Не плач, моя красуне

Розслідування Михайліни Хижняк #2

by Ярина Вовк

Рік тому кримінальна психологиня Михайліна Хижняк занадто захопилася розслідуванням і потрапила до рук маніяка, який знівечив їй обличчя. Старший слідчий Мирослав Зоря ледве встиг врятувати напарницю, застреливши злочинця. Після пережитого жінка вирішила покінчити з криміналом і відгородилась від усього світу.

Та черговий злочин, який розслідує Зоря, вразив увесь відділок навіть не жорстокістю, а дивним збігом обставин: обличчя молодої жертви було порізане вщент. Мирослав упевнений, що ця справа може повернути Михайліні інтерес до роботи і до життя - і це спрацьовує.

Розслідування показує: це було не єдине подібне вбивство. Тож напарникам доведеться з’ясувати, хто і чому знову скоює такі злочини, якщо кривдник Михайліни давно на кладовищі. І зробити це треба до того, як різник обере нову жертву…

Genres: Mystery

384 pages, Hardcover

Published November 1, 2023

Reviews

[Literally Lesia · Rating 4 out of 5]

3.5 ⭐️ і біжу читати приквел, бо кажуть, там більше пояснюють головну героїню та інших активних героїв «Не плач, моя красуне».

[Rosava Doshchyk]

Прочитала 100 сторінок і закинула.
Могло би бути цікаво, сюжет має великий потенціал, але текст дуже сирий, з логічними ляпами (в Україні офіцерці не на службі дозволили лишити штабну зброю? Не вірю!!!) і технічно його треба підчищати, прибираючи дивні метафори і неоковирності.
Один приклад:
"Із гладкої поверхні [дзеркала] на неї щільно подивилися дві пари синіх очей із потрісканими червоними капілярами — наслідки короткого сну — ...і гостре, бліде обличчя, пошматоване десятками глибоко усміхнених, рожевих рубців"".
"Щільно" подивилися — це як? Чому "дві пари", тобто чотири ока? Навіщо уточнювати, що це "наслідки короткого сну"? Це зайва інформація, все і так зрозуміло із контексту.
І такого на кожній сторінці.
Текст має потенціал, але його треба дуже ретельно допрацьовувати з літературним редактором і бета-рідерами.

[Olia · Rating 4 out of 5]

Не скажу, що мені сильно сподобалася книга, але було цікаво читати. Особливо про специфіку складання психологічного портрета злочинця і про інші деталі кримінальної психології.
Вбивцю не вгадала, але і шансів на це було мало.

[Janna Darc · Rating 5 out of 5]

Захопливий кримінальний детектив від якого неможливо відірватись. В ному цікаве все. І сама справа, яку розслідують, і головні герої, і історії їх життя, і сюжетні лінії, яких є кілька, і які переплітаються у фіналі дуже непердбачуваним способом... Підозрюваного намагалась вгадати кілька разів, здавалось, що вийшло, але ніт. Те, чим все закінчилось, вгадати неможливо. Поціновувачам жанру рекомендую.

[Aliona Hordei · Rating 2 out of 5]

Я тричі давала шанс цій книзі, але не змогла дійти далі 100 сторінок.

Враження від книги неоднозначні. Хоч сюжет має потенціал і як дебютний роман виглядає непогано, реалізація залишає бажати кращого. Текст сирий, містить ляпи і невиправдено складні метафори, що ускладнюють сприйняття. Незважаючи на потенціал, вважаю це чорнеткою, а не книгою.
Посмак залишився неприємний, бо явно не вистачає гарного редактора, який би зробив з цієї цього тексту - гарний дебют.

