Зелена Маргарита

by Світлана Пиркало

«Зелена Маргарита» — яскрава молодіжна повість, яка кілька років тому стала справжнім бестселером і була одразу розібрана на цитати вдячними читачами. Та інакше й бути не могло, бо сповнена гумором І ОПТИМІЗМОМ книжка про те, як жити легко й весело, не підлаштовуючись до чужих правил, бути собою й при цьому добиватись усіх поставлених цілей. Авторка - молода успішна журналістка, яка зараз працює в Українській службі БіБіСі в Лондоні, довела власним прикладом.

Genres: Fiction, Ukraine, Ukrainian Literature

184 pages, Hardcover

First published January 1, 2001

Reviews

[Olha Zaliznytska · Rating 5 out of 5]

Стільки років Світлану Пиркало не перевидавали (сама вона давниим-давно живе в Лондоні і більше нічого не пише 🥲), а тут, виявляється, такий скарб!

Потребую перевидання інших творів пані Світлани, мені потрібно ще.

[Олеся Бойко · Rating 5 out of 5]

почати рік з цієї книжки було чудовою ідеєю

[Ilonka Sheleshko · Rating 4 out of 5]

аж сумно трохи, що, в принципі, багато всього досі актуально. ще сумніше те, що я в такому ж збентеженому стані як оповідачка. а ще гірше те, що через цей текст мені прийшлось задуматись про певні речі і власні думки, яких я старанно уникала останні місяці і це було не так і зле, хоч і жодного рішення відповідно не було. ну що ж, дякую, що тепер мені знову прийдеться знову розбиратись у собі без шансів на успіх

але книжка класна, правда

[список використаної літератури · Rating 5 out of 5]

Ця книжка справді тотальний і беззаперечний вайб, яку я полюбила дико, любі друзі. Я б навіть сказала, шо вона дуже ловка, написана для настоящих артісток (і чуть-чуть артістів). Під час читання непристойно сильно хочеться буть лучшою подрýжкою з Мариною Погрібною. Чи Мурусею? Чи все ж Маргаритою?

Останні кілька розділів здалися мені дещо "зіжмаканими", тому свої виправдані 4,5 з 5 вона отримує, хоч і віддано любити "Зелену Маргариту" мені це абсолютно не заважає.

[Dima Katerusha · Rating 4 out of 5]

Чудова, ненапряжна історія
Дуже сміявся, читаючи її. Чомусь за 200 сторінок проникся головною героїнею більше, ніж в деяких книжках на 500+ сторінок

[Solomiia Sabat · Rating 4 out of 5]

Книга — вайб! Написана майже 20 років тому, а героїня чуствує так, ніби живе в Києві наших днів.

[Качечка · Rating 5 out of 5]

Мені було просто дуже добре під час прочитання

[danana · Rating 5 out of 5]

розйоб капітальний!

[Sofia]

«це моє улюблене, хоч і нервове, хоч марнотне, місто»

за усіма обставинами найкраща або друга найкраща книжка цього року. легко читається, смішна, на кожній сторінці «о, я!», кожні 50 — «о… блін, я». пані світлана напиркала дуже добре

[хвія · Rating 4 out of 5]

набралася життєвих премудрощів та вайбу

[Evgen Novakovskyi]

Sex and the City: Kyiv Edition. ну серйозно, героїня розмірковує про життя й стосунки та пише статті в журнали, а у проміжках знайомиться з мутними тіпочками й ходить на дивні побачення. тільки от буквально проговореного сексу у Маргарити не буде, лише місто. мабуть, весь тогочасний секс дістався Оксані Стефанівні.

на момент виходу цього тексту Kyiv ще був Kiev, і я дуже добре памʼятаю цей Кієв: усі навколо спілкуються російською, а українська в громадських місцях викликає щирий подив, перемежаний із радістю. типу, вау, ура, я почув українську мову в столиці України. те, що я сам при цьому був російськомовний sweet summer child мене зовсім не бентежило, і це теж свого роду маркер часу. ну прям як ця книжка, вона дуже добре змальовує ту епоху.

