Тайна заброшенного замка

Волшебник Изумрудного города #6

by Alexander Volkov, Александр Волков, Леонид Владимирский (Illustrator)

«Тайна заброшенного замка» — сказочная повесть Александра Волкова, шестая и последняя книга цикла «Волшебник Изумрудного города». В этой книге в Волшебную страну прилетают космические пришельцы. Пришельцы относятся к двум разным расам, причём одна раса находится в рабстве у другой. Пришельцы-господа намерены захватить Землю, однако жители Волшебной страны и их помощники из Большого мира дают им отпор и помогают пришельцам-рабам в их освободительной борьбе.

Genres: Fantasy, Childrens, Russia, Adventure, Fiction, Russian Literature, Classics

176 pages, Hardcover

First published January 1, 1976

About the author

Librarian Note: There is more than one author in the Goodreads database with this name.

Alexander Volkov (Александр Волков) wrote several historical novels, but is mostly remembered for a series of children's books based on L. Frank Baum's The Wonderful Wizard of Oz.
The first of these books, The Wizard of the Emerald City, is a loose translation of the first Oz book, with chapters added, altered, or omitted, some names changed (for example, Dorothy becomes "Ellie" and Oz is renamed "Magic Land"), and several characters given personal names instead of generic ones.

First published in 1939 in the Soviet Union, the book became quite popular; and in the 1960s Volkov also wrote his own sequels to the story. From 1963 to 1970, four more books in the series were published, with the sixth and final story published posthumously in 1982.

Associated Names:
Александр Волков - Russian
Alexander Wolkow - German

Reviews

[❄ Pixelflocke ❄]

Definitiv der eigenwilligste Band der Reihe. Die Mischung aus Sciencefiction, Moderne und Märchen ist nicht immer ganz passend. Raketen und Laserpistolen und Radarfallen passen einfach nicht recht ins Zauberland.

[Iryna Khomchuk]

Ця книга дещо відрізняється від попередніх історій про Чарівну країну. Хоча б тим, що тут присутні... інопланетяни. А ще я в цьому романі побачила стільки зовсім неочікуваних алюзій! Скажімо, історія підкорення менвітами арзаків (це два народи з іншої планети) нагадала мені дещо дуже важливе для нас сьогоднішніх. Особливо в розрізі мовного питання: менвіти насамперед забрали в талановитих і працелюбних арзаків мову, спочатку змусивши вивчити свою — цебто панівного класу, а потім заборонивши користуватися рідною й перетворивши таким чином іншу расу на безмовних і слухняних рабів. Вам ця історійка нічого не нагадує?

А далі, втім, усе досить шаблонно: мешканці Чарівної країни, об’єднавши зусилля й заручившись підтримкою дітлахів із Канзасу, зуміли перемогти загарбників. Однак вони також зуміли відсіяти зерно від полови, тобто зрозуміти, що в нібито єдиній команді зорельота, який прилетів із космосу, насправді нема єдності. Тобто в будь-якій ворожій армії є "погані" й "хороші", котрим потрібен шанс, аби зрозуміти та проявити свою хорошість. Утім, для цього потрібне насамперед бажання (чи то пак потреба) чинити по совісті, а не так, як накажуть...

І ще про одне хотілося б поговорити. Багато разів у відповідь на мої відгуки про цю серію книг Олександра Волкова чула , що він — звичайний плагіатор, який поцупив "Чарівника країни Оз", й нічого його читати та ще й хвалити при цьому. Однак ніхто з тих, хто робить такі закиди, не читав книг, написаних безпосередньо Волковим. Проте давати негативну оцінку всьому творчому доробку автора це незнання чомусь не заважає... То от собі думаю: якби жителі Чарівної країни чинили б так само, то позбавилися б і від менвітів, і від арзаків. Але ні — книжкові герої часто бувають мудрішими за реальних людей. На жаль чи на щастя — ще не визначилася...

Переклад із російської Наталії Сидорової, ілюстрації Ангеліни Канкави, вид. "ВД "Школа", 2017

[Сибин Майналовски]

За пореден път си препрочетох цялата поредица. Гениална, семпла и завладяваща... какво друго да кажа? За великолепните илюстрации на Владимирский — също дълбок поклон. Няма да пиша отделни ревюта за всяка книга, тъй като серията за Изумрудния град е монолитна — няма как да отделиш една от всички книги или (както се опитаха някои самодейци) да добавиш. Това е — шест книги, един куп незабравими герои и едно великолепно детство благодарение на прекараното с тях време. Благодаря!

[Izzy]

This book... the beginning is really slow and kind of boring (the first 60-70 pages). I mean, it's the same theme like in book 4 and 5 (and maybe 3, but I'm not sure). The middle really picked up and was fun. The ending is like all his endings, it's not bad, but it won't increase the rating.

[Анатолій Волков]

Последняя шестая часть приключений в Волшебной стране получилась более продуманной и интересной. В книге наконец-то особая роль не отводится детям из настоящего мира с их скромными силами, так Энни Смит, Тим Орайли и даже взрослый Альфред Каннинг не играют особой роли в борьбе против пришельцев, а выступают скорее как свадебные генералы. Т.е. с проблемой жители Изумрудного города и Волшебной страны справляются своими силами. Пускай и уже испытанными методами.
В книге есть аллюзии на современное положение дел, когда одни люди/раса пытается поработить другую используя для этого вполне банальную причину. Инопланетные захватчики – менвиты используют своих сопланетников – арзаков как рабов и заставляют работать на себя лишь путем гипноза. Последние превосходят своих господ в уме, культуре и т.д., но у захватчиков есть талант подчинять своей воле всех, кто посмотрит им в глаза.
История для своего времени весьма интересная и с того плана что это было время активного освоения ближайшего космоса и жизнь на других планетах, даже солнечной системы была вполне возможной перспективой.
Книга удачно завершает весь цикл о Волшебнике Изумрудного города.

[Tomiris N]

The ultimate ending of my favorite saga went to the space!

[Rosse]

(В книжном клубе зашла речь, ну я и перечитала, чо))
Настоящая классовая революция)

[Nicholas Doudnikoff]

Pretty good. An interesting shift in genre for the series. I just wish some of the interesting concepts were developed more fully. It didn't quite feel like a conclusive ending.

[Karschtl]

Hier driftet die fantastische Storyline mehr in den Science-Fiction-Bereich ab, was mir persönlich nicht ganz so gut gefallen hat. Lesenswert ist es auf jeden Fall, und gehört zum vollständigen Lesegenuss der Zauberland-Reihe einfach dazu.

Und wer nach den 6 Büchern von Alexander Wolkow immer noch nicht genug hat, für den haben zum Glück Jurij Kusnezow und Nikolai Bachnow diese tolle Buchserie für Kinder später fortgesetzt.

[Ellen]

Horrible!

[Daniel]

nice sequel to Der Zauberer der Smaragdenstadt

[Nickolai]

Хорошая книга, правда, рассчитанная на возраст постарше, чем у моего ребенка. Поэтому много непонятных для малыша слов и событий.

[Андрей]

Очень обеднённая на различные приключения книжка, будто писалась там, где закончилось творчество и детство, а началась классовая борьба с эксплуататорами.

[Ivan Kashperuk]

Много сюжетных линий, которые можно было бы развить намного больше.
Но детям понравилось

[Сибин Майналовски]

Очень отдаёт комунистической пропагандой. Жаль, что именно так Волков выбрал закончить серию...