[Данило Депутат · Rating 3 out of 5]

Як не дивно, вирішив купити цю книжку на розпродажі КСД після кількох відгуків, в яких хтось не зміг пробратися через відполіровані вуста керма, що отримали цілунок; бавовняні ноги; та інші подібні речі; а хтось зміг і позитивно відгукнувся про детективну складову. Додам ще: добре, що видавництво пропонує на вибір три формати, бо тут у ПДФці якось усе дрібно, а пролог ще й написано курсивом… Словом, надалі читав в epub і не мучився; можу тільки уявити, що там на папері…

А от сюжет, на мою думку, справді непоганий, най його і можна описати коротко: два кримінальні психологи Мирослав і Михайліна працювали в парі, втім після того, як Михайліні понівечили обличчя, вона покинула роботу. Але її до того повертає вбивство дівчини, що тій теж понівечили обличчя. Спостерігати за розслідуванням доволі цікаво. Для мене детектив виконав свою функцію загалом: було цікаво, іноді моторошно, інколи огидно.

Втім стиль усе ж таки дещо псував загальне враження: наче все розкручується незгірше закордонних детективів, аж раптом читаєш, наприклад, отаке:

«У Мирослава не зникало відчуття, ніби ця справа йде на якесь незрозуміле дно. Чудова, вихована, ні з ким не сварилася. Він думав, що такі лиш в казках бувають. За усіма цими загальними фразами сутність Ніни, її особистість, її глибина, якщо така й була, стира­лася під нуль».

«Ніна була глибоко емпатичною людиною. Вона не просто слухала людей, ба більше — вона чула їх».

«Ніна була наче янгол. Ні, краще, ніж янгол. Бо вона була живою, відчутною людиною, а не ідеалізованим людськими страхами й сподіваннями полотном».

«Мирослав ще раз здивувався з того, як вона вміє періщити людей своїм живучим, синім поглядом у саму душу. І брехати без найменшого натяку чи мовного повороту. Зазвичай, коли люди брешуть, вони видають себе з головою. А на лиці і в позі тіла Михайліни не змінилося нічого. Сидить, як те дерево, нерухомо і байдуже до всього світу».

«В його очах теліпався страх».

«Підлога блищить, відполірована до стандартів райського консиліуму».

«На її обличчі читалася така концентрація, немовби вона в цей самий момент розбирала ядерний реактор».

— і хочеться знову відкласти.

Паралельно оповідається про Марію і Давида. Підсвідомо розумів, що має бути якийсь зв’язок, а який саме — не зчитав, тому потім був приголомшений: не пам'ятаю такого з прочитаного раніше; отже, можливо, нечасто мені таке траплялося.

Враження змішані: «як написано» — сиро, на мій погляд: гадаю, потрібне вичитування. А от «про що» — то непогано: були в мене й гірші враження від книжок такого жанру, особливо якщо взяти до уваги, що це — дебютний роман авторки. Хоча серед розмаїття трилерів і детективів нині, її, звісно, можна й не читати, однак те, що в мене асоціюється з жанром — тут знайшов.

[Tetiana Kostiuk · Rating 2 out of 5]

Для мене це як ніби Світлана Талан написала детектив або я подивилась якусь передачу на СТБ. Ледь дочитала з великими зусиллями.

[Anzhelika Maliuha · Rating 5 out of 5]

Я в шоці, мені дуже сподобалась ця книга. Хоча спочатку мені деякі розділи йшли важко, це про Марію і Давида, я просто не розуміла для чого вони тут є.
Лінія Михайліни й Мирослава мені дуже сподобалась, як і хімія між ними.
Вони були прям дрім тим для мене, і патологоанатом тем мені сподобався цікавий такий персонаж😅
Я до самого кінця не мала взагалі підозрюваних, хто ж все-таки вбивця, Давида я відкинула відразу тому що він мені взагалі був ніякий ні риба ні мясо. Коли вони почали підозрювати Вероніку я теж така, ну ні занадто просто і швидко.
Але який був мій шок що Марія народила відразу 4 близнючок й сама старша з них і є цією вбивцею психопатом. І дуже круто і не банально як на мене вони зібрали речові докази що це саме Даніка і є вбивцею.