енівей, дуже реготав із цієї цитати:

На цьому все не закінчилося, бо до мене причепилася ще бабушка на ескалаторі, яким я підіймалася нагору. Їй хотілося запитати: невже дівчата зараз думають, що так на них швидше звернуть увагу? У неї були ці слова прямо витесані на лобі. Натомість вона сказала: «Ой, смотрите, как ви замьорзлі. Нада одєвацця теплєє». Я посміхнулася, показавши ощирені зуби, й пообіцяла, що «наступного разу неодмінно так і зроблю». У бабушки на обличчі проступив страх, очевидно, через українську мову. Є такий сорт бабушок, яких тіпає від щирої української мови, ніби я зараз дістану кастет і вріжу їй по зубах. Ну, ніде правди діти — іноді й хочеться.

а тепер реаліті чек: Київ і досі нормально не перейшов на українську. добре, що хоча б на папері він нарешті Kyiv.

[Iryna · Rating 4 out of 5]

Розважальна історія, що викликає фантомну ностальгію за 00ми у Києві. Щось злегка схоже на чікліт, але без впадання за чоловіками та з наявністю феміністичних ноток.
Не помітила як сторінка за сторінкою пролетіли декілька днів з життя Марини-Марусі-Маргарити, дуже легко читається.
Та варто робити знижку на те, що книга писалася на прикінцеві 90х і пару розділів було дискомфортно читати (той що про Кіріла, та той що про художника).

[Nazarii Zanoz · Rating 4 out of 5]

Дуже жіноча, ненапряжна книжка з непоганим стьобом із чоловіків, суспільства та його стереотипів. Ніби побалакав з кількома знайомими дівчатами)

[Alex Casual Bookworm · Rating 5 out of 5]

кожн_а має прочитати цю книгу і набрати собі мудрощів щоб вижити в будь-якій ситуації

[Olha Whim · Rating 3 out of 5]

Можливо в 2000 це було цікаво, зараз , на мою думку, дуже морально застаріла історія.

[Jane Rukas · Rating 4 out of 5]

Дуже смішна книжка, але мушу попередити що тут багато російської мови, яка чомусь не перекладена хоча б в примітках.

[Ivanna · Rating 5 out of 5]

Це вайб, це треба просто відчуть, знаєте💅

[Andy · Rating 4 out of 5]

дуже забавна коротенька книги, назви розділів просто прекрасні, а особливо неймовірна стаття «ЧОЛОВІК ЯК ІСТОТА НАДЗВИЧАЙНО КОРИСНА», тут я сміявся дууже довго. з мінусів лиш дуже багато російської але треба зважати, що текст вперше опублікували у 2000 році

[Hanna Smyrnova · Rating 5 out of 5]

Ну капєц, провела з Маргаритою, чи то Мариною, чи то Машею день і так прониклась нею, ну ��уже повірила в неї як людину (чи то в авторку, яка добре описала себе?)
Моментами кумедна, моментами дивна з прекрасним описом психоделічних снів, моментами підсвічує буденні жіночі проблеми, що аж бере здивування за час першого виходу книжки (більше 20 років тому😳). І дійсно за вайбом нагадує Секс і місто по-київськи. Наклеїла десятьмільойнів стикерів, мені дуже сподобалось, чекаю на перевидання іншої книги авторки

Tw: речовини, алко, росмовні герої, некоректні слова для позначення геїв та темношкірих

[OValentyna · Rating 3 out of 5]

Дуже локальна історія, актуальна лише в своєму часі (початок 2000-х) і просторі (Київ).
Але - підозрюю - може бути смішно

[Ольга К. · Rating 5 out of 5]

чудова книга)

[Oleksandr Yelyseiv · Rating 4 out of 5]

дякую цьому тексту за геніальну цитату в диплом

[Natalie · Rating 5 out of 5]

я би прочитала за один присіст, але в мене була робота 🥲
10000/10, обожнюю

[Oleksandra Hudym · Rating 5 out of 5]

Ця книга неймовірно вайбова. Написана у форматі щоденника, дотепна, кумедна, місцями крінжова. Але саме такими були наші 2000ні.
Головна героїня дуже цікава жіночка, яка тільки почала заробляти перші більш-менш пристойні гроші, вона живе у Києві, має хлопця, який любить читати Канта, багато думає на різні теми, та рефлексує. Загалом, у мене було відчуття, що я прочитала сценарій до серіалу про нашу Кері Бредшоу.

