.
⠀
Тепер Пат бунтарка, яка вже не може робити вигляд типової учениці, але й не має уявлення як воно – жити за стінами ліцею, за законами стрітів.
І що вона зрештою має обрати? Свободу і невідомість чи підготовлену стежку, якою вже пройшли сотні випускниць ліцею?
⠀
Книга підіймає багато соціальних аспектів, зокрема теми гендерної рівності, права вибору, нав’язування штучних ідеалів та домінування влади, грошей і статусу над людськими цінностями.
⠀
Цікавий і детальний роман, в якому дуже добре зображено створений світ.
⠀

[Iryna Barinova · Rating 4 out of 5]

Десять заповідей ЛСД: вдячність, повага, слухняність, мовчання, терпіння, служіння, старанність, вірність, турботливість, хазяйновитість

🔷 Про сюжет

ЛСД - Ліцей слухняних дружин - «пристойний» навчальний заклад, який готує ідеальних дружин: слухняних, вдячних і без власної волі.

Але одного дня було вбито чи не найкращу випускницю…

Чому так сталося?🧐

Хто винен у її смерті?🧐

Який світ чекає на учениць поза межами ЛСД? 🧐

🔷Про враження

Чому про цю книгу так мало говорять⁉️

Антиутопія від української авторки в стилі «Оповіді служниці» Марґарет Етвуд🔥

Я книгу проковтнула за день😍

Було цікаво й одночасно моторошно читати про будні ліцеїсток…

Дівчата не мали нічого свого: ні бажань (окрім як стати ідеальною дружиною для майбутнього чоловіка), ні родин (вони порвали всі звʼязки із зовнішнім світом), ні навіть імен😔

Головна персонажка Пат за роки перебування в ЛСД вже не памʼятає свого повного імені, ПРИПУСКАЄ, що могла бути Патрицією😔

Я вжахнулася від обряду вибору дружин… по факту, чоловіки приходять на бал-аукціон і просто купують дівчинку як товар…

Книга зачіпає багато актуальних тем: тут є і про гендерну рівність, і про домашнє насильство, і про самоусвідомлення й пошуки не лише себе, а й власного місця в цьому світі.

Є в ній і любовна лінія🥰

Як на мене, то вибір авторки подати історію як записи в щоденнику дуже вдалий. Завдяки цьому я провідчувала текст глибше, сприйняла його ближчим, сокровеннішим, інтимнішим.

Так, книга не ідеальна☺️

Мені трохи не вистачило масштабності, часом оповідь здавалася фрагментарною (ніби якість епізоди авторка не захотіла публікувати), а любовна лінія була засолодка (зовсім трішки)☺️

Але однаково ця історія варта того, щоб її прочитати 📚

❓Читали книгу? Плануєте?🤗

[asemfim · Rating 2 out of 5]

тема хороша, а от все інше..

1. спочатку було +- непогано, а потім почалось і якісь елементи фантастики з цим вірусом, потім елемент романтичного почав переважати над психологічним, коли, як на мене, маючи таку ідею — це трохи дивно
2. взагалі слабо віриться в реалістичність частини подій. і тут не про те, що «ну, в реальному світі такого не може бути», просто коли пишеш, важливо змусити читача повірити, що все описане може відбутися в твоєму придуманому всесвіті. я не повірила. особливо, якщо взяти до уваги, що авторка за основу все ж бере сучасну україну. тимпаче дуже неправдоподібно
3. чого не правдоподібно? бо речі рухаються в тексті не логічно, а того вже є намічений сюжет, в який треб втиснути події. цим і пояснюється те, що трансформація пат, як на мене, ну, дуже швидка, наче хтось клацнув пальцями і вона вийшла з трансу
4. і загалом персонажам..я навіть не знаю, чи «ожив» мені хоч хтось в цьому всесвіті. бо, як казала, цей світ мене не переконав у правдоподібності, так само, як і люди не ожили в цьому декоративному світі. вони більше діють, як типажі, ніж люди: «багатий папєнькій синок», «романтик, якого потріпало життя, але він не стає раціональнішим», «друг-розгільдяй романтика». короче, світ — картонна декорація, персонажі — на ниточках
5. елемент детективу теж нарощувався, а потім здувся дуже різко. звичайно, що розслідування так само не правдоподібне, але яке б не було, воно просто дуже поспішне. герою все так легко вдається, він робить правильні рішення, йому помагають всі, хто може. надто швидко напруга, яку дає детектив, зійшла на 0 і от я знову читаю соціальний роман з помітним елементом романтики
6. ну і з «соціального». не те, шоб тема патріархату була якось глибоко розкрита. вона тут є поверхнево, можливо, в 2013 чи для людей старших, чи тих, у кого якась своя дуже традиційна бульбашка, це було шось нове, не знаю. але мені зараз вона є, щоб бути, а не щоб розкрити проблему