[Tetiana Samila · Rating 5 out of 5]

це справжній скарб для любителів трукрайму🔪 дуже сподобалось, що під час розслідування вбивств увага зосереджується на психологічному портреті вбивці, а не лише на сухих доказах. Головні персонажі - Михайліна та Мирослав прописані дуже влучно та щиро.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Гарний, захоплюючий сюжет. Перші 100 сторінок читав днів 5, наступні 200+ пішли за добу. Закриваючи книгу продовжуєш розмірковувати над сюжетом, детективна сторона історії чіпляє. На початку помітно, що це перша проба пера, проте в процесі читання склад стає все кр��ще, тож тим паче книга must have для підтримки українських авторів. Нехай квітне українська література)

[Світлана Ніколаєва · Rating 3 out of 5]

Книжка майже сподобалася. Сподобалася б однозначно, якщо б авторка не вклала в уста головної героїні (одної з них) такі вирази, як "діти з неповноцінних сімей" та щось на кшталт "вона не товар, як оці повії". Сцук, усе ригає.
То відчувати якісь теплі почуття до персонажки після цих пасажів було важко, вона одразу стала мені неприємною. Це зіпсувало й любовну лінію з цією трохи огидною жіночкою, і взагалі якось відбило бажання дізнаватися, що станется з нашою нєтакусєю у майбутньому.
Так сюжет цікавий, раджу до прочитання, але ось без ложечки лайна не обійшлося.

[morus alba · Rating 5 out of 5]

Динамічний, захопливий і трохи моторошний детектив. А ще практично детальний посібник на тему "1000 і 1 спосіб отримати внутрішньосімейного психопата" (і ця сюжетна лінія мене від початку лякала більше, ніж навіть деталізація злочинів).
Загалом психологічна описова складова тут неймовірно яскрава.

[Kate Erdeli · Rating 5 out of 5]

Не зважаючи, на жанр, мені було дуже затишно у цій історії 😌

Одразу із перших сторінок стало цікаво поринати в сюжет

Сподобалось те, як детально описаний кожен персонаж і як плавно вводились нові герої.

Часто у детективах дуже багато імен і ти просто заплутуєшся. У цій книзі персонажіів також немало, але ти чітко їх розрізняєш.

Після страшних подій однієї ночі, кримінальна психологиня Михайліна вже рік живе самітницею.

Але її напарник старший слідчий Мирослав починає розслідувати нову справу, яка має схожі обставини із тієї жахливої ночі.

Вони разом розпочинають розслідування і Михайліна знову починає жити, як раніше

Розвʼязка вас точно здивує!

До речі, це дебют української авторки 🙌🏻

З нетерпінням буду чекати на її нові творіння ❤️

[Tanya Gordievich · Rating 5 out of 5]

Мені сподобалось, тепер хочу прочитати другу книгу.

[Julia Zinich · Rating 4 out of 5]

коли читала перших 50 стрінок, то думала : «огого тут зараз таке закрутиться», але ні, все почало стухати в якийсь серіал про поліцейських з стб…

сторінка 100-300 скучні максимально, а потім бач, невідомо як розуміють хто імовірний вбивця і починають розказувати цікаву історію його життя…. Не люблю, коли вбивць ставлять на перший план. Емоції змішані, 4 зірочки лише за рахунок мурашок на останніх 40- сторінках

[Tori · Rating 4 out of 5]

Ти можеш боятися темряви, можеш ігнорувати її щосили,
можеш відсторонитися від неї при денному світлі чи вдавати, що її не існує, але вона все одно настане.

Так чи інакше.

Ця книжка більше не про кримінал, хоч і він займає значну частину оповіді, як про саму суть відносин між людьми. Між колегами, друзями, партнерами, сімʼєю.

Перед нами три різні історії, три різні психологічні картини: Мирослав Зоря, Михайліна Хижняк та сімейство Боженків.