[Olena · Rating 5 out of 5]

Сподобалось!
Дуже смішна книга! саркастична оповідачка занурює у своє життя в 2000, хоча багато думок досі актуальні. Не знаю, якась вона добра і наша.
Чимось нагадала жадана і карпу 00х, але все ж вирізняється фем оптикою.

Поставила б 4.5 (не обʼєктивно, скоріш душевно)

Tw: дуже несучасні терміни для лгбтк+ спільноти, слюри і ось це ось. Але виправдовую тодішньою необізнаністю.

[Iryna Lystopad · Rating 4 out of 5]

Роман про молоду жінку в 2000-ні і русифікований Київ.. на жаль не знайшла паперову, чи електронну версію, довелося слухати аудіокнигу на ютубі
Сподобався стиль авторки і описи, але російська від героїв зараз важко сприймається. Хоча я, здається, відчула іронію, яку авторка заклала в ці персонажі

[катюлік · Rating 5 out of 5]

Ця книга такого ж віку, як і я. Тож, очевидно, що моя ностальгія за описаними українськими нульовими у цій книзі нічим толком не підкріплена. І все ж, читати Зелену Маргариту - це наче знову опинитися дитиною у стильній квартирі маминої подруги, де все зроблено з використанням яскравих глянцевих панелей, глянцевих натяжних стель, шаф-купе із зображеннями Ейфелевої вежі. Або це наче знову одягнути мамині туфлі і начіпити на плече її шкіряну сумочку. Або включити мультики зранку по Новому. Коли я була маленькою, то саме так уявляла дорослий світ, в який так хотілося поскоріше потрапити. Читаючи Маргариту зараз, думається про те, як насправді мало змінилося за цей відрізок часу. Хіба, може, мобілки стали сенсорними, а ноутбуки тоншими, ну і ще слюри тепер не викристовуємо. Книжка читається легко, але якщо дивитись глибше, то підіймає багато актуальних тем про стан молодої жінки в різних ситуаціях. Фінальні розділи про долар, художника і лист з університету вдало "запаковують" все, що в цій книжці мало бути сказано.

[Mariia Naumenko · Rating 4 out of 5]

незвично, проте дуже колоритно. відчувається як перші альбоми карпи
книжка сподобалась з перших сторінок і я її розтягувала, як могла. якогось сюжету тут немає, це просто буденна історія про копірайтерку у 00-вих. я трошки 🤏, щоб оцінювати, чи вайб точно такий самий, як у ті часи, але инколи це перегукується навіть з сьогоденням. однозначно книжка стала фаворитом, до якої я буду повертатись

я би поставила всі 5 зірок, але в наші часи можна було би і перекласти вже ті російські діалоги. дуже неприємно та тригерно було їх читати

[Olha Skulska · Rating 1 out of 5]

Я чесно намагалася зрозуміти, про що написана книга, і чому вона багатьом так подобається, але нічого не вийшло...

Цитата з книги:
– Щас би розкумариться, чисто децил, – з почуттям каже Саша. – Я вчив
сьогодні Канта, так задрався. Похваліть мене, чуваки, це такий подвиг. Я думав,
що люблю цю філософію, а я так її ненавиджу. Прикиньте, я тут цілими днями
сиджу один, з котом, втикаю в цю філософію, буття-в-собі, суще й несуще, я тут
скоро чокнусь. Ну шо, може, давайте чисто мєжду пєрвой і второй?

Таке відчуття, що авторка просто записала потік думок з голови, от все що думала те й писала, не редагуючи

[Svieta · Rating 5 out of 5]

*4,5

Книжка як серія голосових повідомлень від подруги про те, як вона провела тиждень.

Оповідь від ненадійного оповідача, легко написана.

Попри те, що минуло 25 років від виходу книжки, текст все ще жваво читається, а гумор та іронія зберігають актуальність.

Є і те, що застаріле, наприклад, бородаті анекдоти, які переказують герої книжки. Але загалом це ніяк не баг, просто частина від тої епохи.

Раджу як мінімум тому, що ця книжка вже стала класикою, а як максимум тому, що можна непогано провести час.

Історія проста, життєва і варта уваги.