тому отак. концепція була, але реалізація слабенька. читати легко, але це не те «легко», коли ти радієш, що щось складне тобі доносять легко. якщо все описане не несе навантаження першочергово, то звичайно буде легко. можливо, це навіть 1.5, але гудрідс не дає так поставити

[Я Іринка · Rating 2 out of 5]

Починається книга досить непогано, завдяки ній я в цілому зрозуміла, що мені подобається троп приватної школи для дівчат. Уся вона написана від першого лиця, однак різних людей, деколи просто у вигляді викладу думок, а деколи у вигляді щоденника. Інколи все написане виглядає ну дуже не правдоподібно, вже не говорячи про те, що з детективу з елементами любовного роману, наприкінці книжка переростає в таку собі наукову фантастику, що дуже додає абсурдності всьому сюжету, адже до цього, тобто більшу частину твору, ти читаєш про світ, представляючи його собі як той, в якому живеш і ти. Але раптом з'являються якісь теорії змови, наукові відкриття, яких у реальності не існує, і стає трохи складно сприймати це як серйозний твір. Авторка залишає нам доволі відкриту кінцівку, і якщо б уся книга була написала в стилі перших розділів, чи останніх, які є досить атмосферними і доволі непоганими, це була б тверда четвірка.

[Юлія Кучеренко · Rating 3 out of 5]

Книга підіймає важливі питання. Мені сподобався персонаж Ланц, його роздуми. А хлопчаче бунтарство нагадало перше шкільне кохання. Але його появи в розповіді я не очікувала.

Мені не хватило внутрішніх переживань і роздумів головної героїні, особливо у важкий кульмінаційний момент її перебування в школі. В цей час напевно рушився цілий її світ, і було б цікаво почути, як вона будувала новий. Там де мали зростати оберти напруги- починались якісь роздуми...

Ірен Роздобудько дуже гарно пише, розкриває душі героїв, але щось не дотягнуло ні до антиутопії, ні до детектива, і тим більше любовного роману.

[Khrystyna · Rating 2 out of 5]

Не знаю що сказати про цю книгу... Наче і не погано в цілому, і щось нове, цікаве, але водночас не вистачило відчуття реальності та правдивості. Важко зануритись у книгу повністю бо присутнє відчуття штучності, вигадки, казки. Книга висвітлює багато проблем, що також не хочеться обговорювати, аже все подано дуже помпезно і сюрреалістично. Важко було дочитати другу частину книги...залишаю за собою право не обгрунтовувати чому) мій щоденник- мої правила, його і так ніхто не читає) Отож коротке резюме для себе самої : мені не сподобалось. Вагаюся між двійкою і трійкою.

[Alina Ioniță · Rating 5 out of 5]

Це було моє перше знайомство з авторкою і воно мені дуже сподобалось!

Вважаю, що всі дівчатка повинні прочитати це як анти-інструкцію, бо світ часто хоче нас бути саме такими - тихими, слухняними випускницями такого ліцею, досконалими, вишуканими, без недоліків. 10 з 10, як то кажуть.

Саме цим книга і прекрасна. Спочатку в мені усі кричало до героїні «та ні, не думай так, не ведись! Так в світі не працює!» А потім в ній почались зміни!

Особисто мене книга захопила, та й читач я не прискіпливий. Цікава історія, прочитала на одному подиху!

[Натхнення писати прозу · Rating 5 out of 5]

Перша книга авторки, яку я прочитала свого часу, і яка спонукала мене знайти всі інші її книги, щоб прочитати! Я вже не памятаю сюжет, але рекомендую цю книгу всім! В книзі є і цікавий сюжет, і глибокі думки щодо ролі сучасної жінки, і дуже цікавий сеттінг для історії, оцей таємничий ліцей :)

[Inna Grynova · Rating 3 out of 5]

Написана легко, добре підійде для довгих подорожей.
Цікава ідея для сюжету, але не вистачило глибини у розкритті теми.

[Kostiantyn · Rating 5 out of 5]

Досить цікавий сюжет :)

[Viktoriia Pavliv · Rating 5 out of 5]

Моя перша улюблена книга)