Мирослав Зоря - молодий слідчий, який повністю і цілком віддає себе роботі, і не рідко після кожної своєї справи потребує перезагрузки.
Михайліна Хижняк - спеціалістка з кримінальної психології, - що намагається віднайти і забрати себе з підвалу закинутого будинку.
Марія Боженко - жінка, яка присвятила всю себе своїй сімʼї.

Дуже цікаво слідкувати за відносинами між Мирославом та Михайліною - двоє колег-друзів, зі спільним бекграундом і пережитою травмою. Кожен зі своїми секретами, мотивами, але спільною ціллю і беззаперечною довірою один до одного.

Дружба це теж любов. Часто набагато більш довговічна, ніж усі інші її різновиди. Може, тому що дружба на відміну від пристрасті вміє бути терплячою.

Їх дружба - це світло всього цього роману, з його темними закутками і драмою. Переживала їх сварку, як власну, і цей пережитий біль, який вони приховували, відчувався на дотик.

І я дуже рада, що такі персонажі, як Мирослав, зявляються в літературі. Їх репрезентація важлива. І дякую, що так детально, так чітко, а головне зрозуміло описані його почуття і переживання.

Доки ми живі, нічого не скінчено.
Доки ми живі, нічого не втрачено.

Михайліна - одна з небагатьох жінок в поліцейському відділку. Перед нею кожна людина (окрім однієї, як ми знаєм) - як відкрита книга. Емоції, думки та почуття. Вона зчитує їх з професійною точністю. І практично ніколи не помиляється, складаючи психологічний портрет потенційних злочинців. Копання в мізках людини (навіть якщо конкретно ще нічого не відомо), побудова характеру та пояснення їх дій, прослідковування та співставлення фактів. Це було цікаво.

І останній, головний антагоніст історії. Були підозри на рахунок потенційного злочинця, але кінечний образ здивував. А ще ця частина була дуже інформативною, з цими тонкощами і деталями.

Люблю психологічні триллери саме за те, що ти ніколи не знаєш, хто перед тобою.

Тому так, тверда четвірка за цю історію. Вона залишила після себе вир емоцій, і хотілось би по можливості, ще раз побачити цих двох за роботою.

[Павло · Rating 5 out of 5]

Велика пошана авторці за цей чудовий роман. Їй вдалося захопити мою увагу з перших сторінок. Протягом всього роману я намагався розгадати хто ж є вбивцею і дякую авторці, що тримала інтригу до самого кінця.Книга надзвичайно детально описує роботу криміналіста, сам процес розслідування злочину,одразу відчувається грунтовна підготовка перед написанням книги.
Чекаю наступної книжки)

[Julia Rasnovska · Rating 4 out of 5]

Книга читалась довго,не було в мене прям ʼвот ще одну сторінку,ще один розділ,так цікаво що там даліʼ,але при цьому фінал такий що читач не вгадає хто вбивця

[Kateryna Sobolieva · Rating 3 out of 5]

Мене дуже захопила анотація і розмова з авторкою на одному з книжкових фестивалів, тому мабуть я забагато чекала від цієї книги, це був величезний кредит довіри.
Мені, на жаль, не сподобалося як книга написана, таке відчуття, що це поганий переклад з російської, але ж ніби ні, та я повсякчас шпорталася об стереотипні кальковані обороти, філософствування і триповерхові метафори. Але все одно це було по відчуттям ще на четвірку. До розв'язки. Як на мене це було занадто штучно і неправдоподібно.
Книга привабила саме психологією, але це була дуже клішована психологія

[Gleb R. · Rating 5 out of 5]

********
Ще більше цікавих фактів про книжковий світ, оглядів на різноманітні твори та рекомендацій ЛГБТ+ літератури ви знайдете на моєму книжковому каналі в Telegram — "Книжковий вир"🌈
********

Я ще не так багато прочитав українських детективів, але ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Вона вразила мене з перших сторінок своєю атмосферою, сюжетом і глибоко прописаними героями. Обожнюю, коли ти нічого особливого не очікуєш від книги, а вона захоплює тебе з самого початку. 🥰

Атмосфера в книзі настільки природна і жи��а, що починаєш вірити в реальність подій. Особливо цікавим було розділення на розділи від "вона", "вони", "воно". Якщо "вона" і "воно" зрозумілі відразу, то ось "вони" залишають простір для численних теорій, які можуть і не справдитися в кінці. Це додає інтриги і змушує постійно думати, хто ж насправді стоїть за цими подіями. 👀

Сюжет обертається навколо вбивства молодої жінки за дуже загадкових обставин. Спочатку здається, що немає жодних зачіпок, але герої починають копати і знаходять багато дивних деталей, які поступово складаються в цілісну картину. Кожен крок у розслідуванні продуманий до найдрібніших деталей і добре обґрунтований, що робить історію ще більш переконливою. 🤓

✨Герої книги — це справжній її козир!

❄️Михайліна Хижняк - кримінальна психологиня, що здається холодною та відстороненою, наче "снігова королева", яка вважає людей за "сміття" на думку інших. Але під цією оболонкою ховається вразлива та глибока особистість, яка багато пережила і багато ховає в собі. Жінка має деякі особливості у зовнішності, бо їх робота одного разу завела їх в не те місце не в той час, але це впливає більше на людей навколо, ніж на нею саму. Вона професійно розбирається у поведінці психопатів та маніяків, вміючи створювати точні психологічні портрети. На початку героїня здається зламаною, але поступово знаходить себе і розплутує складну справу. 🤔

Другий головний герой — Мирослав Зоря, головний слідчий відділу тяжких злочинів. Він вражає своєю чесністю, спокоєм і врівноваженістю. Мирослав підтримує Михайліну і звинувачує себе в тому, що з нею сталося минулого року. Їхня взаємодія жива та реалістична, що додає історії глибини. Разом вони ведуть розслідування, яке поступово виводить їх на слід злочинця. 🕵‍♂

Ще одна цікава героїня — Марія. Вона молода, красива та щира. Виросла у великій родині, де її ніколи особливо не любили. Дівчина завжди хотіла знайти справжнє кохання, але з чоловіками їй не дуже таланить і відсутність любові у дитинстві не допомагає у будуванні рівноправних і взаємних відносин. Через це все в її житті йде шкереберть і складається так, що вона потрапляє в дуже складну ситуацію, яка призводить до несподіваних наслідків. 😶‍🌫️

Фінал книги — це справжній вибух емоцій.🤯

Авторка вдало використовує несподівані повороти сюжету, які буквально вибивають ґрунт з-під ніг. Особливо вражають два останніх твісти, які неможливо передбачити. Це саме те, що я люблю в психологічних детективах: коли кожна деталь важлива, а кожен герой знаходиться на своєму місці. 😃

Книга дуже добре пропрацьована, з великою кількістю деталей, які не перевантажують, а навпаки — роблять історію ще цікавішою. Зазвичай мені може стати нудно, коли деталей забагато, але нічого особливо не відбувається як, наприклад, у Тани Френч, а тут всупереч моїй сталій думці було неймовірно цікаво читати, бо авторка вміє зачепити читача і не втратити його увагу до самого кінця. Ярина Вовк явно розуміється на психології та криміналістиці, що робить детектив правдоподібним і захоплюючим. Це дійсно талант і письменницька майстерність, як на мене! ✍️

Я оцінюю цю книгу на 5 шовкових хустинок з 5 і рекомендую її всім, хто любить психологічні детективи та трилери. Це історія, де кожна деталь важлива, кожен герой знаходиться на своєму місці, а атмосфера нашого сьогодення ідеально вписується в тло подій. З нетерпінням чекаю наступних робіт авторки, а ще краще — циклу із цими героями. Вони дійсно залишили теплий слід у моїй пам’яті. 🫶

[Mariia · Rating 3 out of 5]

Буду читати наступні книжки авторки, але поки вище трійки не можу поставити. Мені сподобалось, як у книзі розкриваються процеси розслідування та сама оповідь, структура. Багато нерозкритих питань, тому це більше вступ про гг, а не основна частина. Але мені не сподобався фінал та «гра» з ЛГБТК+ спільнотою. По порядку:
1) Фінал НЕ можна вгадати, більше схожий прийом в трилерів. Занадто гидкий, мати бачить як її дочки займаються сексом посеред кімнати, і їй нічого не тьохкає, бо в однієї не так поставлена щелепа. Хотілось просто всіх перевірити на наявність мозку, фу. До речі, опис слюни в кутиках губ більше відштовхував від книги, аніж від Домініки, неправильний прикус не причина описувати людину настільки гидотною.
2)Також не сподобалась репрезентація лесбійок, склалось враження в книзі, що вони тільки бачать дівчину, просто будь-яку, відразу її хочуть (особливо це проявлялось в вбивці), як на мене, сумний приклад того, як наше суспільство ще не взмозі сприймати факт, що це зовсім не так працює..
Із, на мою думку, критичних мінусів все, але вони вирішальні.
Як плюс можу додати, через різницю в часі інтрига була більша, люблю цей прийом, його тут було якраз в міру :)

[Anna Plishak · Rating 3 out of 5]

Минуло вісім років з того дня, як Михайліна Хижняк та Мирослав Зоря розкрили свою першу справу і знешкодили небезпечного маніяка. З того часу вони працюють ув одній команді і доповнюють одне одного.
⠀
Після чергової заплутаної справи, у ході якої сильно постраждало Михайлінине обличчя, жінка випала із життя. Повернути її до тями може лише низка схожих злочинів, де жертвам нівечать вроду.
⠀
Скажу чесно: ідея вельми цікава і письменниця зуміла дуже вразити. Але в цій книзі довелося продиратися "крізь терня до зірок". Багато води розлито між сторінками, сила силенна нудних і не потрібних деталей, постійні відволікаючі фактори, які не давали вловити нитку сюжету. А коли відкрилася завіса таємниці — все відбулося надто сумбурно. Плюс до всього — у якийсь момент стала вельми очевидною постать злочинця.
⠀
Отже, приквел до книги мені сподобався більше.

[Євгенія Яцюк · Rating 4 out of 5]

4,5 ⭐

Непоганий детектив, дуже класно прописана головна персонажка – кримінальна психологиня , навіть цікаво, чи десь авторка консультувалась перед написанням книжки?
Але здалось, що деякі події можна було б опустити, бо вони неважливі. Наприклад, такі подробиці про життя Марії – здались трошки зайвими і перевантажуючими. Їх можна було б скоротити.

Плюс, зі злочинцем трошки перемудрено як на мене, хоч і задумка дуже цікава, ще такого не читала ніде.

В цілому, хороша робота, рекомендую, зняла половину зірочки тільки за власними відчуттями, що книга перевантажена подіями.

Але якби це була серія (з кінця книжки можна було б подумати, що плануються ще частини про Михайліну та Мирослава) – я б з задоволенням читала далі.

[Kseniia · Rating 4 out of 5]

Цю книгу я читала після приквелу — і, чесно кажучи, рада, що саме в такому порядку. Бо «Не плач, моя красуне» відчутно слабша: іноді текст пересичений дивними порівняннями, деталями, які нічого не додають, а лише гальмують темп. Якби почала знайомство з цієї частини — можливо, далі не читала б.

Але! Сюжет тримає. Хоч вгадати вбивцю практично неможливо (бо ключові персонажі з’являються тільки ближче до фіналу 😅), розв’язка вийшла задовільна, і сам факт, що винного таки вдалося знайти, — приємно потішив.

Михайлина як головна героїня дуже подобається, спостерігати за її розслідуваннями цікаво. Тому сподіваюсь, що це не остання книга про неї. Потенціал у серії є, а авторка точно вміє створювати атмосферу і писати про багато різних деталей психіки людини.

#сучукрліто

[Alex · Rating 1 out of 5]

Мене вистачило на 17 сторінок. Я заледве змусила себе прочитати пролог, сподіваючись що далі увесь цей словесний спам повернеться в норму, але ні. Стало трохи краще, але всеодно така купа навмисне ускладнених речень, нагромадженння порівнянь (часто відверто дивних!) і крінжових літ.вивертів. Що занадто то не здраво. Ось про літературну мову авторши. Шкода що і редактори пропустили подібний крінж в друк. Не знаю, що там по сюжету, бо пробиратися крізь дурнуваті словесні оберти та епітети немає жодного бажання. Автор і редактори в ЧС. Книга в пункт здачі макулатури.

[Alina Krotkova · Rating 5 out of 5]

Після того, як починаєш читати цю книгу, то доводиться відкладати всі інші справи, бо її відкласти вже точно не вдасться) Сюжет затягує з перших рядків, завжди є відчуття, що ти реально знаходишся поруч з головними героями, психологічні образи настільки довершено описані, що ти безкінечно все обдумовуєш та аналізуєш і тобі здається, що твій мозок також бере участь у відкритті злочину. До самого кінця тебе тримає великий азарт і напруга, адже достеменно ти не знаєш, як все складеться в один пазл. Цитати, атмосфера, наукові факти - все зійшлося в ідеальний метч. Чекаю наступних книг. Дуже!

[Марина · Rating 4 out of 5]

дуже класна ідея, якщо комусь переказати усю книгу. але слова, якими написано... дуже високопарні слова, речення, абзаци, цілі сторінки, цього надто багато, наче завдання було підібрати до кожного слова чудернацькі метафори. І цим самим характерні детективи 90-з і 2000-х. мені здається, тесту не вистачило професійного редактора, бо окрім перенасиченого метафорами тексту була купа нереальних речей, нелогічних моментів, які автор міг і не знати у пориві написання. саме для цього потрібні редактори. тож мої претензії більше до редактури КСД.
цікаво, наступні книги вже пропрацьовані реактором...

[Reader · Rating 5 out of 5]

"Не плач, моя красуне" - чудовий детектив, який тримає в напрузі до останньої сторінки. Цікаві повороти подій і неочікувані зіставлення додають адреналіну і змушують читати ще і ще. Образи головних героїв гарно описані, але автор додає глибини їх психологічним портретам, роблячи їх більш реалістичними та зацікавлюючими. Загалом, книга вражаюча та захоплює читача хвилями емоцій.
З середини вже просто не могла відірватись, настільки було цікаво, що ж там далі. Рекомендую

[Oleh Kobrun · Rating 5 out of 5]

«Спочатку книга мені важко йшла, і було трохи нудно, багато моментів було розтягнуто, але чим дальше тим ставало цікавіше. Беручи книгу українсьої автори, хотілось відчути у книзі якісь українські нотки тих самих міст чи навчальних закладів, але цього не було!( але це суто моя забаганка)
В цілому книга мені сподобалась, дуже круті повороти у сюжеті, психологічна лінія взагалі бомба. І вважаючи що це дебютна книга авторки то моя оцінка 5/5!» ❤️

[Irina · Rating 5 out of 5]

Мені дуже сподобалося в цій книзі… Та все мені в ній сподобалося. Сюжет, персонажі, розгадка. Немає нічого зайвого. Кожна подія потім розкривається і обертається не зовсім тією стороною, якою очікуєш. Кожній деталі було приділено увагу. Розгадка взагалі не лишає ніяких питань. Не можу сказати що вона неочікувана прям зовсім, але вона неймовірна. Для дебюту - це просто шикарна робота.